Постанова 4818 № 638/441/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/441/25 Головуючий суддя І інстанції Невеніцин Є. В. Провадження № 22-ц/818/1401/26, 22-ц/818/1400/26, 22-ц/818/1044/26, 22-ц/818/1043/26 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 березня 2026 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Яцини В.Б. суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В., за участю секретаря судового засідання Холод М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2025 року та на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2025 року, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2025 року про виправлення описки у рішенні суду та на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2025 року про відмову у прийнятті додаткового рішення, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів шляхом зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и в : 13.01.2025 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з проханням зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» зняти (скасувати) встановлені для ОСОБА_2 обмеження права на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на поточних рахунках: 1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 , 3) НОМЕР_3 ; відшкодувати збитки та майнову шкоду у розмірі 220768,55 грн; припинити неправомірні дії, які порушують немайнові права: на повагу до гідності та честі, на недоторканість ділової репутації, спростування недостовірної інформації, шляхом спростування інформації зазначеної в листі №20.1.0.0.0/7-240910/60066 від 01.10.2024 та відкликати цей документ; відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 , як фізична особа має банківські рахунки в АТ КБ «ПриватБанк». ОСОБА_2 здійснює розрахунки і користується системою інтернет-сервісу Привабанку - «Приват-24», за допомогою цього сервісу він здійснює оплату за товари/послуги. На підставі договору відповідачем на ім`я позивача випущено банківські картки, якими він тривалий час користувався. Позивач вирішив зайнятися діяльністю по обміну криптовалют та для цієї мети вирішив використовувати сервіс обміну криптовалют, який має організаційно-правову форму господарювання делаверська корпорація. Юридична особа ТОВ «Бінанс Україна», код ЄДРПОУ 44599032 була зареєстрована 04.02.2022. 02.09.2024 позивач намагався здійснити через сервіс Приватбанку платіж, проте картку для виплат було заблоковано, платіжна операція не була проведена, жодних пояснень відповідач не надав. Тобто, з 03.09.2024 відповідач в односторонньому порядку зупинив фінансові операції по картковим рахункам, заблокувавши системи дистанційного банківського обслуговування «Приват-24». Припинення фінансових операцій за картковими рахунками і блокування системи дистанційного банківського обслуговування «Приват-24» здійснені без дотримання процедури і з перевищенням, встановлених діючим законодавством. Позивач здійснював свою діяльність відповідно до законодавства України, проте відповідач обмежив право позивача на власність. 07.09.2024 позивач письмово надіслав до відповідача заяву про надання інформації та 01.10.2024 відповідач надіслав відповідь із зазначенням того, що правовою підставою для припинення обслуговування є п.1.1.10.5.2 Умов і правил надання банківських послуг. Відповідач не зазначив, які саме порушення були допущені позивачем. Позивач не порушував вимог чинного законодавства та/або умов договору, виникнення несанкціонованого овердрафту не було, як не було будь-яких боргових зобов`язань. Вимоги претензії від 30.10.2024 відповідач не задовольнив. Правомірність блокування карткових рахунків не доведена, позивач внаслідок неправомірних дій відповідача не має можливості вільно розпоряджатися належними коштами, чим порушується право власності. Відповідач не обґрунтував правомірність блокування поточних рахунків, не надано доказів, що кошти на рахунках позивача мають стосунок до злочинної діяльності, відповідачем не дотримано умов договору. Рішенням Шевченківського районного суду м.Харкова від 22 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Шевченківського районного суду м.Харкова від 03 жовтня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішення відмовлено. Ухвалою Шевченківського районного суду м.Харкова від 20 жовтня 2025 року виправлено описку в рішенні суду від 22 вересня 2025 року , зазначивши в резолютивній частині рішення «квартира АДРЕСА_1 », замість помилково вказаного «квартира АДРЕСА_2 ». Ухвалою Шевченківського районного суду м.Харкова від 20 жовтня 2026 року відмовлено у прийнятті додаткового рішення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права просить рішення суду скасувати, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скарга мотивована тим, що він як позивач, 20 березня 2025 року подав до суду звернення, в якому зазначав про порушення представником відповідача норм ЦПК України, не надання ним своєчасно відзиву на позовну заяву суду і позивачу, та заявляв клопотання з вимогою щодо вирішення справи за наявними матеріалами, але це клопотання не знайшло вирішення під час розгляду справи та в судовому рішенні, тобто клопотання не знайшло вирішення під час розгляду справи та в судовому рішенні, тобто стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої він як позивач подавав докази і давав письмові пояснення, клопотання, тобто певну