Ухвала КАС ВС № 360/1466/25

УХВАЛА 17 березня 2026 року м. Київ справа №360/1466/25 адміністративне провадження № К/990/8694/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі № 360/1466/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо уточнення записів в особовій пенсійній справі позивача та призначення пенсії по інвалідності в наслідок війни довічно; - зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію по інвалідності в наслідок війни довічно; - визнати протиправною припинення відповідачем з червня 2024 року пенсійних виплат по інвалідності в наслідок війни позивачу; - зобов`язати відповідача поновити пенсійні виплати по інвалідності в наслідок війни позивачу з червня 2024 року; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо переводу з одного виду пенсії на інший та призначення позивачу пенсії по інвалідності в наслідок війни в розмірі 60% грошового забезпечення відповідно до норм, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; - зобов`язати відповідача перевести позивача з 14 травня 2024 року (дати подання заяви про переведення) на пенсію по інвалідності в наслідок війни в розмірі 60% грошового забезпечення відповідно до норм визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; - зобов`язати відповідача сплатити позивачу пенсію по інвалідності в наслідок війни в розмірі 60% грошового забезпечення відповідно до норм визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням раніше сплачених пенсійних виплат. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.09.2025, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 09 червня 2025 року про переведення з пенсії за віком, призначеної за Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 червня 2025 року про переведення з пенсії за віком, призначеної за Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" по суті порушених у ній питань та прийняти відповідне рішення, передбачене Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 25.02.2026 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах надійшла касаційна скарга через підсистему "Електронний суд". Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках. Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг віднесено до категорії справ незначної складності. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Виключні випадки, за яких судові рішення у справах незначної складності та інших, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження підлягають касаційному оскарженню передбачають, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Виходячи з приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій, за наслідками якого постановлено судове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Покликання у касаційній скарзі на те, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, справа становить значний суспільний інтерес є безпідставним, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено наявності таких обставин і доказів на підтвердження їх наявності не надано. В частині обгрунтування виняткового значення справи, доводи скаржника також є безпідставними, оскільки носять узагальнений, абстрактний характер, стосуються висновків суду щодо предмету спору та фактично зводяться до незгоди з постановленими судовими рішеннями, які на думку скаржника, є незаконними. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі № 360/1466/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується. Судді О.П. Стародуб Я.О. Берназюк С.М. Чиркін