Постанова 4854 № 420/15905/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/15905/25 перша інстанція: суддя Білостоцький О.В., повний текст судового рішення складено 15.01.2026, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючої-судді Казанчук Г.П. суддів Градовського Ю.М., Єщенка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САГАН ІНОВЕЙШН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- ВИКЛАД ОБСТАВИН : ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН» звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12291181/39895927 від 30.12.2024 року; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 10.05.2024 року, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «САГАН ІНОВЕЙШН» датою її подання; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12291173/39895927 від 30.12.2024 року; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №12 від 19.06.2024 року, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «САГАН ІНОВЕЙШН» датою її подання. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним у встановленому законодавством порядку було складено та направлено до контролюючого органу податкові накладні №8 від 10.05.2024 року та №12 від 19.06.2024 року (далі ПН), реєстрацію яких, з посиланням на вимоги п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу (далі - ПК України), було необґрунтовано зупинено. При цьому, підставою для зупинення Комісією Головного управління ДПС в Одеській області було зазначено п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання про реєстрацію/відмову у реєстрації цих же ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження правомірності та реальності господарської операції, відображеної у вищевказаних ПН, підприємством були направлені до податкового органу пояснення та первинні документи. Однак, Комісією були прийняті рішення №12291181/39895927 від 30.12.2024 року та №12291173/39895927 від 30.12.2024 року про відмову у реєстрації вищезазначених податкових накладних. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «САГАН-ІНОВЕЙШН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12291181/39895927 від 30.12.2024 року та №12291173/39895927 від 30.12.2024 року про відмову у реєстрації податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «САГАН-ІНОВЕЙШН» №8 від 10.05.2024 року та №12 від 19.06.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САГАН-ІНОВЕЙШН» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4844,80 грн. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, на думку суду, в повній мірі виконав свій обов`язок щодо надіслання до податкового органу всіх необхідних первинних документів та пояснень на підтвердження факту господарської операції з контрагентом, які зазначені в ПН. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік. Апелянт стверджує, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. При цьому, відповідні первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням Головного управління ДПС в Одеській області на виявлені порушення у поданих ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН», на виконання вимог Порядку №520, документах. Зокрема, апелянт зазначає, що первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити. Апелянт просить врахувати, що платіжні інструкції, надані на розгляд комісії регіонального рівня, не містять підпису платника банківської установи, а тому, Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що платіжні інструкції є сумнівними та ймовірно складені з порушенням чинного законодавства. Рух справи в апеляційній інстанції: Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 відкрито апеляційне провадження і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, - УСТАНОВИВ: Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що Товариство з обмеженою відповідальністю «САГАН-ІНОВЕЙШН» (далі підприємство) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 39895927. При здійсненні господарської діяльності, між товариством з обмеженою відповідальністю «САГАН-ІНОВЕЙШН» (як постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕРГІОС» (як покупцем) (далі сторони) було укладено Договір поставки №2 від 17.01.2024 року (далі Договір), за п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах Договору. Згідно п.1.2 Договору предметом поставки є такий товар(и) - блоки дверні металеві протиударні вхідні з класом вогнестійкості ЕІ30. Відповідно до п.4.1 Договору вартість партії товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначається в додатку до Договору або у рахунку-фактурі, що складені згідно замовлення покупця. Вартість товару вважається погодженою покупцем з моменту оплати (в тому числі часткової) рахунка-фактури постачальника, або приймання товару за видатковою накладною в залежності від того, яка подія сталася першою. На підтвердження виконання вимог вищевказаного Договору, а саме оплати товару (блоки дверні металеві протиударні вхідні з класом вогнестійкості ЕІ30) покупцем, до суду було надано платіжну інструкцію №697 від 10.05.2024 року на суму 3 715 470,00 грн. з ПДВ та платіжну інструкцію №997 від 19.06.2024 року на суму 412 830,00 грн. з ПДВ. За фактом першої події, а саме зарахування на рахунок підприємства оплати за товар, позивач виписав та подав на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових наступні податкові накладні: №8 від 10.05.2024 року на суму 3 715 470,00 грн. з ПДВ; №12 від 19.06.2024 року на суму 412 830,00 грн. з ПДВ. Вищезазначені податкові накладні згідно квитанцій від 30.05.2024 року та 02.07.2024 року були доставлені до Державної податкової служби України, але їх реєстрацію було зупинено з посиланням на положення п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. У квитанціях зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 7308 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). У квитанції від 30.05.2024 року (згідно ПН №8) було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, а у квитанції від 02.07.2024 року (згідно ПН №12) було запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. З огляду на зазначене, підприємством засобами електронного сервісу М.E.DOC було направлено до Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення №1 від 26.12.2024 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме відносно ПН №8 від 10.05.2024 року та ПН №12 від 19.06.2024 року. До вищезазначеного повідомлення