Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/21137/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/21137/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Баранник Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 р. (суддя Горбалінський В.В) в адміністративній справі №160/21137/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену у листі від 27 березня 2025 р. №14488-8082/A-01/8-0400/25 щодо поновлення йому з 01 січня 2025 р. виплати пенсії в повному розмірі, визначеному станом на 01 березня 2024 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 січня 2025 р. нарахування та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та довідки про розмір грошевого забезпечення, наданою листом Головного управлення державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровської області від 29 червня 2022 р. №A-177/01-27, розмір якого перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного часу» із урахуванням раніше виплачених сум. В обгрунтування позовних вимог вказав, що отримує пенсію на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, розмір якої протиправно обмежується йому відповідачем. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. У поданій апеляційній скарзі, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що із урахуванням статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 р. пенсія ОСОБА_1 правомірно обмежена з 01 січня 2025 р. Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №14488-8082/А-01/8-0400/25 від 27 березня 2025 р. вбачається, що з 01 січня 2025 р. виплата пенсії позивача здійснюється в розмірі 25 735,91 грн., який обчислено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 р. та статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Вважаючи протиправним обмеження розміру пенсії, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом. Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанова Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» фактично змінили умови та норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, без внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що є протиправним, тому відповідач був зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію, без обмеження її максимальним розміром, тобто без застосування обмежувальних коефіцієнтів. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 р. у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» установлено, що у період воєнного стану у 2025 р. пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1. Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 р. (справа №400/2085/19), від 20 липня 2022 р. (справа № 340/2476/21), від 25 липня 2022 р. (справа №580/3451/21), від 30 серпня 2022 р. (справа № 440/994/20), від 17 березня 2023 р. (справа №340/3144/21) вказано, що правовідносини, стосовно призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII підлягають застосуванню, із урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. №7-рп/2016, тобто без будь - якого обмеження їх розміру. У постанові від 11 вересня 2025 р. у справі № 120/1081/25 Верховний Суд вказав, що зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін, зокрема, до Закону № 2262-ХІІ, а інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів. Закон № 4059-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Зміни до Закону № 2262-ХІІ щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії та застосування до суми перевищення коефіцієнту, визначеного Постановою № 1, не вносилися. Крім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 р. у справі №320/2229/25, яке набрало законної сили 09 грудня 2025 р. визнано протиправним та нечинним абзац 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 р. «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в частині його застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача обов`язку здійснити позивачу нарахування та виплату пенсії, без урахування приписів статті 46 Закону №4059-IX та постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 р., тобто без обмеження її розміру. Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для його скасування, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025р. в адміністративній справі №160/21137/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 18 березня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник