Постанова Харківський апеляційний суд № 619/4782/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 30 березня 2026 року м. Харків справа № 619/4782/25 провадження № 22-ц/818/2420/26 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В., суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа - Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про стягнення коштів за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 25 грудня 2025 року, постановлене під головуванням судді Пруднікової О.В., - в с т а н о в и в: У серпні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з позивача на користь відповідача суму переплати пенсії в розмірі 88943,96 грн. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 25 грудня 2025 року у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено. В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області просить рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 25 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ГУ ПФУ в Харківській області задовольнити в повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; Зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку та отримував пенсію як особа з інвалідністю, призначену з 07 лютого 2023 року на підставі заяви від 11 квітня 2023 року № 103, наданих документів та виписки з акту огляду міжрайонної Шевченківської медико-соціальної експертною комісії м. Харкова від 07 лютого 2023 року серії 12 ААВ № 688431. Виплата пенсії припинена на підставі довідки про невизнання інвалідом від 30 грудня 2024 року № 62 Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи». ОСОБА_1 було повідомлено про призупинення виплати пенсії з 07 лютого 2023 року у зв`язку із скасуванням інвалідності та запропоновано внести на рахунок Пенсійного фонду України зайво виплачену пенсію у розмірі 88943,96 грн. за період з 07 лютого 2023 року по 28 лютого 2025 року. На момент звернення до суду відповідачем зазначені кошти не повернуто. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 25 грудня 2025 року - без змін. Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять відомостей та позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення пенсії та сам факт здійснення надміру виплаченої пенсії, здійснено внаслідок поведінки відповідача, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовічною, а відтак за таких обставин сплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що з виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААВ № 688431 вбачається, що ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 07 лютого 2023 року за загальним захворюванням на строк до 01 березня 2024 року. Дата чергового переогляду 07 лютого 2024 року (а.с. 10). З довідки про невизнання інвалідом № 62 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заочно оглядався РЕК № 5 КЗОЗ «ОЦМСЄ». За результатами огляду не визнаний інвалідом з 07 лютого 2023 року. Рішення Шевченківської міжрайонної МСЕК скасовано (а.с. 9). Рішенням відділу перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05 березня 2025 року № 203950008524 встновлено, що за результатами опрацювання за принуипом екстериторіальності заяви від 11 квітня 2023 року, наданих документів та виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААВ № 688431 (рішення Шевченківської МСЕК від 07 лютого 2023 року) про визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю ІІ групи з 07 лютого 2023 року по 31 березня 2024 року, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21 квітня 2023 року № 203950008524 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності. Розширеною експертною комісією закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 30 грудня 2024 року була проведена медико-соціальна експертиза щодо дослідження обгрунтованості та законності встановлення інвалідності міжрайонною Шевченківською МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» та скасовано інвалідність ОСОБА_1 (а.с. 11-12). Листом відділу перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомлено ОСОБА_1 про призупинення виплати пенсії у зв`язку із скасуванням інвалідності та запропоновано внести на рахунок Пенсійного фонду України переплату по пенсії у розмірі 88943,96 грн. за період з 07 лютого 2023 року по 28 лютого 2025 року (а.с. 12). Як на підставу позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області посилалось на те, що ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував пенсію як особа з інвалідністю, яку в подальшому скасовано на підставі довідки від 30 грудня 2024 року № 62, відповідно до якої розширеною комісією № 5 Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» скасовано рішення міжрайонної Шевченківської медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності ОСОБА_1 з 07 лютого 2023 року. Відповідачем у добровільному порядку не було перераховано переплату по пенсії у зв`язку із скасуванням інвалідності за період з 07 лютого 2023 року по 28 лютого 2025 року у розмірі 88943,96 грн., що є підставою для звернення її стягнення у судовому порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з вимогами ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні (ч. 1 ст. 4 Закону №1058). Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності , пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно з вимогами ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок: трудового каліцтва або професійного захворювання; загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1). Розділом ІІ вказаного Порядку встановлено, зокрема, перелік документів, необхідних для призначення пенсії. Згідно із п. 2.2. Порядку № 22-1 до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу, тобто, документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; індивідуальні відомості про застраховану особу, надані органом, що призначає пенсію та відомості про місце проживання особи. Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акту огляду МСЕК. Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з вимогами ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати. Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 року № 6-4 (із змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2014 року № 25-3) визначає механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення. Зі змісту п. 3 вказаного Порядку вбачається, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду України наділені правом своїми рішеннями припинити виплату пенсії у випадках, передбачених цим Законом. Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації. Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера. Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо. Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку та отримував пенсію як особа з інвалідністю, призначену з 07 лютого 2023 року на підставі заяви від 11 квітня 2023 року № 103, наданих документів та виписки з акту огляду міжрайонної Шевченківської медико-соціальної експертною комісії м. Харкова від 07 лютого 2023 року серії 12 ААВ № 688431, виплату якої в подальшому було скасовано у зв`язку із скасуванням інвалідності ОСОБА_1 . У зв`язку з цим було зайво виплачено пенсію у розмірі 88943,96 грн. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення пенсії та сам факт здійснення надміру виплаченої пенсії, здійснено внаслідок поведінки відповідача, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною або внаслідок технічної чи арифметичної помилки або з інших підстав, які відповідно до закону можуть бути підставою для повернення отриманих сум, а відтак виплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню. Доводи апеляційної скарги зазначеного висновку суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області- залишити без задоволення. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 25 грудня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова