Окрема думка КАС ВС № 990/230/25

ф ОКРЕМА ДУМКА 31 березня 2026 року м. Київ справа №990/230/25 адміністративне провадження №П/990/230/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень у частині, зобов`язання вчинити певні дії, Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України викладаю окрему думку. 19 травня 2025 року до Верховного Суду як суду першої інстанції, через систему «Електронний суд» надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - позивачка, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі також - відповідач, Комісія, ВККС України), у якому позивачка просила Суд: - визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 17 квітня 2025 року №87/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» в частині, що стосується ОСОБА_1 , де відповідно до додатку до цього рішення № з/п 500 код кандидата - 0038402 набрала бал - 48,5, та код кандидата - 0038402 набрала бал - 56,5; - визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2 та 4 рішення ВККС України від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 «Про затвердження декодованих результатів виконання практичного завдання учасниками конкурсу 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація), визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту», допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах» в частині, що стосується ОСОБА_1 , де відповідно до: - додатку 1 до цього рішення за № з/п 500 код кандидата (перше судове рішення) - 0038402 набрала бал - 48,5, код кандидата (друге судове рішення) - 0009907 набрала бал - 56,5; загальний бал кандидата за виконання практичного завдання - 105, результат етапу кваліфікаційного іспиту - не складено; - додатку 2 до цього рішення за № з/п 829 код кандидата (перше судове рішення) - 0038402 набрала бал - 48,5, код кандидата (друге судове рішення) - 0009907 набрала бал - 56,5; загальний бал кандидата за виконання практичного завдання - 105, результат етапу кваліфікаційного іспиту - не складено, загальний бал кандидата за кваліфікаційний іспит - 297,4, результат кваліфікаційного іспиту - не складено; - додатку 4 до цього рішення за № з/п 446 відмовлено у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах; - зобов`язати ВККС України відновити участь ОСОБА_1 у конкурсі для кандидатів на зайняття вакантних посад суддів апеляційних загальних судів (цивільна спеціалізація), оголошеного рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 № 94/зп-23 (зі змінами), зі стадії перевірки практичних завдань у складі інших членів ВККС України зі здійсненням фіксації балів в екзаменаційній відомості за кожен елемент практичного завдання відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаних кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії від 17 липня 2024 року №228/зп-24, та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом. ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги, вважала, що рішення Комісії від 17 квітня 2025 року №87/зп-25 та від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 в частині визначення результатів виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду стосовно ОСОБА_1 прийняті з порушенням частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII). У контексті наведених обґрунтувань ОСОБА_1 вказувала на те, що всупереч частині п`ятій статті 101 Закону №1402-VIII рішення Комісії від 17 квітня 2025 року №87/зп-25 та № 89/зп-25, є невмотивованими, оскільки Методикою оцінювання учасників кваліфікаційного іспиту не передбачено заповнення членами екзаменаційної комісії документів (бланків, анкет, формулярів, пояснень тощо) з фіксацією балів, виставлених за показники, зазначеними у затверджених методичних вказівках з оцінювання практичних завдань, що відображають мотиви виставлення членами екзаменаційної комісії балів, відповідно, неможливо достеменно встановити кількість помилок у конкретній практичній роботі та з яких міркувань члени Комісії оцінили письмові роботи непрохідними балами на відміну від попередніх оцінок, здійснених комп`ютерною програмою. Додатково позивачка зазначала, що незастосування Комісією під час визначення результатів її кваліфікаційного оцінювання норм Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03.11.2016 №143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18, зі змінами) та Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням Комісії від 04.11.2016 № 144/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18, зі змінами) є погіршенням її становища як учасниці конкурсу та порушило її легітимні очікування в частині прозорості та об`єктивності процедури визначення загальних результатів кваліфікаційного іспиту, у межах оголошеного Комісією конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах. На переконання ОСОБА_1 , відсутність чи неналежність мотивування прийнятих Комісією рішень є порушенням частини першої статті 88 та частини 5 статті 101 Закону № 1402-VIII, та, відповідно, самостійною підставою до їх скасування в судовому порядку. Верховний Суд рішенням від 19.03.2026 позов ОСОБА_1 до ВККС України про визнання протиправними та скасування рішень у частині, зобов`язання вчинити певні дії задовольнив частково. Визнав протиправним та скасувати рішення Комісії від 17 квітня 2025 року №87/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» в частині, що стосується ОСОБА_1 . Визнав протиправними та скасував пункти 1, 2 та 4 рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 «Про затвердження декодованих результатів виконання практичного завдання учасниками конкурсу 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація), визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту», допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах» в частині, що стосується ОСОБА_1 . Зобов`язати ВККС України повторно оцінити практичні завдання, виконані ОСОБА_1 з урахуванням Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаних кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії від 17 липня 2024 року №228/зп-24. