LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/24898/25

від 24.03.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року скасувати та прийняти нову постанову.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/24898/25 Суддя І інстанції Захарчук-Борисенко Н.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Чередниченка В.Є., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до суду в якому просив: - визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного держаного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 ; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного держаного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку; - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправними, щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку стосовно ОСОБА_1 до бази розшуку, оскільки відповідачем не виносилося щодо нього жодних постанов про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої повністю проігнорував те, що предметом позову було встановлення протиправності саме внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про нібито порушення Позивачем правил військового обліку, які мають самостійні юридичні наслідки та впливають на обсяг його прав та обов`язків. Так, суд не дослідив правомірність, обґрунтованість та підстави внесення такої інформації до Реєстру, не з`ясував походження цих відомостей, не перевірив існування будь-якого процесуального акта, що підтверджував би факт адміністративного правопорушення, та, по суті, взагалі не дослідив спірні правовідносини, які були предметом судового контролю. Внесення ТЦК відомостей про Позивача як про порушника правил військового обліку без існування будь-якого юридичного рішення про адміністративне правопорушення є протиправним, виходить за межі наданих законом повноважень та суперечить визначеному Законом змісту і структурі Реєстру. Суд зосередився виключно на поведінці Позивача, тоді як ключовим предметом позову було те, чи мав право Відповідач взагалі вносити такі дані за відсутності будь-якого юридичного рішення про адміністративне правопорушення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . В адміністративному позові позивач посилається на те, що під час оновлення облікових даних у додатку «РЕЗЕРВ+», позивач виявив, що в Єдиному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів його електронний військово-обліковий документ містить запис про порушення правил військового обліку. 09.06.2025 року представник позивача звертався до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив: надати інформацію чи вручалась повістка позивачу; чи складалися відносно позивача постанови/протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності. 20.06.2025 року листом № 1544/1 відповідач повідомив представника позивача про те, що 06.01.2025 року засобами поштового зв`язку на адресу позивача направлено повістку. Оскільки позивачем зазначений виклик було проігноровано ІНФОРМАЦІЯ_5 у порядку ст. 259 КУпАП звернувся до органів Національної поліції з метою розшуку та доставлення останнього для складання протоколу за ч. 3 с. 210-1 КУпАП. З матеріалів справи судом також встановлено, що в застосунку Резерв+, відносно позивача відсутня інформація щодо дати проходження ним ВЛК. Позивач вважає, що дії відповідача щодо внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) інформації про порушення позивачем. правил військового обліку, а також направлення до Національної поліції повідомлення про необхідність адміністративного затримання є неправомірними у зв`язку з чим звернувся до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 16.01.2025 року по повістці № 1704801, чим порушив вимоги підпункту другого пункту першого Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (зі змінами). У зв`язку з неприбуттям до ІНФОРМАЦІЯ_7 , були наявні підстави для направлення відповідного звернення за формою, визначеною у додатку 20 до Порядку №1487, до органів Національної поліції для доставлення позивача до ТЦК та СП з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення. Позивач не оновив свої дані (та інші персональні дані) як зазначено статтею 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (зі змінами) про стан здоров`я, та придатності до військової служби. Позивачем протягом призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період не дотримано порядку проходження заходів медичного огляду відповідно до Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» для проходження ВЛК з метою оновлення уточнення даних (та інші персональні дані) про стан здоров`я, та придатності до військової служби Колегія суддів не погоджується з таким висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ). На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII). За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних. До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення). Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку. Спір у цій справі виник саме у зв`язку з внесенням до реєстру «Оберіг» інформації про позивача як порушника правил військового обліку. Відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних. До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був притягнутий до адміністративної відповідальності відповідно до статей 210, 210-1 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до ч.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів - призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення. Отже, позивач не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі ст.ст. 210, 210-1 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Оскільки факту притягнення до відповідальності позивача не було колегія суддів зазначає, що відомості до Реєстру внесені безпідставно. При цьому, факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення не доведено, оскільки протокол не складався, факт притягнення до відповідальності відсутній. Оскільки за приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов`язання саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , як органу ведення Реєстру, вчинити певні дії. За таких обстави колегія приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, а тому, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись п.2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року скасувати та прийняти нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного держаного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 . Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного держаного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3208 грн. (три тисячі двісті вісім гривень.) Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі. В повному обсязі постанова складена 24 березня 2026 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя В.Є. Чередниченко суддя С.В. Сафронова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»