Ухвала КАС ВС № 420/5720/23

УХВАЛА 20 березня 2026 року м. Київ справа №420/5720/23 адміністративне провадження № А/990/7/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Єресько Л. О., Желєзного І. В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Верховного Суду від 19 січня 2026 року, від 27 січня 2026 року та від 23 лютого 2026 року у справі №420/5720/23 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах непрацездатної матері ОСОБА_2 , до Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі №420/5720/23. 12 січня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення - ухвали Верховного Суду від 05 червня 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення - ухвали Верховного Суду від 05 червня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі № 420/5720/23. 22 січня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду з аналогічною заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення - ухвали Верховного Суду від 05 червня 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2026 року повторно відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення - ухвали Верховного Суду від 05 червня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі № 420/5720/23. 18 лютого 2026 року позивач звернувся до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвали Верховного Суду від 19 та 27 січня 2026 року, якими відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами. Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Верховного Суду від 19 та 27 січня 2026 року. Не погоджуючись з оскаржуваними ухвалами Верховного Суду, позивач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з апеляційною скаргою та просить скасувати оскаржувані ухвали. Перевіривши подану апеляційну скаргу, Верховний Суд зазначає наступне. Статтею 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства належить, зокрема забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках. Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. КАС України визначено випадки, коли Верховний Суд діє як суд першої, апеляційної та касаційної інстанції. Так, частиною четвертою статті 22 КАС України встановлено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою. Частиною другою статті 23 КАС України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення апеляційного адміністративного суду. Згідно з частиною першою статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. Як убачається з апеляційної скарги, її автор наполягає на тому, що ухвали Верховного Суду від 19 та 27 січня 2026 року про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами у справі №420/5720/23 та ухвала Верховного Суду від 23 лютого 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , згідно норм частини першої, другої статті 13, пункту 5 частини третьої статті 44, частини другої статті 293, статті 294 КАС України можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, тому що є ухвалами, що постановлені Верховним Судом, у порядку постановлення ухвал суду першої інстанції. Зі змісту апеляційної скарги позивача установлено, що предметом оскарження у ній є ухвали Верховного Суду від 19, 27 січня та 23 лютого 2026 року, постановлені ним, як судом касаційної інстанції. Разом із тим, Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини п`ятої статті 355 КАС України судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають. Про неможливість оскарження рішень Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, зазначено й в ухвалах Верховного Суду від 19, 27 січня та 23 лютого 2026 року, які оскаржує ОСОБА_1 . Верховний Суд також наголошує, що позивач вже звертався до Верховного Суду з аналогічною скаргою на ухвали Верховного Суду від 19 та 27 січня 2026 року, за результатом розгляду якої ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2026 року йому вже було роз`яснено про неможливість оскарження рішень Верховного Суду, як суду касаційної інстанції. Цією ж ухвалою суд касаційної інстанції відмовив у відкритті провадження за апеляційної скаргою ОСОБА_1 . Однак скаржник проігнорував роз`яснення Верховного Суду про неможливість оскарження ухвал Верховного Суду, постановлених ним як судом касаційної інстанції, вказані в ухвалі від 23 лютого 2026 року та повторно звернувся з апеляційної скаргою на ті ж самі рішення та на ухвалу про відмову у відкритті провадження на ці рішення. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Приписами частини другої статті 45 КАС України встановлено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Відповідно до частини четвертої статті 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Таким чином, колегія суддів зауважує, що подальші звернення з апеляційною скаргою на одні і ті ж самі судові рішення, за якою вже було відмовлено у відкритті провадження, може бути розцінене Верховним Судом як зловживання процесуальними правами із застосуванням до такого заявника відповідних процесуальних заходів. У відповідності до пункту 1 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню. Ураховуючи те, що апеляційної скарги як форми звернення до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, процесуальний закон не передбачає, тому Суд не оцінює апеляційну скаргу через призму вимог до апеляційного оскарження судових рішень. Таким чином, апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, а відтак, відсутні підстави для розгляду цієї апеляційної скарги. Керуючись статтями 23, 24, 299, 355 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Верховного Суду від 19 січня 2026 року, від 27 січня 2026 року та від 23 лютого 2026 року у справі №420/5720/23 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах непрацездатної матері ОСОБА_2 , до Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач В. М. Соколов Судді Л. О. Єресько І. В. Желєзний