Постанова 4852 № 160/15127/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/15127/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 року (головуючий суддя Голобутовський Р.З.), у справі за адміністративним позовом Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради до відповідача Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, ВСТАНОВИВ: Позивач, Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янськоїміської ради, звернувся 23.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" з позовом до відповідача Східного офісу Держаудитслужби, просив: - визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 13.05.2025, про результати моніторингу закупівлі - "Поточний ремонт зупинок громадського транспорту на території міста Кам`янське (за ДК 021:2015-45450000-6- Інші завершальні будівельні роботи)" (ідентифікатор закупівлі UA-2025-03-24-014436-а) - в повному обсязі. В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з висновком про результати моніторингу закупівлі, вважає його необґрунтованим та таким, що порушує його права та інтереси. Так, в оскаржуваному висновку зазначено, що за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (в редакції станом на дату проведення торгів). З цього приводу позивач заперечує вказавши, що рішенням уповноваженої особи від 09.04.2025 відповідно до протоколу №151 визначено ТОВ «ІНТЕРЛІТ» переможцем закупівлі та прийнято рішення про намір укласти з ним договір про закупівлю. Відповідно до пункту 47 Особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. В свою чергу в Додатку 8 до тендерної документації встановлено вимоги щодо документального підтвердження відсутності підстав, визначених пунктом 47 Особливостей. Учасник-переможець, ТОВ «ІНТЕРЛІТ», у зазначені строки та спосіб не надав через електронну систему закупівель документи, які підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей. Відповідно до підпункту 3 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей. Враховуючи викладене, протокольним рішенням (протокол) уповноваженої особи № 167 від 08.05.2025 тендерна пропозиція ТОВ «ІНТЕРЛІТ» була відхилена на підставі зазначеної норми. Тобто порушення вказаного в оскаржуваному висновку апріорі не існує, оскільки протокольним рішенням (протокол) уповноваженої особи № 167 від 08.05.2025 тендерна пропозиція ТОВ «ІНТЕРЛІТ» була відхилена. У зв`язку з цим процедура відкритих торгів не відбулася, договір за результатами торгів укладено не було. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 32 Закону тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Підпунктом 1 пункту 51 Особливостей передбачено, що відкриті торги автоматично відміняються електронною системою закупівель у разі відхилення всіх тендерних пропозицій (у тому числі, якщо була подана одна тендерна пропозиція, яка відхилена замовником) згідно з цими особливостями. Тож керуючись зазначеними нормами, зважаючи на той факт, що ТОВ «ІНТЕРЛІТ» було єдиним учасником торгів тендерна пропозиція якого була відхилена замовником у відповідності до вимог Особливостей, відкриті торги UA-2025-03-24-014436-a автоматично відмінені електронною системою закупівель. Даний факт підтверджується витягом з PROZORRO по закупівлі UA-2025-03-24-014436-a та звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2025-03-24-014436-a від 14.05.2025. Тому вважає, що зміст оскаржуваного висновку не відповідає фактичним обставинам, а отже є неправомірним. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову, доводи апеляційної скарги обґрунтовані доводами позову. Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначив, що хронологія подій у процедурі закупівлі UA-2025-03-24-014436-а свідчить про наявність порушення з боку Замовника у вигляді бездіяльності після настання підстав для відхилення тендерної пропозиції. Замовником 09.04.2025 в електронній системі закупівель оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з ТОВ «ІНТЕРЛІТ». Відповідно до вимог Додатку 8 тендерної документації та пункту 47 Особливостей, переможець зобов`язаний протягом 4 календарних днів з дати оприлюднення повідомлення надати документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту

47. Отже, кінцевий строк подання документів 14.04.2025 включно. Станом на 15.04.2025 переможець ТОВ «ІНТЕРЛІТ» не надав обов`язкові документи, визначені пунктом 47 Особливостей, у спосіб, зазначений у тендерній документації. Цей факт підтверджується даними електронної системи закупівель, де відсутні документи від переможця за відповідний період. Згідно з абзацом третім підпункту 3 пункту 44 Особливостей, у разі неподання переможцем документів, передбачених пунктом 47 Особливостей, замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію такого учасника. Отже, з 15.04.2025 у Замовника виник обов`язок здійснити відхилення тендерної пропозиції ТОВ «ІНТЕРЛІТ». Фактичне відхилення тендерної пропозиції оформлене протоколом від 08.05.2025 №167, однак цей протокол був оприлюднений в системі Prozorro лише 14.05.2025, тобто через більше ніж 4 тижні після настання підстав для відхилення. Варто зауважити, що на момент направлення Східним офісом запиту Замовнику 05.05.2025, тендерна пропозиція ТОВ «ІНТЕРЛІТ» ще не була відхилена, попри наявність підстав для такого відхилення. Лише після отримання запиту, 08.05.2025, Замовником було складено протокол уповноваженої особи від 08.05.2025 №167 про відхилення пропозиції Переможця у зв`язку з неподанням документів, передбачених