були додані первинна документація та письмові пояснення, в яких зазначено, що підприємство уклало Договір №2 від 17.01.2024 року на поставку блоків дверних металевих протиударних вхідних з класом вогнестійкості ЕІ ЗО, ЕІ6О, металевих технічних дверей, блоків ревізійних, на підставі чого було складено специфікацію №5 від 09.05.24 року та виписано рахунок-фактуру №103 від 09.05.2024 року. Покупець здійснив передплату згідно платіжних інструкції №697 від 10.05.2024 року та №997 від 19.06.2024 року. Партія товару була зроблена і передана покупцю, на підтвердження чого надано видаткову накладну №0000079 від 19.06.24 року та товарно-транспортні накладні. На підтвердження наявності у підприємства приміщення для здійснення господарської діяльності надано примірник договору оренди приміщення та акт прийому-передачі нерухомого майна в оренду; на підтвердження наявності матеріально-технічної бази у підприємства надано примірники договорів поставки, договорів купівлі-продажу, акти звірки (звіряння) та видаткові накладні. Однак, рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12291181/39895927 від 30.12.2024 року та №12291173/39895927 від 30.12.2024 року позивачу було відмовлено у реєстрації вищевказаних ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено, що такими документами є первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфікації, накладні. Не погодившись із вищезазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Аналогічні за своїм змістом положення визначено п.201.10 ст.201 ПК України. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 (далі Порядок №1165). Відповідно до п.4, п.5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Згідно п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Вимоги до квитанції визначено п.11 Порядку №1165. У постановах від 03.06.2021р. по справі №822/2095/18, від 24.06.2021р. по справі №140/2034/19 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень. З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд апеляційної інстанції надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкових накладних та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятих Комісією рішень про відмову в їх реєстрації. На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165. Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: Обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі. Як вже зазначалося колегією суддів, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стало те, що обсяг постачання товару/послуги 7308 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Разом з цим, в порушення п. 11 Порядку №1165, в квитанції відсутній обґрунтований розрахунок за п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а також вони містять вимогу про надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення. У постановах від 03.11.2021р. у справі №360/2460/20, від 29.06.2022р. у справі №380/5383/21, від 27.07.2022р. у справі №520/15348/2020, від 16.09.2022р. у справі №380/7736/21, від 25.11.2022р. №320/3484/21 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд. Колегія суддів вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН, не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Разом з тим, вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, без здійснення відповідних розрахунків, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520). Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «;Про електронні довірчі послуги». У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно з вимогами пунктів 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до контролюючого органу пояснення щодо операцій, які здійснено на підставі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, до яких долучено копії наявних документів. У спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних відповідачем зазначено про надання платником податку документів, складених з порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Крім того, колегія суддів спростовує доводи апелянта з посиланням на постанову правління НБУ №75 від 04.07.2018 року «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» стосовно відсутності у банківській виписці, наданої позивачем, усіх обов`язкових реквізитів, які передбачені законодавством України (не завірена належним чином підписами посадових та службових осіб, а також, платником). Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 Постанови Національного Банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» від 04.07.2018 року №75 це Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України. Таким чином, оскільки позивач не є банківською установою, тому вимоги цієї постанови на нього не поширюються. Разом з тим, Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року № 163 передбачено, що ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі. Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги (п. 9 Інструкції). Відповідно до п. 37 Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника;4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис (и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача. Платник заповнює обов`язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів. Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом. Надавач платіжних послуг платника та платник у разі ініціювання платником платіжної операції із застосуванням засобів дистанційної комунікації мають право у відповідному договорі встановити перелік реквізитів платіжної інструкції, які надавач платіжних послуг платника за наявності технічної можливості заповнює автоматично на підставі інформації, отриманої в процесі ідентифікації платника. Колегія суддів зазначає, що відносини учасників платіжних систем «клієнт-банк», «клієнт-Internetбанк» регулюються, крім договору між банком та клієнтом, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976). Відповідно до пункту 1.14 статті 1 Закону №2346-ІІІ електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Згідно зі статтею 18 Закону №2346-ІІІ електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Відповідно до Положень Постанови Правління НБУ від 29.07.2022 №163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» через централізовану систему електронний банк - клієнт було сформовано Позивачем платіжне доручення на здійснення платіжних операцій в електронному вигляді, підписує їх за допомогою ЕЦП та засобами