Постанова 4852 № 215/9522/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 березня 2026 року м. Дніпросправа № 215/9522/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі №215/9522/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції,- ВСТАНОВИВ: 12.12.2025 року до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов позов позову ОСОБА_1 до управління охорони здоров`я виконавчого комітету Криворізької міської ради, в якому позивач просить: - встановлення наявності компетенції (повноважень) управління охорони здоров`я виконавчого комітету Криворізької міської ради у сфері управління організувати роботу свого комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №7» таким чином, щоб при розгляді заяви від 27.08.2025 року вх 192 виконувалася дія правової позиції п.2.7. наказу №455 від 13.11.2001 року МОЗУ та визнати відмову від такої позиції протиправною бездіяльністю та зобов`язати вжити заходи для виконання цього наказу.. 15.12.2025 року ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області позовну заяву передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 р. у справі № 215/9522/25 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління охорони здоров`я виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції.. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем заявлено позов про встановлення наявності компетенції (повноважень) у відповідача, вирішення якого, з урахуванням його суб`єктного складу, перебуває поза межами юрисдикції адміністративних судів. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а позов направити до суду за територіальною підсудністю згідно ч.8 ст.29 КАС України. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості відкрити провадження у справі та вже під час розгляду справи по суті встановлювати суб`єктивний склад сторін і можливість пред`явлення позивачем вимог такого змісту. За позицією скаржника юрисдикція адміністративних судів поширюється на спір у цій справі, оскільки цей спір стосується управлінської діяльності відповідача. Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового ухвали, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства Згідно пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; Публічно-правовий спір спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України). Згідно з пунктом 3 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов`язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов`язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань. Водночас під компетенційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою. Отже, суд першої інстанції в цілому правильно зазначив те, що компетенційний спір може існувати лише між суб`єктами владних повноважень. В той же час, суд першої інстанції не звернув увагу на зміст заявленого позову, який стосувався результатів розгляду відповідачем звернення позивача від 27.08.2025року; не визначив предмет спору між сторонами та дійшов необгрунтованого висновку про те, що переданий на вирішення суду спір є компетенційним спором. Із заявленого позивачем позову можливо дійти висновку про те, що останній не лише просив встановити компетенцію відповідача щодо розгляду заяви позивача від 27.08.2025 року вх 192, а і не погоджувався з результатами її розгляду, внаслідок чого просив зобов`язати відповідача вчинити певні дії. Таким чином, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можливо визнати законною та обгрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв`язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі №215/9522/25 - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко суддя А.В. Суховаров