Ухвала КАС ВС № 420/34854/25
від 30.03.2026 · АдміністративнаУХВАЛА 30 березня 2026 року м. Київ справа №420/34854/25 адміністративне провадження №К/990/7067/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Жука А.В., Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі №420/34854/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 до 06.01.2025 в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 06.01.2025 в загальній сумі 327 965,41 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 06.01.2025 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 06.01.2025 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026 у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025 відмовлено, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 повернуто апелянту. Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду, 16.02.2026 військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» подала касаційну скаргу до Верховного Суду, яка зареєстрована 17.02.2026. Ухвалою Верховного Суду від 05.03.2026 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі. 14.03.2026 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку. Також скаржник не погоджується з нарахованою Судом сумою судового збору. Так, щодо суми судового збору за подання цієї касаційної скарги скаржник зазначає, що відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 прожиткових мінімумів. Частина перша статті 4 цього Закону передбачає, що судовий збір справляється у розмірі, обчисленому виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн. Позов у цій справі був поданий фізичною особою у 2025 році. Оскільки у рішеннях судів попередніх інстанцій відсутні відомості щодо суми майнових нарахувань, ставка судового збору за подання такого позову обчислюється виходячи з мінімального розміру, тобто 0,4 прожиткового мінімуму. Крім того, згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі подання процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для зменшення розміру ставки. Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги у даній справі становить: 0,4 * 3 028 грн * 200 % *0,8 = 1 937,92 грн. Верховний Суду відхиляє означені доводи скаржника, оскільки предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 (на момент звернення з касаційною скаргою) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: 3328,00 грн. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги через підсистему «Електронний Суд» складає 2662,40 грн. Зважаючи на викладене, доводи скаржника про неправильність нарахування суми судового збору не знайшли підтвердження. Вирішуючи заяву скаржника про продовження строку для усунення недоліків, Верховний Суд виходить з такого. Обґрунтовуючи указану заяву, скаржник покликається на відсутність будь-яких інших видів фінансування та отримання доходів. Зазначено, що військова частина фактично не має можливості у наданий строк сплатити судовий збір за розгляд касаційної скарги через відсутність на своїх рахунках коштів, призначених для здійснення оплати судового збору, та відсутність своєчасного фінансування таких витрат. Вирішуючи указану заяву, Суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. За викладених обставин Верховний Суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів із дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Заяву військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку задовольнити. Продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 05.03.2026, на десять днів із дня вручення копії цієї ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко А.В. Жук О.В. Кашпур , Судді Верховного Суду