електронного зв`язку та направляє до банківської установи. Банком перевіряється уся інформація, правильність заповнення усіх обов`язкових реквізитів, ідентифікується клієнт (Позивач), платіжне доручення проводиться банком, в підтвердження чого накладається електронна печатка, ставиться підпис голови правління банку та направляється на адресу Позивача. Саме такий електронний документ і використовує Позивач для цілей ведення бухгалтерського обліку та саме такі копії платіжних доручень та платіжних інструкцій (електронних документів) в копіях надавались Відповідачу через електронний кабінет платника податків разом з поясненнями для розблокування податкової накладної, при цьому кожна копія документу була підписана, тобто завірена, за допомогою електронно цифрового підпису (ЕЦП). Відповідно до п.22 Положень Надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність: 1) номера рахунку отримувача та коду отримувача або 2) унікального ідентифікатора отримувача. Надавач платіжних послуг приймає рішення щодо перевірки в платіжній інструкції інформації, зазначеної в підпункті 1 або в підпункті 2 пункту 22 розділу I цієї Інструкції, самостійно, а якщо він є учасником платіжної системи, то згідно з правилами платіжної системи. Надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише в разі відповідності інформації, зазначеної в підпункті 1 або в підпункті 2 пункту 22 розділу I цієї Інструкції, тій інформації про отримувача, що зберігається в цього надавача платіжних послуг. Відповідно до Положення Ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі. З тексту Постанови Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 вбачається, що цією постановою затверджено ПОЛОЖЕННЯ про організацію бухгалтерського обліку в банках України. Пунктом 2 Положення встановлено, що це Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України. Пунктом 42 Положення встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Пунктом 43 Положення передбачено, що первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання законодавства України про електронні документи та електронний документообіг. Пунктом 51 Положення встановлено, що первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити, серед іншого, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Отже, що відповідно до Положення, затвердженого Постановою НБУ №75 від 04.07.2018 р. наявність такого реквізиту, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції обов`язкове саме для ведення бухгалтерського обліку в банках України, та здійснення операції з фактичного перерахування коштів між розрахунковими рахунками клієнтів банківської установи. Колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, про що зазначається апелянтом в апеляційній скарзі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 року по справі №500/2237/20. З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкових накладних складені у відповідності до вимог законодавства та є достатніми для здійснення реєстрації. Одним з доводів апелянта є не те, що з наданих на розгляд комісії регіонального рівня документи були відсутні: рахунки-фактури, акти приймання-передачі, розрахункові документи (в т. ч. рахунки на оплату, платіжні інструкції, банківські виписки) за товар відповідно до договорів із постачальниками ТОВ «САГАН ІНОВЕЙШН»; - розрахункові документи (в т. ч. рахунки на оплату, платіжні інструкції, банківські виписки) відповідно до договорів оренди. З цього приводу колегія суддів зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень є надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. В свою чергу в апеляційній скарзі апелянт фактично свої доводи зводить до ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення, що є зовсім іншою підставою передбаченою пункту 4 цього Порядку. При цьому, пунктом 9 Порядку №520 контролюючому органу надано право направлення платнику податків повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з пропозицією щодо надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування. Однак, таким правом Комісія не скористалася та прийняла спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, які належним чином не обґрунтувала. Крім іншого, колегія суддів наголошує, що вирішуючи спір у цій категорії справ слід враховувати, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Проте здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу. Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Про таке неодноразово висловлювався Верховний Суд у низці постанов, зокрема, у постанові від 02.12.2025 р. справа №400/996/25. Також Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд. Отже, враховуючи чисельну практику Верховного Суду, колегія суддів виходить із того, що у даному спорі предметом судового контролю є правомірність рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної. На цій стадії податкового контролю законодавець не передбачив повноважень контролюючого органу щодо встановлення або оцінки реальності господарських операцій. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області є протиправним та підлягає скасуванню. Також, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції вимог позову про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні. Аналогічну правову позицію щодо способу відновлення порушеного права платника податків висловлено Верховним Судом у постановах від 12.04.2023р. по справі №500/1836/22, від 27.04.2023р. по справі №460/8040/20, від 20.04.2023р. у справі №380/4746/22, від 06.03.2024р. по справі №440/3706/23, від 11.04.2024р. по справі №500/4244/22. При цьому, колегія суддів зауважує, що надання оцінки усім первинним документам на підтвердження реальності здійснення господарської операції, за результатом якої складені податкові накладні та, на підставі яких, у подальшому можливо буде сформований податковий кредит, податковий орган набуде реальної можливості при проведенні податкової перевірки. Водночас, перевірка під час реєстрації податкових накладених не може підміняти собою податку перевірку. Таким чином, доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до вимог ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Судом апеляційної інстанції враховані приписи п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі № 420/15905/25 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Головуюча суддя Г.П. Казанчук Судді Ю.М. Градовський О.В. Єщенко