Постанова Дніпровський апеляційний суд № 171/389/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3161/26 Справа № 171/389/25 Головуючий у першій інстанції: Ліпчанський С. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Городничої В.С., Никифоряка Л.П., за участю секретаря Марченко С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Мар`їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Ліпчанського С.М. від 22 жовтня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Мар`їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на будинок, В С Т А Н О В И В : У лютому 2025 року ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що їй, на підставі договору купівлі-продажу будинку від 02.03.1989, належить будинок АДРЕСА_1 . У вказаному будинку проживала позивачка до початку збройної агресії рф на території України. 09 квітня 2022 року, з метою збереження свого життя та здоров`я, вона виїхала до м. Дніпро. Право власності позивачки набувалось до введення в дію Державного реєстру речових прав, реєстру прав власності на нерухоме майно, воно не зареєстровано в цих реєстрах. 14.08.2024, в зв`язку з цим, позивачка звернулась до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності на будинок. 20.08.2024 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР прийнято рішення №74661494 про зупинення розгляду заяви у зв`язку з тим, що заявником не подано відомості з реєстрів, автоматизованих інформаційних систем в електронній формі та документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013. 30 вересня 2024 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР прийнято рішення №75309563 про відмову в проведенні реєстраційних дій. Тому позивачка просила визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 75,1 кв.м., який складається з 4 кімнат житловою площею 49,4 кв.м. та вспоміжної (підсобної) площі 25,7 кв.м., а саме: 1 - кухні-їдальні -площею 17,1 кв.м.; 2 - санвузла площею 3,6 кв.м.; 3 - коридору площею 5,0 кв.м.; 4 - житлової кімнати площею 19,4 кв.м.; 5 - житлової кімнати площею 7,9 кв.м.; 6 - житлової кімнати плошею 13,0 кв.м.; 7 - житлової кімнати площею 9,1 кв.м.; витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача. Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2025 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 75,1 кв.м., який складається з 4 кімнат житловою площею 49,4 кв.м. та вспоміжної (підсобної) площі 25,7 кв.м., а саме: 1 - кухні-їдальні -площею 17,1 кв.м.; 2 - санвузла площею 3,6 кв.м.; 3 - коридору площею 5,0 кв.м.; 4 - житлової кімнати площею 19,4 кв.м.; 5 - житлової кімнати площею 7,9 кв.м.; 6 - житлової кімнати плошею 13,0 кв.м.; 7 - житлової кімнати площею 9,1 кв.м. Стягнуто з Мар`їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. В апеляційній скарзі Мар`їнська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення судового збору з відповідача та ухвалення в цій частині нового судового рішення, яким судові витрати зі сплати судового збору залиши за позивачкою. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується, зокрема, рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки позивачці, а також довідкою про доставку судової повістки в електронному вигляді відповідачу. Від позивачки та від відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду в оскаржуваній частині, виходячи з наступного. За положеннями частин першої та другої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частиною першою статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України). Враховуючи задоволення позову ОСОБА_4 у повному обсязі, місцевий суд, керуючись частиною першою статті 141 ЦПК України, обґрунтовано здійснив розподіл судових витрат у справі, стягнувши з відповідача - Мар`їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Доводи апеляційної скарги, що Мар`їнська міська військова адміністрація не заперечувала право власності позивача на спірний житловий будинок, не вчиняла дій, спрямованих на обмеження або порушення прав позивача, та не перебувала з ним у реальному майновому спорі, не спростовують висновків суду щодо необхідності розподілу судових витрат. Частиною першою статті 142 ЦПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Матеріали справи не містять також заяви про визнання позову відповідачем до початку розгляду справи місцевим судом по суті, у зв`язку з чим, підстави для застосування положень частини першої статті 142 ЦПК України відсутні. Також не приймаються до уваги доводи апелянта, що фактично позов було подано з метою усунення правової невизначеності та підтвердження вже існуючого права, а не з метою захисту порушеного відповідачем права. Згідно до частини першої статті 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ч. 1 ст. 175 ЦПК України). У даній цивільній справі позов поданий у порядку позовного провадження, відповідачем у справі визначено Мар`їнську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області, вимоги до якої було задоволено. Необхідно зауважити, що у позовній заяві ОСОБА_2 просила, зокрема, витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача. Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного розподілу судових витрат зі сплати судового збору. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія звертає увагу, що рішення місцевого суду, згідно змісту апеляційної скарги, оскаржене лише в частині розподілу судових витрат. Тому суд апеляційної інстанції справу в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на будинок АДРЕСА_1 , не переглядає, згідно вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України. З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є законним та підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Мар`їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області залишити без задоволення. Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 30 березня 2026 року. Головуючий Т.П. Красвітна Судді В.С. Городнича Л.П. Никифоряк