Постанова Хмельницький апеляційний суд № 676/8907/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2026 року м. Хмельницький Справа № 676/8907/25 Провадження № 22-ц/820/839/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 4 лютого 2026 року про зупинення провадження у справі, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» (далі ТОВ «УФО») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. ТОВ «УФО» зазначило, що 9 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4633491 (далі кредитний договір), згідно з яким ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кредит у розмірі 5 000 грн строком на 360 днів (з 9 травня 2024 року до 4 травня 2025 року) під 1,5% у день, а той, у свою чергу, зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти. На підставі договору факторингу №25/11/2024 від 25 листопада 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» відступило позивачу право вимоги за кредитним договором. ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим на дату відступлення права вимоги новому кредитору виникла заборгованість у розмірі 10 400 грн, яка складається з 5 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 3 525 грн заборгованості за процентами, 1 875 грн заборгованості за штрафами/неустойками. Крім того, за період з 25 листопада 2024 року до 4 травня 2025 року (159 календарних днів) позивач нарахував проценти за користування кредитом у розмірі 11 925 грн. Таким чином, ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем за кредитним договором у розмірі 20 450 грн, яка складається з 5 000 грн суми заборгованості за кредитом, 15 450 грн суми заборгованості за процентами. За таких обставин ТОВ «УФО» просило суд стягнути з ОСОБА_1 20 450 грн заборгованості за кредитним договором. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 4 лютого 2026 року зупинено провадження у справі до припинення відносно боржника обставин, передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України). Суд керувався тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України на час особливого періоду, а тому провадження у справі слід зупинити. Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги В апеляційній скарзі ТОВ «УФО» просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції зупинив провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 на військовій службі у Збройних Силах України без врахування особистої думки відповідача щодо неможливості його брати участь у судовому розгляді. Натомість зупинення провадження у справі у ситуації, коли військовий має реальну можливість брати участь у розгляді справи або ж навіть наполягає на такій участі, суперечить змісту інституту зупинення провадження у справі та буде мати наслідком порушення прав учасників справи. Отже внаслідок зупинення провадження у справі порушено право позивача на судовий розгляд справи упродовж розумного строку. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_1 не подав відзив на апеляційну скаргу. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Суд першої інстанції не дотримався норм статей 10, 12, 13, 251 ЦПК України. У зв`язку з порушенням норм процесуального права оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 9 грудня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ «УФО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відкрито провадження у справі, визначено порядок її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. З 20 червня 2009 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад цивільного судочинства, зокрема, віднесено принципи верховенства права, змагальності сторін і диспозитивності (пункти 1, 4 і 5 частини третьої статті 2 ЦПК України). За змістом частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. В силу частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з частиною третьою статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Як передбачено пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. У такому випадку провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини першої статті 253 ЦПК України). Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись у першу чергу основним завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав та інтересів особи. Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується за допомогою реалізації його основних засад, у тому числі принципів верховенства права, змагальності сторін та диспозитивності. Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 зазначила, що обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності. Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Відтак, коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в оцінці процесуального обов`язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі чи за участю його представника, то в суду немає підстав для зупинення провадження у справі. Застосування правила, сформульованого у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України, всупереч волі особи, на захист якої воно спрямовано, становитиме прояв надмірного формалізму. Таке застосування перетворить захисну гарантію на перешкоду в доступі до правосуддя, стане наслідком невиправданого затягування судового процесу та порушення права особи на своєчасний судовий розгляд, що є несумісним із завданнями судочинства та стандартами статті 6 Конвенції. Такий стан речей має зберігатися до тих пір, поки військовослужбовець сторона у справі чи третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не повідомить суду про бажання скористатися гарантією, визначеною пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України. Правосуддя вимагає справедливого і збалансованого судового провадження, котре базується на дотриманні принципів верховенства права, диспозитивності і пропорційності, а також має відповідати стандартам Конвенції. Про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України ОСОБА_1 не просив суд, а вказане питання вирішено за ініціативою суду. При цьому документи про проходження військової служби були подані ОСОБА_1 уже після зупинення провадження у справі. За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому в силу частини першої статті 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Щодо судових витрат Відповідно до статті 141 ЦПК України питання щодо понесених ТОВ «УФО» судових витрат за подання апеляційної скарги (3 328 грн) має бути вирішено судом першої інстанції при ухваленні судового рішення по суті спору (пункт 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»). Керуючись статтями 374, 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, ухвалив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» задовольнити. Ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 4 лютого 2026 року про зупинення провадження у справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Судді: О.І. Ярмолюк Р.С. Гринчук А.М. Костенко Головуючий у першій інстанції Гладій Л.М. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 27