Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/6647/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2026 рокуЛьвівСправа №300/6647/25 пров. №А/857/50863/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Запотічний І.І., суддя Шинкар Т.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року (головуючий суддя Микитюк Р.В., м.Івано-Франківськ) у справі №300/6647/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, - В С Т А Н О В И В: 18.09.2025 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач), в якому просив: визнати неправомірними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки (2021-2023) що передують року звернення за призначенням пенсії за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області починаючи з 08.08.2024 призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки (2021-2023) що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки. Позов обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та до 07.08.2024 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII (Закон №1788-XII), 08.08.2024 переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV (Закон №1058-IV). Однак, при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком позивачу було враховано середній заробіток по Україні за три календарні роки (2014-2016 роки). Листом №7346-6741/Б-02/8-0900/25 від 10.09.2025 відповідач повідомив що при визначенні розміру пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час попереднього перерахунку пенсії за вислугу років, а не показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення вперше пенсії за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач такі дії та рішення вважає протиправними. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області застосувати з 08.08.2024 при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки у відповідності до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу за частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (за умови якщо її призначають вперше) і за наявності в особи 24 місяців страхового стажу. який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі. Підкреслив, що позивач скористався своїм правом на призначення пенсії у 2017 році, а заява, яку вона подала у 2024 році, є заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, у зв`язку з чим при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком позивачу застосовано норму, передбачену частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV. На думку відповідача, у спірному випадку відбулося переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а не призначення пенсії за віком. Відтак, апелянт вважає, що при такому переведенні ОСОБА_1 , право на застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2021, 2022, 2023), що передують року звернення за переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, у 2024 році відсутнє. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмови в задоволенні позову, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській та з 15.08.2017 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення. 08.08.2024 за заявою позивача його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (Закон №1058-ІV). 19.08.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою на яку листом від 10.09.2025 за №7346-6741/Б-02/8-0900/25 отримав відповідь в якій відповідач зазначив, позивач з 08.08.2024 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням загального страхового стажу роботи 31 рік 6 місяців 8 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0, 31500). При переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком позивачу враховано середній заробіток по Україні за три календарні роки (2014-2016 роки). Пенсійний орган зазначив, згідно з частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV нова середня заробітна плата для обчислення застосовується виключно в разі переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, при набутті страхового стажу 24 місяці. Відтак, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески при переведенні на пенсію за віком при переведенні на пенсію за віком застосована відповідно до чинних норм законодавства. Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ст. 6 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII (Закон №1788-XII), особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. За Законом №1788-XII призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії. З 01.01.2004 набрав чинності Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV (Закон №1058-ІV). Пунктом 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно зі ст. 10 Закону України № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором. Пенсія на виконання положень частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку; 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону. Згідно з п. 2, 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України Про пенсійне забезпечення застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Пунктом 4 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Буквальний зміст вищевказаних правових норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначені за Законом №1058-ІV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника. У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно із Законом №1788-ХІІ, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV, здійснене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 31.03.2015 у справі № 21-612а14. Колегія суддів вказує, що ОСОБА_1 з 15.08.2017 отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону №1788-XII, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, ніж Законом №1058-ІV. Після досягнення 60-ти років, 08.08.2024 позивачу призначено пенсію відповідно до Закону №1058-ІV вперше. Тож, має місце призначення позивачу пенсії за віком за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV. Так, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом №1788-XII, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058-ІV, такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років. Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суд, зазначеній в постановах від 23.10.2018 в справі № 317/4184/16, від 13.12.2018 в справі № 185/860/17, від 06.02.2019 у справі № 333/1856/17, від 15.08.2019 в справі № 263/16495/16-а, від 11.09.2019 в справі № 363/1493/17, від 17.07.2020 у справі № 335/13894/16-а, від 24.06.2021 у справі №243/8903/16 та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, зазначеній в постанові від 31.10.2018 у справі № 577/2576/17. Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону №1058-ІV. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше у 2024 році, а тому ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком за правилами Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у застосуванні показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки при призначенні ОСОБА_1 з 08.08.2024 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV. Таким чином, зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про зобов`язання відповідача застосувати з 08.08.2024 при призначенні позивачу пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки у відповідності до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі № 300/6647/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний Т. І. Шинкар