Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/39285/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39285/25 Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Єщенка О.В., Казанчук Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025р. по справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2025р. ГУ ПФУ в Одеській області звернулося до суду із позовом до ВПВР УЗПВР в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 , в якому просило: - визнати протиправною та скасувати постанову відповідача ВП №79084667 від 14.11.2025 про накладення штрафу в розмірі 5 100грн.. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду не було враховано, що невиконання боржником рішення суду відбулось з поважних причин. Посилаючись на вказане, позивач просив позов задовольнити. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено. В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026р. замінено відповідача по справі №420/39285/25 з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (ЄДРПОУ 43315529) на його правонаступника Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45862901). Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що ГУ ПФУ продовжує вчиняти дії щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 всупереч резолютивної частини рішення суду від 14.04.2025р. по справі №420/4134/25. При цьому, суд вказав, що ГУ ПФУ у позові не зазначено про будь-які об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення суду, в частині виплати пенсії без обмеження максимальним розміром Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2025р. по справі №420/4134/25, яке набрало законної сили 26.08.2025р., зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати та виплачувати з 1.01.2025р. пенсію ОСОБА_1 в повному розмірі, без обмеження максимальним розміром та без застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою КМУ «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 3.01.2025р. №1, з урахуванням раніше виплачених сум. 8.09.2025р. Одеським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист по справі №420/4134/25 на вимогу зобов`язального характеру. 11.09.2025р. відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №79084667 з виконання виконавчого листа №420/4134/25 від 8.09.2025р.. 15.09.2025р. ГУ ПФУ в Одеській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1.01.2025р. без обмеження максимальним розміром та без застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою КМУ «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 3.01.2025р. №1. Сума доплати за період з 1.01.2025р. по 30.09.2025р. з урахуванням фактично виплачених сум склала 539 322,84грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Листом від 22.09.2025р. за №1500-0405-5/157678 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило державного виконавця про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2025р. по справі №420/4134/25 та про проведення перерахунку пенсії з 1.01.2025р.. 14.11.2025р. державним виконавцем у ВП №79084667 прийнято постанова про накладення штрафу у розмірі 5 100грн. на ГУ ПФУ в Одеській області. Не погодившись із вказаною постановою про накладення штрафу, ГУ ПФУ в Одеській області звернулося до суду із даним позовом. Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує її незаконність та скасування, судова колегія виходить з наступного. Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 2.06.2016р. (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно із п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Статтею 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Частиною 5 вказаної статті визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 цього Закону. При цьому, порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений ст.63 Закону №1404-VIII. Відповідно до ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. Частиною шостою статті 26 цього Закону передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Згідно із ч.2 ст.63 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Аналіз наведених норм свідчить, що державний виконавець наділений правом накладення на боржника штрафу у разі невиконання боржником рішення суду виключно за відсутності поважних причин для такого невиконання. Судова колегія звертає увагу, що за своєю природою штраф - це міра адміністративної відповідальності. Штрафи представляють собою грошові стягнення, тобто є обтяженням майнового характеру для учасників виконавчого провадження. При цьому, штрафи можуть накладатися лише за винні дії чи бездіяльність. При цьому, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником, та які не залежали від його волевиявлення. Як вбачається із матеріалів справи, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2025р. по справі №420/4134/25, яке набрало законної сили 26.08.2025р., зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати та виплачувати з 1.01.2025р. пенсію ОСОБА_1 в повному розмірі, без обмеження максимальним розміром та без застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою КМУ «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 3.01.2025р. №1, з урахуванням раніше виплачених сум. Згідно із листом ГУ ПФУ в Одеській області від 22.09.2025р. за №1500-0405-5/157678 позивач 5.09.2025р. провів перерахунок пенсії з 1.01.2025р.. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 1.10.2025р. встановлено на рівні 95 964,4грн.. Сума доплати за період з 1.01.2025р. по 30.09.2025р. з урахуванням фактично виплачених сум склала 539 322,84грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації (скріншот з реєстру судових рішень додається). Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, що згідно із розрахунком пенсії станом на 1.03.2025р., який проведено 15.09.2025р., підсумок пенсії ОСОБА_1 з надбавками становить 97 839,4р.. З урахуванням обмеження максимальним розміром 95 964,4грн.. Згідно із розрахунком пенсії станом на 1.10.2025р. підсумок пенсії з надбавками становить 97 839,4грн.. З урахуванням обмеження максимальним розміром 95 964,4грн.. Вказані обставини встановлені ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2025р. у справі №420/4134/25 про встановлення судового контролю. Отже, судова колегія вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції про те, що ГУ ПФУ в Одеській області продовжує з 1.03.2025р. вчиняти дії щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 всупереч рішенню від 14.04.2025р. по справі №420/4134/25. При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що спірна постанова про накладення штрафу прийнята саме внаслідок триваючих дій боржника щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, а не за фактичну виплату перерахованої суми пенсії. Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови відповідача у ВП №79084667 від 14.11.2025 про накладення штрафу в розмірі 5 100грн.. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: О.В. Єщенко Г.П. Казанчук