Постанова Чернігівський апеляційний суд № 732/1645/25

Справа № 732/1645/25 Головуючий у 1 інстанції Карпинська Н. М. Провадження № 33/4823/186/26 Категорія - ч. 2 ст. 172-15 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 березня 2026 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: Головуючого - судді Салая Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2025 року, У С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інспектора 2 категорії гранатометника третього відділення третьої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, в/ч НОМЕР_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Місцевим судом встановлено, що 28.09.2025 року о 08:00 год., ОСОБА_1 не прибув вчасно з першої частини основної відпустки тривалістю 15 діб в тимчасовий пункт дислокації другого відділу прикордонної служби третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, який розташований в АДРЕСА_2 . Повернувся в тимчасовий пункт дислокації другого відділу прикордонної служби третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону в АДРЕСА_2 о 16 год 15 хв 30 вересня 2025. Поважних причин запізнення з відпустки в умовах особливого періоду, воєнного стану, тривалістю до трьох діб не вказав. Такими діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП в умовах особливого періоду - воєнного стану. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю або на підставі ст. 247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення. В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає про поважність причин, оскільки на момент розгляду справи у суді та впродовж строку оскарження, він перебував на стаціонарному лікуванні після вибухового поранення, отриманого 13.11.2025 (що підтверджує документально) та не отримував ні лист у судове засідання, ні копію постанови, які надсилалися на адресу його проживання, де мати отримувала листи та зберігала їх для нього, не відкриваючи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на поважні причини невчасного прибуття на службу з відпустки, що зумовлено було відсутністю квитків, про що він повідомив керівництво, відповідав на дзвінки та відправляв локацію. Одразу по прибуттю із затримкою менше ніж на дві доби, він приступив до виконання посадових обов`язків, що свідчить про відсутність умислу на ухилення від служби. Тому враховуючи, що запізнення було короткостроковим, він є учасником бойових дій, отримав поранення під час захисту держави і негативні наслідки від його дій відсутні, просить звільнити його від відповідальності та обмежитись усним зауваженням. Доводи апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження обґрунтовані належним чином, тому апеляційний суд вважає можливим поновити такий. В засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, із заявою про відкладення не звертався. Суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність, оскільки неявка повідомленого належним чином учасника судового розгляду не перешкоджає апеляційному розгляду. Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов таких висновків. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Стаття 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, а ч. 2 має таку ознаку діяння як вчинене в умовах особливого періоду. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії СхРУ № 277185 від 01.10.2025 ОСОБА_1 28.09.2025 року о 08:00 год. не прибув вчасно з першої частини основної відпустки тривалістю 15 діб в тимчасовий пункт дислокації другого відділу прикордонної служби третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, який розташований в АДРЕСА_2 . Повернувся в тимчасовий пункт дислокації другого відділу прикордонної служби третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону в АДРЕСА_2 о 16 год 15 хв 30 вересня 2025. Поважних причин запізнення з відпустки в умовах особливого періоду, воєнного стану, тривалістю до трьох діб не вказав. Зазначеними діями недбало поставився до служби, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Протокол складено у присутності ОСОБА_1 , ним підписаний. Згідно з даними копії відпускного квитка солдату ОСОБА_1 було надано частину щорічної основної відпустки за 2025 рік терміном на 15 календарних днів з 10.09.2025 з наданням 3 днів для проїзду у межах України. До виконання службових обов`язків мав приступити 28.09.2025. Будь-яких даних про поважність причин несвоєчасного прибуття на місце служби матеріали провадження не містять, не надано таких і суду апеляційної інстанції. Таким чином, обставини, встановлені судом першої інстанції, підтверджуються дослідженими доказами, суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Доводи апелянта про відсутність складу правопорушення неспроможні. Перевіряючи доводи щодо наявності підстав для застосування у цьому випадку інституту звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, то апеляційний суд враховує таке. Чинний закон про адміністративну відповідальність не містить у собі визначення поняття малозначності, а також не розкриває основних сутнісних ознак цього інституту. Відтак слід дійти висновку, що поняття малозначності має оціночний характер, його зміст визначається, шляхом надання правозастосовним органом (судом) оцінки усім конкретним обставинам справи. Як видно із мотивувальної частини оскаржуваної постанови суду, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення суд врахував: характер вчиненого правопорушення, наслідки, особу правопорушника, ступінь його вини та відсутність обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність, а тому вважав за необхідне накласти адміністративне стягнення. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні. Керуючись ст. 23, 33, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяГ. А. Салай