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмови. Частково задовольняючи позовні вимоги Верховний Суд виходив з того, що Предметом розгляду у цій справі є правомірність рішень Комісії від 17 квітня 2025 року №87/зп-25 та №89/зп-25, якими затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, в частині, що стосується ОСОБА_1 . З додатку 1 до рішення від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 вбачається, що за результатами виконання практичних робіт ОСОБА_1 отримала такі бали: 1) перше модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0038402, кількість балів - 48,5; 2) друге модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0009907, кількість балів - 56,5. У підсумку загальний результат позивачки за цей етап склав 105 балів, що стало підставою для висновку Комісії про те, що іспит "не складено", оскільки отриманий результат є нижчим за встановлений прохідний бал у 112,5 балів. Однак, проаналізувавши зміст оскаржуваних рішень та доданих до них матеріалів, колегія суддів констатує, що воно фактично зводиться лише до фіксації підсумкового арифметичного показника оцінювання, адже у рішенні відсутні будь-які мотиви, з яких екзаменаційна комісія дійшла висновку про виставлення саме таких балів за кожну з робіт позивачки. Верховний Суд зауважив, відсутність належної й легітимно очікуваної деталізації в оцінюванні викликає у колегії суддів питання щодо справедливості та об`єктивності процесу оцінювання, а також призводить до переконання щодо недостатньої обґрунтованості виставленого бала. Верховний Суд констатував, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували дотримання екзаменаційною комісією алгоритму оцінювання, визначеного Методичними вказівками. Ухилення від поелементної фіксації балів за кожним із заздалегідь визначених показників (мотивувальна частина, резолютивна частина тощо) позбавляє процедуру ознак прозорості та унеможливлює здійснення змістовного судового контролю за правомірністю реалізації Комісією її дискреційних повноважень як ключового питання спору. Верховний Суд наголосив на тому, що нормативне закріплення поелементної шкали оцінювання у поєднанні з вимогами пункту 5.5.5 Положення № 185/зп-24 накладає на Комісію юридичне зобов`язання встановлювати та фіксувати відповідність змісту виконаного учасником завдання кожному окремому показнику (елементу), визначеному у вказаних методичних актах. Ухилення від такої деталізації не лише нівелює функціональне призначення Методичних вказівок, а й призводить до порушення стандарту «якості закону» та права кандидата на отримання належним чином вмотивованого рішення. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що виставлення підсумкового бала без відображення результатів оцінки за кожним показником робить неможливим здійснення змістовного судового контролю, оскільки суд позбавлений змоги перевірити, чи були дискреційні повноваження Комісії реалізовані на підставі релевантних і заздалегідь визначених критеріїв. Таким чином, брак деталізації та вмотивованості оскаржуваних рішень свідчить про їх необґрунтованість, що за встановлених обставин є самостійною підставою для їх скасування відповідно до вимог статті 88 Закону № 1402-VIII. Із такими доводами колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду погодитися не можу, з огляду на таке. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1402-VIII). З огляду на частину першу статті 92 цього Закону Комісія є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Верховна Рада України 09.12.2023 схвалила Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі - Закон № 3511-ІХ), який набрав чинності 30.12.2023. Верховна Рада України 20.11.2024 прийняла Закон України № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11.12.2024. Законом № 4072-ІХ пункт 571 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII викладено в такій редакції: «ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX. ВККС проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, визначеного цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ». Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом. Згідно із частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII (тут і далі - в редакції Законів № 3511-IX та № 4072-IX, чинних на час виникнення спірних правовідносин), конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 79-3 цього Закону (пункт 2 частини першої статті 79-2 Закону № 1402-VIII). Пункт 2 частини першої статті 79-2 Закону № 1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону. До повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII). Згідно із частинами першою, другою статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частини перша, друга статті 85 Закону № 1402-VIII). Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, встановленому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом. Рішенням від 19.06.2024 № 185/зп-24 на виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія затвердила Положення № 185/зп-24. Згідно з преамбулою цього Положення воно розроблено відповідно до Закону № 1402-VIII і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду. Пункт 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань. Тип 1 - модельна судова справа із сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1). Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2). Методика оцінювання учасників іспиту врегульована розділом 5 Положення № 185/зп-24. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, в якому йдеться про таке. Практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (підпункт 5.5.1). Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4). Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5). За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6). Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8). Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо (пункт 5.6 розділу 5 Положення № 185/зп-24). Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду -

150. Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24). Рішенням від 17.07.2024 № 228/зп-24 ВККС, зокрема, затвердила Методичні вказівки, у яких визначила, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів. Цими Методичними вказівками також визначено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання, зокрема, з цивільної спеціалізації, а також максимально можливу кількість балів, якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме: 1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції, - 0-16; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі - 0-14; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0-5; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги - 0-10; 2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги - 0-10; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції - 0-5; строк і порядок набрання постановою законної сили - 0-4; Порядок і строк оскарження постанови - 0-3; 3) дотримання стилістики судового рішення: логічність, грамотність та послідовність викладення тексту рішення - 0-5; 4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів. У примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24 визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) Вища кваліфікаційна комісія суддів України може відступити від наведеної у Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі Вища кваліфікаційна комісія суддів України не може виходити за межі загальної кількості балів (75). У справі, що розглядається, позивачка оскаржила рішення, якими ВККС, зокрема, затвердила кодовані та декодовані результати виконання практичного завдання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року№ 94/зп-23 (зі змінами), що мало наслідком визнання позивачки такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинення її участі у зазначеному конкурсі. Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 стадіями встановлення результатів іспиту є: - затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту; - затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту; - затвердження загальних результатів іспиту. Оскаржуваним рішенням від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 Комісія вирішила: - затвердити кодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1); Згідно витягу із додатку до рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 ОСОБА_1 за результатами виконання практичних робіт отримала такі бали: 1) перше модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0038402, кількість балів - 48,5; 2) друге модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0038402, кількість балів -56,5. При цьому, Верховним Судом було встановлено, що у додатку до рішення Комісії № 87/зп-25 від 17 квітня 2025 року була допущена технічна (механічна) помилка, а саме - бали виставлені під одним і тим самим кодом (0038402), яка була оперативно усунута Комісією того ж дня при прийнятті наступного рішення № 89/зп-25 «Про затвердження декодованих результатів...!», у Додатку № 1 до якого чітко відображено два різні індивідуальні коди робіт ОСОБА_1 . Оскаржуваним рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 Комісія вирішила: - затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1); - затвердити загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 2); - допустити 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3); - відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів (додаток 4). Згідно витягу із додатку 1 до рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 ОСОБА_1 за результатами виконання практичних робіт отримала такі бали: перше модельне судове рішення, код кандидата - 0038402, кількість балів - 48,5; друге модельне судове рішення, код кандидата - 0009907, кількість балів - 56,5; загальний бал кандидата за виконання практичного завдання - 105, результат етапу кваліфікаційного іспиту - не складено; Згідно витягу із додатку 2 до рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25: код кандидата (перше судове рішення) - 0038402 набрала бал - 48,5, код кандидата (друге судове рішення) - 0009907 набрала бал - 56,5; загальний бал кандидата за виконання практичного завдання - 105, результат етапу кваліфікаційного іспиту - не складено, загальний бал кандидата за кваліфікаційний іспит - 297,4, результат кваліфікаційного іспиту - не складено; Згідно витягу із додатку 4 до рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25: за № з/п 446 відмовлено у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах. Отже, оскаржувані позивачкою в частинах рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та від 17.04.2025 № 89/зп-25 стосуються затвердження кодованих результатів практичного завдання та загальних результатів іспиту про «не складення» ОСОБА_1 практичного завдання. Згідно з підпунктом 6.3.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження кодованих результатів етапу іспиту зазначається: код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»). У разі виконання учасником практичного завдання типу 2 у рішенні про затвердження кодованих результатів може не зазначатися результат («успішно складено» або «не складено»). Відповідні відомості містить додаток 1 до оскаржуваного рішення Комісії. Підпункт 6.3.4.1 підпункту 6.3.4 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за тестування з історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду. Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»). Відповідні відомості містить додаток 1 до оскаржуваного рішення Комісії. Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; статус учасника: «кандидат на посаду судді» або «суддя»; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»); загальний результат іспиту («успішно складено» або «не складено»); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з`явилися на один або більше його етапів: «визнано поважними» або «не визнано поважними»; дата затвердження результатів іспиту. Зазначену інформацію містить додаток № 2 до оскаржуваного рішення Комісії. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону № 1402-VIII). З урахуванням приписів частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскаржуваного рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання. Оскаржувані рішення Комісії складаються із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16. Рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 ВККС припинила участь позивачки у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, тобто зазначений акт є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання. Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване винятково з таких підстав: 1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків. Позивачка в позовній заяві не посилалася на обставини, визначені пунктами 1-3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII. Вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується. Вважаю, що в оскаржуваному рішенні відповідно до чинного нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту ВККС належним чином навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані. Водночас позивачка у своїх доводах акцентує увагу на порушеннях, які, на її думку, допустила Комісія безпосередньо під час перевірки його практичного завдання в частині критеріїв, за якими саме недоліками Комісія дійшла висновку про оцінку виконаних позивачкою робіт саме за такими балами. Виходячи з аналізу змісту повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання, вважаю, що такі повноваження є дискреційними. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання з дотриманням правових норм. Виконання практичного завдання як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, на якому дискреційні повноваження Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання застосовуються чи не найбільш широко. На цій стадії учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту. Верховний Суд (як Касаційний адміністративний суд, так і Велика Палата Верховного Суду) вже неодноразово давав оцінку діям ВККС у процедурах кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформував усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 800/166/17, від 08.10.2019 у справі № 9901/49/19, від 19.11.2019 у справі № 9901/90/19, від 16.09.2020 у справі № 9901/100/19, від 27.04.2023 у справі № 9901/260/19, від 11.12.2025 у справі № 990/221/25). Так, Верховний Суд наголошував на легітимній меті дій Комісії щодо з`ясування відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, що здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Велика Палата Верховного Суду у наведених вище постановах також зауважувала, що зміст здійснюваних Комісією процедур на зазначеному етапі не зазнав істотних змін, а доводи скаржників і тоді здебільшого стосувалися обов`язковості фіксації / відображення міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання. Відхиляючи такі доводи, Верховний Суд констатував, що фіксацію/відображення у будь-якій формі (зокрема й в екзаменаційній відомості) міркувань/висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників/критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не визначено приписами чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію. Водночас Комісія, відреагувавши на численні зауваження скаржників про відсутність методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання, затвердила своїм рішенням від 17.07.2024 Методичні вказівки № 228/зп-24. Згадані вказівки є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Вони містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елемента в загальній оцінці і покликані забезпечити певний стандартизований підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти критерії розподілу балів. Отже, процедуру кваліфікаційного оцінювання, зокрема і його перший етап - складання кваліфікаційного іспиту, можна розглядати як процес еволюційний, тобто такий, що розвивається відповідно до визначених завдань, обумовлених метою його проведення, реагуючи на виклики, які виникають у практичній діяльності Комісії. В свою чергу, позивачка наполягала, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 зобов`язує Комісію не лише їх дотримуватися, але й докладно документувати свої міркування / висновки щодо оцінки практичних завдань відповідно до шкали балів, визначеної згаданими вказівками. Відображення ж поелементного оцінювання, на переконання позивачки, відповідатиме вимозі вмотивованості негативного рішення ВККС стосовно неї та узгоджуватиметься з принципом належного врядування та застосування дискреції як виду правомірного рішення. Так, за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 11.12.2025 у справі № 990/221/25, затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 загалом та концептуально не змінило правового врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту і методики визначення його результатів та відповідно й обсягу дискреційних повноважень членів ВККС на цьому етапі. З огляду на мету затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 та невнесення відповідних змін до форми і змісту документів і рішень, які ВККС ухвалює у процедурі кваліфікаційного іспиту на стадії виконання практичного завдання, немає підстав вважати позицію Комісії про допоміжний характер згаданого документа неправильною чи нераціональною. Здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, суд не повинен вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а має проконтролювати, чи не є викладені у рішенні цього органу висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів. Надаючи оцінку доводам позивачки про обов`язок ВККС відображати поелементне оцінювання (відповідно до шкали балів за Методичними вказівками № 228/зп-24) практичних робіт у негативних рішеннях щодо кандидатів, які не склали кваліфікаційний іспит, вважаю за необхідне зазначити таке. Методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання - пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення. Цей порядок включає: визначення суб`єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, алгоритм (механізм) обчислення остаточної оцінки учасника. Тож результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання загалом, а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання. Отже, порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII. За таких обставин незазначення в оскаржуваному рішенні Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, абсолютно не підтверджує порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту. Також саме собою ненаведення в оскаржуваному рішенні ВККС оцінки за кожний елемент оцінювання не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок № 228/зп-24. З огляду на їх назву та зміст, Методичні вказівки № 228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим передовсім членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки таких робіт. Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та показники оцінювання. Обов`язку та способу фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять. Такі вказівки призначені як для членів екзаменаційних комісій, так і для кандидатів і слугують для них орієнтиром під час перевірки та виконання практичних завдань, для забезпечення єдиних стандартизованих для всіх учасників іспиту підходів у їх виконанні та оцінюванні. Відповідно сама лише наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відтворити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент. Це є цілком недоцільним також з огляду на те, що предметом оцінювання є практичне завдання загалом, а не його окремі елементи. Нерозуміння позивачкою критеріїв формування членами екзаменаційної комісії виставлених балів загалом є її суб`єктивним негативним ставленням до результату кваліфікаційного оцінювання та фактично є висловленням її особистих сумнівів щодо об`єктивності членів екзаменаційної комісії. Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2025 у справі № 990/171/25. Фактично позивачка не погоджується з кількістю балів, виставлених за виконане практичне завдання, та наполягає, що складені нею проєкти судових рішень за формою та змістом відповідають вимогам процесуального закону. Проте позиція позивачки щодо заниження виставлених їй балів є відображенням її суб`єктивного погляду щодо якості виконаного практичного завдання, який є зрозумілим у цій ситуації, коли вона у результаті своєї інтелектуальної діяльності сформувала проєкти судових рішень в єдиному стилі, з належною старанністю, і ці проєкти за її критеріями оцінки в контексті Методичних вказівок № 228/зп-24 є довершеними. Натомість внутрішнім розсудом щодо оцінювання такої роботи наділені саме члени Комісії, які оцінюють виконану роботу загалом, а не її окремі елементи, дотримуючись водночас об`єктивності відповідного оцінювання. Згідно з пунктом 2.9 Положення № 185/зп-24 практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю. З практичного погляду, наявність усіх елементів судового рішення автоматично не свідчить про його довершеність; не менш важливим є змістовне наповнення цих елементів і те, як ці елементи узгоджуються між собою та формують зміст законного та обґрунтованого судового рішення. До того ж висловлені суб`єктивні сумніви позивачки не можна визнати обґрунтованими й з огляду на анонімний спосіб складання практичного завдання. Не маючи інформації про те, чиє саме практичне завдання перевіряють, члени екзаменаційної комісії не можуть виявити суб`єктивне ставлення до того чи іншого учасника конкурсу. Натомість повторна перевірка практичного завдання конкретного конкурсанта фактично унеможливлює дотримання принципу анонімності. Саме анонімність кваліфікаційного іспиту, що узгоджується із частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII, є основною гарантією для його учасників щодо дотримання відповідачем загальних принципів проведення іспиту та забезпечення відповідно до пункту 1.6 Положення № 185/зп-24 об`єктивності, неупередженості, прозорості та рівності. Згідно з паперовими формами електронних документів - екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання, виконаного позивачкою, кожний член екзаменаційної комісії виставив ОСОБА_1 індивідуальний бал за кожне модельне судове рішення, що підтверджується змістом екзаменаційних відомостей і відповідно підтверджує дотримання ВККС порядку оцінювання результатів виконання практичного завдання. Посилання Комісії, надані в процесі розгляду справи, на те, що немає істотних розбіжностей між індивідуальними балами, виставленими кожним членом екзаменаційної комісії за результатами перевірки практичного завдання ОСОБА_1 , та виставленими балами в межах загальної кількості балів (75), що визначена Методичними вказівками № 228/зп-24, також є додатковим аргументом [однак не може бути основним і не єдино достатнім], який свідчить на користь того, що члени ВККС діяли в межах своїх повноважень та що немає надмірного суб`єктивізму окремих членів. Зважаючи на те, що: результат оцінювання практичного завдання визначається за бальною шкалою від 0 до 150 (позивачка складала практичне завдання типу 2, тому шкала оцінювання за кожним завданням складала від 0 до 75 балів); нормативне врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту не запровадило обов`язку для Комісії з відображення у підсумковому на цьому етапі кваліфікаційного оцінювання рішенні поелементного оцінювання практичного завдання відповідно до шкали балів, визначеної у Методичних вказівках № 228/зп-24; Методичні вказівки № 228/зп-24 за своїм змістом теж визначають сукупність (шкалу) балів, які можна отримати за виконання практичного завдання, визначення цих балів, як і загального бала за складання практичного завдання, відбувається за внутрішнім переконанням членів екзаменаційної комісії, в межах їх дискреційних повноважень, а відображення цих балів у рішенні Комісії саме собою не вплине на вмотивованість цього рішення, вважаю, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності, а у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комісії про визнання протиправним та скасування рішень у частині, зобов`язання вчинити певні дії належало відмовити у повному обсязі. ........................... Л.І. Бившева, Суддя Верховного Суду