позовну вимогу, рішення не було ухвалено, суд не вирішив справу за наявними матеріалами, чим було порушено норми ч.7,8 ст.178 ЦПК України. Вказує, що АТ КБ «ПриватБанк» не зазначив які саме порушення були допущені ним. Вважає, що не порушував вимог чинного законодавства та умов договору, виникнення несанкціонованого овердрафту не було, як не було будь-яких боргових зобов`язань, у цілому або у встановленій банком частині у разі невиконання клієнтом своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим договором. Зауважує, що є недостовірною інформація, яка містилась у документі який прийняла юридична особа ПриватБанк, з посиланням на наявність підозр фактично була доведена не тільки до мого відома , а і до всіх осіб, які причетні до цієї ситуації. Вважає, що відповідачем заблоковано карткові рахунки позивача без дотримання процедури і з перевищенням термінів, встановлених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». АТ КБ «ПриватБанк» не звертався до позивача за наданням документів, що підтверджують джерела надходження коштів. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м.Харкова від 03 жовтня 2025 року та задовольнити його заяву від 30 вересня 2025 року про виправлення описки. Скарга мотивована тим, що судом не надано оцінку всім вимогам зазначеним позивачем. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права просить скасувати ухвали Шевченківського районного суду м.Харкова від 20 жовтня 2025 року про виправлення описки та від 20 жовтня 2025 року про відмову в прийнятті додаткового рішення. Скарга мотивована тим, що суд прийняв рішення і було заявлено позивачем вимоги щодо виправлення помилок та прийняття додаткового рішення, про суд судом одразу не було відмовлено в прийнятті рішення, судом було прийнято чотири рази рішення, поки він не визначився зі своєю позицією і судом не надано оцінку всім вимогам зазначеним позивачем. У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ КБ «ПриватБанк» просить апеляційні скарги залишити без задоволення, рішення суду та ухвали залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що у справі наявні докази, що у ході перевірки співробітниками банку спірних платежів, від Позивача було отримано інформацію, що він здійснив продаж криптовалюти на сервісі Бінанс (скриншоти, що підтверджують продаж криптовалюти додані), але довести відповідність ПІБ відправника коштів та справжнє ПІБ на торговій біржі він не зміг. Від повернення коштів відмовився. 01.10.2024р. на звернення клієнта ОСОБА_1 йому була надана відповідь (додана до матеріалів справи). Виходячи з вищенаведеного і того, що належність платежів стосовно продажу криптовалюти від 02.09.2024р. одержувачем не підтверджена, оскільки не співпадає ПІБ відправника та отримувача, обмеження Позивача в банківському обслуговуванні є правомірним З наведених підстав діяльність ОСОБА_1 щодо перерахованих коштів була визнана банком підозрілою. Як наслідок, враховуючи, що подальше обслуговування Позивача, характер або наслідки його фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання Відповідачем з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, висновком NPS (Департаменту по роботі зі скаргами), від 20.12.2024р. (копію додано до матеріалів справи), щодо Позивача прийнято рішення про встановлення неприйнятно високого ризику, та про відмову від підтримання ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону «Про ПВК/ФТ» 21.12.2024р., ОСОБА_2 було надіслано повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку (копію додано до позовної заяви). Позивачу було запропоновано подати до банку заяву про закриття поточних рахунків та платіжну інструкцію на перерахування залишків коштів на рахунок отримувача відкритий в іншому банку . Звертаємо увагу, що висновок від 20.12.2024р. АТ КБ "ПриватБанк" наданий з урахуванням обмежень розкриття банківської таємниці (глава 10 Закону України "Про банки і банківську діяльність") відносно "інших фізичних осіб", які також є клієнтами АТ КБ "ПриватБанк", але не є учасниками даної справи. Повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин /розірвання договору і закриття рахунку від 21.12.2024р. Позивачем отримано, але заяву про закриття поточних рахунків та платіжну інструкцію на перерахування залишків коштів, отримання таких кошти за зазначеними у заяві реквізитами на теперішній час не подано. Враховуючи вищезазначене, вбачається, що спірний правочин відповідає ст. 203, 215 ЦК України та вчинений АТ КБ "ПриватБанк" з дотриманням вимог законодавства про фінансовий моніторинг. Позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню. Згідно до наявних у справі доказів, які були надані Банком, характер, наслідки фінансових операцій Позивача, його діяльність, в сукупності можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання Банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, у зв`язку із чим Відповідач і прийняв рішення про встановлення позивачу неприйнятно високого ризику та про відмову від підтримання ділових відносин, про що проінформував останнього і з чим Позивач фактично погодився, шляхом подання ним заяви про закриття поточного(-их) рахунку(-ів) та Платіжної інструкції про перерахування залишків коштів, відповідно до п.