Постанова КАС ВС № 620/11381/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2026 року м. Київ справа № 620/11381/25 провадження № К/990/6070/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сорочка Є.О., Єгорової Н.М., Коротких А.Ю. від 15 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо проведення нарахування та виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року з обмеженням її максимального розміру із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01 січня 2025 року перерахунок та виплату нарахованої пенсії ОСОБА_1 без обмежень її максимального розміру, - без понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» у відсотковому її розмірі 71 % усіх видів грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року згідно з оновленою довідкою від 28 вересня 2023 року № ФЧ 45005, включно з повними сумами індексацій: за 2024 рік згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 та з 01 березня 2025 року за 2025 рік згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №

209. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року максимальним розміром та застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01 січня 2025 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», виходячи з розрахунку 71% грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі № 620/11381/25 було залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі № 620/11381/25 повернуто скаржнику.

5. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судом установлено, що не погодившись із рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало до Шостого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 19 грудня 2025 року залишив без руху через невідповідність її вимогам статті 296 Кодексу адміністративного суду України, оскільки скаржник сплатив судовий збір у меншому розмірі ніж визначено законом та не надав доказ надсилання апеляційної скарги (доданих матеріалів) іншим учасникам справи. Установив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надіслання до Шостого апеляційного адміністративного суду документа про доплату судового збору в розмірі 1453,44 грн і доказу надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення, а саме апеляційної скарги та доданих до неї документів у випадку їх додання.

8. На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало опис вкладення до цінного листа від 17 грудня 2025 року з фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 17 грудня 2025 року, що надіслано ОСОБА_1 та підтверджує поштове пересилання цінного листа № 0505524502164.

9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі № 620/11381/25 повернуто скаржнику.

10. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги, а саме не надано документа про доплату судового збору за подання апеляційної скарги у повному обсязі. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що позивачем при поданні позову до суду першої інстанції була заявлена одна вимога немайнового характеру, а до поданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області апеляційної скарги було додано документи про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн, що відповідає ставкам судового збору, встановленого Законом України «Про судовий збір».

12. Також відповідач вказує на те, що вимога здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», виходячи з розрахунку 71 % грошового забезпечення стосується одного і того самого порушеного права - правильності способу обчислення пенсії. Відповідно не має підстави вважати, що це дві окремі вимоги і вимагати подвійної сплати судового збору.

13. Відзиву на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року ОСОБА_1 не подав. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом частини п`ятої якої до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

15. Відповідно до частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

16. Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

17. Отже, ненадання скаржником документа про сплату судового збору є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а у разі неусунення такого недоліку підставою для повернення апеляційної скарги.

18. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

19. Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

20. За змістом частини першої, підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

21. Відповідно до положень підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

22. Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

23. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (частина четверта статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

24. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

25. Колегія суддів звертає увагу, що перевіряючи правильність сплати відповідачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції слід було врахувати, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оскаржувало в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог. Цим рішенням суду: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року максимальним розміром та застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01 січня 2025 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», виходячи з розрахунку 71 % грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум. В частині позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01 січня 2025 року перерахунок та виплату нарахованої пенсії ОСОБА_1 з повними сумами індексацій: за 2024 рік згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 та з 01 березня 2025 року за 2025 рік згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 відмовлено.

26. Головним управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оскаржене судове рішення в частині задоволення позовних вимог. Тобто відповідач оскаржує одну позовну вимогу немайнового характеру, яка стосується оскарження дій відповідача щодо проведення нарахування та виплати нарахованої позивачу пенсії з 01 січня 2025 року з обмеженням її максимального розміру із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №

1. Водночас інша позовна вимога має похідний характер і стосується способу та порядку обчислення пенсії (зобов`язання здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року).

27. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції помилково розрахував суму судового збору, який необхідно було сплатити Головним управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, виходячи із двох позовних вимог немайнового характеру.

28. Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року - 3028,00 грн.

29. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

30. З урахуванням подання апеляційної скарги в електронній формі, відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2025 року, судовий збір за подання апеляційної скарги у цьому випадку становить 1453,44 грн (1211,20 грн х 150% х 0,8).

31. Скаржник сплатив судовий збір у розмірі 1453,44 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 16 грудня 2025 року № 10567.

32. Вказане свідчить про сплату відповідачем судового збору в належному розмірі, визначеному законом за подання апеляційної скарги, з урахуванням характеру та кількості задоволених позовних вимог.

33. Своєю чергою, суд апеляційної інстанції не обґрунтував необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2906,88 грн.

34. Враховуючи те, що ключовим питанням в межах доводів та вимог касаційної скарги є розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у зв`язку з ненаданням скаржником документа про сплату судового збору.

35. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

36. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

38. За таких обставин, Верховний Суд, з огляду на приписи частин першої та четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року - скасуванню із направленням справи № 620/11381/25 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356,359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року скасувати. Справу № 620/11381/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Судді А.Ю. Бучик А.І. Рибачук