Ухвала КАС ВС № 320/6348/26

УХВАЛА 30 березня 2026 року м. Київ справа №320/6348/26 адміністративне провадження № П/990/95/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Хохуляка В.В., Яковенка М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_18 та членів Вищої ради правосуддя ОСОБА_19, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: До Київського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_18 та членів Вищої ради правосуддя ОСОБА_19, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , в якому просять суд: - визнати протиправними дії голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_18 та членів Вищої ради правосуддя ОСОБА_19, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 щодо підготовки та оприлюднення 13 січня 2026 року на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя статті під назвою: «Використання матеріалів кримінальних проваджень як доказів у дисциплінарних провадженнях щодо суддів: чи існує правова проблема?»; - зобов?язати голову Вищої ради правосуддя ОСОБА_18 та членів Вищої ради правосуддя ОСОБА_19 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя спростування (інформаційне повідомлення) про те, що тези, викладені у їх статті від 13 січня 2026 року, не є обов?язковою та узгодженою правовою позицією Вищої ради правосуддя та не можуть бути використані як підстава для відхилення аргументів сторін щодо недопустимості доказів НСРД у конкретних дисциплінарних провадженнях. Ухвалою від 16 лютого 2026 року Київський окружний адміністративний суд адміністративну справу №320/6348/26 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_18 та членів Вищої ради правосуддя ОСОБА_19, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії передав за підсудністю до Верховного Суду, як суду першої інстанції. 27 березня 2026 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали справи. Колегія суддів, ознайомившись з матеріалами вказаної позовної заяви, зазначає наступне. За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи як суди першої інстанції вирішують місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди). Водночас цією ж нормою встановлено виняток із такого правила, а саме - крім випадків, визначених частинами другою - четвертою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, за приписами частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою. З урахуванням вказаних положень процесуального законодавства, колегія суддів зазначає, що законодавець встановив вичерпний перелік суб`єктів владних повноважень, які можуть виступати відповідачами у справах, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, перелік яких не підлягає розширеному тлумаченню. Як слідує зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , їх вимоги адресовані до голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_18 та членів Вищої ради правосуддя ОСОБА_19, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , однак голова Вищої ради правосуддя та члени Вищої ради правосуддя не належить до суб`єктів, вказаних за вичерпним переліком у частині четвертій статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України. За приписами частини першої статті 1 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів. З урахуванням наведеного, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя - колегіального органу, а не її посадової особи (члена). Оскільки відповідачами у цій справі позивачі зазначають голову Вищої ради правосуддя та членів Вищої ради правосуддя, то з огляду на приписи частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України заявлені позивачами вимоги не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції. Перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, визначено частиною першою статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України. Решта адміністративних справ підсудні окружним адміністративним судам (частина друга статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України). Так, частинами першою, другою та третьою статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб`єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті. Вищому антикорупційному суду підсудні справи про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції". Згідно з частиною першою статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Водночас положеннями частин першої та другої статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача. Відповідно до частини першої, другої статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. У позовній заяві позивачами зазначені їх адреси, зокрема: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ), а також адреси відповідачів: АДРЕСА_7. Відповідно до статей 1, 2 Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом; Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду; з дня початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд невідкладно передає справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, до Київського міського окружного адміністративного суду. Колегія суддів, з урахуванням вказаних приписів норм процесуального права, суб`єктного складу учасників справи, вказаних у позовній заяві, а також беручи до уваги заявлений позивачами предмет спору і місцезнаходження (проживання, перебування) сторін, зазначає, що така справа підсудна Київському окружному адміністративному суду як суду першої інстанції, а не Верховному Суду. Таким чином, розгляд справи повинен здійснювати Київський окружний адміністративний суд, до якого спочатку правильно звернулися з цією позовною заявою позивачі, а Верховний Суд не є належним судом у цих відносинах, оскільки рішення/дії посадових осіб Вищої ради правосуддя не є тотожним діям Вищої ради правосуддя. Розгляд судом предметно непідсудної йому справи призводить до ухвалення незаконного рішення; обмежує право кожного на судовий захист належним судом, позбавлення можливості скористатися правом на касаційне оскарження рішення. Отож, з наведеного можна підсумувати, що якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов`язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті справи № 320/6348/26 до провадження, оскільки ця справа не підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції та направлення її до Київського окружного адміністративного суду. Керуючись положеннями статей 22, 25, 29, 30, 171, 243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд - ПОСТАНОВИВ: Відмовити у прийнятті до провадження справи №320/6348/26 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_18 та членів Вищої ради правосуддя ОСОБА_19, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Передати справу №320/6348/26 за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (з дня складення повного судового рішення). ........................... ........................... ........................... ........................... ........................... В.П. Юрченко Л.І. Бившева І.А. Гончарова В.В. Хохуляк М.М. Яковенко , Судді Верховного Суду