Постанова Київський апеляційний суд № 357/15067/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 357/15067/25 Головуючий в суді І інстанції Дубановська І.Д. Провадження № 33/824/1374/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Гуріної Ганни Вікторівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Хоменка Максима Петровича на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2026 рокуу справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статі 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 09 вересня 2025 року о 23 год 00 хв в м. Біла Церква по проспекту Чорних Запорожців, 22, керував транспортним засобом Skoda Octavia А5, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога водій категорично відмовився та був неодноразово попереджений про відповідальність у разі відмови. Вищевказаними діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. На вказане судове рішення 22 січня 2026 року захисником ОСОБА_1 - адвокатом Хоменком М.П. подано апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Судом не доведено обов`язковий елемент складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 . У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які беззаперечно підтверджують саме керування транспортним засобом у стані сп`яніння або відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку. Наголошує, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу постанови виключно пояснення ОСОБА_2 , при цьому не надав належної оцінки показанням інших свідків, зокрема ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , чим порушив принцип всебічності та повноти дослідження доказів. Зі змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 перебувала у стані алкогольного сп`яніння та неодноразово висловлювала невпевненість щодо факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , що ставить під сумнів достовірність її показань. Стверджує, що висновок суду про керування транспортним засобом ґрунтується виключно на припущеннях та непрямих даних, зокрема телефонних розмовах працівників поліції з ОСОБА_1 , що не може вважатися належним і достатнім доказом у розумінні ст. 251 КУпАП. Наголошує, що відповідно до принципу презумпції невинуватості, закріпленого у ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обов`язок доведення покладається на орган, який притягає до відповідальності. Звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів зупинки транспортного засобу, що є істотною обставиною для оцінки правомірності подальших процесуальних дій працівників поліції. Стверджує, що вимоги ст. 266 КУпАП щодо порядку проведення огляду на стан сп`яніння були порушені, оскільки ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом у встановленому законом порядку, не складено відповідних процесуальних документів та не забезпечено проведення огляду в закладі охорони здоров`я у разі незгоди або відмови. ОСОБА_1 фактично не відмовлявся від проходження огляду, а повідомив про своє місцезнаходження в м. Тараща, проте працівники поліції не вжили жодних заходів для забезпечення проведення огляду відповідно до вимог закону. Протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 254 КУпАП, оскільки його оформлення відбувалося в телефонному режимі, що не передбачено нормами чинного законодавства. Підкреслює, що сам по собі протокол та рапорт поліцейського без підтвердження іншими об`єктивними доказами не можуть бути достатніми для доведення вини особи поза розумним сумнівом. Наголошує, що стандарт доказування «поза розумним сумнівом» вимагає наявності сукупності переконливих, чітких та узгоджених між собою доказів, які виключають будь-яке інше розумне пояснення події, що у даній справі відсутнє. Вважає, що суд першої інстанції фактично переклав тягар доведення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, що є неприпустимим та суперечить як нормам КУпАП, так і практиці ЄСПЛ. Враховуючи викладене, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Гуріна Г.В. підтримала доводи апеляційної скарги. Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно для осіб, які керують транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до п. 1, 5, 6 Розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. З врахуванням наведеного, до дискреційних повноважень поліцейських відноситься встановлення наявності ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу. Проте дискреційні повноваження, хоч і передбачають власний розсуд особи, яка їх застосовує, не є абсолютно вільними і обмежені законом та критеріями. Саме тому поліцейський зобов`язаний повідомити водія про те, які ознаки алкогольного сп`яніння у нього вбачаються і лише після цього запропонувати проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тобто процедура проведення огляду передбачає як встановлення ознак сп`яніння, так і повідомлення їх водію, і вже після цього сам огляд. За відсутності ознак алкогольного сп`яніння запропонування водію проведення огляду на стан сп`яніння може бути розцінене як свавілля поліцейських. Саме для цього, законом та підзаконними нормативно-правовими актами передбачена фіксація проведення огляду на стані алкогольного сп`яніння відеозаписом. Отже, виходячи із наведеного нормативного регулювання порядку направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП необхідною є наявність сукупності визначених законом обставин. Зокрема, така особа повинна керувати транспортним засобом, у неї мають бути наявні ознаки алкогольного сп`яніння, які повинні бути безпосередньо виявлені працівником поліції. При цьому для виявлення таких ознак обов`язковим є безпосереднє спілкування працівника поліції з водієм, оскільки більшість із них можуть бути встановлені виключно візуально та органолептично (зокрема запах алкоголю з порожнини рота). Саме під час такого безпосереднього контакту працівник поліції має можливість оцінити поведінку особи, її координацію рухів, стан мови, реакцію на запитання, а також інші характерні ознаки можливого алкогольного сп`яніння. У разі встановлення таких ознак працівник поліції зобов`язаний повідомити про них водію та запропонувати пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Водночас вся процедура виявлення ознак сп`яніння та пропозиції пройти огляд повинна фіксуватися за допомогою технічних засобів відеофіксації, зокрема боді-камер працівників поліції. Разом із тим, у даному випадку поліцейські факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння встановили виключно зі слів ОСОБА_2 . При цьому працівники поліції особисто не бачили ОСОБА_1 та не мали з ним безпосереднього контакту, а відтак об`єктивно не могли встановити наявність у нього будь-яких ознак алкогольного сп`яніння, які б надавали їм підстави пропонувати йому проходження огляду на стан сп`яніння. У складеному протоколі було зазначено, що у ОСОБА_1 нібито мали місце такі ознаки сп`яніння, як порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, а також порушення координації рухів. Проте фактично такі висновки працівники поліції зробили, спілкуючись із ОСОБА_1 виключно по мобільному телефону. Очевидно, що за таких обставин об`єктивно неможливо встановити більшість передбачених законом ознак сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нестійку ходу, характер поведінки або інші зовнішні прояви стану особи, які можуть бути визначені лише під час безпосереднього спостереження. Крім того, під час телефонної розмови неможливо достовірно оцінити навіть стан мови особи, оскільки на її звучання можуть впливати якість мобільного зв`язку, перешкоди під час передачі сигналу, технічні особливості пристроїв зв`язку або інші сторонні фактори. Таким чином, будь-які припущення щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, зроблені виключно на підставі телефонної розмови, не можуть вважатися об`єктивними та належними доказами. Більше того, ОСОБА_1 під час спілкування заперечував факт керування ним транспортним засобом, водночас не заперечував проти проходження огляду на стан сп`яніння та повідомив працівникам поліції, що перебуває у м. Тараща, з чого вбачається, що від проходження огляду він не відмовлявся. Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, з огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини та відсутність належних і допустимих доказів, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність у його діях події та складу адміністративного правопорушення. Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до вимог п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Хоменка М.П. підлягає до задоволення, постанова місцевого суду - скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. На підставі викладеного та керуючись статтями 245, 247, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Хоменка Максима Петровича задовольнити. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статі 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати та закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.А. Голуб