Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/149/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2026 року справа №200/149/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Загацька Т.В.), складене у повному обсязі 11 березня 2025 року, у справі № 200/149/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ МОНОЛІТ» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМ МОНОЛІТ» звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкова служба України, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Донецькій області № 12182694/40324132 від 11.12.2024 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 01.11.2024; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних цю податкову накладну датою її подання на реєстрацію в ЄРПН 04.12.2024. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року позовні вимоги задоволено Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Донецькій області № 12182694/40324132 від 11.12.2024 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 01.11.2024. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 01.11.2024 датою її подання на реєстрацію в ЄРПН 04.12.2024. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Апелянтом зазначено, що відмовлено у реєстрації податкової накладеної у зв`язку з наданням платником податку копій первинних документів, складених із порушенням законодавства, а контрагенту товариства - ТОВ «УКРПАЛИВТРЕЙД» встановлено п.8 критеріїв ризиковості платника податку Вважає дії щодо відмови у реєстрації податкової накладної правомірними. Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, відповідач наголошує, що повноваження податкового органу є дискреційними. Представники сторін в судове засідання не викликались, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив про відсутність справи в паперовому вигляді у зв`язку з тим, що справа зареєстрована через підсистему «Електронний суд». Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд». Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, встановив наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМ МОНОЛІТ» є юридичною особою, яке з 2016 року зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 40324132, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Видами діяльності є: КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний), КВЕД 52.10 складське господарство, КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, КВЕД 25.62 механічне оброблення металевих виробів, КВЕД 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, КВЕД 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів. Між ТОВ «ПРОМ МОНОЛІТ» (Постачальник) та ТОВ «УКРПАЛИВТРЕЙД» (Покупець) був укладений договір поставки №01/11-24 від 01.11.2024, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити на умовах даного договору коксову продукцію (товар). Номенклатура, марки, кількість, ціна, якість, терміни та умови поставки Товару узгоджуються Сторонами в Специфікаціях, шо є невід`ємною частиною даного Договору. Допускається толеранс/відхилення від узгодженої у відповідній Специфікації кількості Товару, що підлягає поставці. - в межах 10%, якщо інший розмір толеранса не вказаний у самій Специфікації. Ціна Товару узгоджується в Специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору. Загальна сума Договору складається із сум Специфікацій (п.1.3). Відповідно до Специфікації № 1 до договору поставки №01/11-24 від 01.11.2024 ТОВ «ПРОМ МОНОЛІТ» поставив ТОВ «УКРПАЛИВТРЕЙД» кокс 25-80 мм, України, в кількості 100 тон. Загальна вартість товару становить 1670000,0 грн. в т.ч. ПДВ - 278333,33 грн. ТОВ «ПРОМ МОНОЛІТ» 01.11.2024 виставлено на адресу ТОВ «УКРПАЛИВТРЕЙД» рахунок № 24 на оплату 40 тон коксу 25-80 на загальну суму 668 000 грн., в т.ч. ПДВ 111 333,33 грн. 01.11.2024 рахунок був оплачений покупцем згідно платіжної інструкції №

307. Зважаючи на наведене, ТОВ «ПРОМ МОНОЛІТ» поставив ТОВ «УКРПАЛИВТРЕЙД» на підставі видаткових накладних: №33 від 01.11.2024 кокс 25-80 в кількості 18,4 т. на загальну суму 307447,00 грн., у тому числі ПДВ 51241,17 грн.; №34 від 01.11.2024 кокс 25-80 в кількості 19,58 т. на загальну суму 326986,00 грн., у тому числі ПДВ 54497,67 грн. Також було складено товарно-транспортні накладні № 33 від 01.11.2024 та № 34 від 01.11.2024. За результатами господарської операції позивачем складено податкову накладну від 01.11.2024 № 1 про постачання на адресу ТОВ «УКРПАЛИВТРЕЙД» (код 44822929) 40 тон коксу 25-80 на загальну суму 556 666,67 грн., в т.ч. ПДВ 111 333,33 грн. та 04.12.2024 засобами електронного зв`язку направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції від 04.12.2024 податкову накладну прийнято, але її реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено: обсяг постачання товару/послуги 2704, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу ного постачання, шо відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=19.3414%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копи документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 06.12.2024 позивачем на виконання вимог, які вказані в квитанції надано пояснення та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а саме: - 20 - ОПП з квитанціями; - обороти рахунків 10 «Основні засоби», 281 «Товари», 361 «Покупці - ТОВ «УКРПАЛИВТРЕЙД». 