Постанова 4854 № 420/7863/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7863/24 Перша інстанція: суддя Аракелян М.М., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у справі № 420/7863/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 22.08.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнив повністю. Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2015 по 06.09.2017 без встановлення базового місяця - січень 2008 року. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2015 по 06.09.2017 із встановленням для розрахунку індексації базового місяця - січень 2008 року. Рішення набрало законної сили 24.09.2024. 14.10.2024 у справі виготовлений виконавчий лист, який отриманий позивачем засобами поштового зв`язку 25.10.2024 року. 15.12.2025 надійшла заява позивача, у якій ОСОБА_1 просить суд: встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі № 420/7863/24 за його позовом до військової частини НОМЕР_1 ; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 протягом 30 днів з дня отримання ухвали суду подати до Одеського окружного адміністративного суду письмовий звіт про повне виконання рішення суду від 22.08.2024 у справі № 420/7863/24 із підтверджувальними документами (платіжними дорученнями, розрахунком індексації тощо); у разі неподання військовою частиною НОМЕР_1 у встановлений судом строк звіту про виконання рішення суду або у разі встановлення невиконання/неналежного виконання рішення - вирішити питання про застосування до керівника військової частини НОМЕР_1 заходів впливу, передбачених частинами восьмою - одинадцятою статті 382 КАС України, зокрема про накладення штрафу. В обґрунтування заяви, зокрема, зазначено, що судове рішення у даній справі набрало законної сили 24.09.2024. 27.09.2024 позивачем було подано до Одеського окружного адміністративного суду заяву про видачу виконавчого листа, за результатами якої виконавчий лист було надіслано йому поштою. 07.11.2024 позивач звернувся до Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про прийняття зазначеного виконавчого листа до примусового виконання, додавши оригінал виконавчого листа та інші необхідні документи. Станом на дату подання цієї заяви рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі № 420/7863/24 фактично не виконано, грошові кошти в рахунок індексації грошового забезпечення позивачу не виплачені, інформації про повне виконання рішення суду від відповідача та органу ДВС позивач не отримував. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 19.12.2025 заяву задовольнив повністю; зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 подати суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №420/7863/24 у строк 30 календарних днів з дня отримання копії ухвали. 05.01.2026 до суду надійшов звіт Військової частини НОМЕР_1 від 03.01.2026 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду. Відповідачем в додатки до звіту не надано доказів направлення копії звіту та доданих до нього матеріалів позивачу. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.01.2026 відмовив у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 від 03.01.2026 про виконання рішення у справі №420/7863/24; зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 надати до Одеського окружного адміністративного суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення від 22.08.2024 у справі №420/7863/24, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, дату народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків керівника; зареєстроване місце його проживання; встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту суду - 30 календарних днів з дня отримання ним копії ухвали. 14.01.2026 надійшов звіт відповідача від 03.01.2026 (поданий через систему Електронний суд 13.01.2026) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду. В додатки до звіту надано докази надіслання його копії з додатками позивачу засобами поштового зв`язку. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.02.2026 у справі № 420/7863/24 відмовив у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 від 03.01.2026 про виконання рішення у справі №420/7863/24. Повторно зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 надати до Одеського окружного адміністративного суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення від 22.08.2024 у справі №420/7863/24, а саме: - прізвище, ім`я, по-батькові, дату народження; - реєстраційний номер облікової картки платника податків керівника; - зареєстроване місце його проживання. Встановив Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту суду - 20 календарних днів з дня отримання ним копії ухвали. Постановляючи вищевказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в порушення приписів п.3 ч.2 ст.382-3 КАС України у звіті не зазначено ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) позивача та його місце проживання чи перебування. При цьому, також Відповідачем вимоги ухвали суду від 09.01.2026 щодо надання відомостей про керівника Військової частини НОМЕР_1 не виконані. За таких підстав, суд виснував, що у прийнятті звіту слід відмовити на підставі ч.2 ст. ст.382-3 КАС України, оскільки звіт подано без додержання вимог ч.3 ст.382-2 цього Кодексу. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції представник Військової частини НОМЕР_1 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить її скасувати. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію зазначає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для витребування додаткової інформації про яку йдеться в резолютивній частині Оскаржуваної ухвали, а поданий повторно 14.01.2026 звіт відповідав вимогам ст. 382 2 КАС України. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. За приписами ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ. Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано інститут судового контролю за виконанням судового рішення, метою якого є забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судового рішення та реальне відновлення прав особи, які ним захищені. За приписами ч. 1 ст. 382 КАС України (в редакції Закону № 4094-ІХ) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Відповідно до частин другої, третьої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. За приписами частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду. Частиною 2 статті 382-2 КАС України передбачено, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому. До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (частина третя статті 382-2 КАС України). Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу. Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що відповідач подав звіт від 03.01.2026 (поданий через систему Електронний суд 13.01.2026) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду. Однак, дослідивши дані звіту, колегія суддів зазначає, що відповідач в порушення приписів п.3 ч.2 ст.382-3 КАС України у звіті не зазначив ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) позивача та його місце проживання чи перебування За таких обставин, апеляційний суд, як і суд першої інстанції дійшов висновку, що у прийнятті звіту відповідача від 03.01.2026 слід відмовити, оскільки звіт подано без додержання вимог ч.3 ст.382-2 цього Кодексу. Поруч з тим, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зауважив, що відповідачем вимоги ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 щодо надання відомостей про керівника суб`єкта владних повноважень відповідального за виконання рішення від 22.08.2024 у справі №420/7863/24 не виконані та повторно витребував означені відомості від відповідача. Доводи апелянта про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для витребування додаткової інформації про яку йдеться в резолютивній частині оскаржуваної ухвали колегія суддів відхиляє з огляду на таке. Відповідно до ч.2 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, невиконання, неналежне виконання рішення суду або неподання звіту про його виконання є підставою для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення. Згідно із частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Частиною 3 статті 373 КАС України установлено, що виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом. Таким чином, ухвала про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду є виконавчим документом. Вимоги до виконавчого документа установлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються, зокрема: - повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків). Враховуючи те, що безпосередньо керівник військової частини НОМЕР_1 не є учасником справи та відомості щодо нього, які визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у матеріалах справи відсутні, але повинні бути зазначені в ухвалі за наслідками розгляду звіту та накладення штрафу, то суд першої інстанції з метою забезпечення своєчасного та об`єктивного розгляду питання про наявність чи відсутність підстав для накладення штрафу доцільно повторно витребував означені відомості від відповідача. За наведеного, доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994. При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001). З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у справі № 420/7863/24 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк