Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/10733/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 27 березня 2026 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/10733/25 Головуючий у першій інстанції Косенко О. Д. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/651/26 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі: головуючого-судді: Онищенко О.І. суддів: Скрипка А.А., Шарапова О.Л. Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк» Відповідач: ОСОБА_1 Особа, яка подала апеляційну скаргу: Акціонерне товариство «Універсал Банк» Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 грудня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя Косенко О.Д.), ухвалене у м. Чернігів, - В С Т А Н О В И В: У серпні 2025 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг від 30 вересня 2020 року у розмірі 35 997,40 грн та понесені судові витрати. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30 вересня 2020 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг щодо відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 , яка разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить договір про надання банківських послуг. На підставі цієї заяви відповідачці відкрито рахунок в АТ «Універсал Банк» та видано кредитну картку monobank. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань щодо своєчасного погашення кредиту станом на 06 травня 2025 року утворилася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 35 997,40 грн Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту погодження відповідачкою саме тих умов кредитування, на які він посилався як на підставу позову, а також факту надання їй кредитних коштів у заявленому розмірі, оскільки подані банком Умови і правила обслуговування, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту та Таблиця обчислення вартості кредиту не містять підпису відповідачки і не підтверджують, що саме з цими документами вона ознайомилася та погодилася під час підписання анкети-заяви, тоді як сама анкета-заява не містить відомостей про розмір встановленого кредитного ліміту, строк кредитування та інші істотні умови договору, а наданий розрахунок заборгованості і довідка про кредитний ліміт, за відсутності виписки по рахунку та інших первинних документів, не підтверджують ані видачі відповідачці платіжної картки, ані встановлення кредитного ліміту, ані фактичного використання кредитних коштів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про недоведеність заявлених позовних вимог Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог, не врахувавши особливостей дистанційного укладення договору про надання банківських послуг у межах проєкту monobank, за умовами якого відповідачка, підписавши анкету-заяву, підтвердила ознайомлення з Умовами і правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які разом становлять договір, а також визнала електронний підпис аналогом власноручного підпису. Банк зазначає, що відповідачці було відкрито поточний рахунок, встановлено кредитний ліміт, визначений у мобільному додатку, вона користувалася платіжною карткою та здійснювала банківські операції чим підтвердила факт користування кредитом і згоду зі змінами та доповненнями до умов обслуговування. Однак обов`язку зі сплати щомісячних мінімальних платежів, передбаченого п.п. 5.16 п. 5 розділу ІІ Умов, належним чином не виконувала, унаслідок чого після прострочення понад 90 днів у неї виникла заборгованість. Кредит відповідно до п.п. 5.18.5, 5.19 розділу ІІ Умов набув форми «на вимогу». Банк також вказує, що надані ним розрахунок заборгованості та інші докази є належними та достатніми для підтвердження суми боргу в розмірі 35 997,40 грн, тоді як відповідачка цього розрахунку не спростувала, відзиву не подала і доказів на підтвердження відсутності заборгованості не надала. У зв`язку з чим оскаржуване рішення, на думку апелянта, підлягає скасуванню як ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надійшов. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ. Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції. По справі встановлено, що 30 вересня 2020 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 підписано анкету-заяву, в якій відповідачка просила відкрити поточний рахунок НОМЕР_2 у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов (а.с. 17). Відповідно до пункту 1 анкети-заяви, ця заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank / Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг. Підписуючи цю анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у Мобільному додатку monobank, ОСОБА_1 підтвердила отримання примірника Договору в мобільному додатку monobank, ознайомлення та згоду з умовами Договору, його укладання та зобов`язання виконувати його умови, а інформація передбачена ч.2 ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надані шляхом іі розміщення у Договорі та офіційному сайті банку. Відповідно до п.3 анкети-заяви відповідачка просить встановити кредитний ліміт на суму вказану у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3.1 % на місяць Згідно з пунктом 6 анкети-заяви відповідачка просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операції за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку. Вона засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем 0218Е5511В7В08F52BAC87988791AВCА92F 46495E02211ACA5О0044В68E04ВАВВ2, який буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Також визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису. Довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 09 червня 2025 року АТ «Універсал Банк» підтверджує відкриття ОСОБА_1 30 вересня 2020 року поточного рахунку № НОМЕР_1 на підставі Анкети-заяви до Договору та встановлення кредитного ліміту 40 000 грн (а.с.16). До позову АТ «Універсал Банк» додано: - розрахунок заборгованості за договором № б/н від 30.09.2020, укладеним між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 06.05.2025 (а.с. 12-15); - покрокова інструкція активації картки monobank та підписання УЕП Умов і Правил (а.с. 21-24). - Умови і правила обслуговування АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank / Universal Bank, затверджені протоколом №36 від 16.09.2020, що набули чинності з 17.09.2020. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Мonobank), (а.с. 25-46); - паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank| (а.с. 47-51). Жоден із перелічених документів не містить підпису чи електронного підпису ОСОБА_1 .. Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України). Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. За положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України. Відповідно до ст. 12 Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р. № 675-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 675), Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону № 675 електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Звертаючись до суду з позовом, АТ «Універсал Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту у розмірі 35 997,40 грн. Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, жоден із наданих позивачем доказів не підтверджує наявність кредитних відносин з відповідачкою. Сам по собі факт підписання анкети-заяви без інформації щодо розміру кредитного ліміту, строку кредитування автоматично не свідчить про укладення кредитного договору, порушення позичальником умов його виконання, виникнення заборгованості та її розмір. Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність кредитних відносин з відповідачкою та існуючої кредитної заборгованості, що заявлена до стягнення, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості належним чином перевірити видачу банком цьому позичальнику кредитних коштів, користування ними ОСОБА_1 та погашення/непогашення кредитної заборгованості. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту, позивач, окрім розрахунку заборгованості, не надав належних і допустимих доказів фактичного надання відповідачці кредитних коштів та користування ними, зокрема виписки за картковим рахунком, яка відповідно до банківських правил бухгалтерського обліку підтверджує виконані операції за рахунком. Крім того, додані до позову Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, паспорт споживчого кредиту та інші документи, на які посилається банк як на складові договору, не містять підпису чи електронного підпису відповідачки, а анкета-заява не містить відомостей про розмір кредитного ліміту, умови та строки кредитування, що в сукупності не дає підстав вважати доведеними ані погодження сторонами істотних умов кредитування, ані виникнення заборгованості у заявленому розмірі. Доводи апеляційної скарги про те, що умови і правила, крім тих, що надавалися та були отримані відповідачем у мобільному додатку, перебувають у загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та, в розумінні ст. 641, 644 ЦК України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку та умов кредитування, прав і обов`язків сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору, колегія суддів відхиляє, з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідного підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем, в тому числі у електронному вигляді, Умови і правила обслуговування АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank / Universal Bank, Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Мonobank), тарифів, таблиці обчислення вартості кредиту і паспорту споживчого кредиту та відповідно їх підписання. У суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог умовами і правилами було ознайомлено відповідачку. Як зазначалось вище, оферта має бути акцептована належним чином, тобто друга сторона має здійснити певні дії, що чітко демонструють намір та засвідчують бажання акцептанта укласти договір на запропонованих умовах. Безпосереднє підписання договору є належним акцептом та, зокрема, забезпечує чітке розуміння, що обидві сторони ознайомились, прийняли та дійсно згодні з усіма умовами. У зв`язку з чим, не заслуговують на увагу також посилання заявника на те, що умови опубліковані на офіційному сайті банку та публічно доступні для ознайомлення за посиланням htths://www.monobank.ua/terms, що включають тарифи, паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank. Посилання позивача на те, що послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а умови і правила, які включають тарифи, були надані відповідачу саме через мобільний додаток а такі правила є загальнодоступними на сайті банку, то ОСОБА_1 була ознайомлена саме з умовами, які діяли на дату підписання анкети-заяви, без надання відповідних доказів, не може бути прийнято до уваги, оскільки будь-яка дія користувача додатком фіксується у відповідній програмі та в подальшому оброблюється спеціалістами банку. При цьому, відсутність вказаних доказів, які позивач мав можливість та був зобов`язаний в силу ст. 81 ЦПК України подати суду, позбавляє суд можливості встановити стверджувані позивачем факти ознайомлення із умовами надання кредитних послуг та їх підписання. Твердження про те, що посилання суду на недоведеність з боку банку, що саме ці умови і правила розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними суд вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію», зводяться до невірного тлумачення норм чинного законодавства та на правильність висновків суду не впливають. Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» про те, що на підтвердження погашення та виникнення заборгованості за кредитом банком було надано розрахунок заборгованості, оскільки, як вже було зазначено вище, банком не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність нарахування та стягнення з відповідача відсотків. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка не подала відзиву, не спростувала наданого банком розрахунку та не надала доказів на підтвердження відсутності заборгованості, колегія суддів також відхиляє, оскільки обов`язок доказування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, покладається саме на позивача, а недоведеність позовних вимог не може бути усунута лише посиланням на процесуальну поведінку відповідачки. Виходячи з викладеного вище, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів уважає, що рішення районного суду підлягає залишенню без змін, оскільки воно ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять підстав для його скасування. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення. Заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуюча: Судді: