Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/7999/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/7999/25 Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді - Шевчук О.А. суддів Бойка А.В., Єщенка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙ ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: У липні 2025 року ТОВ «ПРОМСТРОЙ ІНВЕСТ» (далі ТОВ «ПРОМСТРОЙ ІНВЕСТ») звернулося до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі ГУ ДПС у Миколаївській області), та Державної податкової служби України (далі ДПС України), в якому просить: - визнати протиправними та скасувати рішення №12983233/43994308 від 17.06.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 22.05.2025; - зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 22.05.2025, датою її подання. Також в позовній заяві ставилося питання про стягнення на користь ТОВ «ПРОМСТРОЙ ІНВЕСТ» судових витрат, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року позов ТОВ «ПРОМСТРОЙ ІНВЕСТ» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення №12983233/43994308 від 17.06.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН подану ТОВ «ПРОМСТРОЙ ІНВЕСТ» податкову накладну № 1 від 22.05.2025, датою її подання. Суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «ПРОМСТРОЙ ІНВЕСТ» судовий збір в розмірі 1514 грн . Також за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України, суд стягнув на користь ТОВ «ПРОМСТРОЙ ІНВЕСТ» судовий збір в розмірі 1514 грн. 02 грудня 2025 року ТОВ «ПРОМСТРОЙ ІНВЕСТ», посилаючись на положення статей 134, 252 КАС України, подало до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просило вирішити питання щодо стягнення з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. В обґрунтування даної заяви указує, що під час підготовки та подання позову, розгляду даної справи в суді, були надані послуги адвоката, що підтверджується Договором про надання правової допомоги від 21.07.2025, актом виконаних робіт від 26.11.2025 та квитанцією до прибуткового ордера від 28.11.2025. Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року суд заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області витрати на правничу допомогу у сумі 1000 грн. на користь ТОВ «ПРОМСТРОЙ ІНВЕСТ». Також стягнуто на користь ТОВ «ПРОМСТРОЙ ІНВЕСТ» за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України витрати на правничу допомогу у сумі 1000 грн.. В задоволенні іншої частини заяви про ухвалення додаткового рішення суд відмовив. Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений позивачем розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн. не є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, натомість суд вважав що співмірним є відшкодування у сумі 2000 грн., і така сума відповідає критерію співмірності, наведеному у частині 5 статті 134 КАС України. В апеляційній сказі, ГУ ДПС у Миколаївській області посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні заяви. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що заявлена представником позивача сума витрат на правничу допомогу не є співрозмірною ціні позову, тобто є явно завищеною, а документи надані позивачем у цій адміністративній справі вказують на необґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката, а тому на безпідставність заяви про відшкодування витрат на правову допомогу. Окрім того, апелянт вважає, що адвокатом взагалі не вказаний час, витрачений на підготовку документів та супроводження справи, а дана судова справа не має Жодного впливу на репутацію платника чи його представника, як і жодного резонансу в суспільстві, що могло би вказувати на її складність чи значущість. При цьому, як зазначає апелянт, варто врахувати, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Позивач, у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, які узгоджуються із позицією суду першої інстанції, зазначає про безпідставність поданої скарги. Додаткове рішення суду вважає законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим, в задоволенні скарги просить відмовити, а додаткове рішення суду залишити без змін. Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частин 1 та 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Положення статті 59 Конституції України закріплюють, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. За правилами статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.12.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Пункт 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VІ встановлює, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Положення пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI визначають інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України визначає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Наведене свідчить, що норми КАС України передбачають такі критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Апелянт зазначає, що заявлена представником позивача сума витрат на правничу допомогу не є співрозмірною ціні позову, тобто є явно завищеною, а документи надані позивачем у цій адміністративній справі вказують на необґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката, та на безпідставність заяви про відшкодування витрат на правову допомогу. Оцінюючи висновки суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесення ТОВ «ПРОМСТРОЙ ІНВЕСТ» витрат на правничу допомогу, був наданий Договір про надання правової допомоги від 21.07.2025, який укладений між ТОВ «ПРОМСТРОЙ ІНВЕСТ» в особі директора Бернакової О.О. з однієї сторони, та адвокатом Островською О.В., яка діє на підставі свідоцтва про адвокатську діяльність №001274 від 03.11.2017 з іншого боку, відповідно до умов пункту 4.1 якого, за взаємною домовленістю за правову допомогу клієнт сплачує винагороду у розмірі 10 000 грн. Також на підтвердження витрат заявником надані копії акта виконаних робіт від 26.11.2025 та квитанції до прибуткового ордера від 28.11.2025.. Варто зазначити, що суд першої інстанції ухвалюючи додаткове рішення визнав обґрунтованим розмір витрат на правничу допомогу в загальній сумі 2000 грн., стягнувши її солідарно з обох відповідачів. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що розмір витрат на правничу допомогу визначений судом є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співмірності, колегія суддів дійшла таких висновків. Висновуючи з того, що в цьому випадку слід оцінювати обсяг фактично наданих адвокатом послуг, кількість витраченого часу, співмірність послуг категорії складності справи, колегія суддів установила, що справа, яка є предметом даного розгляду відноситься до справ незначної складності, розглядалася судом у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, на підставі наявних в неї доказів. Також, колегія суддів бере до уваги, що предмет спору в цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних та правових актів, а відтак складення процесуальних документів, не займає значного часу. Дослідивши матеріали справи, а також взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, зміст, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції оцінюючи складність справи, з урахуванням ціни позову, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, дійшов правильного висновку, що співмірним є розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у сумі 2000 грн. На переконання колегії суддів, апелянт не довів того, що надані послуги були необґрунтованими, а також того, що визначена судом сума витрат на правничу допомогу адвоката є завищеною. Відтак, на думку колегії суддів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають частковій компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. ЄСПЛ у справі «Stankiewicz v. Poland», заява № 46917/99 дійшов висновку, що відмова національних судів у відшкодуванні заявникам судових витрат, понесених в ході адміністративного провадження, в якому вони оскаржували накладення державною інспекцією з праці штрафів і за результатами якого вони домоглися скасування цих рішень як необґрунтованих, становило порушення їхнього права на доступ до суду, і тому порушення пункту 1 статті 6 Конвенції незалежно від сум цих витрат. Водночас витрати не мають бути понесені безвідповідально чи без належного обґрунтування. Враховуючи все викладене, колегія суддів вважає, що будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у правомірності висновку суду першої інстанції, апелянт не навів, а тому не вбачає підстав для задоволення скарги. Відповідно до частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для скасування додаткового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення. Додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙ ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України Головуюча суддя О. А. Шевчук суддя А. В. Бойко суддя О. В. Єщенко