п. 1.1.7.13, 1.1.8 Умов та Правил надання банківських послуг. Отже, враховуючи все вищезазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та спрямовані на примушення Банку до порушення законодавства про фінансовий моніторинг, а відтак позов не може бути задоволений судом. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи в межах доводів скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам оскаржене рішення суду відповідає. Суд своє рішення мотивував наступним. Позивачем не доведено суду та не надано належних доказів на підтвердження неправомірності дій відповідача, порушення ним законних прав та охоронюваних інтересів позивача та норм чинного законодавства. При цьому, позивач посилається лише на неправомірні дії відповідача щодо припинення ділових відносин, однак будь-яких доказів, що позивача було неправомірно віднесено до категорії ризикових, не надано. Так, представником відповідача надано до суду копію постанови про тимчасовий доступ до документів, згідно якої ОСОБА_3 є потерпілою у кримінальному провадженні та з її рахунку перераховано грошові кошти на рахунок позивача. Зазначено також відповідає висновку NPS та повідомленню слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м.Києві. Разом з тим, позивач не надав пояснень щодо надходження грошових коштів на його рахунок від ОСОБА_3 , зазначивши лише, що займається обміном криптовалюти, тобто причин перерахування грошових коштів від потерпілої не вказав. Позивач посилається на неправомірні дії відповідача щодо припинення ділових відносин, однак будь-яких доказів, що позивача було неправомірно віднесено до категорії ризикових, не надав. Таким чином, враховуючи наявність у сукупності таких обставин, зокрема, скарги щодо переказу грошових коштів 02.09.2024 на рахунок позивача, відсутність підтвердження, що платіж надійшов внаслідок заняття діяльністю з криптовалютою, не доведеністю відповідності ПІБ відправника коштів та справжнього ПІБ на торговій біржі, дії банку були правомірні та вчинені у відповідності до вищевказаних вимог законодавства. Оскільки відповідачем правомірно обмежено позивача в банківському обслуговуванні, а відтак вимоги про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки є похідними. Щодо вимоги позивача про спростування недостовірної інформації, зазначеної в листі банку від 01.10.2024. Повідомлення відповідача не містить недостовірної інформації, оскільки не містить твердження, що позивач не виконав боргові зобов`язання чи інші зобов`язання за цим договором, має несанкціонований офердрафт або порушив чинне законодавство України. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позову, що відповідачем правомірно обмежено позивача у користуванні банківськими рахунками, повернуто грошові кошти, а банківське повідомлення відповідача не містить недостовірної інформації та адресовано виключно позивачу. Відмовляючи у задоволенні заяви про виправлення описки в рішенні суд зазначив, що заява позивача про виправлення описки в рішенні не впливає та не ускладнює виконання рішення суду, заявник не навів підстав, чому неможливо виконання судового рішення, які ускладнення виникнуть при його виконанні. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2025 року виправлено описку в рішення від 22 вересня 2025 року, та зазначено в резолютивній частині рішення «квартира АДРЕСА_1 », замість помилково вказаного «квартира АДРЕСА_2 ». Зазначено, що описка, допущена в рішенні від 22.09.2025 року є очевидною, не змінює суті рішення та підлягає виправленню. Відмовляючи у прийнятті додаткового рішення судом зазначено, що питання про прийняття та чи не прийняття відзиву відповідача судом вирішено ухвалою суду від 20 березня 2025 року та це відображено в протоколі судового засідання та зазначено в рішенні суду. Зазначено, що рішенням розглянуто усі позовні вимоги позивача, при цьому ухвалою 20.03.2025 року відмовлено у прийнятті відзиву відповідача, ухвалою суду від 19.05.2025 року, постановленої судом без оформлення окремим документом, поновлено відповідачу строк на подачу доказів, поданих 01.05.2025 року, у суду відсутні правові підстави для прийняття додаткового рішення у справі. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, які доводами скарги не спростовуються. Так, судом були встановлені наступні обставини справи. 12.01.2022 між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського рахунку. Згідно заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_1 , підписанням цієї заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщені в мережі інтернет, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі та зобов`язується належним чином їх виконувати. За повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 26.11.2024 №20.1.0.0.0/7-241101/46810 згідно п.1.1.7.12 Умов Банк відмовляється від підтримання ділових відносин/відмовляє особі (клієнту) у обслуговуванні, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмовляється від проведення фінансової операції зокрема у разі, якщо стосовно особи виявлено прояви, спроби або факти проведення підозрілої фінансової операції та/або підозри у фінансовому шахрайстві, політичній корупції, використанні рахунків/послуг Банку з метою ВК/ФТ або для вчинення іншого кримінального правопорушення, визначеного КК України. За повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 21.12.2024 №20.1.0.0.0/7-241221/115 Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" інформує, що як суб`єкт первинного фінансового