Постанова Запорізький апеляційний суд № 314/4444/25

Дата документу 01.04.2026 Справа № 314/4444/25 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №314/4444/25 Головуючий у 1- інстанції Кононенко І.О. Провадження № 22-ц/807/824/26 Суддя-доповідач Онищенко Е.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2026 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Гончар М.С., Трофимової Д.А. за участю секретаря судового засідання Книш С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 січня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Матвіївська сільська рада як орган опіки та піклування про заміну піклувальника над обмежено дієздатною особою,- ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про заміну піклування над обмежено дієздатною особою. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 05.02.2015 було обмежено її цивільну дієздатність та встановлено її піклувальником матір ОСОБА_3 . Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від обов`язків піклувальника над обмежено дієздатною та призначено піклувальником її рідного брата ОСОБА_4 . Однак піклувальник не виконує своїх обов`язків та взагалі на даний час постійно проживає за кордоном. Просила суд: звільнити ОСОБА_4 , від повноважень піклувальника на обмежено дієздатною ОСОБА_1 ; призначити піклувальником її чоловіка ОСОБА_2 . Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Матвіївська сільська рада як орган опіки та піклування про заміну піклування над обмежено дієздатною особою залишено без розгляду. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви про заміну піклувальника є передчасним, з урахуванням наявності в матеріалах справи Рішення Виконавчого комітету Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області №299 від 13 травня 2025 року, яким затверджено висновок органу опіки і піклування про призначення обмежено дієздатній особі іншого піклувальника, відповідно до якого орган опіки та піклування Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області визнав доцільним призначення громадянина ОСОБА_2 піклувальником над громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Судове рішення, згідно зі ст. 263 ЦПК України, повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду не відповідає. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція). За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини гарантії регламентовані статтею 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення ЄСПЛ у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року). Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Так, постановляючи ухвалу про залишення без розгляду заяви, суд першої інстанції обґрунтував таке тим, заявником до матеріалів справи не долучено подання відповідного органу опіки та піклування щодо можливості заміни опікуна над обмежено дієздатною особою. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції. Згідно статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Призначення опікуна недієздатній особі здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Саме на орган опіки та піклування покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна, та згідно з п.п. 3.3 п.3 Правила опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 N 34/166/131/88 Зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за N 387/3680. Системний аналіз наведених норм права указує, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №736/1508/17 (провадження № 61-39361св18). Таке подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду. Як вбачається з матеріалів справи, разом з заявою про заміну піклувальника до суду першої інстанції подано Рішення Виконавчого комітету Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області №299 від 13 травня 2025 року, яким затверджено висновок органу опіки і піклування про призначення обмежено дієздатній особі іншого піклувальника, відповідно до якого орган опіки та піклування Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області визнав доцільним призначення громадянина ОСОБА_2 піклувальником над громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім цього, Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 січня 2026 року зобов`язано Виконавчий комітет Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області надати до судового засідання подання щодо можливості заміни опікуна над обмежено дієздатною особою ОСОБА_1 . Однак в матеріалах справи відсутні відомості щодо надання відповіді щодо можливості/неможливості надання Виконавчим комітетом Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області подання щодо можливості заміни опікуна над обмежено дієздатною особою ОСОБА_1 . Колегія суддів вважає, що враховуючи наявність Рішення Виконавчого комітету Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області №299 від 13 травня 2025 року, яким затверджено висновок органу опіки і піклування про призначення обмежено дієздатній особі іншого піклувальника, відповідно до якого орган опіки та піклування Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області визнав доцільним призначення громадянина ОСОБА_2 піклувальником над громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутність відповіді щодо можливості/неможливості надання Виконавчим комітетом Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області подання щодо можливості заміни опікуна над обмежено дієздатною особою ОСОБА_1 , воєнний стан, що може бути перешкодою для надання такої відповіді Виконавчим комітетом Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, необхідним є повторне надсилання ухвали про зобов`язання Виконавчого комітету Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області надати до суду першої інстанції подання щодо можливості/неможливості заміни опікуна над обмежено дієздатною особою ОСОБА_1 . Вирішуючи питання щодо залишення без розгляду заяви про заміну піклувальника над обмежено дієздатною особою, суд не взяв до уваги зазначені обставини. Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для застосування п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України та скасування оскаржуваної ухвали. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви про заміну піклувальника над обмежено дієздатною особою є передчасним та таким, що не відповідає процесуальним вимогам та суперечить принципу доступності до судового захисту, тому згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, ухвалу слід скасувати та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ч. 13 ст. 7, ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст ст. 379, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,- УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 січня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 02 квітня 2026 року. Головуючий Судді: