Постанова ККС ВС № 727/14791/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2026 року м. Київ справа № 727/14791/25 провадження № 51-378 км 26 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції), засудженого ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції), розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 28 січня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вирокуШевченківського районного суду м. Чернівців від 24 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_8 . Обставини справи Шевченківський районний суд м. Чернівців вироком від 24 листопада 2025 року ОСОБА_8 визнав винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 296 Кримінального кодексу України (далі - КК), і призначив йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі частини першої статті 71 КК та з урахуванням частини першої статті 72 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2025 року за частиною першою статті 125 КК та визначив ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Не погоджуючись із вказаним рішенням, захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 оскаржив його до суду апеляційної інстанції. При цьому захисник просив поновити строк на апеляційне оскарження вироку місцевого суду з підстав того, що засуджений ОСОБА_8 не отримав копії вироку. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 28 січня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Шевченківського районного суду м. Чернівців від 24 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_8 , а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у цьому суді. На обґрунтування своїх доводів вказує на те, що висновок апеляційної інстанції про пропуск строку на апеляційне оскарження вироку є помилковим. Стверджує, що матеріали кримінального провадження не містять належних доказів отримання його підзахисним копії вироку Шевченківського районного суд м. Чернівців від 24 листопада 2025 року. Вважає посилання апеляційного суду на те, що ОСОБА_8 отримав копію вироку через ТОВ «Нову пошту» є безпідставними, оскільки з повідомлення вказаної пошти не видно, хто саме є відправником відправлення 59001516992503 на ім`я ОСОБА_8 , що це за повідомлення і чи дійсно останній його отримав. Також зазначає про те, що є необґрунтованими посилання апеляційного суду на те, що строк на апеляційне оскарження сплинув 09 січня 2026 року, оскільки ОСОБА_8 відповідно до повідомлення вказаної вище пошти отримав вирок 08 грудня 2025 року. На його думку, апеляційна інстанція грубо порушила право на захист його підзахисного, зазначивши в ухвалі про те, що переважна частина строку на апеляційне оскарження минула до моменту затримання ОСОБА_8 , а саме 07 січня 2026 року, а доказів того, що його затримання об`єктивно унеможливило подання апеляційної скарги, стороною захисту не надано. Позиції учасників судового провадження Захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити, прокурори заперечували проти задоволення касаційної скарги. Оцінка Суду Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку про таке. Відповідно до частини другої статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. У пункті1 частини першої статті 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (частина перша статті 412 КПК). Згідно зі статтею 370 і частиною другою статті 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. У цьому провадженні розгляд справи в суді першої інстанції відбувся 24 листопада 2025 року в порядку, передбаченому статтею 382 КПК, без виклику учасників судового розгляду. 19 січня 2025 року до апеляційного суду надійшла скарга захисника від 18 січня цього року, де зазначено, що копію оскаржуваного судового рішення його підзахисний ОСОБА_8 не отримав. Апеляційний суд відмовивзахиснику у поновленні строку на апеляційне оскарження і повернув йому апеляційну скаргу, посилаючись на те, що копію вироку було направлено ОСОБА_8 поштовим відправленням через операторів поштового зв`язку АТ «Укрпошта» та ТОВ «Нова Пошта» за адресою, яку він повідомив прокурору. Відповідно до витягу з додатку ТОВ «Нова Пошта», ОСОБА_8 отримав поштове відправлення 08 грудня 2025 року (т. 2, а. п. 36). Таким чином, на думку апеляційного суду, ОСОБА_8 був належним чином повідомлений про ухвалене судове рішення та мав реальну можливість реалізувати своє право на його оскарження. Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, пропущений строк на апеляційне оскарження може бути поновлений лише за наявності поважних причин, які мають бути належним чином обґрунтовані стороною, що подає відповідне клопотання. Обов`язок доведення таких причин покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням. Колегія суддів звертає увагу, що у цьому провадженні з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку звернувся саме захисник, який є самостійним суб`єктом права на апеляційне оскарження. Отже, саме на захисника покладається обов`язок обґрунтувати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема навести конкретні обставини, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно подати апеляційну скаргу. Разом із тим, як в апеляційній так і у касаційній скарзі захисник посилається на обставини, що стосуються засудженого, а саме на неотримання останнім копії вироку та час звернення за правовою допомогою. Такі доводи не можуть визнаватися належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку саме захисником. Проте у цьому провадженні захисник, звертаючись із апеляційною та касаційною скаргами від свого імені, не навів доводів щодо поважності причин пропуску строку саме ним як самостійним суб`єктом права на апеляційне оскарження. Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, зокрема Великої Палати, відповідно до яких процесуальні строки мають персоніфікований характер, а їх дотримання або пропуск оцінюється щодо конкретного суб`єкта, який вчиняє процесуальну дію. Крім того, матеріали кримінального провадження свідчать про те, що копію вироку було направлено засудженому за відомою суду адресою, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Усталена практика Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) виходить з того, що право на доступ до суду не є абсолютним, зокрема щодо дотримання процесуальних строків. Такі обмеження є сумісними з гарантіями справедливого суду за умови, що вони переслідують легітимну мету та є пропорційними. ЄСПЛ також наголошує що сторони повинні проявити належну обачність у захисті своїх прав та вживати заходів для своєчасного ознайомлення з процесуальними рішеннями. Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював і Верховий Суд, зазначаючи, що саме по собі ненадання доказів отримання копії судового рішення не є безумовною підставою для поновлення строку, якщо матеріали провадження свідчать про належне направлення такого рішення, а сторона захисту не довела існування об`єктивних непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду. За таких обставин висновок апеляційного суду про відсутність підстав для поновлення строку є обґрунтованим. Колегія суддів також звертає увагу, що у касаційній скарзі захисник фактично повторює доводи пов`язані з несвоєчасним отриманням засудженим копії вироку та моментом, з якого останній дізнався про його існування. Водночас такі обставини, за своєю правовою природою, стосуються реалізації процесуальних прав саме засудженого та могли б бути предметом оцінки суду за умови звернення відповідного суб`єкта або належного обґрунтування їх застосовності до пропуску строку саме особою, яка подає скаргу. При цьому укладення договору на правову допомогу з підзахисним не є безумовною для поновлення строку на апеляційне оскарження. За таких обставин наведені у скарзі аргументи не можуть бути предметом самостійної перевірки суду касаційної інстанції, оскільки вони не стосуються належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення строку саме тим суб`єктом, який звернувся зі скаргою. Інше тлумачення призвело б до фактичного ототожнення процесуального статусу засудженого та його захисника у питанні дотримання процесуальних строків, що суперечить їх самостійному характеру та підходам, сформованим у практиці Верховного Суду. З огляду на викладене, підстав для додаткової перевірки зазначених доводів у межах цього касаційного провадження колегія суддів не вбачає. Доводи касаційної скарги не спростовують правильності такого висновку та зводяться до повторення аргументів, які вже були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. Підстав для задоволення касаційної скарги не встановлено. Керуючись статтями 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Верховний Суд ухвалив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 28 січня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарженнявирокуШевченківського районного суду м. Чернівців від 24 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_8 без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3