моніторингу на постійній основі здійснює заходи належної перевірки, визначені статтею 11 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон про ПВК/ФТ). Банк, керуючись вимогами частини першої статті 15 Закону про ПВК/ФТ, Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65 (далі-Положення № 65), внутрішніми документами Банку з питань фінансового моніторингу, з урахуванням результатів здійснених заходів належної перевірки, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, повідомляє про прийняте 20.12.2024 р. рішення про відмову від підтримання ділових /відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору (далі-Рішення про відмову) у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику/ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей/неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників/подання недостовірної Інформації/подання інформації з метою введення в оману Банк. Внаслідок прийнятого Рішення про відмову від підтримання ділових відносин та обслуговування достроково за ініціативою Банку розриваються укладені договори банківського обслуговування/депозитні (вкладні) договори без перерахунку процентів на вклад (депозит) та договори, укладені з метою отримання інших банківських послуг (продуктів), що не передбачають відкриття поточних рахунків (крім кредитних договорів), та закриваються поточні/депозитні та інші рахунки після здійснення завершальних операцій за цими рахунками. Починаючи з дати прийняття Рішення про відмову встановлюється обмеження доступу до дистанційних систем обслуговування (Приват24) та позивачу буде відмовлено в обслуговуванні за продуктами Банку та в наданні банківських послуг і проведенні фінансових операцій за всіма відкритими Банком рахунками. Для перерахування залишку коштів позивача на рахунку (ах) в Банку, йому необхідно, у строк до 30 календарних днів від дня надсилання цього Повідомлення про відмову, звернутись до будь-якого відділення Банку. Після здійснення завершальних операцій поточний/депозитний рахунок закривається, договір банківського обслуговування вважається розірваним. Згідно висновку NPS від 20.12.2024 відносно ОСОБА_1 обґрунтований висновок щодо підозрілої фінансової операції (діяльності), встановлення НВР та відмову від підтримання ділових відносин. Департаментом по роботі зі скаргами відповідно до внутрішнього Положення про відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин/проведення фінансової операції та "Сертифікації обмежень по картах і клієнтах (0,45 та 1.41)" , а саме по клієнтам "Шахраї в електронних операціях", здійснено заходи моніторингу ділових відносин із клієнтами - фізичними особами та фінансових операцій, що здійснюються в процесі таких відносин щодо наявності/відсутності індикаторів підозрілості фінансових операцій щодо АТ КБ "ПриватБанк", за результатами якого виявлено обґрунтовані підозри про здійснення Клієнтами операцій ВК/ФТ/інших злочинів, що є підставою для встановлення клієнту неприйнятно високого ризику ділових відносин (далі - НВР). Підставою для встановлення НВР є наявність критерію, визначеного пунктом 61 розділу IV Положення № 65: клієнт (особа), щодо якого у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ним (ними) операцій ВК/ФТ, інших злочинів; наявність критерію, самостійно визначеного банком у Програмі управління ризиками ВК/ФТ (клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів. Обґрунтування щодо підозр, відповідно до яких вказана діяльність клієнтів сприяє ВК/ФТ або вчиненню інших злочинів. Підставою для фіксування є виявлення фактів багаторазового, у великих обсягах проведення фінансових операцій, щодо яких є підозри у використанні банку для ВК/ФТ чи вчинення іншого злочину, що стали наслідком невиконання заходів ПВК/ФТ, виявлених з урахуванням Типологічного дослідження "Відмивання доходів від податкових злочинів", затвердженого Наказом Державної служби фінансового моніторингу України приклад 5.10. До Департаменту по роботі зі скаргами надходили чисельні скарги від клієнтів на неотримання оплаченого товару або звернення про несанкціоновані списання з рахунків, соціальний інжиніринг (шляхом обману третіх осіб переказані кошти). В результаті перевірки інформації виявлено: Одержувач не вирішив/не врегулював питання з відправниками/платниками коштів; на зв`язок з банком не вийшов протягом 60 календарних днів. В зв`язку з чим згідно документу Про сертифікацію обмежень по картах і клієнтах спочатку блокує обслуговування клієнта, а через 60 діб впроваджується процедура розірвання ділових відношень по критеріям списку обмежень 1.40 фінансового моніторингу. Зокрема, ОСОБА_1 «Надійшли скарги до банку на шахрайство»: Проходила варіфікацію олкс і надала свої дані шахраям ОСОБА_4 - сума 35900 грн, дата 02.09.2024. Встановлено, що діяльність клієнта підозріла. Відповідно до вищевикладеного щодо клієнтів/дій клієнтів щодо яких є підозри у використанні банку для вчинення шахрайських дій та які є підставою для відмови від (підтримання) ділових відносин (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка згідно абзацу третього частини першої статті 15 Закону про ПВК/ФТ. Фінансові операції та/або дії клієнта є такими, які за ознаками, визначеними статтею 12 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон про ПВК/ФТ), Додатку б до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 №65 (далі- Положення № 65), пункту 2 Додатку 20 "Індикатори підозрілості фінансових операцій" до Положення №65 є такими, що не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг Банку, отриманої від клієнта під час встановлення мети та характеру ділових відносин із ним, які не мають очевидної економічної чи законної мети. У зв`язку із наявністю підстав вважати що обслуговування вказаних вище осіб, характер або наслідки їх фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання Банку з протиправною метою, просили прийняти рішення про встановлення неприйнятно високого ризику (далі - НВР); відмови від підтримання ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунків. Підставою для встановлення НВР є наявність критерію, визначеного частиною шостою статті 7 Закону про ПВК/ФТ, а саме, неможливість Банком виконувати визначені Законом про ПВК/ФТ обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з клієнтом або фінансовою операцією. Згідно виписки по рахунку клієнта ОСОБА_2 . 02.09.2025 від ОСОБА_5 на його рахунок НОМЕР_4 надійшло 7336,68 грн та 28650,00 грн. Станом на 04.09.2024 розмір суми на рахунку позивача становив 52273,33 грн. 25.01.2025 розмір зазначених грошових коштів переказаний на картку, тобто позивачу банком повернуто грошові кошти, які були у нього на рахунку. Згідно постанови прокурора Подільської окружної прокуратури м.Києва від 19.02.2025 досудовим розслідуванням встановлено, що 02.09.2024 невстановлена особа, шляхом шахрайства та зловживання довірою, за допомогою фішингового посилання заволоділа грошовими коштами ОСОБА_3 із банківських рахунків, що належать останній. Грошові кошти із рахунків потерпілої ОСОБА_3 перераховано, зокрема на банківський рахунок НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ). Постановлено надати тимчасовий доступ слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві до інформації та документів, що становить охоронювану законом банківську таємницю, яка знаходиться у володінні АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ЄДРПОУ 14360570 до інформації щодо банківських рахунків, зокрема НОМЕР_5 ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ). На виконання ухвали суду від 19.05.2025 про витребування доказів слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві повідомила, що СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202410007000190 від 05.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.09.2024 невстановлена особа, шляхом шахрайства та зловживання довірою, за допомогою фішингового посилання заволоділа грошовими коштами ОСОБА_3 із банківських рахунків, що належать останній, чим спричинила майнову шкоду. Грошові кошти із вказаних рахунків потерпілої ОСОБА_3 перераховано зокрема на банківський рахунок НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 . На даний час, у кримінальному провадженні ОСОБА_1 не має процесуального статусу та про підозру осіб не повідомлено. Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_1 на території України до кримінальної відповідальності не притягався, незнятої або не погашеної судимості немає, у розшуку не перебуває станом на 27.12.2024. Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 не завершених виконавчих проваджень немає. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України). Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частинами першою та третьою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. За змістом пункту 3 частини другої статті 1075 ЦК України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банком є юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Клієнтом банку є будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку. 28 квітня 2020 року набув чинності Закон України № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». За приписами пункту 66 частини першої статті 1 вищевказаного Закону № 361-ІХ фінансовий моніторинг - це сукупність заходів, що вживаються суб`єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу. У пунктах 11, 39, 41 частини першої статті 1 Закону № 361-ІХ зазначено, що високий ризик результат оцінки ризику суб`єктом первинного фінансового моніторингу, що базується на результатах аналізу сукупності критеріїв, передбачених законодавством та внутрішніми документами суб`єкта первинного фінансового моніторингу, та який свідчить про високу ймовірність використання суб`єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення; неприйнятно високий ризик це максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу; об`єкт фінансового моніторингу це дії з активами, пов`язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання таких активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників. Відповідно до статті 6 Закону № 361-ІХ відповідач, як банк, є суб`єктом первинного фінансового моніторингу. Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу. Відповідно до вимог ч.1, п.4 ч.2 ст.8 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу (крім спеціально визначених суб`єктів первинного фінансового моніторингу, що провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи) з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних його діяльності, розробляє, впроваджує та оновлює правила фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу і призначає працівника, відповідального за його проведення. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів. За приписами частини шостої статті 7 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною. Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії. Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим. Загальні вимоги щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу встановлені Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65 (далі Положення № 65). У підпункті 13 пункту 5 Положення № 65 визначено, що де-рискінг - це явище, за якого суб`єкт первинного фінансового моніторингу відмовляє у встановленні (підтриманні) ділових відносин з клієнтами з метою уникнення ризиків, а не управління ними. Пунктами 34 - 37 Положення № 65 передбачено, що банк зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, що має бути пропорційним характеру та масштабу діяльності банку. Ризик-орієнтований підхід має застосовуватися банком на безперервній основі та забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх наявних та потенційних ризиків легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, притаманних діяльності банку (ризик-профілю банку) та його клієнтам, а також передбачати своєчасне розроблення заходів з управління такими ризиками, їх мінімізації. Банк документує процес застосування ризик-орієнтованого підходу таким чином, щоб бути здатним продемонструвати його суть (зокрема те, у чому полягає різниця в підходах), прийняті банком рішення під час його застосування та обґрунтованість таких рішень. Банк, застосовуючи ризик-орієнтований підхід, має утримуватися від необґрунтованого застосування де-рискінгу. Зазначений підхід протирічить ризик-орієнтованому підходу та не сприяє фінансовій інклюзії. Пунктами 45, 46 Положення № 65 визначено, що критерії ризиків визначаються банком самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, установлених Національним банком у додатку 19 до цього Положення, типологічних досліджень, результатів національної оцінки ризиків, а також рекомендацій Національного банку. Банк визначає пріоритетність/значущість розроблених критеріїв ризику, враховуючи можливі наслідки/вплив таких ризиків, та встановлює їм відповідну питому вагу для здійснення подальшої оцінки рівня ризику. Шкала для класифікації рівнів ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) обов`язково має містити високий та неприйнятно високий (підкатегорія високого ризику, який є максимально високим ризиком, що не може бути прийнятий банком) рівні ризику (пункт 55 Положення № 65). Пунктом 61 положення № 65 передбачено, що банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною шостою статті 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також щодо: клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів; клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками. Частиною першою статті 15 Закону № 361-ІХ визначено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі: якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей; подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу; виявлення у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою; якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим. За змістом вказаних норм права банк має повноваженнями відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтом у разі встановлення йому неприйнятно високого ризику або ненадання ним необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей, в тому числі, шляхом розірвання договорів. Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Представником відповідача надано копію постанови про тимчасовий доступ до документів, згідно якої ОСОБА_3 є потерпілої у кримінальному провадженні та з її рахунку перераховано грошові кошти на рахунок позивача. Зазначено також відповідає висновку NPS та повідомленню слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві, що обґрунтовано надавало право банку діяти відповідно до вказаних норм матеріального права для запобіганню зловживань з грошовими коштами. Той факт, що позивачу не висунуто звинувачення в межах кримінального права не є тією обставиною, яка заперечує тимчасовому обмеженню позивача користуватися грошовими коштами на його банківських рахунках, що передбачно законом, відповідає легітимній меті, та є пропорційним з огляду на суспільний інтерес фінансового моніторингу руху грошових коштів за обставин цієї справи. Позивачем ці висновки не спростував, а відповідач довів законність своїх дій. Позивач не надав до суду належних правових підстав (копій договорів тощо), з яких він отримав грошові кошти від ОСОБА_6 , заперечнь відповідача не спростував. Доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи. Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Ухвали суду першої інстанції також відповідають нормам матеріального та процесуального права. На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін. Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2025 року, ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2025 року, ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2025 року про виправлення описки у рішенні суду та ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2025 року про відмову у прийнятті додаткового рішення залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складений 01 квітня 2026 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді - Ю.М. Мальований. О.В.Маміна.