Постанова Львівський апеляційний суд № 456/7044/25

Справа № 456/7044/25 Головуючий у 1 інстанції: Валовін Ю.В. Провадження № 33/811/353/26 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. ОСОБА_1 згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 08.12.2025 о 12:54 год в с. Угерсько Стрийського району Львівської області по вул. Жидачівська керував транспортним засобом «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що на момент зупинки поліцейський не повідомив про вчинення жодного правопорушення відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Зазначає, що подальше винесення постанови за ч. 5 ст. 121 КУпАП є спробою легалізувати безпідставну зупинку. Звертає увагу на те, що оскільки відеозапис процедури відмови був перерваний «для оформлення документів» з 13:04:27 до 13:55:10 це позбавляє суд можливості об`єктивно оцінити події та переконатися у відсутності психологічного тиску на ОСОБА_1 . Зазначає, що матеріали справи містять явні ознаки фальсифікації та суперечностей у часі. Вказує, що у п. 6 протоколу вказано номерний знак НОМЕР_1 , тоді як в п. 7 вказаний номерний вказав НОМЕР_2 . Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в чергове, у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду повідомлявся належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надходило. Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство. У цьому контексті суд також звертає увагу, що апеляційний перегляд здійснюється за апеляційною скаргою особи, яка її подала, а вона в першу чергу мала б цікавитися питаннями призначення судових засідань у справі. За наведеного, з огляду на положення ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за його відсутності, оскільки його неявка не є перешкодою для розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом серії ЕПР1 № 534916 від 08.12.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 08.12.2025 о 12:54 год. в с. Угерсько Стрийського району Львівської області по вул. Жидачівська керував транспортним засобом «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого 08.12.2025 о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я ВП «ЛІЛ» КНП «ТМО СМОЛ»; відеозаписом, який підтверджує факт події, яка сталася 08.12.2025 о 12:54 год. за участі ОСОБА_1 , а саме факт керування транспортним засобом «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , та факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08.12.2025, відповідно до яких останній пояснив, що 08.12.2025 їхав на власному автомобілі разом із сім`єю у м. Жидачів та під час руху в с. Угерсько його зупинили працівники поліції, під час спілкування працівники поліції запитали ОСОБА_1 , чи вживав він наркотичні речовини, на що останні заперечив, однак від пропозиції поліцейських проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, оскільки пояснив, що напередодні вживав марихуану. Пояснення ОСОБА_1 написані ним власноручно; розпискою ОСОБА_1 від 08.12.2025, відповідно до якої останній зобов`язується не керувати в подальшому транспортним засобом, оскільки його відсторонено від керування транспортними засобами; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6304112 від 08.12.2025, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, яка підтверджує факт керування ОСОБА_1 08.12.2025 о 12:54 год. транспортним засобом «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 . Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України. З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП. Долучений до протоколу відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. З відеозапису чітко вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Крім того, поведінка ОСОБА_1 , яка зафіксована відеозаписом вказує, що він повністю усвідомлював вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, розумів ситуацію у якій опинився, однак зайняв тверду позицію щодо відмови від проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відеозапис з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, який з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним доказом вини ОСОБА_1 та з достатньою повнотою підтверджує факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що на момент зупинки поліцейський не повідомив про вчинення жодного правопорушення відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», не заслуговують на увагу з таких підстав. Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не залежить від законності зупинки чи перевірки документів водія працівниками поліції. Отже, обставини законності зупинки автомобіля ОСОБА_1 працівниками поліції жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Щодо доводів апеляційної скарги, що у п. 6 протоколу вказано номерний знак НОМЕР_1 , тоді як в п. 7 вказаний номерний вказав НОМЕР_2 , то такі були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується. Так, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що розбіжність у п. 6, 7 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 534916 від 08.12.2025 щодо реєстраційного номеру транспортного засобу «Opel Astra», а саме у п. 7 замість вірного НОМЕР_1 , вказано НОМЕР_2 , є очевидною опискою поліцейського та не свідчить про невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП. Аналогічні посилання в апеляційній скарзі носять загальний характер та є суб`єктивними, у зв`язку з чим апеляційний суд приходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі. При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Категоричне невизнання ОСОБА_1 своєї вини, апеляційний суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне. Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, апелянтом не надано. З огляду на викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги щодо скасування постанови районного суду та закриття провадження у справі не встановлено. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: Постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф. Романюк