Ухвала КАС ВС № 200/5238/25

ф УХВАЛА 31 березня 2026 року м. Київ справа № 200/5238/25 адміністративне провадження № К/990/11244/26 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі № 200/5238/25 за позовом Рибалки Олени Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) про: - визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 11 липня 2025 року № 046350020161; - зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 04.07.2025 на підставі ч.3 ст. 114 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", зарахувавши до пільгового підземного стажу за Списком № 1 по професії за постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних із видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років", періоди роботи з 17.09.2007 по 26.09.2007, з 22.11.2007 по 24.06.2008, до пільгового підземного стажу за Списком № 1 по провідних професіях періоди роботи позивача з 25.06.2008 по 09.12.2020, з 11.12.2020 по день звернення - 04.07.2025, а також з розрахунку один місяць за три до пільгового підземного стажу за Списком № 1 по провідних професіях - періоди безпосередньої участі у бойових діях з 07.03.2022 по 16.11.2022, з 07.12.2022 по 19.01.2023, з 09.04.2023 по 21.05.2023, з 04.07.2023 по 08.08.2023, з 29.11.2023 по 17.12.2023, з 12.01.2024 по 24.01.2024, з 25.01.2024 по 26.01.2024, з 05.02.2024 по 27.04.2024, з 07.05.2024 по 21.08.2024, з 31.08.2024 по 30.03.2025, з 31.03.2025 по 13.06.2025. 25.08.2025 рішенням Донецького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11 липня 2025 року № 046350020161 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 04.07.2025 року, зарахувавши до підземного стажу за Списком № 1 провідні професії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 22.12.2021 по 31.01.2022, з урахуванням висновків суду. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено. 12.03.2026 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга адвоката Рибалки О. С. на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі № 200/5238/25 у частині відмови в задоволенні позовних вимог. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) автор касаційної скарги повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку автора скарги, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо автор касаційної скарги вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із покликанням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у касаційній скарзі автор як на підставу оскарження судових рішень у цій справі покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Разом з цим, покликаючись на указане положення процесуального закону як на підставу касаційного оскарження, автор касаційної скарги обмежився лише його цитуванням, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України. Варто зазначити, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку автора касаційної скарги відповідна норма повинна застосовуватися. Зазначена автором касаційної скарги норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій у межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку автора касаційної скарги, неправильно. Також, варто зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку автора касаційної скарги буде підставою для відкриття касаційного провадження. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно-правових актів, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тож, покликання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах без конкретизації щодо застосування якої саме норми відсутній такий висновок та за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційна скарга належить поверненню особі, яка її подала. Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Повернути касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі № 200/5238/25 за позовом Рибалки Олени Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддяН.В. Шевцова