Рішення КАС ВС № 990/308/25

РІШЕННЯ Іменем України 25 березня 2026 року м. Київ справа №990/308/25 адміністративне провадження № П/990/308/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючої судді - Мельник-Томенко Ж. М., суддів - Білак М. В., Жука А. В., Кашпур О. В., Радишевської О. Р., за участю: секретаря судового засідання - Ключник А. Ю., позивачки - ОСОБА_1 , представника позивачки - Онуфрійчук В. А., представника відповідача - Леошка Д. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Онуфрійчук Валентина Анатоліївна, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: Зміст позовних вимог та предмет спору 03.07.2025 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка), в інтересах якої діє представник - адвокат Онуфрійчук Валентина Анатоліївна (далі - представник - адвокат Онуфрійчук В. А.), через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія, відповідач), у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила: - визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 13.05.2025 № 21/ас-25 «Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами)». Аргументи позивачки у позовній заяві Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що за результатами кваліфікаційного оцінювання на посаду судді апеляційного адміністративного суду вона набрала 683,2 бала. Проте її визнано такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критеріями особистої та соціальної компетентності. Позивачка зазначає, що з Розділу V-V «Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності» оскаржуваного рішення убачається, що сумарний бал, отриманий ОСОБА_1 за цим критерієм, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), у зв`язку із чим Комісія виснувала, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності. Натомість, під час проведення співбесіди у Комісії виникли сумніви у відповідності кандидата показнику рішучості та відповідальності, зокрема, з огляду на обставини притягнення кандидата до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та подальші дії кандидата щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди Комісія оцінила цей показник у 16 балів. З цього приводу позивачка зазначає, що в Анкеті кандидата на посаду судді міститься графа 14 «Відомості про притягнення до відповідальності», в якій кандидат мав указати про всі випадки притягнення кандидата до будь-якого виду юридичної відповідальності за останні 5 років. Так, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, про яке йдеться в оскаржуваному рішенні відбулося у 2017 році, зокрема, постановою інспектора патрульної поліції 1-го батальйону 3 роти управління патрульної поліції в місті Києві АР № 725879 від 28.02.2017 її було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Указану постанову нею було оскаржено до Оболонського районного суду міста Києва. Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 12.09.2017 № 756/3596/17 постанову АР № 725879 від 28.02.2017 скасовано. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 № 756/3596/17 постанову Оболонського районного суду міста Києва від 12.09.2017 було залишено без змін. Ураховуючи те, що позивачка не мала обов`язку зазначати указані відомості, оскільки з моменту виникнення зазначених обставин минуло понад 5 років, але мала намір і рішучість не приховувати цю обставину, бути відкритою та чесною, позивачка указала цю інформацію у пункті 12 Анкети кандидата на посаду судді у підпункті «Наведіть іншу інформацію, яка на Вашу думку, може бути корисною комісії і не охоплюється змістом анкети». На думку позивачки, зазначення нею в Анкеті кандидата на посаду судді обставини, яку вона могла не зазначати, та яка, до того ж, не мала на меті покращити сприйняття ОСОБА_1 як кандидата, свідчать про її відповідальність. Крім того, позивачка наголошує, що окрім статусу судді вона має статус людини і громадянина, у зв`язку із чим на неї розповсюджуються як обов`язки, так і права, передбачені Конституцією України. Не погоджуючись із винесеною постановою про притягнення її до адміністративної відповідальності, розуміючи її протиправність, ОСОБА_1 як людина в повсякденному житті, а не тільки суддя за професією, звернулася до суду для її оскарження. При цьому позивачка посилається на те, що законодавством не передбачено заборону на оскарження професійними суддями рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Таким чином, на її думку, висновок про сумнівність звернення як судді до суду є порушенням принципу юридичної визначеності. Також зазначає, що з висновків, зроблених членами Комісії в оскаржуваному рішенні, убачається їх дискримінаційний характер, оскільки, займаючи посаду судді, за висновками комісії, позивачка фактично не має права користуватися та реалізовувати свої громадянські права, щоб не поставити під сумнів свою компетентність, неупередженість та професіоналізм. Таким чином, на думку позивачки, висновок ВККС України про не відповідність кандидата показнику рішучості та відповідальності з указаних причин є дискримінаційним, оскільки звужує конституційні права позивачки. Щодо зазначення в оскаржуваному висновку про те, що у Комісії виникли сумніви у відповідності кандидата показнику безперервного розвитку, то, на думку позивачки, Комісією вибірково досліджені обставини її «безперервного розвитку» та не взято до уваги інформацію, яка міститься в її суддівському досьє. Так, позивачка зазначає, що в Анкеті кандидата на посаду судді, яка міститься в суддівському досьє кандидата, нею у пункті 2.5 «Участь у заходах з підвищення (підтримання) кваліфікації» указано 18 заходів, в яких вона брала участь, за якими нею було отримано сертифікати (заходи, в яких позивачка брала участь, проте сертифікати не видавалися (здебільшого сертифікати не видавали після встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2)). Ураховуючи цю обставину, у таблиці до листа Комісії від 11.04.2025, позивачка не перелічувала ці заходи, ураховуючи обмежену кількість слів, дозволених до написання, а також, маючи впевненість, що Комісією буде досліджено Анкету кандидата на посаду судді, яка міститься в її суддівському досьє. Проте, виснуючи оцінку показнику «безперервний розвиток» щодо позивачки на сторінці 10 оскаржуваного рішення Комісією указано, що висновок не підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетенції зроблено за результатами дослідження досьє, письмових пояснень і співбесіди, з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії. Щодо розділу V-III оскаржуваного рішення «Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності» позивачка зазначає, що він не містить конкретних посилань щодо того, які саме відомості щодо кандидата чи пояснення останнього щодо критеріїв: «ефективна комунікація», «ефективна взаємодія», «стійкість мотивації», «емоційна стійкість», їм не відповідають. Крім того, ані Положення про кваліфікаційне оцінювання, ані оскаржуване рішення не містить посилання на те, що могло б слугувати належним доказом підтвердження відповідності кандидата на посаду судді апеляційного суду за критеріями особистої та соціальної компетенції. На думку позивачки, членами Комісії при прийнятті оскаржуваного рішення порушено принцип юридичної визначеності та надано оцінку позивачці як кандидату на власний розсуд, без посилання на конкретні указані позивачкою обставини, які не заслуговують на достатнє їх оцінювання як відповідних. Натомість, оскаржуване рішення приймалося з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії (про це указано у самому рішенні), що свідчить про користь висновку про те, що таке рішення є сукупністю суб`єктивних думок/оцінок її членів. Таким чином, позивачка уважає, що відсутність належної мотивації та не зазначення конкретних підстав рішення Комісії, яким її визнано такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критеріями особистої та соціальної компетенції (з урахуванням визначення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності), у широкому розумінні повинно трактуватися як рішення про відмову в допуску до професії судді, що безпосередньо стосується професійної репутації як правника та є втручанням у право позивачки на повагу до приватного життя, легітимність якого може і має бути перевірена в судовому порядку. Щодо висновку Комісії у розділі V-V «Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності» про те, що користування позивачкою автомобілем «BMW Х5» 2011 року випуску, що належав на праві власності батьку позивачки, ОСОБА_2 , та автомобілем «BMW Х5» 2016 року, що належить на праві власності матері позивачки, ОСОБА_3 , свідчить про їх оформлення на близьку особу кандидата, у зв`язку із чим позивачці було зменшено загальний бал за вказаним показником на 15 балів, позивачка зазначає, що уперше користування легковим автомобілем «BMW Х5» 2011 року випуску нею вказано в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік. У цій декларації зазначено, що позивачка мала право користування цим автомобілем відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, у зв`язку із чим зобов`язана була вказати про це у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Крім того, зазначає, що автомобіль «BMW Х5» 2011 року випуску було придбано батьком позивачки, ОСОБА_2 , 17.06.2014. Проте, ані до цього моменту, ані до 2019 року, позивачка не здійснювала правосуддя, оскільки у момент її призначення на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду вона перебувала на лікарняному по пологам та у декретній відпустці по догляду за дитиною. Звертає увагу на те що, ані перед купівлею указаного автомобіля, ані протягом значного часу після його придбання, позивачка не здійснювала правосуддя, що виключає можливість отримання нею неправомірної вигоди та, як наслідок, оформлення її майна на родичів. Про обставину перебування позивачки у декретній відпустці і не здійснення нею правосуддя протягом 5 років після призначення на посаду судді було відомо відповідачу, оскільки інформація про це міститься у суддівському досьє і обговорювалася під час співбесіди. Крім того, позивачка зазначає, що обставини походження грошових коштів батька позивачки були предметом дослідження Громадською радою доброчесності та ВККС України під час проходження нею кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Черкаського окружного адміністративного суду (2018 рік) та кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності (2019 рік). Жодних зауважень з цього приводу у вказаних суб`єктів контролю не виникало. Документальні підтвердження придбання матір`ю позивачки легкового автомобіля «BMW Х5» 2016 року були надані позивачкою як Громадській раді доброчесності, так і Комісії. Позивачка звертає увагу на те, що імперативні приписи частини першої статті 88 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) вимагають ухвалення Комісією саме мотивованого рішення. Відсутність мотивів у такому рішенні є законодавчо визначеною підставою для його оскарження і наступного скасування. Це прямо закріплено у пункті 4 частини зазначеної статті Закону № 1402-VIII. Наведені норми у своїй сукупності призводять до переконання, що законодавець вимагає наявність мотивів як обов`язкової складової ухвалених за результатами кваліфікаційного оцінювання рішень і гарантії дотримання прав особи, щодо якої таке проводиться. Позивачка наголошує, що в оскаржуваному рішенні наведений лише перелік засобів встановлення відповідності судді займаній посаді (результати іспиту, тестування, дослідження досьє, співбесіди), а також указані бали позивачки за загальними критеріями, однак відсутні мотиви для прийняття рішення щодо кожного з указаних критеріїв та аргументи Комісії на користь прийняття чи відхилення доводів та доказів позивачки та виставлення саме такої кількості балів. Рішення Комісії не містить інформації про те, що ОСОБА_1 отримала хоча б за одним критерієм 0 балів. Також позивачка зазначає, що у рішенні зазначено певні фактичні судження, які, за твердженням Комісії, «крім іншого», вплинули на оцінку відповідності позивачки займаній посаді «за критеріями особистої та соціальної компетентності», однак фактичне співвідношення наведених суджень із виставленими балами у рішенні не з`ясовано, не зазначено оцінку, за які саме зі складових цих критеріїв знижено і наскільки суттєво (з урахуванням широкого спектру їх проявів та наявності чи відсутності їх безпосереднього впливу на них (причинно-наслідкового зв`язку)). Жодних застережень до показників складових критерію компетентності (особистої та соціальної) Комісією у рішенні не висловлено, проте констатовано виставлені бали за узагальненими категоріями, які є істотно нижчими від максимальних. Отже, позивачка уважає, що Комісія сама установила певні правила, які, з одного боку, не можна визнати довільними (адже закон уповноважив ВККС України на їх розробку і впровадження), але, з іншого, - вичерпно визначеними такі не є. Проте у межах цієї справи Комісія не довела, що діяла відповідно до означених правил, фактично визнавши протилежне. Також позивачка уважає, що певні фактичні обставини, що є інструментами встановлення рівня відповідних їм показників і вплинули на зниження оцінки за такими, не можуть одночасно справляти негативного впливу на решту показників, яких вони не стосуються. Тобто показники і критерії, до яких не висловлено зауважень у рішенні, повинні бути оцінені відповідно до фактичних і статистичних даних, що їх містить досьє. При цьому процес оцінювання (усі етапи відповідно черговості) повинен отримати належну матеріально-правову фіксацію, аби не унеможливити здійснення його повної перевірки. Натомість відсутність в рішення фактів підтверджень додержання Комісією норм і правил не дозволяє стверджувати про її відданість принципам об`єктивності та прозорості у процедурі оцінювання. З огляду на наведене, позивачка уважає оскаржуване рішення необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню. Аргументи відповідача у відзиві на позов У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову та зазначає, що Комісія, ухвалюючи рішення від 13.05.2025 № 21/ас-25, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України з дотриманням критеріїв, визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідач позицію по суті обґрунтовує тим, що під час співбесіди та встановлення відповідності позивачки показнику рішучості та відповідальності Комісією надавалась оцінка письмовим поясненням кандидата, а також відповідям під час послідовного обговорення показників особистої компетентності. Отже, письмові пояснення ОСОБА_1 та відповіді надані під час проведення співбесіди, зокрема, обставини притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та подальші дії кандидата щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення знайшли своє відображення шляхом оцінювання кандидата за вказаним показником. Так, за результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди, Комісія оцінила цей показник у 16 балів. Висновки, які робить ОСОБА_1 у позовній заяві щодо зазначених обставин, на думку відповідача, не відповідають висновкам, що викладені у спірному рішенні Комісії та спростовуються змістом спірного рішення. Крім цього, відповідач уважає безпідставними твердження позивачки про нібито вибіркове дослідження показника безперервного розвитку та не взяття до уваги інформації, яка міститься в її суддівському досьє, оскільки відповідно до пункту 2.15 розділу 2 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС України від 22.01.2025 № 20/зп-25 (далі - Положення № 20/зп-25), оцінювання показники критерію особистої компетентності, критерію соціальної компетентності, критеріїв доброчесності та професійної етики оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіди. Щодо доводів позивачки про встановлення її відповідності критерію соціальної компетентності відповідач зазначає, що за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з позивачкою, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критерієм соціальної компетентності за результатами оцінювання у складі Першої палати, становив 37,25 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала), а тому Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності. Також відповідач уважає безпідставними твердження позивачки про те, що спірне рішення Комісії є рішенням про відмову в допуску до професії судді, що безпосередньо зачіпає її професійну репутацію як правника та є втручанням у право позивачки на повагу до приватного життя, на підтвердження чого позивачка посилається на висновки Європейського суду з прав людини, сформовані у справах «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11, рішення від 27.05.2013), «Денісов проти України» (заява № 76639/11, рішення від 25.09.2018). Відповідач уважає, що рішення Європейського суду з прав людини у вказаних справах є нерелевантними до спірних правовідносин, оскільки стосуються звільнення з посади та остаточного усунення з професії. У зазначених рішеннях Європейського суду з прав людини йшлося про остаточне позбавлення особи професії судді, що тягне незворотні наслідки для її професійного статусу. У випадку позивачки йдеться лише про визначення результатів її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду у межах конкурсу на таку посаду, що не є остаточним запереченням права на доступ до професії і не позбавляє можливості повторно подати документи на конкурс у майбутньому. Крім цього, участь позивачки у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів є її власним добровільним рішенням, що виключає в рамках таких правовідносин між нею та Комісією можливість будь-якого протиправного втручання в її приватне життя. Нормативно-правові акти, що регулюють указані правовідносини не гарантують право бути призначеним на посаду судді, а тільки надають право взяти участь у відповідному конкурсному відборі. Непроходження особою одного з етапів цього відбору (припинення участі у конкурсі) не створює негативних наслідків для кар`єри такої особи, вона не позбавляється посади, яку займала на момент проходження конкурсу, не припиняє здійснювати діяльність, яку на той час здійснювала, та не має перешкод для того, щоб взяти участь у конкурсі на посаду судді у майбутньому, тощо. Оскаржуване рішення Комісії не може впливати на гарантії справедливого процесу проведення компетентним органом відбору, конкурсу, оцінювання тощо, у якому позивачка братиме участь у майбутньому, як і не позбавляє права на ефективні засоби правового захисту у випадку його порушення цим органом. Щодо встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності відповідач зазначає, що під час встановлення відповідності позивачки критерію професійної етики та доброчесності Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність ОСОБА_1 критерію професійної етики та доброчесності. Проте предметом обговорення та дослідження під час співбесіди було використання позивачкою у різні роки автомобілів «BMW X5» 2011 та 2016 років випуску, які належали її матері. У зв`язку з поясненнями ОСОБА_1 та фактичними обставинами використання автомобілів, у Комісії виник обґрунтований сумнів щодо мотивів оформлення цих автомобілів на близьку особу кандидата. Отже, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидату за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником чесність. Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критерієм, становив 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), а тому Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 відповідає критерію професійної етики та доброчесності. Також відповідач зауважує, що підстави, за яких рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване, є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. Звертає увагу, що факти та обставини, які мали значення і стали підставою для прийняття Комісією цього рішення, а також правові підстави та мотиви прийняття саме такого рішення докладно, у повному обсязі у ньому наведені. При цьому у рішенні Комісії зазначено отримані позивачкою бали з оцінювання встановлених законом критеріїв із урахуванням того, що усі показники оцінені за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди, а також указані законодавчі підстави прийняття рішення, а саме: норми статей 79, 83-86, 88, 93, 101 Закону № 1402-VIII, Положення № 20/зп-25. Також у світлі конкретних обставин цієї справи, з огляду на характер спірних правовідносин, відповідач уважає, що обов`язок Комісії наводити підстави ухвалення рішення або мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Отже, на думку відповідача, конкурсна процедура та процедура кваліфікаційного оцінювання стосовно позивачки була проведена в порядку та відповідно до вимог чинного законодавства України, дії Комісії були повністю регламентовано нормами Закону № 1402-VIII та нормативними актами, прийнятими Комісією на основі положень цього Закону, будь-які порушення прав, свобод чи законних інтересів позивачки як учасника процедури конкурсу та кваліфікаційного оцінювання відсутні, оскаржуване рішення Комісії містить правові підстави та мотиви його ухвалення. Аргументи позивачки у відповіді на відзив У відповіді на відзив представник позивачки зазначає, що аргументи відповідача, викладені у ньому, є необґрунтованими, формальними та такими, що не спростовують доводів позовної заяви, а, навпаки, підтверджують факт свавільного та невмотивованого застосування Комісією своїх повноважень. Також зазначає, що зі змісту рішення ВККС України та відзиву на позов не можливо зрозуміти, яка саме поведінка або бездіяльність позивачки мала наслідком отримання в межах кваліфікаційного оцінювання виставлених членами ВККС України балів за соціальну та особисту компетентність. У контексті наведеного, на її думку, помилковим є твердження відповідача про безпідставність посилання позивачки на рішення Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» та «Денісов проти України», з огляду на висновки Верховного Суду у справі № 990/143/25, які є релевантними до обставин та фактів, наведених позивачкою у позові. Наголошує, що позивачка є чинною суддею, а відтак, невмотивоване твердження ВККС України про невідповідність ОСОБА_1 критеріям соціальної та особистої компетентності безпосередньо зачіпає її професійну репутацію як судді та правника в цілому. Крім того, на її думку, відповідач у відзиві не спростував, а фактично підтвердив відсутність будь-якої конкретики в оцінці позивачки за критеріями особистої та соціальної компетентності. Відсутність конкретизації чим саме позивачка не відповідала, на думку членів комісії, критеріям соціальної компетенції не дає змоги зрозуміти реальні підстави визнання позивачки такою, що не відповідає критеріям