Постанова 4818 № 643/7326/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА Іменем України 31 березня 2026 року м. Харків справа № 643/7326/25 провадження № 22-ц/818/1311/26 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Тичкової О.Ю., суддів: Маміної О.В., Мальованого Ю.М. за участі секретаря судового засідання Риндіч О.Б. учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» відповідач - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2025 року у складі судді Стугачової О.О.,- в с т а н о в и в: В травні 2025 року, ТОВ «Селфі Кредит» в особі представника - Жевега К.В. звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 1540781 від 01.06.2024 у розмірі 98 550,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 76 050,00 грн - заборгованість по процентах; 7 500,00 грн - штрафні санкції, а також суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17 282,50 грн. Позов обґрунтований тим, що 01.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1540781 (далі «Кредитний договір»), який останнім підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. За умовами Договору позивач надав відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту 15 000,00 гривень. Строк кредиту 360 днів. Періодичність зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні дати повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором. Кредит надається позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на реквізити платіжної карти № НОМЕР_1 . Позивач виконав свої зобов`язання за Кредитним договором у повному обсязі, шляхом перерахування кредитних коштів на зазначений банківський рахунок відповідача. Всупереч умов Договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 98 550,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 76 050,00 грн - заборгованість по процентах; 7 500,00 грн - штрафні санкції. Зазначену суму заборгованості представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача, а також суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17 282,50 грн. Рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2025 року у задоволені позову ТОВ «Селфі Кредит» відмовлено. Рішення обґрунтовано тим, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено (не надано виписки за картковими рахунками) факт перерахування грошових коштів на рахунок відповідача та наявність заборгованості у відповідача на момент звернення до суду з позовом, у зв`язку з чим позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають. Не погодившись з рішенням суду ТОВ «Селфі Кредит» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не повно встановив обставини у справі та ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення. Позивачем долучено до матеріалів усі докази на підтвердження факту укладення кредитного договору № 1540781 від 01.06.2024 зокрема підписаний паспорт споживчого кредиту та копію вказаного кредитного договору який також підписано відповідачем. Крім того позивачем також долучено лист Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» (ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА») адресованого ТОВ «Селфі Кредит» від 10.04.2025 року зі змісту якого вбачається що на підставі укладеного між товариством та ТОВ «Селфі Кредит» договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №01042024-2 від 01.04.2024 на платіжну картку НОМЕР_1 ід ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» 01.06.2024 перераховані кошти у розмірі 15000,00 грн. Вказане свідчить про виконання банком свої обов`язків щодо надання кредитних коштів, проте відповідач свої обов`язки по поверненню кредитних коштів не виконав у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 98 550,00 грн. Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 21.11.2024 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали договір №1540781 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», за умовами якого товариство взяло на себе зобов`язання надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Пунктами 1.2-1.4 договору сторони погодили, що сума кредиту становить 15000,00 грн, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього договору. Згідно п. 1.5 договору, тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору, загальні витрати на дату укладення договору складають за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 81000,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9089,90% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 96000,00 грн., мета кредиту - споживчі потреби. Договір підписаний електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А346 ОСОБА_1 (а.с. 17-20). В пункті 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Дати надання кредиту 01.06.2024 року. Графік платежів, обумовлений сторонами на момент укладення договору, відображений у додатку №1 до договору №1540781 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 21.11.2024, строк кредитування 360 днів, кількість днів у розрахунковому періоді 30 днів, дата видачі кредиту 01.06.2024, дата повернення кредиту 27.05.2025, сума кредиту 15000,00 грн, проценти 81000,00 грн, реальна річна процентна ставка 9089,9%, загальна вартість кредиту 96000,00 грн. (а.с. 21). Відповідно до п. 6.4 договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний оплатити товариству штраф: у розмірі 2250,00 грн на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (п.п. 6.4.1 договору); та у розмірі 165,00 грн починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та /або неналежного виконання (п.п. 6.4.2 договору). З довідки ТОВ «Селфі Кредит» про ідентифікацію вбачається, що відповідач ОСОБА_1 ідентифіковано як позичальник за укладеним договором, оскільки прийняв умови договору, підписавши 01.06.2024 одноразовим ідентифікатором А346 направленого на номер телефону НОМЕР_2 .(а.с.46) В матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту який також підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А346 ОСОБА_1 в якому зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, інформація та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.(а.с.22-23) Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). За змістом статей 626, 628ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Нормою статті 639ЦКУкраїни передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах. Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору. Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. З договору № 1540781 від 01.06.2024 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства. З листів Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» (ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА») адресованого ТОВ «Селфі Кредит» від 10.04.2025 вбачається, що на підставі укладеного між товариством та ТОВ «Селфі Кредит» договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 01.04.2024 на платіжну картку НОМЕР_1 від ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» 01.06.2024 перераховані кошти у розмірі 15000,00 грн. (а.с.24) Отже, наявними у справі доказами доведено, що ТОВ «Селфі Кредит» покладені на нього зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1540781 від 01.06.2024 про надання коштів за ОСОБА_1 обліковується заборгованість станом на 05.05.2025 у розмірі 98550,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15000,00 грн., заборгованість по процентам у розмірі 76050,00 грн., заборгованість за штрафними санкціями 7500,00 грн.(а.с.25-32) 08.05.2025 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на адресу місця реєстрації ОСОБА_2 було направлено досудову вимогу вих. №1199 про сплату заборгованості за кредитним договором у розмірі 98550,00 грн.(а.с.33) Даних, що відповідач у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором погасив, матеріали справи не містять. З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Селфі Кредит» про стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 15000,00 грн та за нарахованими їй відсотками за період користування кредитними коштами у розмірі 76050,00 грн є обґрунтованими та доведеними у зв`язку з чим підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «Селфі Кредит» штрафу колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу. Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 (справа № 183/7850/22, пров. 61-14740св23) висловив правову позицію щодо тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у якій вказав, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Так, договір № 1540781 про надання споживчого кредиту, між сторонами було укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України. Таким чином, нарахування ТОВ «Селфі Кредит» штрафу в сумі 7500,00 грн. за невиконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором № 1540781 від 01.06.2024 є неправомірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягають. Оскільки, суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення. Враховуючи вище викладене, апеляційна скарга ТОВ «Селфі Кредит» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Селфі Кредит» заборгованість за кредитним договором № 1540781 від 01.06.2024 у розмірі 91 050,00 грн. Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову 2422,40 грн. та апеляційної скарги 3633,60 грн а всього 6056,00 грн. Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме (92,38%) з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 5594,53 грн. Згідно з ч. 1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України). Із положень ч.ч. 1-5ст.137ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. В силу ч.ч. 2, 3, 8ст.141ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу. До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту. Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18). На підтвердження відповідних витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акт прийому-передачі наданих послуг). Отже, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат. Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). На підтвердження понесених витрат на професійну допомогу позивачем надано суду договір №52 про надання правової допомоги від 10.03.2025 року, Додаток №2 до договору про надання правової допомоги від 10.03.2025 року відповідно до змісту якого сторони погодили вид та вартість правничої допомоги: аналіз фактичних обставин справи - 500,00 грн, підготовка, написання та оформлення позовної заяви - 2000,00 грн, підготовка, написання та оформлення апеляційної скарги та відзиву - 4000,00 грн, крім того клієнт додатково сплачує гонорар у розмірі 15% від суми боргу яка підлягає стягненню (а.с.37-38), рахунок на оплату №144 від 22.04.2025 року відповідно до змісту якого вбачається що правова допомого за аналіз обставин справи, збір доказів підготовка, написання та оформлення позовної заяви про стягнення боргу з ОСОБА_1 коштує 2500,00 грн (а.с.40) Відповідно до акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 29.04.2025 року вартість виконаних робіт становить 2500,00 грн(а.с.43) Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, враховуючи обсяг виконаної адвокатом роботи, при розгляді даної справи в суді, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, судова колегія прийшла до висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Селфі Кредит» 3000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем у суді першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» - задовольнити частково. Рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Селфі Кредит» (ЄДРПОУ 43979069) заборгованість за кредитним договором №1540781 від 01.06.2024 в розмірі 91050 (дев`яносто одна тисяча п`ятдесят) гривень 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Селфі Кредит» (ЄДРПОУ 43979069) 3000 (три тисячі) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді першої інстанції. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Селфі Кредит» (ЄДРПОУ 43979069) судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги в розмірі 5594 (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) гривні 53 коп. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.Ю. Тичкова Судді: О.В. Маміна Ю.М. Мальований