LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд240/9796/25

від 11.03.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/9796/25 Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Ганна Валеріївна Суддя-доповідач: Сапальова Т.В. 11 березня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б. за участю: секретаря судового засідання: Пращерук М. О., представника позивача: Севч М.В., представників відповідача: Волинець Б.О., Артюх А.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київтрансойл» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київтрансойл» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкоового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Київтрансойл", у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області №00286282301 від 11.12.2024. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом прийнято оскаржуване повідомлення - рішення, яким нараховано штрафні санкції в сумі 1611 000,00 грн. Зазначає, що Товариство не отримувало запит ДПС України від 29.03.2024 №9001/6/99-00-23-02-01-06 та про його направлення стало відомо лише під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Вважає, що це є підставою для звільнення Товариства від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, оскільки вчинене воно не з вини позивача, а з вини оператора поштового зв`язку, який вчасно не вручив позивачу запит ДПС України. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року відмовлено у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтрансойл" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її. Представники відповідача просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників учасників справи, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області на підставі наказу від 30.09.2024 №2355-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Київтрансойл" з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо неподання документації з трансфертного ціноутворення за звітні 2018-2021 роки (акт перевірки від 12.11.2024 №23468/06-30-23-04/38021226). Проведеною перевіркою встановлено порушення вимог пп.39.4.6, пп.39.4.9 п.39.4 ст.39 ПКУ в частині неподання документації з трансфертного ціноутворення за звітні 2018 - 2021 роки. Під час проведення перевірки встановлено, що Державна податкова служба України, згідно з пп.39.4.4 п.39.4 ст.39 ПКУ, звернулася до ТОВ "Київтрансойл" із запитом від 22.12.2023р. за №37705/6/99-99-23-02-01-06 щодо подання до ГУ ДПС у Житомирській області документації з трансфертного ціноутворення про контрольовані операції, здійснені ТОВ "Київтрансойл" і компаніями: - EMINENT ENERGY LIMITED (Республіка Кіпр) протягом 2018 - 2021 звітних років; - XICH TRADE LIMITED (Гонконг) протягом 2021 звітного року. Оскільки Товариством не надано повну інформацію щодо відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки", ДПС України було надіслано Товариству запит від 29.03.2024 №9001/6/99-00-23-02-01-06 з вимогою додатково подати протягом 30 календаних днів з момету його отримання до ГУ ДПС у Житомирській області додаткової інформації щодо контрольованих операцій, здійснених з компаніями EMINENT ENERGY LIMITED (Республіка Кіпр) та XICH TRADE LIMITED (Гонконг) у 2018-2021 роках відповідно до пп.39.4.6 цього пункту та обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки". Зазначена додаткова інформація є невід`ємною частиною документації з трансферного ціноутворення. Запит від 29.03.2024 №9001/6/99-00-23-02-01-06 повернувся на адресу ДПС України 26.04.2024 у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Неподання платником податків документації з трансферного ціноутворення відповідно до вимог пп.39.4.6, пп.39.4.9 ст. 39 ПКУ є порушенням податкового законодавства, відповідальність за яке передбачене п.120.3 ст. 120 ПКУ. За наслідками проведеної перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 11.12.2024 №00292760707, яким нараховано штрафні санкції в сумі 1 611 000,00 грн. Позивач наполягає, що не отримував запит від 29.03.2024 №9001/6/99-00-23-02-01-06 з вини оператора Укрпошти, що є підставою для звільнення Товариства від фінансової відповідальності. З цих підстав, вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області Форма «ПС» від 11.12.2024 №00292760707 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог товариства, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем дотримано процедуру вручення документів. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача. Підпунктом 39.2.1.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності). Відповідно до п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Згідно з п.п. 39.4.3 п. 39.4 ст. 39 ПК України, платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період. Підпунктом 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 ПК України передбачено, що на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті. Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті. Запит надсилається не раніше 1 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено (п.п. 39.4.5 п. 39.4 ст. 39 ПК України). Як встановлено судом, Державна податкова служба України, згідно пп.39.4.4 п.39.4 ст.39 ПКУ, звернулася до ТОВ "Київтрансойл" із запитом від 22.12.2023р. за №37705/6/99-99-23-02-01-06 щодо подання до ГУ ДПС у Житомирській області документації з трансфертного ціноутворення про контрольовані операції, здійснені ТОВ "Київтрансойл" і компаніями: - EMINENT ENERGY LIMITED (Республіка Кіпр) протягом 2018 - 2021 звітних років; - XICH TRADE LIMITED (Гонконг) протягом 2021 звітного року. У зв`язку з неподанням протягом 30 днів ТОВ "Київтрансойл" документації з трансфертного ціноутворення на запит контролюючого органу, Головним управлінням ДПС у Житомирській області, з метою здійснення податкового контролю за поданням (своєчасністю подання) документації з трансфертного ціноутворення, було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Київтрансойл". Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Згідно з п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності підстав, визначених у цій статті. Відповідно до п.п. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення. Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Отже, виходячи з наведених вище норм, підставою та передумовою для проведення документальної позапланової перевірки може бути встановлений факт неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 ПК України документації з трансфертного ціноутворення. При цьому право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається контролюючому органу лише у випадку надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За вимогами п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Відповідно до п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків. При цьому, такий висновок у справі № 820/1864/17 Верховний Суд висловлював також при встановленому судами попередніх інстанцій факту виконання контролюючим органом вимог чинного податкового законодавства щодо направлення копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків. За змістом правового підходу, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2021 року (справа №320/1375/19), суди в обов`язковому порядку повинні встановлювати причини невручення документів платнику податків та наявності/відсутності підстав вважати направлену кореспонденцію врученою відповідно до вимог статті 42 ПК України, а тому і підставою вважати платника податків обізнаним про призначення перевірки до її початку. За обставин даної справи колегіяєю суддів встановлено, що підставою для призначення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Київтрансойл" слугував факт неподання товариством на запит ДПС України документації з трансфертного ціноутворення протягом 2018 - 2021 звітних років. В матеріалах справи містяться докази скерування ДПС України позивачу запиту про надання документації з трансфертного ціноутворення протягом 2018 - 2021 звітних років рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.13-15). При цьому судом встановлено, що згідно з відомостями на поштовому конверті та рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, зазначений вище запит про надання документації був направлений на адресу: 11707, Звягель, вул. Варшавська 1, оф.7, тоді як адресою місцезнаходження ТОВ "Київтрансойл" (податковою адресою), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є: 11702, Житомирська область, м.Звягель, вул. Варшавська 1, оф.7 (а.с.24). Тому відповідне поштове відправлення з запитом про надання додаткової документації не вручено адресату та повернуто контролюючому органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.15 зворот). Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, ТОВ "Київтрансойл" вказувало на те, що направлення поштової кореспонденції за іншим поштовим індексом призвело до того, що про надходження на ім`я товариства будь-якої поштової кореспонденції на поштове відділення 11707 товариство не повідомлялось та таку поштову кореспонденцію не отримувало через те, що обслуговується в іншому поштовому відділенні 11702. На підтвердження власних доводів позивач надав суду запит ТОВ "Київтрансойл" до АТ "Укрпошта", відповідно до змісту якого просив надати пояснення причини невручення ТОВ "Київтрансойл" запиту ДПС України, який був направлений рекомендованим листом №0600904622831 з повідомленням про вручення, і чи могло бути причиною невручення те, що при оформленні відправки даного листа було неправильно вказано поштовий індекс, а саме: замість поштового індексу 11702 було вказано поштовий індекс 11707 (а.с.16). У відповідь на зазначений запит посадова особа АТ «Укрпошта» повідомила, що станом на момент подання заяви, пройшло більше 6 місяців від дати приймання відправлення 0600904622831 від 26.04.2024 у відділенні поштового зв`язку до пересилання, АТ "Укрпошта" не може провести перевірку порядку його пересилання. Таким чином, вказаними доказами підтверджується той факт, що безпосередньо з боку товариства будь-які умисні дії чи бездіяльність, направлені на ухилення від отримання поштової кореспонденції або повідомлень не вчинялись. Позивач забезпечив отримання ним кореспонденції саме за адресою, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 11702, Житомирська область, м.Звягель, вул. Варшавська 1, оф.7 (а.с.24). Неотримання товариством рекомендованого поштового відправлення №0600904622831 запиту ДПС України відбулось не з вини позивача та не внаслідок нехтування або його ухилення від виконання такого обов`язку, а внаслідок направлення таких поштових відправлень поштовою установою на поштове відділення, в якому позивач не обслуговується та внаслідок неповідомлення товариства про надходження таких поштових відправлень, що могло надати йому змогу отримати такі поштові відправлення. Верховний Суд у питанні застосування положень пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з пунктом 42.2 статті 42 ПКУ дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб саме до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. На думку колегії суддів істотне значення для правильного вирішення даної справи мало встановлення обставин забезпечення позивачу можливості реалізувати його права та обов`язки, передбачені Податковим кодексом України, зокрема можливості у визначені ПК України строки подати запитувану ДПС України документацію з трансфертного ціноутворення, яка могла істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, та прийняття рішення. Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до пп.39.4.9 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України контролюючий орган має право надіслати запит та вимагати подання додаткової інформації протягом 30 календарних днів з дати отримання такого запиту. У випадку вказаного вище правового регулювання слід дійти висновку, що початок 30-тиденного строку виконання встановленого законом обов`язку обумовлений саме фактом отримання запиту податкового органу. Водночас статтею 42 ПК України врегульовано порядок листування загалом, однак не встановлено моменту початку спеціального строку, передбаченого статтею 39.4.9 ПКУ. Так, спеціальна норма статті 39.4.9 ПКУ вимагає встановлення юридичного факту отримання платником податків такого запиту, а не вручення в розуміння загальних правил статті 42 без застосування статті 39 Податкового кодексу України, що необґрунтовано не враховано судом першої інстанції, оскільки отримання передбачає дійсну обізнаність адресата зі змістом документа, а не лише факт відправлення листа. За наслідком повного та об`єктивного дослідження всіх обставин у справі, наданих сторонами доказів, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач у даному випадку фактично був позбавлений можливості виконати свій обов`язок за пп.39.4.4 п.39.4 ст.39 ПК України з надання документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у визначені ПК України строки, а також був позбавлений гарантованого йому права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним приписів Податкового кодексу України, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження факту відсутності порушень податкового законодавства. Водночас, з урахуванням статті 308 КАС України, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій згідно з актом перевірки №23468/06-30-23-04/38021226 від 12.11.2024р., оскільки позивачем не зазначались такі обставини при зверненні до суду з позовною заявою та, відповідно, судом першої інстанції не надавалась оцінка правомірності розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій відносно позивача. Слід зазначити, що згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 11.12.2024 №00292760707 застосовані штрафні санкції у розмірі 1 611 000,00 грн. відповідно до пп. 54.3.3. п.54.3 ст.54, п. 120.3 ст. 120 ПК України. Відповідно до пп. 54.3.3. п.54.3 ст.54 ПК України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; Згідно з п. 120.3 ст. 120 ПК України, неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу - тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі: 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції; 3 відсотків суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно п. 109.1 ст. 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 ПК України). За положеннями п. 112.1 ст. 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При цьому п. 112.2 ст. 112 ПК України передбачено, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. На думку колегії суддів, в даному випаду відсутні підстави вважати, що саме позивач не вжив достатніх заходів щодо дотримання вимог Податкового кодексу України, оскільки за встановлених судом обставин позивач фактично був позбавлений, з незалежних від нього причин, можливості виконання обов`язку, передбаченого пп. 39.4.6, пп. 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПК України, а тому застосування до Товариства фінансової відповідальності у вигляді штрафних санкцій є необґрунтованим та безпідставним. Притягнення позивача до фінансової відповідальності за правопорушення, вчинення якого не пов`язано з діями чи бездіяльністю Товариства, а обумовлено незалежними від нього чинниками не може вважатись правомірним, справедливим та пропорційним. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В свою чергу недоведеність правомірності прийняття рішення (що воно прийнято обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених ПК України підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що прийняте Головним управлінням ДПС у Житомирській області податкове повідомлення рішення від 11.12.2024 №00292760707, яким нараховано штрафні санкції в сумі 1 611 000,00 грн., є протиправним, а тому підлягає скасуванню. Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене рішення суду на підставі ст. 317 КАС України підлягає скасуванню, а позовні вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення- рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00286282301 від 11.12.2024р. підлягають задоволенню. Згідно зі ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем при зверненні до суду першої інстанції був сплачений судовий збір у розмірі 24165,00 грн. згідно з платіжною інструкцією від 28 березня 2025 року №

1. При зверненні до суду апеляційної інстанції Товариством був сплачений судовий збір у розмірі 36247,50 грн. згідно з платіжною інструкцією від 20 січня 2026 року №

672. З огляду на задоволення судом апеляційної інстанції позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київтрансойл», стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у Житомирській області на користь позивача підлягають понесені товариством судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 60412,50 грн (за подання позовної заяви в розмірі 24165,00 грн та подання апеляційної скарги в розмірі 36247,50 грн.) Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київтрансойл» задовольнити повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київтрансойл» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкоового повідомлення-рішення скасувати. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення- рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00286282301 від 11.12.2024р. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (код ЄДРПОУ 44096781) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київтрансойл» судові витрати по сплаті судового збору в суді першої та апеляційної інстанції в розмірі 60412,50 грн (за подання позовної заяви в розмірі 24165,00 грн та подання апеляційної скарги в розмірі 36247,50 грн.) Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 18 березня 2026 року Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»