соціальної компетенції, а також позбавляє змоги покращити себе у контексті цих критеріїв. Також представник позивачки уважає безпідставним висновок відповідача про зменшення балів за доброчесність на 15 балів через користування позивачкою автомобілями, що належали її батькам. Зазначає, що ці обставини вже були предметом ретельної перевірки Комісією та Громадською радою доброчесності у 2018 та 2019 роках, і жодних зауважень до позивачки не виникало. Повторне використання цих самих фактів для негативної оцінки без будь-яких нових даних порушує принцип легітимних очікувань. Позивачка надала документальні докази походження коштів у її батьків (доходи, спадщина). Більше того, на момент придбання першого автомобіля батьком у 2014 році та протягом наступних п`яти років позивачка не здійснювала правосуддя, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною. Це, на її думку, повністю виключає будь-які підозри в отриманні неправомірної вигоди. Ігнорування цих фактів та пояснень і формальне зниження балу є черговим свідченням упередженості та відсутності об`єктивного аналізу. Крім того, на її думку, є помилковими та такими, що суперечать практиці Європейського суду з прав людини, твердження відповідача про те, що оскаржуване рішення не втручається у приватне життя позивачки, оскільки позивачка не була звільнена. Додатково наголошує, що позивачка посилається саме на відсутність мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків. У додаткових поясненнях представник позивачки просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та урахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21.07.2025 у справі № 990/171/24, як такі, що мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи. Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи 03.07.2025 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Онуфрійчук В.А., до ВККС України про визнання протиправним та скасування рішення. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Білак М. В., Жука А. В., Мартинюк Н. М., Радишевську О. Р. 03.07.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Онуфрійчук В.А., подано до Верховного Суду через систему «Електронний суд» уточнену позовну заяву, яка зареєстрована у Верховному Суді 04.07.2025. Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Онуфрійчук В. А., залишено без руху, оскільки позовна заява подана поза межами строку звернення до суду та не містить обґрунтованого клопотання про його поновлення. Позивачці надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення встановленого судом недоліку шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом та доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку. На виконання цієї ухвали ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Онуфрійчук В.А., подала клопотання про поновлення строку. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21.07.2025 № 706/0/78-25 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 990/308/25, у зв`язку з відпусткою судді Мартинюк Н. М., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Білак М. В., Жука А. В., Кашпур О. В., Радишевську О. Р. для розгляду судової справи № 990/308/25. Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2025 задоволено клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Онуфрійчук В. А., про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою. Визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду з позовною заявою та поновлено процесуальний строк. Відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Онуфрійчук В. А., до ВККС України про визнання протиправним та скасування рішення. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.07.2025 о 12 год 00 хв. 30.07.2025 розгляд справи не відбувся у зв`язку із перебуванням судді Радишевської О. Р. у відрядженні з 28.07.2025 до 01.08.2025. Крім того, суддя Радишевська О. Р. перебувала у відпустках з 04.08.2025 до 08.08.2025, з 15.09.2025 до 19.09.2025 та у відрядженнях з 20.09.2025 до 28.09.2025, з 29.09.2025 до 04.10.2025. Суддя Жук А. В. перебував у відпустці з 04.08.2025 до 29.08.2025. Суддя Мельник-Томенко Ж. М. перебувала у відпустці з 05.08.2025 до 18.08.2025, з 20.08.2025 до 01.09.2025. Суддя Кашпур О. В. перебувала у відпустці з 01.09.2025 до 26.09.2025. 06.08.2025 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. 08.08.2025 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Онуфрійчук В. А., надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву. 22.08.2025 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Онуфрійчук В. А., надійшли додаткові пояснення. Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2025 справу № 990/308/25 призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи на 05.11.2025 о 13 год 00 хв. Згідно з протокольною ухвалою від 05.11.2025 Верховний Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 13 год 00 хв 28.01.2026. Згідно з протокольною ухвалою від 28.01.2026 Верховний Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 12 год 30 хв 25.03.2026. Позивачка та її представник під час розгляду справи висловили свої доводи та міркування стосовно обставин справи, заявлені позовні вимоги підтримали та просили Суд їх задовольнити. Представник відповідача проти доводів та вимог позовної заяви заперечив, уважаючи їх необґрунтованими та безпідставними, й, надавши відповідні пояснення, просив відмовити у задоволенні позову. 25.03.2026 у судовому засіданні Верховний Суд оголосив вступну та резолютивну частини цього рішення. Установлені судом обставини справи Указом Президента України від 17.01.2014 № 13/2014 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду строком на п`ять років. Указом Президента України від 17.05.2019 № 268/2019 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду від безстроково. Рішенням ВККС України від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах. У визначений строк ОСОБА_1 звернулася до ВККС України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного адміністративного суду, оголошеному рішенням ВККС України від 14.09.2023, як особу, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону № 1402-VIII, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному судді. Рішенням ВККС України від 04.03.2024 № 147/ас-24 ОСОБА_1 допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням ВККС України від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями). Рішеннями Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09.12.2024 № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду). Рішенням Комісії від 23.10.2024 № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду. Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16.01.2025 кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23. Рішеннями Комісії від 12.03.2025 № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23. Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями ВККС України від 14.09.2023 № 94/зп-23, від 23.11.2023 № 145/зп-23. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами, далі - Положення № 185/зп-24), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23: когнітивні здібності - 49,2 бала; знання історії української державності - 40 балів; знання у сфері права та зі спеціалізації суду - 120 балів; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації - 119 балів. Загальна кількість отриманих ОСОБА_1 балів за кваліфікаційний іспит - 328,2 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності. Рішенням ВККС України від 05.05.2025 № 3/ас-25 установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді ОСОБА_1 та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання. Рішенням Комісії від 12.03.2025 № 49/зп-25 допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема, ОСОБА_1 . Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Першої палати ВККС України. 11.04.2025 Комісія звернулася до кандидатів на посаду суддів в апеляційних адміністративних судах з листом № 21-2602/25, у якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності за формою, що додається. При цьому увагу кандидатів було звернута на пункт 5.6 розділу 5 Положення № 20/зп-25, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність - 50 балів (рішучість та відповідальність - 25 балів, безперервний розвиток - 25 балів) та соціальна компетентність - 50 балів (ефективна комунікація - 12,5 бала, ефективна взаємодія - 12,5 бала, стійкість мотивації - 12,5 бала, емоційна стійкість - 12,5 бала). 25.04.2025 кандидатом ОСОБА_1 надіслано до Комісії пояснення та докази на виконання листа від 11.04.2025 № 21-2602/25. У поясненнях кандидат навела інформацію, яка на її думку, підтверджує її відповідність запитуваним критеріям. Громадською радою доброчесності (далі - ГРД) 05.05.2025 затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики. У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію щодо кандидата на посаду судді ОСОБА_1 , ГРД виявлено дані, які дають підстави для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. Комісією надіслано кандидату копію відповідного висновку ГРД для можливості ознайомлення та запропоновано в разі необхідності надати додаткові пояснення. 09.05.2025 кандидатом надіслано на адресу Комісії письмові пояснення та надано копії підтверджуючих документів. Комісією у складі Першої палати проведено співбесіду з кандидатом 13.05.2025. Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики. Щодо встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності, Комісією звернуто увагу на таке. Стосовно відповідальності суддя зазначила, що приймає незалежні рішення, чітко аргументовані нормами закону, незважаючи на можливі негативні наслідки з боку сторін чи суспільного тиску. Під час проведення співбесіди у Комісії виникли сумніви у відповідності кандидата показнику рішучості та відповідальності, зокрема, з огляду на обставини притягнення кандидата до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та подальші дії кандидата щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди Комісія оцінила цей показник у 16 балів. ОСОБА_1 повідомила Комісію, що брала участь у заходах, які проводились Національною школою суддів України, Міністерством юстиції України за підтримки Проекту ЄС «Право-Justice», міжнародних семінарах-практикумах у форматі онлайн та інших, перелік яких наведено в анкеті кандидата на посаду судді. Крім офіційних програм, веде самостійну аналітичну роботу, здійснює моніторинг судової практики Касаційного адміністративного суду Верховного суду та публікацій у профільних виданнях, в подальшому застосовуючи її при винесенні рішень. Крім того, бере участь у написанні колективної монографії «Громадянське суспільство як рушійна сила повоєнної відбудови України: концептуальні підходи, нормативно-правові аспекти». Під час проведення співбесіди у Комісії виникли сумніви у відповідності кандидата показнику безперервного розвитку. За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 16,75 бала. Надані кандидатом ОСОБА_1 документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином: - показник «Рішучість» та «Відповідальність» - 16 балів (бали виставлені членами Комісії - 18, 17, 20, 17, 10, 12); - показник «Безперервний розвиток» - 16,75 бала (бали виставлені членами Комісії - 16, 25, 22, 18, 9, 11). Загальний бал за критерієм особиста компетентність - 32,75 