Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/1972/26

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/1972/26Головуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П. Провадження № 33/817/113/26 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 березня 2026 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Шкільняка Б.М. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2026 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок в дохід держави. Згідно постанови, 21.01.2026 о 13:25 в м. Тернополі на вул. Мирній, 43, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Subaru Legacy Outback, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п.2.9 (а) ПДР України, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510 №ARMF 0310 (повірка дійсна до 20.11.2026), що підтверджується тестом №799 від 21.01.2026. Результат становив 0,83 % проміле. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Шкільняк Б.М. просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2026 року та закрити провадження у справі. Свої вимоги мотивує тим, що: сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими доказами, не є доказом на доведення вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КупАП; працівники поліції належним чином не роз`яснили ОСОБА_1 порядок проходження огляду на стан сп`яніння, можливість його незгоди з результатом огляду проведеного на місці; працівники поліції не видали направлення на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі; ОСОБА_1 декілька разів продував прилад Alcotest Drager 7510 з використанням одного і того ж мундштука, що об`єктивно ставить під сумнів правильність та достовірність отриманого результату. Заслухавши доводи захисника Шкільняка Б.М., який просив проводити розгляд у відсутності ОСОБА_1 і задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №571827 від 21 січня 2026 року; копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П51QM219910325 чинне до 20 листопада 2026 року газоаналізатора Alcotest 7510 №ARMF 0310; результаті тестування №799 від 21 січня 2026 року о 13:30; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння у КНП «ТОМНСЦЗ» ТОР від 21 січня 2026 року; копії постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП; даних рапорту працівника УПП в Тернопільській області ДПП М.Гинди від 21 січня 2026 року; даних відеозапису авто реєстратора транспортного засобу працівників поліції; даних відеозапису із нагрудних камер працівників поліції № 474342, 472632. Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою. Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Виходячи з вищенаведеного, доводи апеляційної скарги про те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими доказами, не є доказом на доведення вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КупАП суд апеляційної інстанції оцінює критично. Окрім того, вирішуючи справу суд першої інстанції взяв до уваги не тільки протокол про адміністративне правопорушення, а й інші докази, наявні у матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції належним чином не роз`яснили ОСОБА_1 порядок проходження огляду на стан сп`яніння та право на незгоду з результатами огляду, проведеного на місці, апеляційний суд відхиляє як безпідставні, оскільки вони спростовуються відеозаписом наявним у матеріалах справи (файл export-jizv3.mp4 з 13:29:00 по 13:33:15). Із зазначеного відеозапису вбачається, що особі було роз`яснено порядок проходження огляду, після чого він пройшов тестування газоаналізатором, за результатами якого встановлено 0,83 проміле алкоголю. Поліцейський двічі уточнив, чи погоджується він з результатом, на що останній підтвердив свою згоду та будь-яких заперечень не висловлював. Надалі йому було запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, від якого він відмовився, зазначивши «не потрібно». Після повідомлення про складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП заперечень щодо перебування у стані алкогольного сп`яніння також не заявляв. Посилання на те, що ОСОБА_1 декілька разів продував прилад Alcotest Drager 7510 з використанням одного і того ж мундштука та що це нібито ставить під сумнів достовірність результату огляду, апеляційний суд відхиляє як необґрунтоване. Сам по собі факт повторного продування приладу з тим самим мундштуком не свідчить про порушення процедури огляду і не впливає на точність вимірювання, оскільки такі дії не суперечать правилам експлуатації приладу та не спотворюють показники концентрації алкоголю в повітрі, що видихається. Будь-яких доказів технічної несправності приладу, порушення порядку проведення огляду чи недостовірності результатів тестування матеріали справи не містять, а тому наведені доводи мають характер припущень і не спростовують встановлених судом обставин. Крім того, з відеозаписів нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив факт вживання ним алкогольних напоїв, що підтверджує достовірність результату проведеного щодо нього огляду на стан сп`яніння, з якими ОСОБА_1 погодився. Посилання в апеляційній скарзі про те, що працівники поліції не видали направлення на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не є підставою для скасування рішення суду. Так, згідно ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якою затверджено форму Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не передбачено обов`язку працівника поліції вручати водію вказане направлення. За наведених обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог ст.266 КУпАП щодо порядку проведення огляду на стан сп`яніння. Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шкільняка Б.М. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя