Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/16674/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16674/22 Суддя (судді) першої інстанції: Стойка В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В : До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування позову зазначено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.07.2022 року звернувся до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком. Заява була розглянута за принципом екстериторіальності, рішенням відповідача від 05.08.2022 №263040009311 в призначенні пенсії було відмовлено через недостатність страхового стажу; роз`яснено, що для зарахування навчання та періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки, які будуть ґрунтуватися на основі первинних документів. В подальшому, про відмову в призначенні пенсії позивача було повідомлено листом від 11.08.2022 року № 2600-0213- 8/98865. Позивач наголошував, що документи, додані до заяви про призначення пенсії, в достатній мірі визначають періоди його роботи як страховий стаж, вважає свої права порушеними та просив суд: - визнати протиправною відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , викладену у листі від 11.08.2022 року № 2600-0213- 8/98865 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві, прийняту на підставі рішення відділом призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком як особі, яка досягла 60 років та має страховий стаж не менше 29 років, з дня звернення до відповідача, а саме - з 29.07.2022 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва, на підставі Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 №2825-IX (зі змінами, внесеними згідно із Законом №3863-IX від 16.07.2024) та розробленого на виконання цього Закону Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 16.09.2024 №399, яким визначено порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України, дану адміністративну справу було передано на розгляд та вирішення Донецького окружного адміністративного суду. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу. 16.06.2025 року відповідачем надано клопотання згідно змісту якого Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просило врахувати під час розгляду справи по суті раніше поданий відзив на адміністративний позов. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії № 263040009311 від 05.08.2022 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2022 року про призначення пенсії з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 18.03.2026. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертався 29.07.2022 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві через відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян із заявою та документами на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV. До заяви про призначення пенсії було додано у тому числі дублікат трудової книжки НОМЕР_1 , дата заповнення якої відсутня. Також відповідно посвідчення Кримського художнього училища ім. Миколи Самокиша Міністерства культури та мистецтв України № 665075 виданого 23.12.1997 року, ОСОБА_1 в 1984 році вступив та в 1988 році закінчив повний курс Кримського художнього училища а спеціальністю «вчитель креслення та малювання». Посвідчення видано замість диплому № НОМЕР_2 . Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпеченні Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 . Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпеченні Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 05.08.2022 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за № 263040009311 у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 , при досягненні ним 60 років, на дату звернення (29.07.2022) відсутній необхідний страховий стаж. До стажу не зараховано періоди: період навчання, оскільки до заяви на призначення пенсії не надано диплом або уточнюючу довідку; період роботи згідно дубліката трудової книжки № НОМЕР_3 , оскільки відсутня дата її заповнення, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка, відтак дублікат трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , підлягає врахуванню при визначенні розміру страхового стажу з метою вирішення питання про призначення пенсії за заявою ОСОБА_1 від 29.07.2022 року. Щодо періоду навчання позивача в Кримському художньому училищі ім. Миколи Самокиша Міністерства культури та мистецтв України, який підтверджується посвідченням Кримського художнього училища ім. Миколи Самокиша Міністерства культури та мистецтв України № 665075 від 23.12.1997 року, суд вважав, що період навчання позивача, який підтверджується посвідченням Кримського художнього училища ім. Миколи Самокиша Міністерства культури та мистецтв України № 665075 від 23.12.1997 року, повинен бути врахованим до страхового стажу. Щодо відсутності інформації про дату початку навчання та закінчення у посвідченні № 665075 від 23.12.1997 року, суд зазначив, що у даному випадку відповідач 2 повинен був виходити з приписів положення п. 23 Порядку № 637, або враховувати період початку учбового періоду, яким є 01.09.1984 року, та період закінчення 31.05.1988 року, відтак початок навчання слід рахувати з 01.09.1982 року, а кінець навчання 01.07.1989 року. З урахуванням наведеного, суд задовольнив позовні вимоги. Натомість Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає вказані висновку суду незаконними та необґрунтованими, оскільки у рішення про відмову в призначенні пенсії від 05.08.2022 № 263040009311 розраховано страховий стаж Позивача, який склав 11 років 06 місяців 10 днів, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не порушувало права позивача при реалізації ним права на призначення пенсії за віком. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. З 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років - не менше 29 років. Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», набрав чинності 01.01.2004. До вказаної дати питання зарахування стажу для призначення пенсії, зокрема, регулювалося нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що у рішення про відмову в призначенні пенсії від 05.08.2022 № 263040009311 розраховано страховий стаж позивача, який склав 11 років 06 місяців 10 днів, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не порушувало права позивача при реалізації ним права на призначення пенсії за віком, колегія суддів звертає увагу на наступне. Згідно з п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 р. №58 (далі - Інструкція №58) записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Згідно із п.2.4. зазначеної Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Як встановлено, п. 2.14 Інструкції, у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій". Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах,запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу. Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а наявність відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням такого стажу. Колегія суддів звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а. Разом із цим, працівник не може нести відповідальність за неналежне оформлення трудової книжки. Із матеріалів справи вбачається, що інформації щодо періоду навчання трудова книжка НОМЕР_1 не містить. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637). Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Як визначено п. 8 Порядку № 637, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно п. 23 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). У відповідності до п.27 Порядку № 637, у тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця. Стосовно відсутності інформації про дату початку навчання та закінчення у посвідченні № 665075 від 23.12.1997, колегія суддів зауважує, що у даному випадку, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повинне було виходити з приписів положення п. 23 Порядку № 637, або враховувати період початку учбового періоду, яким є 01.09.1984 року, та період закінчення 31.05.1988 року, з наведеного випливає, що початок навчання слід рахувати з 01.09.1982 року, а кінець навчання 01.07.1989 року. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всі вимоги законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За правилами статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 243, 244, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд - У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді Я.М. Василенко В.В. Кузьменко