підпунктами 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей, у встановлений строк. Крім того, відповідачем було зауважено, що у вказаній справі розглядається висновок, яким Східний офіс Держаудитслужби, діючи в межах своїх повноважень, здійснив фіксацію порушення вимог абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей щодо неподання переможцем закупівлі документів, передбачених пунктом 47, у встановлений строк. При цьому у констатуючій частині висновку не було сформульовано конкретних вимог до замовника, що свідчить про відсутність примусового припису щодо усунення порушення. Відповідно до п.7 пп.5 ст. 8 Закону № 922 якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради, місцезнаходження: вул. Героїв Рятувальників, буд. 14, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51931, код ЄДРПОУ 34827358, зареєстровано юридичною особою 01.02.2007. 24.03.2025 Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради оголошено закупівлю «Поточний ремонт зупинок громадського транспорту на території міста Кам`янське (за ДК 021:2015 45450000-6- Інші завершальні будівельні роботи)» (ідентифікатор закупівлі UA-2025-03-24-014436-a). Участь у даній закупівлі взяв один учасник - ТОВ «ІНТЕРЛІТ», код ЄДРПОУ 40375187. 09.04.2025 в електронній системі закупівель оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з ТОВ «ІНТЕРЛІТ». Станом на 15.04.2025 переможець ТОВ «ІНТЕРЛІТ» не надав обов`язкові документи, визначені підпунктами 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей, у спосіб, зазначений у тендерній документації. Керуючись положеннями ст. 8 Закону №922 Східним офісом Держаудитслужби видано наказ № 80 від 21.04.2025 «Про початок здійснення моніторингу закупівель» згідно з переліком, до якого включена закупівля позивача, унікальний номер якої UA-2025-03-24-014436-а. Повідомлення про прийняття рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі оприлюднене 21.04.2025 в електронній системі закупівель. Відхилення тендерної пропозиції оформлене протоколом від 08.05.2025 №167, який оприлюднений в системі Prozorro 14.05.2025. Східним офісом Держаудитслужби за результатами моніторингу відповідної закупівлі було складено висновок (оприлюднено в електронній системі закупівель 13.05.2025). У п.2 розділу констатуючої частини висновку зазначено: За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей. За результатами аналізу питання обрання процедури закупівлі, визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостям, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та тендерної документації - порушень не встановлено. Позивач вважає протиправним висновок відповідача від 13.05.2025 про результати моніторингу закупівлі - "Поточний ремонт зупинок громадського транспорту на території міста Кам`янське (за ДК 021:2015-45450000-6-Інші завершальні будівельні роботи)" (ідентифікатор закупівлі UA-2025-03-24-014436-а). Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 №2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні". Згідно зі статтею 1 цього Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Відповідно до статті 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року №922-VIII (у редакції, чинній на день винесення спірного Висновку), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Статтею 1 Закону №922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Статтею 8 Закону №922-VIII визначений порядок здійснення моніторингу публічних закупівель. Так, згідно з частиною 1 статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону. Відповідно до частини 2 цієї ж статті Закону, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Згідно з вимогами частин 6, 7 статті 8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи. За визначенням, наведеним у пункті 31 статті 1 Закону №922-VIII, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. В силу ч. 1, 2 ст. 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. За приписами ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритим єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у справі, що розглядається, була застосована процедура закупівлі: відкриті торги з особливостями. Відкриті торги з особливостями - тип процедури, яку можуть оголошувати замовники відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (Особливості). Відповідно до пункті 1-3 розділу 1 Загальні положення ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей. Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з підпунктом 1 пункту 44 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей. Пунктом 47 Особливостей №1178 визначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: 1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо наймання на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі; 2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення; 3) керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією; 4) суб`єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів; 5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено в установленому законом порядку; 6) керівник учасника процедури закупівлі був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку; 7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника; 8) учасник процедури закупівлі визнаний в установленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура; 9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (крім нерезидентів); 10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 