Постанова 4856 № 560/2857/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2857/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В. Суддя-доповідач - Драчук Т. О. 30 березня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в лютому 2025 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що полягали у відмові здійснити та нездійсненні перерахунку пенсії військовослужбовця. Також, позивач просив зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок його військової пенсії з періоду настання даного права на здійснення даного перерахунку з врахуванням збільшення відсоткової надбавки за вислугою років (грошовий атестат) довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, а також з врахуванням проведеної індексації. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, оформлене листом від 13.12.2024, що виразилися у відмові здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути подання уповноваженого органу Міністерства оборони України - ІНФОРМАЦІЯ_1 - від 27.09.2024 № 7514 та заяву ОСОБА_1 від 17.09.2024 щодо перерахунку призначеної йому пенсії по інвалідності як особі, пенсійне забезпечення якої здійснюється за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII, з урахуванням додатково набутого періоду проходження військової служби в період з 03.09.2020 по 08.07.2021 року, грошового атестата № 96 від 09.07.2021 року, довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії № 381 від 09.07.2021 року, норм статей 2, 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII, Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 № 3-1, а також правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 - перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Зокрема, з довідки до акта огляду МСЕК та інших документів у пенсійній справі вбачається, що позивачу встановлено інвалідність II групи, пов`язану із захистом Батьківщини, у зв`язку з чим він отримує пенсію по інвалідності за Законом № 2262-ХІІ. Із витягів із наказів Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та командира військової частини НОМЕР_1 , копій яких містяться в матеріалах справи, встановлено, що позивач після призначення йому пенсії знову проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України. Зокрема, з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.07.2021 убачається, що ОСОБА_1 звільнено з військової служби за станом здоров`я та виключено зі списків особового складу з 08.07.2021. У зазначеному наказі та доданих до нього документах наведено відомості про період проходження служби, зокрема, що позивач проходив військову службу за контрактом у період із 03.09.2020 по 08.07.2021. Згідно з грошовим атестатом № 96 від 09.07.2021, виданим фінансовим органом військової частини НОМЕР_1 , визначено розмір грошового забезпечення позивача на момент звільнення з повторної військової служби, у тому числі посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію та інші складові грошового забезпечення. Довідка про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії № 381 від 09.07.2021, видана тією ж військовою частиною, містить перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача (надбавки, доплати, премії тощо) із зазначенням їх розмірів за відповідні місяці служби, які підлягають урахуванню при обчисленні (перерахунку) пенсії згідно з постановами Кабінету Міністрів України. Зазначені документи грошовий атестат та довідка про додаткові види грошового забезпечення долучені до матеріалів справи як додатки та надійшли до відповідача у складі пакета документів для вирішення питання перерахунку пенсії позивача. Із подання уповноваженого органу Міністерства оборони України - ІНФОРМАЦІЯ_1 - від 27.09.2024 № 7514, копія якого міститься в матеріалах справи, вбачається, що зазначеним поданням до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направлено документи щодо позивача для перерахунку призначеної йому пенсії з урахуванням додатково набутого періоду військової служби та встановленої інвалідності. У поданні, серед іншого, наведено відомості про вислугу років позивача в календарному та пільговому обчисленні станом на дату звільнення з повторної служби та зроблено висновок про наявність підстав для перерахунку пенсії. Із листа відповідача від 27.11.2024, оформленого на офіційному бланку та адресованого позивачу, вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило ОСОБА_1 про продовження виплати йому пенсії по інвалідності до 31.07.2025 на підставі підпункту 14-6.1 розділу XV Закону № 1058-IV. У листі зазначено, що строк інвалідності позивача, встановлений МСЕК, сплинув 30.06.2022, однак у зв`язку з дією воєнного стану виплату пенсії по інвалідності продовжено автоматично до 31.07.2025. У цьому листі питання перерахунку розміру пенсії з урахуванням додаткової вислуги років та нового грошового забезпечення не вирішувалось. Із листа відповідача від 13.12.2024 (копія якого наявна в матеріалах справи) вбачається, що відповідач, розглянувши звернення позивача від 17.09.2024 та подання ІНФОРМАЦІЯ_1 - від 27.09.2024 № 7514 із пакетом документів, повідомив ОСОБА_1 про відмову у перерахунку пенсії по інвалідності. У цьому листі відповідач послався на підпункт 14-6.1 розділу XV Закону № 1058-IV як на норму, що регулює продовження строку виплати пенсії по інвалідності під час дії воєнного стану, зазначив, що виплату пенсії позивачу продовжено автоматично до 31.07.2025, і зробив висновок про відсутність підстав для перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до подання Міністерства оборони України. Інших мотивів відмови, пов`язаних із застосуванням положень Закону № 2262-ХІІ щодо перерахунку пенсії, в листі не наведено. Доказів того, що відповідач вчиняв додаткові дії для витребування від уповноважених органів уточнених розрахунків вислуги років чи довідок про грошове забезпечення позивача, матеріали справи не містять. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату прийняття відповідачем оспорюваного рішення, оформленого листом від 13.12.2024, у розпорядженні Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вже були: подання уповноваженого органу Міністерства оборони України від 27.09.2024 щодо перерахунку пенсії позивача; грошовий атестат № 96 від 09.07.2021; довідка про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії № 381 від 09.07.2021; інші документи, що підтверджували факт повторного проходження позивачем військової служби у період з 03.09.2020 по 08.07.2021 та його звільнення за станом здоров`я з установленням інвалідності II групи, пов`язаної із захистом Батьківщини. Суд першої інстанції вказав на те, що ці документи за своєю природою є саме тими додатковими документами, які згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ мають враховуватися при вирішенні питання про перерахунок вже призначеної пенсії. Проте, у листі від 13.12.2024 відповідач обмежився посиланням на підпункт 14-6.1 розділу XV Закону № 1058-IV та констатацією факту продовження строку виплати пенсії позивачу до 31.07.2025, не надавши жодної оцінки вказаним документам, не мотивувавши, чому саме вони не можуть бути використані для перерахунку пенсії, не зазначивши, яких конкретно документів не вистачає для перерахунку, і не підтвердивши вчинення будь-яких дій з витребування від уповноважених органів уточнених даних про вислугу років чи грошове забезпечення позивача. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області фактично ототожнило правовідносини щодо продовження строку виплати пенсії по інвалідності в умовах воєнного стану з правовідносинами щодо перерахунку пенсії, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, у зв`язку з додатковою вислугою років та зміненим грошовим забезпеченням, що є неправильним тлумаченням та застосуванням норм Закону № 1058-IV та Закону № 2262-ХІІ. Крім того, відповідач не довів, що оспорюване рішення прийнято після повного та всебічного з`ясування всіх істотних обставин справи, не підтвердив вчинення ним усіх можливих дій для отримання від уповноважених органів необхідних документів, чим не виконав обов`язок, покладений на нього частиною другою статті 77 КАС України. За таких обставин і правових підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача, оформлене листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.12.2024 в частині відмови у перерахунку пенсії позивача є протиправним, а рішення відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та добросовісності, установленим статтею 2 КАС України. Щодо способу судового захисту та меж позовних вимог у цій справі, суд першої інстанції зазначив, що позивач просить суд, зокрема, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області безпосередньо здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі конкретних документів і з урахуванням індексації. Разом з тим, суд першої інстанції врахував, що відповідач не наділений повноваженнями самостійно обчислювати вислугу років військовослужбовців та визначати розмір грошового забезпечення, а здійснює призначення та перерахунок пенсій на підставі документів, поданих уповноваженими органами (військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Міністерством оборони України тощо). З огляду на це, а також на правові висновки Верховного Суду, викладені, серед іншого, у постанові від 29.01.2025 у справі № 580/460/24, належним способом захисту порушеного права позивача є не самостійне визначення судом розміру пенсії чи зобов`язання відповідача провести перерахунок у конкретних сумах, а визнання протиправним рішення про відмову у перерахунку та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути питання перерахунку пенсії з урахуванням поданих документів та правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні суду. У цій справі, з метою реального відновлення порушеного права позивача, суд першої інстанції вважає необхідним обрати спосіб захисту, який полягає у визнанні протиправним рішення відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов`язанні відповідача повторно розглянути подання та заяви позивача щодо перерахунку пенсії на підставі Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням додатково набутого періоду служби, грошового атестата № 96 від 09.07.2021, довідки № 381 від 09.07.2021 та правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні суду. Такий спосіб захисту частково відрізняється від формулювання позовних вимог, проте не змінює їх суті, відповідає завданню адміністративного судочинства та забезпечує ефективний захист прав позивача без виходу суду за межі своїх повноважень і без підміни дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень. На підставі наведеного вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що: позивач, як особа, пенсійне забезпечення якої здійснюється за Законом № 2262-ХІІ, після призначення пенсії повторно проходив військову службу за контрактом у період з 03.09.2020 по 08.07.2021, був звільнений за станом здоров`я, йому встановлено інвалідність II групи, пов`язану із захистом Батьківщини; у матеріалах справи наявні документи уповноважених органів (грошовий атестат, довідка про додаткові види грошового забезпечення, подання ІНФОРМАЦІЯ_1 ), які свідчать про наявність підстав для розгляду питання про перерахунок призначеної позивачу пенсії по інвалідності згідно з Законом № 2262-ХІІ; відповідач, приймаючи рішення, оформлене листом від 13.12.2024, яким відмовив у перерахунку пенсії позивачу, неправильно застосував підпункт 14-6.1 розділу XV Закону № 1058-IV, не дослідив належним чином подані документи, не вчинив усіх необхідних дій для отримання від уповноважених органів додаткових відомостей і не довів правомірність свого рішення, чим порушив вимоги статті 77 КАС України; рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що виразилося у відмові здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі подання ІНФОРМАЦІЯ_1 та поданих документів, є протиправним; ефективним та співмірним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути подання та заяву позивача з урахуванням додатково набутого періоду служби, грошового атестата № 96 від 09.07.2021, довідки № 381 від 09.07.2021, норм Закону № 2262-ХІІ та правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні суду. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно з ч.1, 3 ст.1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (Закон №2262-ХІІ) законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Як передбачено ч.3, 4 ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період. Зазначений у частині третій цієї статті порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, прийнятих на службу на посади поліцейських до підрозділів поліції особливого призначення. Згідно з ч.1, 2 ст.63 Закону України №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Відповідно до ч.2 ст.51 Закону України №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Відтак, пенсіонери, яким призначена пенсія на підставі Закону №2262-ХІІ та які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняті на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, мають право на перерахунок пенсійного забезпечення з урахуванням додаткової вислуги років від часу такого призову на військову службу до дня фактичного звільнення. Загальний механізм обчислення вислуги років відповідно до Закону №2262-ХІІ встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб». Процедуру подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ регулює Порядок № 3-1, розділом І якого регламентовано механізм звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії. Згідно з п.2 розділу I Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби. Відповідно до п.3 розділу I Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію. Документи, які необхідні, зокрема, для призначення пенсії визначені у розділі ІІ Порядку №3-1, за змістом пункту 2 якого до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додаються, зокрема, такі документи: 1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (додаток 7 до цього Порядку); 2) витяги з наказів про звільнення та (або) виключення зі списків особового складу (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню) або їх копії; 3) розрахунок вислуги років для призначення пенсії / виписка з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню); 4) грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (додаток 8 до цього Порядку); 5) військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); 6) документи про страховий стаж особи, які передбачені підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1) (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») (для призначення пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону); 7) документи, що підтверджують право на встановлення особі надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу; Для виплати пенсії пенсіонерам з урахуванням загальної (додаткової) вислуги відповідно до частин другої-четвертої статті 2 Закону №2262-ХІІ подаються документи, передбачені підпунктами 1-7 цього пункту. Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, в контексті спірних правовідносин, є збільшення вислуги років у пенсіонерів із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом №2262-ХІІ, у разі призову їх на військову службу, зокрема під час мобілізації, що може бути реалізовано шляхом звернення із відповідною заявою пенсіонера, поданою безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду України та доданими до неї документами. Основним документом, який необхідний для здійснення територіальним органом Пенсійного фонду України виплати пенсії з урахуванням додаткової вислуги відповідно до частини третьої статті 2 Закону №2262-ХІІ ініційованої за заявою пенсіонера, є розрахунок вислуги років. Отже, з урахуванням вказаного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач при перерахунку пенсії позивача має врахувати додатково набутий стаж (період проходження військової служби) в період з 03.09.2020 по 08.07.2021, грошовий атестат № 96 від 09.07.2021, довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії № 381 від 09.07.2021. Щодо доводів апелянта в частині п.14-6.1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, колегія суддів зазначає насутпне. Законом України від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю", згідно з яким пункт 14-6 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV доповнено підпунктом 14-6.1 такого змісту: "14-6.1. Для осіб з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду виплата пенсії продовжується до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період воєнного стану - не менш як на весь строк їх військової служби). Якщо при повторному огляді особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, продовженої відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження висновку медико-соціальної експертизи до територіального органу Пенсійного фонду". В свою чергу, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова № 1338) установлено, що в разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (Офіційний вісник України, 2009 р., № 95, ст. 3265), і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 08.03.2022 № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України» (Офіційний вісник України, 2022 р., №25, ст. 1310) не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях: чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року. До числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать: особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації; особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства. Для осіб, направлення яких на проведення оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених абзацами дванадцятим, п`ятнадцятим - сімнадцятим цього пункту, оцінювання повсякденного функціонування переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи. Абзаци п`ятнадцятий - вісімнадцятий цього пункту не застосовуються для осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності, із зазначення строку повторного огляду. Незалежно від дати прийняття рішення про встановлення інвалідності (із зазначенням строку повторного огляду) для осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується на період проходження ними військової служби (служби) та протягом 60 календарних днів з дати звільнення з військової служби (служби) або до дати проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Аналізуючи наведені норми законодавства, колегія суддів зазначає, що оскільки інвалідність позивачу була встановлена до набрання чинності Постановою №1338 (26.11.2024), а саме 14.06.2021, та строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України (14.06.2022), у зв`язку з чим позивачу продовжувалася виплата пенсії, та в даному випадку позивач у відповідності до абзацу 11 пункту 3 Постанови №1338 зобов`язаний був пройти медогляд у строк до 01.11.2025 для оцінювання повсякденного функціонування (з урахуванням факту звільнення з військової служби 08.07.2021). Разом з цим, колегія суддів зауважує, що додаткова вислуга років позивача за період з 03.09.2020 по 08.07.2021, безпосередньо впливає на його пенсію в період саме з 08.07.2021. З урахуванням вказаного, колегія суддів зауважує, що в даному випадку позивач набув право перерахунку призначеної йому пенсії по інвалідності з 08.07.2021 (тобто в період коли в позивача була визначена ІІ група інвалідності) і така пенсія повинна була виплачуватись в подальшому в межах п.14-6.1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV. Тобто, доводи апелянта в частині втрати групи інвалідності позивача в повній мірі не знаходять свого підтвердження. Інших доводів апеляційна скарга не містить. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.