631 «Постачальники - ТОВ «ПОСТАЧ ТОРГСТРОЙ»; - наказ «Про оголошення простою у зв`язку із введенням воєнного стану» № 01/03-ОД від 01.03.2022; - наказ «Про відновлення діяльності підприємства» №01/10-ОД від 01.04.2024; - договір поставки № 01/11-24 від 01.11.2024 з ТОВ «УКРПАЛИВТРЕЙД»; - специфікація № 1 від 01.11.2024; - видаткова накладна № 33 від 01.11.2024, № 34 від 01.11.2024; - товаро - транспортна накладна № 33 від 01.11.2024, № 34 від 01.11.2024; - платіжна інструкція № 307 від 01.11.2024; - платіжна інструкція № 1094 від 22.11.2024; - податкова накладна № 1 від 01.11.2024; - квитанція № 2 про реєстрацію податкової накладної № 1 від 01.11.2024; - розрахунок коригування № 2 від 22.11.2024; - лист № 5 від 21.11.2024; - договір поставки № 2005-1 від 20.05.2024 з ТОВ «ПОСТАЧ ТОРГСТРОЙ»; - специфікація № 2 від 30.10.2024; - видаткова накладна № 124 від 01.11.2024, № 125 від 01.11.2024; - посвідчення якості коксохімічної продукції № 01/11-1 від 01.11.2024, № 01/11-2 від 01.11.2024; - договір купівлі - продажу земельної ділянки від 07.05.2020 з Краматорською міською радою; - договір оренди офісного приміщення № А-019/22 від 30.12.2021 з ТОВ «Фінансова компанія «Д.С.»; - договір суборенди № 01/06/24/БЮ/ПОС від 01.06.2024 з ТОВ «МАВ ТІКЕТ -СЕРВІС»; - платіжні інструкції по сплаті ПДВ за листопад 2024 року № 1097 від 03.12.2024. Однак, рішенням комісії від 11.12.2024 № 12182694/40324132 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 01.11.2024 № 1 у зв`язку надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): надання платником податку копій первинних документів, складених із порушенням законодавства, крім того, ТОВ "УКРПАЛИВТРЕЙД" встановлено п.8 критеріїв ризиковості платника податку. Не погоджуючись із рішенням від 11.12.2024 № 12182694/40324132 позивачем подано скаргу, однак рішенням комісії з питань розгляду скарг від 30.12.2024 № 79578/40324132/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення - без змін. Не погоджуючись із рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, з метою його скасування та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом. Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом. Суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов висновку, щодо скасування спірного рішення та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем подання. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно із положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Таким чином, зміст цієї норми передбачає обов`язок реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк визначений Податковим кодексом України. Згідно пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку. Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з п.п.62.1.2 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. Відповідно до п.71.1 ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1). Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу (абзац четвертий пункту 74.1). Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий пункту 74.1). Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України). Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246). Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема: п.1 - відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Відповідно до п.10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №

520. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165). Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520). Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «;Про електронні довірчі послуги». У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, які платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, може подати для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, а саме: договори, контракти, довіреності, акти на оформлення повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, тощо. Вжите у наведеній нормі словосполучення «може подати» свідчить про те, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним та залежить від критерію ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі. Пунктом 6 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Відповідно до п.9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: - або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; - або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування; - або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, товариством сформовано податкову накладну №1 від 01.11.2024 на суму 556 666,67 грн., в т.ч. ПДВ 111 333,33 грн, та направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 04.12.2024. Отримавши квитанцію від 04.12.2024 про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 01.12.2024, позивач на пропозицію контролюючого органу подав на розгляд Комісії повідомлення про надання пояснень, в яких позивач детально описав господарську операцію. До повідомлення позивач додав первинні документи, які вважав необхідними та достатніми для розгляду Комісією питання стосовно реєстрації податкової накладної №1 від 01.12.2024. Незважаючи на надані платником пояснення та копії первинних документів, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Донецькій області прийняте оскаржуване рішення. Підставою ж для прийняття оскаржуваного позивачем рішення про відмову у реєстрації податкової накладної підприємства Комісія зазначила: надання платником податків копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): надання платником податку копій первинних документів, складених із порушенням законодавства, крім того, ТОВ "УКРПАЛИВТРЕЙД" встановлено п.8 критеріїв ризиковості платника податку. Отже позивачем надано до податкового органу належні первинні документи на підтвердження реальності господарської операції, із здійснення якої було виписано відповідну податкову накладну. Також надавалися пояснення з доданими документами, які долучено з метою підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, однак, Відповідач будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам не надав. Неповний зміст інформації в графі Додаткова інформація у рішеннях Відповідача окреслює нечіткість прийнятих рішень та, як наслідок, відсутність у платника податків об`єктивної можливості зрозуміти мотиви (підстави) прийнятих податковим органом рішень. У контексті даного спору слід зауважити, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 у справі № 324/580/17. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості рішення про зупинення реєстрації податкових накладних призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком і призводить до протиправності такого рішення. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Уживання контролюючим органом загального посилання на пункт 8 критеріїв ризиковості платника податку без зазначення конкретних документів, необхідних для реєстрації є неконкретизованим. Це призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію ризиковості платника податку, а не з будь-яких підстав на власний розсуд податкового органу. Таким чином, зважаючи на практику Верховного Суду, зокрема постанову Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 600/1878/20-а, щодо застосування норм Порядку № 520 та Порядку № 1165, суд вважає, що вказані обставини в комплексному аналізі наявних доказів, що надавались для підтвердження правомірності реєстрації податкової накладної, підтверджують висновки про те, що Позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації податкових накладних. Натомість, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані Позивачем документи на підтвердження правомірності реєстрації податкових накладних в своїй сукупності підтверджують правомірність спірних рішень Відповідача. Щодо взаємодії з платниками податків, які включені до переліку ризикових, суд зазначає відповідно до загальної практики Верховного Суду чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагентів позивача матеріальних і трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання такими платниками господарських операцій і не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, позаяк залучення інших субпідрядників (працівників чи організацій) є можливим за умови укладання відповідних договорів. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, що свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Позивач не може нести відповідальність за можливе невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, що вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Отже, поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем як до суду так і під час подання пояснень було надано первинні документи, договори, специфікації, податкові накладні, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, жодних зауважень до наданих документів відповідачем не наведено. Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач здійснив формальний підхід до прийняття оскаржуваного рішення. Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст.4 ПК України передбачає презумпцію правомірності рішень платника податків в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно- правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Також, п. 56.21. ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Наведена позиція підтверджена і практикою Європейського суду з прав людини, в Остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі Щокін проти України (національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку). На підставі вказаного суд вважає за належне визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Донецькій області № 12182694/40324132 від 11.12.2024 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 01.11.2024 із зобов`язаням Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 01.11.2024 датою її подання на реєстрацію в ЄРПН 04.12.2024. При цьому суд вважає, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні не є втручанням в повноваження відповідача так як реєстрація податкових накладних є єдиним законним варіантом поведінки, обумовленим вище зазначеним висновкам суду. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі № 200/149/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24 березня 2026 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г.Казначеєв І.Д. Компанієць