млн. гривень (у тому числі за лотом); 11) учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України Про санкції, крім випадку, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА; 12) керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Відповідно до пункту 51 Особливостей №1178 відкриті торги автоматично відміняються електронною системою закупівель у разі: 1) відхилення всіх тендерних пропозицій (у тому числі, якщо була подана одна тендерна пропозиція, яка відхилена замовником) згідно з цими особливостями; 2) неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями. Електронною системою закупівель автоматично протягом одного робочого дня з дати настання підстав для відміни відкритих торгів, визначених цим пунктом, оприлюднюється інформація про відміну відкритих торгів. Водночас пунктом 3 частини 2 статті 32 Закону №922-VIII передбачено, що тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі: відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Матеріалами справи підтверджується, що моніторингом установлено, що повідомлення про намір укласти договір з ТОВ «ІНТЕРЛІТ» в електронній системі закупівель замовником оприлюднено 09.04.2025, отже кінцевий строк завантаження документів - 14.04.2025. Натомість, переможець процедури закупівлі - ТОВ «ІНТЕРЛІТ» не надав у спосіб та строк, зазначений в тендерній документації документи, що підтверджують відсутність підстав для відмови в участі у відкритих торгах, установлених для переможця торгів, що не відповідає вимогам пункту 47 Особливостей. Відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з вимогами абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих Особливостей. Водночас ні умови тендерної документації, ні вимоги законодавства не містять окремих винятків, які б надавали можливість не виконувати встановлені вимоги, тому, норми пункту 44 Особливостей є імперативними, тобто обов`язковими для виконання. Станом на 15.04.2025 такі документи учасником не були подані, а тому відповідно до п. 44 Особливостей у замовника з цього моменту виник обов`язок відхилити пропозицію. Враховуючи зазначене, в порушення абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей замовник не відхилив пропозицію переможця процедури закупівлі ТОВ «ІНТЕРЛІТ». Водночас фактичне відхилення відбулося протоколом уповноваженої особи позивача №167 від 08.05.2025, який було оприлюднено в інформаційно-телекомунікаційній системі «Prozorro»лише 14.05.2025. Таким чином, обов`язок замовника був виконаний із істотною затримкою. Разом із тим, варто врахувати, що після відхилення Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради єдиної тендерної пропозиції торги UA-2025-03-24-014436-а були автоматично відмінені електронною системою закупівель на підставі п. 51 Особливостей №1178 та ч. 2 ст. 32 Закону №922-VIII. Даний факт підтверджується матеріалами справи (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи «Prozorro», звіт від 14.05.2025). Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що згідно п. 7 пп. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII, якщо під час моніторингу закупівлі, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю у висновку зазначає лише опис порушення без покладання на замовника зобов`язання щодо його усунення. Саме така ситуація мала місце у цій справі, а саме: після відхилення єдиної пропозиції закупівля UA-2025-03-24-014436-а була автоматично відмінена інформаційно-телекомунікаційною системою «Prozorro», а відтак у відповідача були відсутні правові підстави покладати на позивача обов`язок щось усувати. Разом із тим, аналіз приписів пункту 51 Особливостей №1178 та пункту 3 частини 2 статті 32 Закону №922-VIII дає підстави для висновку, що відхилення тендерної пропозиції у випадках, визначених законом, є виключною компетенцією замовника, а не органу державного фінансового контролю. Уповноважена особа замовника протоколом №167 від 08.05.2025 дійсно здійснила таке відхилення, хоч і з порушенням строків, визначених п. 44 Особливостей. Саме із цього моменту торги втратили правове значення, а система автоматично відмінила закупівлю. Отже, оскаржуваний висновок відповідача лише зафіксував факт порушення без припису щодо його усунення, що повністю відповідає вимогам п. 7 пп. 5 ст. 8 Закону №922-VIII. Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач посилається на правові позиції Верховного Суду, обставини справи в яких відмінні від обставин цієї справи, а тому вони не можуть бути застосовані до цих правовідносин. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що порушення, встановлені органом державного фінансового контролю, за результатами моніторингу процедури закупівлі, знайшли своє підтвердження під час розгляду цієї справи, водночас, позивачем не доведено неправомірності чи перевищення відповідачем повноважень при складанні висновку, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування висновку відповідача від 13.05.2025 про результати моніторингу закупівлі - "Поточний ремонт зупинок громадського транспорту на території міста Кам`янське (за ДК 021:2015-45450000-6-Інші завершальні будівельні роботи)" (ідентифікатор закупівлі UA-2025-03-24-014436-а). У рішенні ЄСПЛ у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Інші доводи позивача не впливають на правильність вирішення спору по суті. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 25.02.2026 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова