Постанова Тернопільський апеляційний суд № 598/1281/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 598/1281/25Головуючий у 1-й інстанції Гудима І.В. Провадження № 22-ц/817/378/26 Доповідач - Хома М.В. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 березня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючої Хома М.В. суддів Гірський Б. О., Храпак Н. М., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Єлісєєв Дмитро Олексійович, на ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 15 січня 2026 року, постановлену суддею Гудимою І.В. у справі №598/1281/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,- В С Т А Н О В И В: У червні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Єлісєєва Д.О. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 15 січня 2026 року за клопотанням відповідача провадження у справі зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на військовий стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду представник ОСОБА_1 - адвокат Єлісєєв Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу про зупинення провадження скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вказує, що матеріали справи не містять достовірних доказів перебування ОСОБА_2 в складі Збройних Сил України, оскільки не надано наказу по особовому складу. Також вказує, що відсутні відомості про те, що підрозділ або військове формування, в якому перебуває ОСОБА_2 , переведене на воєнний стан та він приймає участь у виконанні бойових завдань. Посилається на порушення судом ст.6 Конвенції, оскільки зупинення провадження у справі порушує право позивачки на розгляд справи у розумні строки. Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків. Відповідно до ч. 1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвалене судом першої інстанції судове рішення відповідає зазначеним вище вимогам. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 13 січня 2026 року №80 солдат ОСОБА_2 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 26 липня 2025 року по теперішній час. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України. Пунктом 12 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) визначено, що встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України. Отже, аналіз пункту 12 Положення № 1153/2008 дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»). У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасовано до теперішнього часу. У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов`язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Отже, конструкція норми пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України носить імперативний характер та покладає на суд саме обов`язок зупинити провадження у справі за цією підставою, при цьому, незалежно від наявності у сторони представника, стадії процесу (підготовче провадження, розгляд справи по суті), ціни позову, виду вимог, що розглядаються у провадженні, чи будь-яких інших чинників. Також норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси. Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого: з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні. До вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22. Висновки щодо застосування норми права до спірних правовідносин відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України є обов`язковими для суду при виборі і застосуванні норми права. З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу як солдат у військовій частині НОМЕР_1 з 26 липня 2025 року. Таким чином, враховуючи факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі у розгляді справи, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи наказу по особовому складу колегія суддів до уваги не бере, оскільки в матеріалах справи наявна довідка, яка підтверджує перебування відповідача на військовій службі та його участь у здійсненні заходів для забезпечення оборони України по теперішній час. Доводи апеляційної скарги щодо порушення статті 6 Конвенції колегія суддів оцінює критично, оскільки зупинення провадження є процесуальним механізмом, який застосовується для забезпечення правильного та повного розгляду справи, перебування відповідача в складі Збройних Сил України є об`єктивною та поважною причиною, яка унеможливлює його участь у судовому розгляді. Зупинення провадження спрямоване на забезпечення реалізації відповідачем права на справедливий суд. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Єлісєєва Д.О. підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Збаразького районного суду Тернопільської області від 15 січня 2026 року - без змін. Керуючись ст.ст. 35, 259, 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Єлісєєв Дмитро Олексійович - залишити без задоволення. Ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 15 січня 2026 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 24 березня 2026 року. Головуюча М.В. Хома Судді Б.О. Гірський Н.М. Храпак