Постанова 4852 № 160/17366/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/17366/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року (головуючий суддя Луніна О.С.) у справі №160/17366/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідачів: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 13.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-2), просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів згідно трудової книжки від 10.02.1986 року з 30.01.1986 року по 02.11.1988 рік; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.06.2025 року №21448/03-16 про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: 1) зарахувати до страхового стажу позивача періоди згідно трудової книжки від 10.02.1986 року з 30.01.1986 року по 02.11.1988 рік; 2) повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства з урахуванням наданої судом правової оцінки. В обґрунтування позову вказано, що позивач 27.05.2025 року звернулася до Головного управління пенсійного фонду в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з досягненням необхідного пенсійного віку - 60 років та має встановлений Законом № 1058-ІV стаж для призначення пенсії. Однак, 04.06.2025 року позивач отримав від ГУ ПФУ в Донецькій області рішення про відмову у призначенні пенсії №21448/03-16, у якому зазначено, що необхідний страховий стаж для призначення пенсії - 30 років. При цьому позивачем до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було подано усі необхідні документи на підтвердження трудового та страхового стажу. Вважає вказану відмову необґрунтованою. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року позов - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.06.2025 року №046950004210 щодо відмови позивачу у призначені пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, З, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84121, код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати до загального страхового стажу позивача періоди роботи з 30.01.1986 року по 02.11.1988 року, з урахуванням висновків суду у цій справі. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 27.05.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду у цій справі. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача судові витрати за подачу позову до суду у розмірі 1211,20 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вказує, що для зарахування до страхового стажу періоду трудової діяльності з 30.01.1986 року по 02.11.1988 року немає підстав. Позивач 27.05.2025 звернувся із заявою №1096 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV. Пенсійна справа опрацьовувалась за принципом екстериторіальності спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій та Тернопільській областях. Ведення трудових книжок регламентується «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту України від 29.07.1993 №58. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема з 01 січня 2024 по 31 грудня 2024 не менше 32 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років. За результатами розгляду заяви від 27.05.2025 позивача про призначення пенсії за віком до статті 26 Закону №1058-ІV згідно із наданими документами та індивідуальними відомостями страховий стаж становить - 26 років 06 місяців 16 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки від 10.02.1986 з 30.01.1986 по 02.11.1988, оскільки наявне виправлення в даті звільнення та даті наказу на звільнення. Довідку від 22.05.2025 №01-14/291, видану ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», за вищезазначений період роботи не прийнято до уваги, оскільки зазначена інформація у довідці не підтверджує зазначений період роботи. На дату звернення заявник не працює. Особа матиме право на пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону №1058-IV за досягнення 63-річного віку, а саме з 07.05.2027. За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову від 03.06.2025 №046950004210 позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік. З огляду на вищевказане, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області діяло відповідно до норм чинного законодавства. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що позивач є громадянином України. 27.05.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Заява передана в порядку екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.06.2025 року №046950004210 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії було оформлено та разом з супровідним листом від 04.06.2025 року №21448/03-16 надіслано позивачу. Позивач вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії позивачу. Суд першої інстанції позов задовольнив. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1статті 24 Закону № 1058-IV). Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону № 1058-IV). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону № 1058-IV). Статтею 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. Матеріалами справи підтверджується, що позивач 27.05.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV та надав відповідні документи, зокрема, трудову книжку серії НОМЕР_1 від 10.02.1986 р. Заява передана в порядку екстериторіальності на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.06.2025 року №046950004210 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV. Відповідачем не зараховано до загального страхового стажу періоди роботи з 30.01.1986 по 02.11.1988, оскільки наявне виправлення в даті звільнення та даті наказу на звільнення. Довідку №01-14/291 від 22.05.2025 видану ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» за період роботи з 30.01.1986 по 02.11.1988, не прийнято до уваги, оскільки зазначена інформація у довідці не підтверджує зазначений період роботи. Так, в рішенні відповідача-1 від 03.06.2025 року №046950004210 зазначено: «Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - 27.05.2025. Пенсійний вік відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058 становить - 60років. Вік заявника- 61 рік 00 місяців. Необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону №1058 починаючи - з 1 січня 2024 року після досягнення віку 60 років становить - 31 рік; - після досягнення 63 років з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року становить - 24 - 34 років; - після досягнення 65 років, починаючи з першого січня 2029 року 15 років. Страховий стаж особи становить 26 років 06 місяців 16 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви - до страхового стажу не зараховано періоди згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.02.1986 з 30.01.1986 по 02.11.1988, оскільки наявне виправлення в даті звільнення та даті наказу на звільнення. Довідку №01-14/291 від 22.05.2025 видану ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» за період роботи з 30.01.1986 по 02.11.1988, не прийнято до уваги, оскільки зазначена інформація у довідці не підтверджує зазначений період роботи. Заявник не працює. За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Право на призначення пенсії з 07.05.2027 за настання 63 - річного віку». Щодо не зарахованого періоду трудової діяльності з 30.01.1986 по 02.11.1988 р. відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.02.1986 р., слід зазначити наступне. Згідно з записами, наявними в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 10.02.1986 р., позивач в періоди з 30.01.1986 по 02.11.1988 р. працював водієм третього класу на автомобілі ГАЗ-51 в «Днепропетровской спецавтобазе № 18 Облдорстроя» (мовою оригінала). Відповідно до інформаційної довідки державного архіву Дніпропетровської області Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 11,02.2025 року № К-311/0/217-25, стало відомо, що надати архівну довідку про стаж та заробітну плату за період роботи позивача в «Днепропетровской спецавтобазе № 18 Облдорстроя» неможливо через відсутність на зберіганні запитуваних документів. Місце знаходження документів архіву невідомо. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач звернувся до правонаступника «Днепропетровская спецавтобаза №18 Облдорстроя» - Дочірнього підприємства «Дніпропетровського облавтодору» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України». Згідно довідки від 22.05,2025 року № 01-14/291, на запит позивача щодо надання інформаційної довідки для підтвердження трудового стажу за період роботи з 30.01.1986 року по 02.11.1988 року в Дніпропетровській спецавтобазі № 18 (Спецавтобаза №18) Дніпропетровського облавтодору, повідомлено наступне, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2019 року було відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України». У жовтні місяці 2020 року ухвалою суду закрите провадження по справі № 904/5292/19 про банкрутство ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 31950828. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.01.2021 року було відкрито повторне провадження у справі № 904/6344/20 про банкрутство ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України». Станом на час звернення ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» перебуває в стані розпорядження майном. На виконання рішень Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/5292/19 про банкрутство ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) у особі Шевченківського відділу ДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції були вчинені дії щодо опису й арешту майна підприємства ДП «Дніпропетровський облавтодор «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». 17.08.2022 року комісією ДП «Дніпропетровський облавтодор» був складений акт № 8 про стан перевірки документообігу по філії «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор», в якому було визначено відсутність оригіналів документів постійного строку зберігання: документи з особового складу, відомості про нарахування заробітної плати, які повинні зберігатись за місцем їх видання, створення, тощо, Також надано копію талона - повідомлення єдиного обліку №22621 від 03.09,2021 року про викрадення архіву філії «Дніпропетровський автодор». Зважаючи на викладене, надати довідку щодо підтвердження періоду роботи позивача на підставі первинних документів не мають можливості. Також надано довідку про реорганізацію Філії «Дніпропетровська САБ-18». 1. 2000 рік. Дніпропетровська спеціалізована автобаза №18 «Дніпропетровського облавтодору» реорганізовано в Дніпропетровське спеціалізоване автомобільне державне підприємство № 18 Дніпропетровського обласного об`єднання державних дорожніх підприємств (Дніпропетровський САП - 18), наказ Укравтодору № 121 від 28.03.2000 року п. 29. 2. 2002 рік. Дніпропетровське спеціалізоване автомобільне державне підприємство № 18 (Дніпропетровський САП - 18) Дніпропетровського обласного об`єднання державних дорожніх підприємств реорганізовано в філію «Дніпропетровська САБ -18» Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого Акціонерного Товариства «Державної Акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» відповідно до наказу №14 від 29.05.2002 року п. 27. 3. 2007 рік. Філія «Дніпропетровська САБ - 18» Дочірнього підприємства«Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» реорганізовано шляхом приєднання до Філії «Дніпропетровський райавтодор» Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого Акціонерного Товариства «Державної акціонерної компанії «автомобільні дороги України» відповідно до наказу ВАТ «ДАК «Автмобільні дороги України» № 38 від 28.02.2007 року, 4. 2007 рік. Філія «Дніпропетровський райавтодор» і Філія «Дніпропетровський дорбуд №60» Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого Акціонерного Товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» реорганізовані шляхом злиття у Філію «Дніпропетровський автодор «Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор Відкритого Акціонерного Товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» відповідно до наказу ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» № 199 від 05.10.2007 року. Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Аналогічні за змістом норми містить і Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №

637. Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 року № 58 (Інструкція № 58). Відповідно до пункту 2.11 Наказу від 29.07.1993 №58 Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.08.1993 №110, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Пунктом 2.13 передбачено, що зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Згідно пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС №656 від 06.09.1973 «Про трудові книжки робітників та службовців» відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. Аналогічні вимоги до порядку ведення трудових книжок містяться і в Інструкції №

58. Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Згідно з пунктом 2.6 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 року №301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. З огляду на зазначені нормативні акти, можна зробити висновок, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах. Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України. Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника. Таким чином, є безпідставними доводи відповідача-1 щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 30.01.1986 по 02.11.1988, оскільки наявне виправлення в даті звільнення та даті наказу на звільнення. Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.06.2025 року №046950004210 щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу є протиправним та підлягає скасуванню. Отже, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 27.05.2025 року, суд першої інстанції зазначив наступне. Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27.12.2005 за № 1566/11846 (Порядок). Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Відповідно до пункту 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Згідно з пунктом 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії. У цьому випадку органом призначення пенсії визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 27.05.2025 року здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, це потягло за собою порушення прав позивача, отже, суд першої інстанції поклав обов`язок щодо зарахування спірних періодів роботи до загального страхового стажу та повторного розгляду заяви позивача про призначення йому пенсії за віком від 27.05.2025 року саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як визначеного суб`єкта призначення та дійшов висновку, що заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають. Суд апеляційної інстанції зазначає, що в частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, тому апеляційний перегляд в цій частині не здійснювався. З урахуванням положень частини 2 статті 9 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд першої інстанції з метою ефективного захисту права позивача на пенсію дійшов висновку зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 27.05.2025 року про призначення пенсії за віком, з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії, суб`єкт владних повноважень не може покладатися на свої висновки, які були спростовані судом в ході розгляду справи. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 25.02.2026 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко