Постанова 4851 № 520/26172/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2026 р. Справа № 520/26172/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Русанової В.Б. , П`янової Я.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 26.11.25 по справі № 520/26172/25 за позовом Приватного підприємства "Національні традиції" до Харківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, ВСТАНОВИВ: Позивач Приватне підприємство "Національні традиції" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000257/2 від 09.07.2025 та картку відмови №UA807200/2025/000308 від 09.07.2025. В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивач правильно визначив митну вартість предмету імпорту за ціною договору. Зазначив, що всі документи складені належно та вичерпно підтверджували митну вартість товару, заперечував правомірність виникнення підстав для сумнівів у правильності розрахунків. Наголошував на відсутності підстав для збільшення митної вартості товару. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000257/2 від 09.07.2025. Визнано протиправною та скасовано Картку відмови Харківської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2025/000308 від 09.07.2025. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці на користь Приватного підприємства "Національні традиції" 6031,82 грн. у якості компенсації витрат на оплату судового збору та 5000,00 грн у якості компенсації витрат на оплату професійної правничої допомоги. Не погодившись з вказаним рішенням, Харківською митницею подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем, на вимогу митного органу та на підставі с. 2, ч. 3 та ч. 4 ст. 53 МК України, а також з урахуванням спрацьованих по спірній ЕМД №25UA807200010088U0 від 08.07.2025 ризиків, згенерованих системою ризиків АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, поданих позивачем до митного контролю та митного оформлення, не надані додаткові документи, які б підтверджували числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Вказує, що жоден нормативно-правовий документ не зобов`язує митний орган у запиті на надання додаткових документів зазначати, які саме розбіжності виявлені посадовою особою митного органу під час аналізу документів, поданих до митного оформлення. Вказує, що встановлені митницею обставини у вигляді розбіжностей в наданих до митного оформлення документах, відсутності у них всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та розбіжність заявлених рівнів митної вартості в порівнянні з наявною в митниці ціновою інформацією за фактами митних оформлень подібних товарів, виключали можливість для митного органу визнати заявлену декларантом та розраховану за основним методом митну вартість товарів. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивачем зазначено, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга не містить належного обґрунтування із зазначенням того, які саме конкретно норми матеріального права неправильно розтлумачено або не застосовано та у чому саме полягає неправильність застосування таких норм, як і не містить належного обґрунтування порушення норм процесуального права судом першої інстанції. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 залишити без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку. Матеріалами справи підтверджено, що 05.04.2024 між ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" (Покупець) та SHAOXING HUAQI TEXTILE CO., LTD, (Постачальник) укладено контракт №SHT20240405. 07.05.2025 між ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та SHAOXING HUAQI TEXTILE CO., LTD укладено додаткову угоду до Контракту №б/н від 07.05.2025, якими доповнено статтю 3 Контракту. Абзацами 1, 2 ст. 1 Контракту визначено, що: "Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товари в асортименті (далі - "Товар"). Покупець зобов`язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору". Абзацом 2 статті 2 Контракту встановлено: "Загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку". Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту: "Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі". Згідно зі ст. 4 Контракту: "Ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США". Відповідно до абз. 2 ст. 5 Контракту "Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця". 01.04.2025 між Приватним підприємством "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" (Комісіонер) і ТОВ "ІРТОС ГРАНД" (Комітент) укладено договір комісії №б/н. Підпунктом 1.1. пункту 1 Договору комісії визначено, що: "Комісіонер бере на себе зобов`язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України Товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару". Відповідно до підпункту 2.10. пункту 2 Договору комісії до обов`язків Комісіонера належить: "У разі не згоди з визначеною митним органом митною вартістю товарів, оскаржувати відповідні рішення до суду". У межах даного Контракту у липні 2025 року відбулась поставка до України (тобто імпорт товару): (Товар 1) Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним ширина 200 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 195 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 260 (+/-10) г/м2: Fabric -38856,00 м.: Виробник SHAOXING HUAQI TEXTILE CO., LTD Торговельна марка немає даних Країна виробництва CN; (Товар 2) Застібки-блискавки з пластмасовими зубчиками: Zipper/Змійка-блискавка - 17.770,00 м. Виробник SHAOXING HUAQI TEXTILE CO., LTD Торговельна марка немає даних Країна виробництва CN. 08.07.2025 заявником подано до суб`єкта владних повноважень електронну митну декларацію №25UA807200010088U0, де вартість визначена на загальну суму 41898,16 доларів США. У графі 22 указаної митної декларації указана загальна сума за рахунком була визначена у - 41.898,16 доларів США; у графі 42 вартість Товару 1 становила 41187,36 доларів США, вартість Товару 2 становила 710,80 доларів США. Позивач зазначає, що разом із указаною митною декларацією заявником до суб`єкта владних повноважень подані:

1. Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 02.05.2025;

2. Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № SHT250502-1 від 02.05.2025;

3. Коносамент (Bill of lading) № 142501137052 від 07.05.2025;

4. Автотранспортна накладна CMR № 6459 від 01.07.2025;

5. Декларація (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSKU1TK1 від 01.07.2025;

6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № SHT250502-1 від 02.05.2025;

7. Загальна декларація прибуття (у вигляді електронного повідомлення) № 25UA141000726305Z0 від 02.07.2025;

8. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № SHAOXING20250224/09 від 24.02.2025 (з перекладом);

9. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-16/07-2025 від 07.07.2025;

10. Розрахунок ціни (калькуляція собівартості) № SHT250502-1 від 02.05.2025 (з перекладом);

11. Зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) № SHT20240405 від 05.04.2024;

12. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 07.05.2025;

13. Внутрішній договір (контракт) комісії № б/н від 01.04.2025;

14. Видаткова накладна № SHT250502-1 від 02.05.2025 (з перекладом);

15. Відвантажувальна специфікація №SHT250502-1/7 від 02.05.2025 (з перекладом);

16. Комерційна пропозиція №SHAOXING20240318 від 18.03.2024 (з перекладом);

17. Лист № 06/10-1 від 10.06.2025 з інформацією від ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ", що страхування вантажу не здійснювалося;

18. Лист № 06/10-2 від 10.06.2025 з інформацією від ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування;

19. Лист № SHT250502-1/1 від 02.05.2025 від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);502-1/2 від 02.05.2025 від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

21. Лист № SHT250502-1/3 від 02.05.2025 від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

22. Лист № SHT250502-1/4 від 02.05.2025 від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

23. Лист №SHT250502-1/5 від 02.05.2025 від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом);

24. Якісний опис № SHT250502-1/6 від 02.05.2025 (з перекладом). Під час вивчення цих документів відповідачем - суб`єктом владних повноважень виявлено, що за іншими митними деклараціями, а саме: МД№UA401060/2025/006331 (25UA401060006331U1) від 06.05.2025 (Товар №1) рівень митної вартості на подібний (аналогічний) товар становить 3,97 дол. США за 1 кг; МД№UA500500/2025/015410 (25UA500500015410U0) від 14.05.2025 (Товар №8) рівень митної вартості на подібний (аналогічний) товар становить 3,02 дол. США за 1 кг, а подані до митного оформлення товару документи містять суттєві розбіжності та недоліки і не повною мірою підтверджують самостійно обчислену заявником митну вартість товару. Так, суб`єктом владних повноважень застосована процедура консультацій з приводу рівня митної вартості товару і заявнику запропоновано додатково подати: - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476; - Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо. Окрім того, повідомленням від 08.07.2025 митним органом запропоновано надати транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту 142501137052; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати згідно умов коносамента 142501137052; транспортно-експедиційні договори з особою, вказаною в СМR, заявки щодо транспортного перевезення, рахунки щодо транспортного перевезення (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури; експортну митну декларацію з датою експорту та відмітками митних органів країни відправлення (а.с. 52 зворот). Позивачем 09.07.2025 надано додаткові пояснення на повідомлення відповідача. За результатами проведеного контролю митної вартості товару відповідачем 09.07.2025 видано рішення №UA807000/2025/000257/2 про коригування митної вартості товару, відповідно до якого митна вартість товару визначена митницею за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС - МД №UA401060/2025/006331 від 06.05.2025 (Товар №1), а рівень митної вартості встановлений - 3,97 дол. США за 1 кг, та МД№UA500500/2025/015410 від 14.05.2025 (Товар №8), а рівень митної вартості встановлений - 3,02 дол. США, тому відповідачем збільшено митну вартість з 41187,36 дол. США до 80923,29 дол. США. Підставою для прийняття оскарженого рішення відповідач посилається на положення ст.ст. 54-64 Митного кодексу України, а також посилається на "Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів", які переміщуються через митний кордон України, проведення аналізу баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено. 09.07.2025 на підставі рішення про коригування митної вартості товару відповідачем також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2025/000308. Позивач виконав вимоги вказаних рішень суб`єкта владних повноважень і оформив ввезення товару за визначеним Митницею показником митної вартості товару за митною декларацією №25UA807200010167U9 від 09.07.2025. Різниця між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, склала 502651,00 гривень. Зазначаючи про протиправність рішення про коригування митної вартості та картки відмови, позивач оскаржив їх до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України). Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Відповідно до частині 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України). Згідно з ч. ч. 4, 5, п. 5 ст.10 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України). Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеного в даній нормі. Відповідно до частин першої - третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно з частинами шостою та сьомою вказаної статті МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Положеннями частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. За приписами частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19 лютого 2019 року у справі № 804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 06 травня 2020 року у справі № 140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі № 804/14964/15) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковим, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальших дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі № 480/4423/18). Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Аналогічне правозастосування викладене у постанові Верховного суду від 08 серпня 2025 року у справі № 460/164/24. Колегія суддів зазначає, що можливість надання декларантом додаткових документів на підтвердження правомірності визначення митної вартості товарів за першим методом прямо залежить від чіткого визначення Митницею конкретних обставин, які викликали у неї сумніви у достовірності задекларованої митної вартості, а тому недотримання цих умов свідчить про порушення ним критеріїв правомірності рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, які закріплені у частині другій статті 2 КАС України. Аналогічне правозастосування викладене у постановах від 25 лютого 2020 року у справі № 260/718/19, від 08 лютого 2020 року у справі № 825/648/17 та ін. Також, колегія суддів звертає увагу, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598). Відповідно до абзаців 4 та 5 правил заповнення графи 33 визначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Тобто, вимоги вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічне правозастосування викладене у постановах від 25 лютого 2020 року у справі №260/718/19, від 08 лютого 2020 року у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19, від 17.01.2022 р. у справі № 520/2000/19. Суд апеляційної інстанції зазначає, що митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у деклараціях митної вартості зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методами. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18, від 20.06.2023 у справі №1.380.2019.006247. Колегія суддів зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 року по справі № 815/5791/17. З матеріалів справи встановлено, що 07.05.2025 між ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" (Покупець) та та SHAOXING HUAQI TEXTILE CO., LTD укладено додаткову угоду до Контракту №б/н від 07.05.2025, якими доповнено статтю 3 Контракту. Абзацами 1, 2 ст. 1 Контракту визначено, що: "Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товари в асортименті. Покупець зобов`язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору". Абзацом 2 статті 2 Контракту встановлено: "Загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку". Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту: "Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі". Згідно зі ст. 4 Контракту: "Ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США". Відповідно до абз. 2 ст. 5 Контракту "Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця". 01.04.2025 року між Приватним підприємством "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" (Комісіонер) і ТОВ "ІРТОС ГРАНД" (Комітент) укладено договір комісії №б/н. Підпунктом 1.1. пункту 1 договору комісії визначено, що: "Комісіонер бере на себе зобов`язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України Товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару". Відповідно до підпункту 2.10. пункту 2 договору комісії до обов`язків Комісіонера належить: "У разі не згоди з визначеною митним органом митною вартістю товарів, оскаржувати відповідні рішення до суду". Позивачем подано до Харківської митниці 08.07.2025 електронну митну декларацію, яка прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 25UA807200010088U0 для митного оформлення (випуску) товарів, які поставлено згідно Контракту. На виконання п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України та на підтвердження заявленої в митних декларації №25UA807200010088U0 від 08.07.2025 інформації, зокрема, митної вартості товару, позивачем подано повний пакет необхідних документів згідно ст. 53 МК України. На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 41898,16 доларів США, разом із декларацією подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № б/н від 02.05.2025; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №SHT250502-1 від 02.05.2025, коносамент (Bill of lading) № 142501137052 від 07.05.2025; автотранспортну накладну CMR № 6459 від 01.07.2025; декларацію (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSKU1TK1 від 01.07.2025; декларацiю про походження товару (Declaration of origin) № SHT250502-1 від 02.05.2025; загальну декларацію прибуття (у вигляді електронного повідомлення) № 25UA141000726305Z0 від 02.07.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №SHAOXING20250224/09 від 24.02.2025 (з перекладом); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-16/07-2025 від 07.07.2025; розрахунок ціни (калькуляція собівартості) № SHT250502-1 від 02.05.2025 (з перекладом); зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) № SHT20240405 від 05.04.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від07.05.2025; внутрішній договір (контракт) комісії №б/н від 01.04.2025; видаткову накладну № SHT250502-1 від 02.05.2025 (з перекладом); відвантажувальну специфікацію № SHT250502-1/7 від 02.05.2025 (з перекладом); комерційну пропозицію №SHAOXING20240318 від 18.03.2024 (з перекладом); лист №06/10-1 від 10.06.2025 з інформацією від ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ", що страхування вантажу не здійснювалося; лист №06/10-2 від 10.06.2025 з інформацією від ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування; лист № SHT250502-1/1 від 02.05.2025 від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно -розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист № SHT250502-1/2 від 02.05.2025 від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист №SHT250502-1/3 від 02.05.2025 від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист № SHT250502-1/4 від 02.05.2025 від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист № SHT250502-1/5 від 02.05.2025 від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб не отримано (з перекладом); якісний опис № SHT250502-1/6 від 02.05.2025 (з перекладом). Також, матеріали справи свідчать, що 09.07.2025 позивач надав відповіді на повідомлення митного органу №514774, № 514778 відносно запитуваних документів щодо митної декларації №25UA807200010088U0 від 08.07.2025 та вказував наступне: - у відповіді № 09/07/25-1 щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається вказано що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № SHT250502-1 від 02.05.2025 договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" вказаних документів не вимагається. - у відповіді № 09/07/25-2 щодо надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом)- вказано що за контрактом № SHT20240405 від 05.04.2024 не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що додатково підтверджується листом постачальника № SHT250502-1/5 від 02.05.2025, який вже знаходиться у відповідача. Отже, ніяких платежів від третіх осіб не отримано, а тому відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається. - у відповіді № 09/07/25-3 щодо надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) вказано що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № SHT250502-1 від 02.05.2025 посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом постачальника №SHT250502-1/3 від 02.05.2025. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається. - у відповіді № 09/07/25-4 щодо надання виписки з бухгалтерської документації вказано, що статтею 5 Контракту № SHT20240405 від 05.04.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № SHT250502-1 від 02.05.2025 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок не сплачено, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" виписки з бухгалтерської документації не вимагається. - у відповіді № 09/07/25-5 щодо надання ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів - вказано що пунктом 5 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, та лише у випадку наявності такого документа. Ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, не укладалися. Отже, ліцензійний та авторський договір покупця не укладалися, а тому відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" таких договорів не вимагається. - у відповіді № 09/07/25-6 щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару вказано що пунктом 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Зазначено що прайс-лист №SHAOXING20250224/09 від 24.02.2025 ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" подано разом із митною декларацією №25UA807200010088U0 та вже знаходиться у відповідача. - у відповіді № 09/07/25-7 щодо надання копії митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ) - вказано що пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як копія митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документа. Вказано, що декларацію №25PL322080NSKU1TK1 від 01.07.2025 ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" подано разом із митною декларацією №25UA807200010088U0 та вже знаходиться у відповідача. 01.01.1988 прийнято Конвенцію про спрощення формальностей у торгівлі товарами, до якої приєдналася також держава Україна. Ця Конвенція встановлює інструменти для спрощення формальностей у торгівлі товарами між Європейським економічним співтовариством та країн ЄАВТ, зокрема, шляхом запровадження єдиного адміністративного документа (ЄАД), який необхідно використовувати для будь-якої процедури імпорту чи експорту, а також для процедури спільного транзиту, застосовного у торгівлі між Договірними сторонами незалежно від виду та походження товарів (ст. 1 Конвенції). Тобто, Конвенцією від 01.01.1988 спрощено формальності у торгівлі товарами між країнами учасницями Конвенції і третіми країнами шляхом укладення ЄАД за уніфікованою формою, переклад якої не вимагається; - у відповіді № 09/07/25-8 - щодо надання транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо - вказано що транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до ст. 3 Контракту № SHT20240405 від 05.04.2024 встановлено, що поставка товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №SHT250502-1 від 02.05.2025 визначено умову поставки СРТ Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару, надання ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів, тощо не вимагається. - у відповіді № 09/07/25-9 - щодо спрацювання профілю ризику АСАУР Інспектор та пропозиції надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів- вказано що частиною 2 ст. 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товару. Серед цього переліку інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів відсутня. Частиною 3 ст. 53 МК України встановлено перелік документів, які митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках та за наявності цих документів може їх витребувати. Серед цього переліку інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів також відсутня. Частиною 4 ст. 53 МК України надано перелік документів, які митний орган може витребувати виключно за наявності та у випадку обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Серед цього переліку інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів також відсутня. Частиною 5 ст. 53 МК України прямо визначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Отже, інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч. 5 ст. 53 МК України . - у відповіді №09/07/25-10 щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями вказано, що висновок експерта № 20-16/07-2025 від 07.07.2025, підготовлений ТОВ "Одеський аукціонний центр", надано разом з митною декларацією №25UA807200010088U0 та вже знаходиться у відповідача. - у відповіді № 09/07/25-11 щодо надання транспортного договору щодо морського перевезення згідно коносаменту 142501137052; - банківського платіжного документа, що підтверджує факт передоплати згідно умов коносамента 142501137052; транспортно-експедиційних договорів з особою, вказаною в CMR, заявок щодо транспортного перевезення, рахунків щодо транспортного перевезення (акту виконаних робіт (наданих послуг))від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інших відомостей, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; калькуляції транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; - банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а саме договір з вантажовідправником SHAOXING ZEIN TEXTILE CO., LTD O/B ZHEJIANG ZEIN IMPORT AND EXPORT CO., LIMITED - вказано що відповідно до ст. 3 Контракту № SHT20240405 від 05.04.2024 встановлено, що поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку фактурі) № SHT250502-1 від 02.05.2025 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару, надання ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" вказаних документів не вимагається. У ході судового розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення митного органу про коригування митної вартості прийняті з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, не надано всіх витребуваних додаткових документів. Отже, надаючи оцінку підставам, що покладені в основу оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне. Щодо умов оплати та банківських платіжних документів колегія суддів зазначає наступне. Умови оплати визначенні статтею 5 Контракту № SHT20240405 від 05/04/2024 де встановлено, що cторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № SHT250502-1 від 02.05.2025 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови, якщо рахунок сплачено. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" таких документів на законодавчому рівні не вимагається. Митному органу надані листи-відповіді ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" № №09/07/25-4 від 09.07.2025, у яких вже зазначена відповідна інформація. Відповідно до позиції Верховного суду , наведеної у постанові від 19 вересня 2022 року у справі № 1.380.2019.004890 щодо висновку контролюючого органу про необхідність надання позивачем банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, суди встановили, що він є безпідставним, оскільки частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено надання наведених документів за їх наявності. Тоді як укладений позивачем контракт купівлі-продажу №1 від 07.05.2018 передбачає післяоплату. Тобто, подати докази оплати на момент прийняття оскаржуваних рішень у позивача не було можливості, про що було зазначено відповідачу у відповідь на вимоги про надання платіжних документів. Вказана позиція також кореспондується із висновками, викладеними у постанові Верховного суду від 27.02.2025 у справі № 300/784/24. Колегія суддів зазначає, що незаконність коригування митної вартості на підставі такого додаткового документа, як висновок експерта, який митну вартість не підтверджує, висвітлено у постановах Верховного Суду від 25 серпня 2023 року у справі № 810/693/17, від 25 серпня 2023 року у справі № 826/3098/16, від 16 червня 2023 року у справі № 825/2410/16, від 31 липня 2024 року у справі № 815/2564/18. При цьому, Верховний Суд у постанові від 25.08.2023 по справі № 826/3098/16 зазначив, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами, що подаються декларантом на вимогу митного органу у випадку виникнення сумнівів у правильності задекларованої митної вартості товарів, однак сама по собі наявність або відсутність таких висновків чи інформації не може бути підставою для сумнівів у задекларованій митній вартості товарів за умови подання декларантом усіх наявних та підтверджуючих заявлену митну вартість документів, визначених частиною другою статті 53 МК України. Щодо цінової інформації відносно вартості товару, а саме того, що наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, колегія суддів зазначає. Так, Верховним Судом зроблено висновок у постанові від 08.12.2022 у справі №420/2792/19, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів. Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2020 р. у справі № 810/690/17 зазначив, що посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару. Верховний Суд у постанові від 02.06.2022 у справі № 460/2674/20 щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого кола осіб та не містить терміну дії, у зв`язку з чим витребував додаткові документи, зазначив, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з оглядуна наступне: термін дії прайс-листа не є обов`язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності. Також, Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2020 року справі № 810/690/17 вказав, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс - листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару. Таким чином, каталог, прайс-лист є додатковим документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 28.02.2024 у справі № 815/1460/18. Щодо умови поставки та включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Тобто, при визначенні митної вартості витрати на транспортування/витрати пов`язані з транспортуванням додаються тільки тоді, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті. Враховуючи п. п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України для визначення митної вартості мають значення лише ті витрати на транспортування/витрати пов`язані з транспортуванням, які включаються саме до митного кордону України. Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту: "Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. Отже, поставка товарів здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010 згідно умови поставки, яку сторони визначають, узгоджують та вказують у відповідному інвойсі. В Інвойсі № SHT250502-1 від 02.05.2025 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Пункт призначення в свою чергу визначено державу УКРАЇНА. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на продавця. Для визначення митної вартості мають значення лише ті витрати на транспортування/витрати пов`язані з транспортуванням, які включаються саме до митного кордону України. Згідно пп. 2 пункту 11 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 02.05.2023 у справі № 813/2658/16. Отже, оскільки товар поставлявся на умовах, Ukraine за рахунок продавця, а вартість фрахту включена до собівартості товару, у позивача був відсутній обов`язок з надання на підтвердження заявленої митної вартості додаткових документів щодо вартості перевезення, логістики, вантажно-розвантажувальних робіт тощо. Відповідачу одночасно з митною декларацією № 25UA807200010088U0 від 08.07.2025, надавалася калькуляція собівартості товару № SHT250502-1 від 02.05.2025 в яку включено фрахт, лист постачальника № SHT250502-1/1 від 02.05.2025 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Тобто, до митного оформлення надано документи на підтвердження даних обставин, в т.ч., але не виключно, Контракт, калькуляцію собівартості товару № SHT250502-1 від 02.05.2025; лист постачальника № SHT250502-1/1 від 02.05.2025; інвойс № SHT250502-1 від 02.05.2025. Такж, колегія суддів звертає увагу, що в коносаменті №142501137052 від 07.05.2025 зазначено "FREIGHT PREPAID" (фрахт з передоплатою), що підтверджує включення витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням, до ціни товарів. З матеріалів справи встановлено, що позивач під час митного оформлення надав всі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару. Відповідно до оскаржуваного рішення, джерелом інформації для його прийняття стала наявна в митному органі цінова інформація з бази ЄАІС. Відповідно до абзаців 4 та 5 правил заповнення графи 33 визначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічне правозастосування викладене у постановах від 25 лютого 2020 року у справі №260/718/19, від 08 лютого 2020 року у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19. Так, в основу коригування показників митної вартості товару, зазначених в Митній декларації, покладено аналіз цінової інформації на подібні (аналогічні) товари. Водночас, відповідачем надано перевагу ціновій інформації щодо подібних/аналогічних товарів, замість всіх наданих позивачем документів стосовно конкретних імпортованих ним товарів. Водночас, відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом. Колегія суддів зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного суду від 07 травня 2025 року у справі №560/1787/23 та від 23 квітня 2025 року у справі № 160/12189/24. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним методом (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, що є порушенням вимог Митного кодексу України. Колегія суддів зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами. Відповідно, застосування митним органом другорядних методів - за ціною договору щодо ідентичних товарів та резервного методу визначення митної вартості, а також розрахунок скоригованої митної вартості є необґрунтованим. Крім того, наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що ідентичний чи подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. При цьому, наявність у вказані системі інформації про те, що подібний чи ідентичний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Аналогічні висновки містять постанова Верховного Суду від 27.02.2025 по справі №300/784/24, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Колегія суддів зазначає, що в даному випадку митний орган не довів наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях. Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Із врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуванt рішення про коригування митної вартості товару №UA807000/2025/000257/2 від 09.07.2025 та картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2025/000308 від 09.07.2025 є необґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню. Колегія суддів зазначає, що фактично доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачами не зазначено. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 по справі № 520/26172/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді В.Б. Русанова Я.В. П`янова