Ухвала КЦС ВС № 496/5194/21

УХВАЛА 02 квітня 2026 року м. Київ справа № 496/5194/21 провадження № 61-3333ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кійко Олексій Володимирович, на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання незаконним рішення державного кадастрового реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа - ГУ Держгеокадастру в Одеській області, у якому з урахуванням уточнених вимог просила: - визнати незаконним та скасувати рішення Нерубайської сільської ради народних депутатів Біляївського району Одеської області від 29 квітня 2002 року № 37/2-ХХІV, в частині передачі ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІV-ОД № 062424, виданий Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області від 17 липня 2002 року та зареєстрований в книзі реєстрації актів на право приватної власності на землю № 959; - визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено 12 травня 2005 року державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Кифоренко Р. Б. за реєстровим номером 1-2110; - визнати незаконним рішення державного кадастрового реєстратора Біляївського районного відділу Одеської регіональної філії Центру ДЗК (правонаступник відділ у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області) від 07 серпня 2006 року щодо реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки 5121084200:02:003:0309; - скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у державному земельному кадастрі за кадастровим номером 5121084200:02:003:0309, площею 0,1001 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , яка відноситься до земель житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та закрити щодо неї поземельну книгу; - стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, пов`язані із розглядом справи. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постановою Одеського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2024 року залишено без змін. 14 березня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кійко О. В., через підсистему «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, з урахуванням клопотання про зміну чи доповнення касаційної скарги від 18 березня 2026 року, просить суд передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року, ухвалити нове рішення про задоволення її позову у повному обсязі. Уразі якщо Верховний Суд дійде висновку про неможливість ухвалення нового рішення про задоволення позову, скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Також просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді касаційної інстанції. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 березня 2026 року справу розподілено судді-доповідачеві Ступак О. В., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Сакара Н. Ю. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня 2026 року, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Ступак О. В., для розгляду касаційної скарги визначено склад суду: суддя-доповідач: Синельников Є. В., судді, які входять до складу колегії: Шипович В. В., Осіян О. М. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявницею не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кійко О. В., заявлено клопотання про відстрочення сплати судового зборуза подання касаційної скарги до моменту ухвалення рішення у цій справі з посиланням на те, що розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявниці. На підтвердження вказаного заявницею надано копію виписки по особовому рахунку за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року, відкритому в АТ «АБ «Радабанк», та копію податкової декларації про майновий стан і доходи за 2025 звітний рік, подану нею до ГУ ДПС в Одеській області, в якій загальний річний дохід ОСОБА_1 за 2025 рік задекларовано у сумі 27 063,00 грн. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи. Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження. Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору. Надана заявницею копія виписки по особовому рахунку за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року, відкритому в АТ «АБ «Радабанк», та копія податкової декларації про майновий стан і доходи за 2025 звітний рік не є достатніми і достовірними доказами відсутності у ОСОБА_1 можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у визначеному законом розмірі. У декларації містяться відомості про наявністьу заявниці власності нерухомого майна. Також ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження того, що вона сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги, сплату якого було відстрочено апеляційним судом до ухвалення судового рішення у справі Враховую вищенаведене, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового зборуза подання касаційної скарги необхідно відмовити. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у 2021 році та заявляла 5 позовних вимог немайнового характеру. Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908,00 грн). Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 7 264,00 грн (908 грн * 5 * 200% * 0,8). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату. Крім того, пунктом першим частини четвертої статті 392 ЦПК України визначено, що до касаційної скарги додаються: копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кійко О. В., подана в електронній формі через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», однак доказів направлення касаційної скарги всім учасникам справи суду не надано. Зокрема, заявницею до касаційної скарги не додано доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів відповідачці ОСОБА_2 . Заявницею надано докази направлення через підсистему «Електронний суд» копії касаційної скарги представнику ОСОБА_2 - Мельник Н. Ю. Однак матеріали касаційної скарги не містять доказів на підтвердження того, що Мельник Н. Ю. уповноважена представляти інтереси ОСОБА_2 у Верховному Суді, як наслідок надсилання їй копії касаційної скарги не є належним доказом надсилання копії касаційної скарги відповідачу у цій справі. Таким чином, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кійко О. В., необхідно надати суду докази надсилання копій касаційної скарги ОСОБА_2 . Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення. Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кійко Олексій Володимирович, про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кійко Олексій Володимирович, на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 16 квітня 2026року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Синельников