бала. Комісія зазначила, що надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди не продемонстрували належний рівень особистої компетентності. Роблячи висновки про відповідність позивачки критерію «особиста компетентність», Комісія вказала, що за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання у складі палати, становить 32,75 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала), а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності. Щодо встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності, Комісія зазначила таке. Кандидат на пропозицію Комісії надала відповідні пояснення та зазначила про обставини, які, на її думку, підтверджують відповідність указаному показнику. Указала, що при виконанні своїх обов`язків налагоджує комунікацію з учасниками судового процесу, уникаючи конфліктних ситуацій. Як головуючий у процесі, перетворює юридичні фрази на просту мову, яку можуть зрозуміти пересічні громадяни. Кандидат зазначила, що має позитивну репутацію серед колег та працівників апарату суду. Працюючи в колективі, забезпечує конструктивний обмін думками та підтримує командну взаємодію. Для ефективного здійснення правосуддя, взаємодіє не тільки із учасниками процесу, а й звертається із запитами для отримання необхідної інформації у справі до державних органів. Також її ефективна комунікація підтверджується Подякою органами військового управління України. У частині дослідження показника «Ефективна взаємодія» порушувалося ряд питань, зокрема щодо інституту окремої думки. ОСОБА_1 пояснила, що її стала мотивація підтверджується здійсненням суддівської діяльності в умовах надмірного навантаження та підвищеної суспільної уваги до судової системи. Протягом своєї кар`єри неодноразово брала участь у конкурсах на зайняття посади судді. Кандидат указала, що демонструє здатність зберігати спокій, зваженість та контроль над емоціями у складних ситуаціях. Під час слухання справ, які можуть супроводжуватися емоційним перевантаженням учасників процесу, вміє втримати процес у межах правової процедури, не вдаючись до конфронтації. У справах, які висвітлюються в засобах масової інформації та характеризуються публічним тиском, не допускає прояву упередженості чи втрати самоконтролю. Надані кандидатом ОСОБА_1 документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином: - показник «Ефективна комунікація» - 9,25 бала (бали, виставлені членами Комісії - 10, 8, 10, 9, 8, 10); - показник «Ефективна взаємодія» - 9,25 бала (бали, виставлені членами Комісії - 9, 10, 9, 9, 10, 9); - показник «Стійкість мотивації» - 9,5 бала (бали, виставлені членами Комісії - 9, 8, 12, 10, 7, 11); - показник «Емоційна стійкість» - 9,25 бала (бали, виставлені членами Комісії - 8, 8, 12, 10, 11, 8). Загальний бал за критерієм соціальна компетентність - 37,25 бала. На переконання Комісії у складі Першої палати надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди не продемонстрували належний рівень соціальної компетентності. Роблячи висновки про відповідність позивача критерію «соціальна компетентність», Комісія вказала, що за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання у складі палати, становить 37,25 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала), а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності. Щодо встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності, Комісія зазначила таке. Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність ОСОБА_1 критерію професійної етики та доброчесності. За результатами дослідження досьє, висновку ГРД про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, а також проведеної співбесіди у Комісії та ГРД виникли сумніви щодо джерел походження грошових коштів батька кандидата на надання подарунка у грошовій формі в розмірі 257 724,00 грн, купівлю автомобіля «BMW X5» 2011 року випуску та грошових коштів, які увійшли до спадкової маси. Кандидат пояснила, що нею вжито заходи для з`ясування майнового стану її батька, а саме направлено запит до Державної податкової служби України про надання інформації про суми нарахованого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та суми інших податків й зборів, утриманих з доходів її батька. Відповідно до відповіді ДПС України від 07.05.2025 доступ до конфіденційної інформації щодо отримання доходів та утриманих податків померлої особи підлягає обмеженню з метою захисту прав та інтересів інших людей, оскільки розголошення такої інформації може завдати істотної шкоди приватним інтересам, зокрема, родичів та шкода від оприлюднення зазначеної інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Ця обставина пояснює відсутність в суддівському досьє інформації про доходи її померлого батька. Кандидат пояснила, що батько судді працював в Київській обласній дитячій лікарні хірургом- травматологом-ортопедом та був відомим фахівцем в цій сфері. Крім того був кандидатом юридичних наук і доцентом кафедри Національного університету охорони здоров`я України імені П. Л. Шупика. Також батько кандидата був ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Таким чином, зарплати та доплат за наукове та вчене звання, а також доходів від розміщених на банківських вкладах коштів було достатньо для накопичення батьком кандидата коштів, які в подальшому були використані для подарунку доньці, купівлі автомобіля «BMW X5» 2011 року випуску, а велика частина увійшла до спадкової маси, яку повністю успадкувала мати кандидата. Предметом обговорення та дослідження було використання кандидатом у різні роки автомобілів «BMW X5» 2011 та 2016 років випуску, які належали матері кандидата. У зв`язку з поясненнями кандидата та фактичними обставинами використання автомобілів Комісія у складі Першої палати мала обґрунтований сумнів щодо мотивів оформлення цих автомобілів на близьку особу кандидата. Отже, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидату за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником чесність. Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності. Ураховуючи викладене, Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої та соціальної компетентності. Не погодившись із рішенням ВККС України від 13.05.2025 № 21/ас-25 «Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами)», позивачка звернулася до суду з цим позовом. Позиція Верховного Суду Релевантні джерела права й акти їх застосування Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частинами першою та другою статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом. Частина перша статті 129 Конституції України зобов`язує суди вирішувати спори, керуючись верховенством права. Завданням адміністративного судочинства, у силу приписів частини першої статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. За правилами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, визначеним у цій статті. Верховному Суду як суду першої інстанції, згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України, підсудні справи, зокрема, щодо оскарження, серед іншого, актів, дій чи бездіяльності ВККС України. Особливості розгляду такої категорії спорів визначено у статті 266 КАС України. Згідно з частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. За приписами частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII ВККС України, зокрема: проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит; затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді), програму та порядок проходження початкової підготовки судді; проводить кваліфікаційне оцінювання, тощо. Частинами першою, другою статті 79 Закону № 1402-VIII (у редакції, чинній до 30.12.2023) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу. Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджується ВККС України. Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 79 Закону № 1402-VIII для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді ВККС України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті і веб-порталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу. Загальний порядок подання заяви для участі у конкурсі та умови його проведення визначаються ВККС України. Інформація про подання заяви для участі у конкурсі на заміщення конкретної вакантної посади судді оприлюднюється на офіційному веб-сайті ВККС України. На виконання зазначених положень Закону рішенням ВККС України від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах, в якому ОСОБА_1 виявила бажання взяти участь. Законом України від 09.12.2023 № 3511-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі - Закон № 3511-IX) внесено зміни до Закону № 1402-VIII, зокрема викладено в новій редакції Розділ IV «Порядок зайняття посади судді» та доповнено пунктами 57-61 розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення». Указаний Закон набрав чинності 30.12.2023. Відповідно до пункту 57 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII ВККС України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX. На момент набрання чинності Закону № 3511-IX, конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23, був на етапі подання документів особами, які виявили бажання взяти участь у ньому, а отже, його продовження та завершення, повинно відбуватися за правилами, визначеними Законом № 1402-VIII, у редакції, чинній з 30.12.2023. Статтею 79 Закону № 1402-VIII установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням ВККС України від 02.11.2016 № 141/зп-16 (у редакції рішення ВККС України від 29.02.2024 № 72/зп-24) (далі - Положення № 141/зп-16). Пунктами 1.3, 1.5 Положення № 141/зп-16 визначено, що принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини. Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону №1402-VIII. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону № 1402-VIII у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду). Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено в Главі 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону № 1402-VIII. Відповідно до частин першої, другої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Визначені законом етапи конкурсу та призначення на посаду судді покликані встановити відповідність кандидата передбаченим Конституцією України та Законом № 1402-VIII вимогам, зокрема, критеріям компетентності (професійна, особиста, соціальна тощо), доброчесності та професійної етики, Комісія має перевірити наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з призначенням кандидата на посаду судді. Ці заходи об`єднані метою забезпечити авторитет та довіру до судової влади, які формуються залежно від персонального складу осіб, що призначаються на посади суддів. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією (частина п`ята статті 83 Закону № 1402-VIII). Відповідно до частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Рішенням ВККС України від 22.01.2025 № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення. Пунктами 1.3-1.6 цього Положення передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об`єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді). Кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією у складі, визначеному рішенням Комісії. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту; дослідження досьє та проведення співбесіди. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення визначені у розділі 2 Положення № 20/зп-25, у якому, зокрема, йдеться про таке. Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток(пункт 2.4 розділу 2 Положення № 20/зп-25). Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість (пункт 2.8 розділу 2 Положення № 20/зп-25). Відповідно до пунктів 2.4-2.7 Положення № 20/зп-25 відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток. Рішучість - це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність - це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини. Безперервний розвиток - це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об`єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв`язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо. Пунктами 2.8-2-12 Положення № 20/зп-25 передбачено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість. Ефективна комунікація - це здатність судді (кандидата на посаду судді) ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією. Ефективна взаємодія - це здатність судді (кандидата на посаду судді) будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок. Стійкість мотивації - це усвідомлена мотивація судді (кандидата на посаду судді) до тривалого виконання професійних обов`язків судді в межах закону. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави. Емоційна стійкість - це здатність судді (кандидата на посаду судді) ефективно управляти своїми емоційними станами. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо). Відповідно до пунктів 2.13-2.14 Положення № 20/зп-25 відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім?ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу. Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя. Згідно з пунктами 2.15-2.17 розділу 2 Положення № 20/зп-25 показники, визначені пунктами 2.4, 2.8, 2.13 цього Положення, оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіди. Для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками також може бути досліджено загальновідому і загальнодоступну інформацію. У разі якщо інформація (відомості, дані) стосовно судді (кандидата на посаду судді) стала відома під час проведення співбесіди, така інформація (відомості, дані), якщо це можливо, невідкладно долучається членом Комісії - доповідачем до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) та досліджується для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Порядок визначення результатів кваліфікаційного оцінювання врегульований розділом 5 Положення № 20/зп-25, у пунктах 5.1, 5.2 якого визначено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» (пункт 5.5 розділу 5 Положення № 20/зп-25). Відповідно до пункту 5.6 розділу 5 Положення № 20/зп-25 вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання визначено таким чином: Критерії компетентності: - професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) - 400 балів, з яких: рівень когнітивних здібностей - 60 балів; рівень знань з історії української державності - 40 балів; рівень загальних знань у сфері права - 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня - 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації - 150 балів; - особиста компетентність - 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність - 25 балів; безперервний розвиток - 25 балів; - соціальна компетентність - 50 балів, з яких: ефективна комунікація - 12,5 бала; ефективна взаємодія - 12,5 бала; стійкість мотивації - 12,5 бала; емоційна стійкість - 12,5 бала. Згідно з пунктом 5.7 Положення № 20/зп-25 оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки. Відповідно до пункту 5.8 Положення № 20/зп-25 вага критерію доброчесності та професійної етики складає 300 балів. Пунктами 5.9-5.13 Положення № 20/зп-25 передбачено, що Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з`ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді). Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб`єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою

225. Істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії. Згідно з пунктами 6.19, 6.20 розділу 6 Положення № 20/зп-25 дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) (далі - досьє) полягає у систематизації, аналізуванні, збиранні, уточненні даних досьє з метою попередньої оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв кваліфікаційного оцінювання. Дослідження досьє здійснюється членом Комісії, визначеним для підготовки до розгляду і доповіді справи про проведення кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді), (далі - доповідач). Відповідно до пунктів 6.21-6.30 розділу 6 Положення № 20/зп-25 співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів: оголошення доповіді; надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію; послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників з метою ухвалення остаточного рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Співбесіда проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов`язково обговорюються із суддею (кандидатом на посаду судді) дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності. Суддя (кандидат на посаду судді) до проведення співбесіди має право: знайомитися з матеріалами досьє; надавати документи (завірені копії документів) чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує чи уточнює дані, що містяться в досьє; надавати свої пояснення, зокрема у письмовому вигляді. Письмові пояснення надаються суддею (кандидатом на посаду судді) протягом п`яти робочих днів з дня ознайомлення з матеріалами досьє, але не пізніше одного робочого дня до дати проведення співбесіди. Усні пояснення надаються суддею під час співбесіди. Суддя (кандидат на посаду судді), який проходить кваліфікаційне оцінювання, під час співбесіди має право надавати пояснення з питань, пов`язаних з проходженням кваліфікаційного іспиту, та щодо інформації і документів, що містяться в його досьє, надавати коментарі, документи та інформацію за розділами досьє. Члени Комісії мають право ставити судді (кандидату на посаду судді) запитання щодо оголошених під час доповіді показників, самостійно знайомитися з досьє, ставити запитання доповідачу, порушувати перед Комісією питання, які виникли під час ознайомлення з досьє. У разі необхідності під час співбесіди може бути оголошено перерву. За потреби отримання інформації та копій документів і матеріалів (зокрема з обмеженим доступом) стосовно судді (кандидата на посаду судді), членів його сім`ї, близьких осіб або осіб, з якими у судді (кандидата на посаду судді) є родинні зв`язки, перерва може тривати до отримання відповідей на запити Комісії. У пунктах 6.41, 6.42, 6.50 розділу 6 Положення № 20/зп-25 визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді. Рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене з підстав та в порядку, визначених законом. Пунктом 105 Регламенту Комісії, затвердженого рішенням ВККС України від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення ВККС України від 19.10.2023 № 119/зп-23) визначено, що рішення Комісії, її Палат та Колегій викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (Палати, Колегії), член Комісії - доповідач (члени Комісії - співдоповідачі), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення, результати поіменного голосування членів Комісії із зазначенням кількості голосів, поданих «ЗА» та «ПРОТИ», та відомості про те, як проголосував кожен із членів Комісії. Рішення складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Повний текст проєкту рішення має бути складений та виготовлений членом Комісії - доповідачем або іншим членом Комісії, у разі якщо член Комісії - доповідач проголосував «ПРОТИ» ухвалення рішення Комісії, не пізніше 10 робочих днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин. Згідно з частиною першою статті 88 Закону № 1402-VIII ВККС України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев`ятьма голосами. Відповідно до частин другої та третьої статті 88 Закону № 1402-VIII суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Рішення ВККС України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів ВККС України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВККС України, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків. Згідно з частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини) та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права. Оцінка доводів учасників справи та висновки Верховного Суду Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, обґрунтовуючи свою позицію, дослідивши надані ними докази на підтвердження заявлених вимог та заперечень, матеріали судової справи, виходить із такого. Предметом цього спору є рішення ВККС України від 13.05.2025 № 21/ас-25 «Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами)». Матеріалами справи підтверджується та не є спірним у цій справі, що позивачка успішно пройшла перший етап конкурсу «Складання кваліфікаційного іспиту» та підтвердила відповідність критерію професійної компетенції. Рішенням ВККС України від 13.05.2025 № 21/ас-25 кандидат ОСОБА_1 була визнана такою, що відповідає критерію професійної етики та доброчесності. Однак, Комісія вирішила зменшити бали кандидату за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником чесність. Крім того, оскаржуваним рішенням кандидат ОСОБА_1 була визнана такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критеріями особистої та соціальної компетентності. Проаналізувавши оскаржуване рішення Комісії, Суд уважає за необхідне звернути увагу на таке. Частина сьома статті 101 Закону № 1402-VIII указує на те, що рішення ВККС України можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом. Відповідно до частини другої статті 88 Закону № 1402-VIII, суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України. Оскільки оскаржуване рішення з моменту його ухвалення спричинило для кандидата негативні наслідки, а саме припинення участі у конкурсі на посаду судді апеляційного адміністративного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), таке рішення підлягає судовому оскарженню в порядку, передбаченому КАС України. Частиною третьою статті 88 Закону № 1402-VIII установлено вичерпний перелік підстав, з яких рішення ВККС України, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване судом, а саме якщо: 1) склад членів ВККС України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВККС України, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків. Оскаржуючи зазначене рішення, позивачка зазначила пункт 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII, указуючи на те, що в оскаржуваному рішенні наведений лише перелік засобів встановлення відповідності судді займаній посаді (результати іспиту, тестування, дослідження досьє, співбесіди), а також указані бали позивачки за загальними критеріями, однак відсутні мотиви для прийняття рішення щодо кожного з указаних критеріїв та аргументи Комісії на користь прийняття чи відхилення доводів та доказів позивачки та виставлення саме такої кількості балів. Обставин чи підстав для скасування оскаржуваного рішення, визначених пунктами 1-3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII, Суд не установив. Оцінюючи оскаржуване рішення з урахуванням доводів позивачки на предмет його відповідності вимогам, визначеним пунктом 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII, в описі того, що таке рішення не є належно мотивованим, не містить достатніх підстав його ухвалення або мотивів, які були б визначені законом, Суд виходить з такого. Верховний Суд установив, що ВККС України ухвалила оскаржуване рішення, реалізуючи визначені законом повноваження у конкурсній процедурі добору кандидатів на посаду судді апеляційного адміністративного суду, за результатами проведення співбесіди з позивачкою у складі Першої палати. Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 79-3 Закону № 1402-VIII ВККС України за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі у конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді. Велика Палата Верховного Суду у постановах неодноразово наголошувала на тому, що повноваження Комісії стосовно оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та винятковою компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою. Жоден суб`єкт, у тому числі й суд, не вправі втручатися у здійснення Комісією компетенції щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів. Водночас у спірних правовідносинах необхідно враховувати, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципів законності та верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. У Рішенні від 11.10.2018 № 7-р/2018 (справа № 1-123/2018(4892/17)) Конституційний Суд України зазначив, що принцип юридичної визначеності як один із елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості адміністративних актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення від 31.07.2008 у справі «Дружстевні заложна Пріа та інші проти Чеської Республіки» (CASE OF DRUSTEVN ZLONA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC № 72034/01), рішення від 22.11.1995 у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom), у рішенні від 21.07.2011 у справі «Сігма Радіо Телевіжн ЛТД проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04), у рішенні від 02.12.2010 у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02)). Наведене дає підстави стверджувати, що межі дискреції ВККС України у конкурсній процедурі на посаду судді відповідного суду, зокрема і ухвалення рішення за результатами проведення співбесіди з кандидатом на посаду судді, не можуть бути неосяжними та повинні підлягати судовому контролю. Обсяг і ступінь мотивації рішення залежать від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку мають показувати, приміром, що доводи/пояснення кандидата на посаду судді взято до уваги, і, що важливо, давати розуміння, чому і чим керувалася ВККС України, коли оцінювала відповідність цього кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, доброчесності чи професійної етики. При цьому частиною першою статті 88 частиною п`ятою статті 101 Закону № 1402-VIII прямо передбачено обов`язок ВККС України вмотивувати рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. З огляду на викладене, Верховний Суд уважає, що вмотивованість рішення ВККС України про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді є не лише формальним дотриманням вимог закону, а повинна забезпечити дотримання принципу правової визначеності у питанні встановлення підстав непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Слід також зазначити, що відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими у цій статті й інших законах, зокрема у Законі № 1402-VIII. Водночас оцінка Верховним Судом мотивів та обґрунтованості оспорюваного рішення ВККС України не є втручанням у її дискреційні повноваження. Отже, відповідаючи на порушені у позовній заяві питання, Верховний Суд має перевірити викладені в оспорюваному рішенні висновки ВККС України на предмет їхньої об`єктивності та обґрунтованості, оскільки це є ключовим питанням правового спору в розглядуваній справі. Верховний Суд наголошує, що одним із завдань адміністративного судочинства є перевірка реалізації суб`єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень, зокрема, за критеріями обґрунтованості, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Вимога щодо обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень означає, що таке рішення повинне прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Цей критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так й інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього суб`єкт владних повноважень має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків. Несприятливе для особи рішення повинне бути вмотивованим. Отже, визначальним критерієм правомірності рішення ВККС України про непідтвердження здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді є встановлення Комісією обставин, які стали підставою для ухвалення відповідного рішення та мотивів, з яких ВККС України дійшла відповідних висновків. Тобто у процедурі розгляду Комісією питання про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді негативне рішення має містити не лише посилання на визначені законом підстави для ухвалення відповідного рішення, а й мотиви, з яких ВККС України дійшла висновку про наявність обставин, з якими пов`язується непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Щодо критерію особистої компетентності, Суд зазначає таке. Нагадаємо, що відповідно до пунктів 2.4- 2.6 Положення № 20/зп-25 відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток. Аналіз змісту Положення № 20/зп-25 у частині чіткого визначення, зокрема, критеріїв компетентностей, у тому числі особистої, дозволяє констатувати, що у них ВККС України обмежила дискрецію членів її екзаменаційної комісії щодо оцінювання кандидата та виставлення балів за цими показниками, визначивши чіткі критерії кожного окремого елементу. Так, наприклад, показник «рішучість», сформований Комісією, є чітким, зрозумілим та вичерпним, оскільки включає такі окремі елементи, які можуть оцінюватися як кожен окремо, так і в сукупності. Кандидат відповідатиме цьому критерію, якщо: вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Отже, визначення балів за цим критерієм повинно обґрунтовуватися саме недотриманням одного із зазначених елементів. Так само показник «відповідальність» уключає в себе такі характеристики, як: вміння оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймати повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукати можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини. Цей підхід застосовний до всіх елементів критерію «особиста компетентність», сформульованих Комісією у пунктах 2.4-2.7 Положення № 20/зп-25, у тому числі й до показника «безперервний розвиток». Як вбачається, методологічна конструкція оцінювання особистої компетентності, закріплена у Положенні № 20/зп-25, виходить із позитивної моделі ознак: перелік чітко визначає, які саме поведінкові характеристики та дії дають підстави вважати кандидата особисто компетентним. Це означає, що висновок про невідповідність може бути зроблений лише тоді, коли під час співбесіди встановлено фактично зафіксовані прояви, які прямо суперечать цим позитивним ознакам. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди, Комісія оцінила відповідність кандидата ОСОБА_1 критерію особистої компетентності у 32,75 бала із 50 можливих. Зазначена оцінка складалася з показників «рішучість та відповідальність» - 16 балів і «безперервний розвиток» - 16,75 балів, та є нижчою за встановлений поріг у 75%, що становить 37,5 бала. Мотивуючи у рішенні оцінку кандидата за показником «рішучість та відповідальність», Комісія звернула увагу на те, що стосовно відповідальності суддя зазначила, що приймає незалежні рішення, чітко аргументовані нормами закону, незважаючи на можливі негативні наслідки з боку сторін чи суспільного тиску. Також, у продовження мотивування свого рішення, Комісія зазначила, що під час проведення співбесіди у Комісії виникли сумніви у відповідності кандидата показнику рішучості та відповідальності, зокрема, з огляду на обставини притягнення кандидата до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та подальші дії кандидата щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення. У спірному рішенні також зазначено, що ОСОБА_1 повідомила Комісію, що брала участь у заходах, які проводились Національною школою суддів України, Міністерством юстиції України за підтримки Проекту ЄС «Право-Justice», міжнародних семінарах-практикумах у форматі онлайн та інших, перелік яких наведено в анкеті кандидата на посаду судді. Крім офіційних програм, веде самостійну аналітичну роботу, здійснює моніторинг судової практики Касаційного адміністративного суду Верховного суду та публікацій у профільних виданнях, в подальшому застосовуючи її при винесенні рішень. Крім того, бере участь у написанні колективної монографії «Громадянське суспільство як рушійна сила повоєнної відбудови України: концептуальні підходи, нормативно-правові аспекти». На основі зазначеного ВККС України у рішенні виснувала, що під час проведення співбесіди у Комісії виникли сумніви у відповідності кандидата показнику безперервного розвитку. У контексті викладеного Суд звертає увагу, що оцінюючи відповідність кандидата на посаду судді показнику рішучості та відповідальності у складі критерію особистої компетентності, Комісія має з`ясувати, чи здатна особа своєчасно ухвалювати рішення, у тому числі складні та непопулярні, не відкладати їх прийняття попри наявні складнощі, усвідомлювати невідкладність вирішення питань, а також докладати необхідних, у тому числі додаткових, зусиль для своєчасного прийняття рішень замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками, уміння оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення, приймати повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки. Як випливає з оскаржуваного рішення, Комісія щодо показника «рішучість та відповідальність» виявила сумніви у цьому показнику лише через факт оскарження позивачкою постанови про адміністративне правопорушення у 2017 році, яка за результатами оскарження було скасована, однак жодних мотивів зниження балів за наведеним показником, як і викладу фактичних обставин, що обґрунтовували б такі умовиводи, оскаржуване рішення не містить. Крім того, з приводу оскарження позивачкою указаної постанови, Верховний Суд звертає увагу, що заборона на оскарження особами, які є професійними суддями рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, законодавством не передбачена. Показник безперервного розвитку критерію особистої компетентності передбачає наявність свідомих та послідовних зусиль судді або кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Під час оцінювання цього показника Комісія має з`ясувати, чи здатний суддя або кандидат на посаду судді об`єктивно оцінювати власні сильні сторони та зони розвитку, запитувати та відкрито сприймати зворотний зв`язок, виносити уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, коригувати свої підходи та поведінку, мати (принаймні усно) сформований план розвитку, визначати пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займатися саморозвитком, зокрема відвідувати заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо), займати та підтримувати активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконувати наукові роботи та/або брати участь у проєктах юридичного спрямування, писати статті, колонки або блоги на правову тематику тощо. Комісія у рішенні перелічила заходи, які позивачка відвідувала з метою професійного розвитку, а також указала про те, що окрім офіційних програм, ОСОБА_1 веде самостійну аналітичну роботу, здійснює моніторинг судової практики Касаційного адміністративного суду Верховного суду та публікацій у профільних виданнях, бере участь у написанні колективної монографії «Громадянське суспільство як рушійна сила повоєнної відбудови України: концептуальні підходи, нормативно-правові аспекти». Попри указані обставини, Комісія знизила оцінку позивачки за вказаним показником та не зазначила жодних мотивів, які стали підставою для виставлення 16,75 балів із 25 можливих. Залишилося не зрозумілим, які саме заходи, на переконання Комісії, кандидат зобов`язана була вживати та з якою періодичністю, щоб досягти нормативного значення балів за цим показником. Також з рішення не видається можливим зрозуміти, з яких причин надана позивачкою інформація про професійний розвиток була визнана Комісією недостатньою або не була врахована при визначенні відповідної оцінки. В оскаржуваному рішенні Комісії відсутні мотиви, які б свідчили про відсутність або недостатній рівень відповідних ознак у діяльності кандидата, зокрема не зазначено, що вона не об`єктивно оцінює власний професійний рівень, не сприймає зворотний зв`язок, не робить висновків із попереднього досвіду, не займається професійним розвитком чи не бере участі у фахових заходах. Суд наголошує, що, оцінюючи відповідність кандидата на посаду судді показникам «рішучість та відповідальність» і «безперервний розвиток», які об`єднані в єдиний блок оцінювання за критерієм особистої компетентності, Комісія повинна оцінити та проаналізувати надані кандидатом відповіді та пояснення у сукупності, а не вибірково брати до уваги лише окремі, довільно обрані частини пояснень, відповідей чи прикладів. Очевидно, що кандидат на посаду судді може надавати досить багато пояснень та інформації і рішення ВККС України, ухвалене за результатом розгляду питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання, не може містити повністю усю надану інформацію. Все ж, обсяг і ступінь мотивації рішення мають демонструвати, що наведені кандидатом пояснення та інформація були враховані Комісією при оцінюванні відповідності цього кандидата відповідному критерію/показнику. З урахуванням викладеного Суд констатує, що визначення Комісією кандидату ОСОБА_1 підсумкового балу за критерієм особистої компетентності у розмірі 32,75 бала з 50 можливих (рішучість та відповідальність - 16, безперервний розвиток - 16,75) є недостатньо обґрунтованим, належним чином невмотивованим та не відповідає вимогам принципу пропорційності. Щодо критерію соціальної компетентності, Суд зазначає таке. Згідно з пунктами 2.8- 2.12 Положення № 20/зп-25 соціальна компетентність - це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності: Ефективна комунікація - це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією. Ефективна взаємодія - це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок. Стійкість мотивації - це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов`язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави. Емоційна стійкість - це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо). Положенням визначено, що засобами встановлення відповідності кандидата цим показникам, як і у випадку з особистою компетентністю, є дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіда. Разом з тим, якщо ефективна комунікація та ефективна взаємодія - це соціальні навички (Soft skills) особи, то стійкість мотивації та емоційна стійкість - це морально-психологічні якості особи. Тим не менш, такі досліджувалися членами Комісії самостійно, без проведення тестування в порядку, визначеному пунктами 3.1-3.2 Положення. Щодо показників «ефективна комунікація» та «ефективна взаємодія». Суд зазначає таке. Поняття «ефективна комунікація» та «ефективна взаємодія», сформовані Комісією у Положенні № 20/зп-25 є чіткими, зрозумілими, їх зміст є вичерпним, оскільки включає в себе наведені вище окремі елементи, як позитивні характеристики, кожен з яких може оцінюватися як окремо, так і в сукупності. У письмових та усних поясненнях суддя навела приклади ефективної комунікації та взаємодії у професійному середовищі (при виконанні своїх обов`язків налагоджує комунікацію з учасниками судового процесу, уникаючи конфліктних ситуацій; як головуюча у процесі, перетворює юридичні фрази на просту мову, яку можуть зрозуміти пересічні громадяни; має позитивну репутацію серед колег та працівників апарату суду; працюючи у колективі, забезпечує конструктивний обмін думками та підтримує командну взаємодію; для ефективного здійснення правосуддя, взаємодіє не тільки із учасниками процесу, а й звертається із запитами для отримання необхідної інформації у справі до державних органів; її ефективна комунікація також підтверджується Подякою органами військового управління України). Натомість оскаржуване рішення Комісії у цій частині містить лише цитування Положення № 20/зп-25, виклад письмових пояснень позивачки щодо успішних прикладів взаємодії та комунікації, але не містить жодного пояснення причин виставлення балів за цими показниками. Проактивна позиція позивачки у доведенні перед Комісією власної відповідності усім передбаченим Положенням № 20/зп-25 показникам виявилася у наданні письмових пояснень, у яких така відповідність достатньою мірою деталізована та описана на прикладах. Проте жодних мотивів неврахування чи відхилення таких пояснень, а також спростування викладених у них фактів оскаржуване рішення не містить. Отже, жодних мотивів зниження балів за наведеними критеріями, як і викладу фактичних обставин, що обґрунтовували б такі умовиводи, оскаржуване рішення не містить. Щодо показника «стійкість мотивації», Суд зазначає таке. Стійкість мотивації - це усвідомлена мотивація судді (кандидата на посаду судді) до тривалого виконання професійних обов`язків судді в межах закону. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави. Як і у випадку з попередніми показниками, зміст наведених характеристик показника «стійкість мотивації» є чітким і зрозумілим, з чого висновується, що для зниження балів за цей показник слід встановити відсутність певних рис чи переконань в особи, що кандидує на посаду, чи невідповідність викладених нею суджень (уявлень) загальноприйнятим уявленням про позитивні прояви описаних якостей. Позивачка як суддя зі значним стажем роботи обґрунтувала як у своїх письмових поясненнях, так і під час співбесіди, у чому полягає стійкість її мотивації, заявивши про те, що її стала мотивація підтверджується здійсненням суддівської діяльності в умовах надмірного навантаження та підвищеної суспільної уваги до судової системи. Протягом своєї кар`єри вона неодноразово брала участь у конкурсах на зайняття посади судді. Проте зміст оскаржуваного рішення містить лише характеристику змісту цього показника та наведені у письмових поясненнях позивачки позитивні її характеристики, але жодних причин зниження балів за цим показником чи викладу обставин, якими зумовлене таке зниження, текст рішення не містить, що позбавляє суд надати оцінку обґрунтованості такого зниження. Щодо показника «емоційна стійкість», Суд зазначає таке. Критерій «емоційна стійкість», сформований Комісією, є чітким, зрозумілим та вичерпним, оскільки включає в себе два окремих елементи, які можуть оцінюватися як кожен окремо, так і в сукупності. Кандидат відповідатиме цьому критерію, якщо: на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо). Що стосується змісту оскаржуваного рішення, - то воно містить характеристики змісту цього показника та наведені у письмових поясненнях позивачки позитивні її характеристики, але жодних причин зниження балів за цим показником чи викладу обставин, якими зумовлене таке зниження, текст рішення не містить, що позбавляє суд надати оцінку обґрунтованості такого зниження. У тексті оскаржуваного рішення з цього приводу лише зазначено: «Кандидат указала, що демонструє здатність зберігати спокій, зваженість та контроль над емоціями у складних ситуаціях. Під час слухання справ, які можуть супроводжуватися емоційним перевантаженням учасників процесу, вміє втримати процес у межах правової процедури, не вдаючись до конфронтації. У справах, які висвітлюються в засобах масової інформації та характеризуються публічним тиском, не допускає прояву упередженості чи втрати самоконтролю». Суд наголошує, що у процедурі розв`язання Комісією питання про визнання особи такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді, негативне рішення має містити не лише покликання на визначені законом підстави такого визнання, а й мотиви, з яких Комісія дійшла висновку про наявність обставин, з якими пов`язується обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності. Отже, будь-яка оцінка Комісії під час оцінювання цих компетентностей кандидата на посаду судді має бути мотивованою. Суд не заперечує, що ВККС України відповідно до свого статусу, повноважень, встановленого законом порядку, мети і завдань, які перед нею стоять, вільна у виборі будь-яких підстав і, керуючись власною оцінкою цих підстав, наділена дискреційними повноваженнями щодо виставлення балів за відповідними критеріями, водночас реалізація такої дискреції не є неосяжною та обмежена обов`язком дотримуватися принципів обґрунтованості, вмотивованості та пропорційності. Внутрішнє переконання членів Комісії не виправдовує безпідставність чи не вмотивованість її висновків, адже суб`єктивна впевненість члена колегії/палати у правильності оцінки згідно з законом має бути підкріплена раціональними мотивами та доказами, відображеними в письмовому рішенні. Відсутність мотивації не дає змоги зрозуміти причинно-наслідкового зв`язку між фактичними проявами певних рис і навичок судді і виставленою Комісією оцінкою, при цьому цитування загальних вимог у заперечувальному контексті такою мотивацією не є. Оцінювання повинно здійснюватися на фундаменті каузальності, експертності та поваги до статусу судді. Зважаючи на наведене, Суд уважає, що визначення Комісією кандидату ОСОБА_1 підсумкового балу за критерієм соціальної компетентності у розмірі 37,25 балів з 50 можливих є недостатньо обґрунтованим, невмотивованим належним чином та не відповідає вимогам принципу пропорційності. З урахуванням наведеного, ураховуючи відсутність обґрунтування визначення балів показників особистої та соціальної компетенцій, недослідження деяких питань під час співбесіди, які поставлені в основу оскаржуваного рішення, Суд дійшов висновку про поспішність у оцінках Комісії щодо невідповідності позивачки критеріям особистої та соціальної компетенцій. Щодо зменшення ОСОБА_1 балів за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Чесність», Суд зазначає таке. Відповідно до пункті 2.13-2.17 Положення № 20/зп-25 відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність та дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті. Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя. Показники, визначені пунктами 2.4, 2.8, 2.13 цього Положення, оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіди. Для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками також може бути досліджено загальновідому і загальнодоступну інформацію. У разі, якщо інформація (відомості, дані) стосовно судді (кандидата на посаду судді) стала відома під час проведення співбесіди, така інформація (відомості, дані), якщо це можливо, невідкладно долучається членом Комісії - доповідачем до суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) та досліджується для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Вага критерію доброчесності та професійної етики складає 300 балів (пункт 5.8. Положення № 20/зп-25). Згідно з пунктами 5.9-5.13 Положення № 20/зп-25 Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з`ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді). Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб`єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою

225. Істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії. 17.12.2024 Вища рада правосуддя рішенням № 3659/0/15-24 затвердила Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) з метою визначення критеріїв доброчесності та професійної етики, однакових принципів їх застосування всіма суб`єктами оцінювання. Відповідно до пункту 14 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) таким показникам: незалежність; неупередженість; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; чесність; сумлінність; непідкупність; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу. Суд установив, що позивачці зменшено бали за показником «Чесність». Пунктом 18 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) визначено, що чесність - це правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: 1) завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов`язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності; 2) надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв`язків судді (декларації родинних зв`язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний; 3) надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації; 4) під час досягнення професійних цілей та успіхів дотримувався етичних принципів щодо себе чи членів своєї сім`ї; 5) під час набуття права на об`єкти цивільних прав, отримання інших благ, переваг, пільг чи статусу, виконання обов`язків, вирішення спорів не допускав поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду; 6) в особистому та професійному житті поводився так, щоб його поведінка на думку звичайної розсудливої людини була прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, вимог законодавства та присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки; 7) докладає зусиль для того, щоб члени його сім`ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду. Зменшуючи бали за показником «Чесність» Комісія указала, що «Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність ОСОБА_1 критерію професійної етики та доброчесності. За результатами дослідження досьє, висновку ГРД про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, а також проведеної співбесіди у Комісії та ГРД виникли сумніви щодо джерел походження грошових коштів батька кандидата на надання подарунка у грошовій формі в розмірі 257 724,00 грн, купівлю автомобіля «BMW X5» 2011 року випуску та грошових коштів, які увійшли до спадкової маси. Кандидат пояснила, що нею вжито заходи для з`ясування майнового стану її батька, а саме направлено запит до Державної податкової служби України про надання інформації про суми нарахованого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та суми інших податків й зборів, утриманих з доходів її батька. Відповідно до відповіді ДПС України від 07.05.2025 доступ до конфіденційної інформації щодо отримання доходів та утриманих податків померлої особи підлягає обмеженню з метою захисту прав та інтересів інших людей, оскільки розголошення такої інформації може завдати істотної шкоди приватним інтересам, зокрема, родичів та шкода від оприлюднення зазначеної інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Ця обставина пояснює відсутність в суддівському досьє інформації про доходи її померлого батька. Кандидат пояснила, що батько судді працював в Київській обласній дитячій лікарні хірургом- травматологом-ортопедом та був відомим фахівцем в цій сфері. Крім того був кандидатом юридичних наук і доцентом кафедри Національного університету охорони здоров`я України імені П. Л. Шупика. Також батько кандидата був ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Таким чином, зарплати та доплат за наукове та вчене звання, а також доходів від розміщених на банківських вкладах коштів було достатньо для накопичення батьком кандидата коштів, які в подальшому були використані для подарунку доньці, купівлі автомобіля «BMW X5» 2011 року випуску, а велика частина увійшла до спадкової маси, яку повністю успадкувала мати кандидата. Предметом обговорення та дослідження було використання кандидатом у різні роки автомобілів «BMW X5» 2011 та 2016 років випусків, які належали матері кандидата. У зв`язку з поясненнями кандидата та фактичними обставинами використання автомобілів Комісія у складі Першої палати мала обґрунтований сумнів щодо мотивів оформлення цих автомобілів на близьку особу кандидата». Оцінюючи ці обставини у сукупності, Комісія дійшла висновку про необхідність зменшити бали ОСОБА_1 за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Чесність». Зміст спірного рішення свідчить про те, що ВККС України, зазначаючи про обґрунтовані сумніви щодо мотивів оформлення указаних автомобілей на близьку особу кандидата, не надала оцінки поясненням кандидата, не спростувала доводи кандидата щодо попередніх перевірок, доходів, факту нездійснення правосуддя у відповідний період. Спірне рішення містить лише посилання на певні обставини, які стосуються доходів батька та матері кандидата, які є співмірними обставинам набуття рухомого майна у шлюбі, однак без зазначення жодних мотивів, які спонукали б відповідача дійти такого висновку. Наведене у підсумку дає підстави стверджувати, що викладені ВККС України у спірному рішенні мотиви щодо зменшення ОСОБА_1 балів за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Чесність» є необґрунтованими, суб`єктивними і такими, що не дають змоги як позивачці, так і сторонньому спостерігачу зрозуміти, чому наведені обставини Комісія оцінила як такі, що ставлять під сумнів чесність позивачки. Верховний Суд зазначає, що дискреційні повноваження надають Комісії певну свободу у виборі підходів до оцінки кваліфікації суддів (кандидатів на посаду судді), що є необхідним для забезпечення всебічної оцінки та певної гнучкості у вирішенні індивідуальних справ. Проте ця свобода не є абсолютною і не може слугувати звільненням від обов`язку діяти в межах, у спосіб та на підставі, визначених Конституцією та законами України. Ухвалюючи рішення, Комісія має керуватися визначеною законодавством правовою процедурою з урахуванням всебічної та індивідуальної оцінки обставин (доведених фактів) в кожному окремому випадку, належним чином мотивувати таке рішення. Оцінивши установлені у справі обставини у взаємозв`язку з правовим регулюванням спірних правовідносин, Суд дійшов висновку, що рішення ВККС України від 13.05.2025 № 21/ас-25 «Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами)», не може уважатися таким, що відповідає вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII, а також критеріям пропорційності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним і скасування. Щодо доводів позивачки про те, що відсутність належної мотивації та не зазначення конкретних підстав рішення Комісії, яким її визнано такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критеріями особистої та соціальної компетенції (з урахуванням визначення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності), в широкому розумінні повинно трактуватись як рішення про відмову в допуску до професії судді, що безпосередньо зачіпає професійну репутацію як правника та є втручанням в право позивача на повагу до приватного життя, Суд уважає їх безпідставними, оскільки участь позивачки у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів є її власним добровільним рішенням, що виключає в рамках таких правовідносин між нею та Комісією можливість будь-якого протиправного втручання в її приватне життя. Нормативно-правові акти, що регулюють указані правовідносини, не гарантують право бути призначеним на посаду судді, а тільки надають право взяти участь у відповідному конкурсному відборі. Непроходження особою одного з етапів цього відбору (припинення участі у конкурсі) не створює негативних наслідків для кар`єри такої особи, вона не позбавляється посади, яку займала на момент проходження конкурсу, не припиняє здійснювати діяльність, яку на той час здійснювала, та не має перешкод для того, щоб взяти участь у конкурсі на посаду судді у майбутньому, тощо. Оскаржуване рішення Комісії не може впливати на гарантії справедливого процесу проведення компетентним органом відбору, конкурсу, оцінювання тощо, у якому позивачка братиме участь у майбутньому, як і не позбавляє права на ефективні засоби правового захисту у випадку його порушення цим органом. Щодо посилання позивачки на обґрунтування доводів позовної заяви на рішення Верховного Суду від 17.06.2025 у справі № 990/143/25, Суд зазначає, що указане судове рішення не набуло законної сили з огляду на його оскарження в апеляційному порядку. Крім того, в розумінні частини п`ятої статті 242 КАС України, висновки, викладені у цьому рішенні, не є правовою позицією Верховного Суду. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Таким чином, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення. Висновки щодо розподілу судових витрат Приписами частини першої статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Під час звернення до суду позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 03.07.2025 № 2428-7568-3482-4369. Згідно з вимогами частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI регламентовано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, поданого фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн. При цьому частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Предметом позову є одна вимога немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування рішення). Таким чином, під час звернення до суду з цим адміністративним позовом позивачці належало сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. Тобто позивачка за подання позовної заяви сплатила судовий збір у більшому розмірі. Суд зауважує, що надмірно сплачені суми судового збору не підлягають розподілу в порядку, визначеному статтею 139 КАС України, однак, можуть бути повернуті відповідним судом на підставі клопотання позивача, як це передбачено статтею 7 Закону № 3674-VI. Понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у розмірі 968,96 грн. Керуючись статтями 2, 22, 139, 241-246, 262, 266,295 КАС України, Суд

ВИРІШИВ: Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Онуфрійчук Валентина Анатоліївна, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 13.05.2025 № 21/ас-25 «Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами)». Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ідентифікаційний код 37316378; місцезнаходження: 03109, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок. Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 30.03.2026. ........................... ........................... ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко, М.В. Білак, А.В. Жук, О.В. Кашпур, О.Р. Радишевська, Судді Верховного Суду