Постанова Рівненський апеляційний суд № 566/1157/25

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 березня 2026 року м. Рівне Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Ляшука Юрія Леонідовича на постанову Млинівського районного суду Рівненської області від 26 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- в с т а н о в и в : Постановою Млинівського районного суду Рівненської області від 26 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Ляшук Ю.Л. оскаржив її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв`язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Покликаючись на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому його освідування на стан алкогольного сп`яніння повинно було здійснюватися у порядку ст. 266-1 КУпАП, а не працівниками поліції за процедурою ст. 266 КУпАП. Крім цього, покликається на негативні результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, який було проведено за направленням працівника ВСП після складання працівниками поліції адміністративних матеріалів. Вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просить скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. _______________________________________________________________________________________________________________________ Справа №566/1157/25 Суддя в суді І інстанції Лободзінський А.С. Провадження № 33/4815/369/26 Суддя в суді апеляційної інстанції Шимків С.С. Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП). Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту Інструкція). Судом встановлено, що 09 липня 2025 о 10 год. 48 хв., по вул. Тараса Коханюка, у селищі Млинів, Дубенського району, Рівненської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Nissan X-Trail", р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, направленням водія на такий огляд до медичного закладу, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції. Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні, у відповідності до встановленого законом порядку, пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП («Clip-2.mp4» 07:40-08:00хв.). Апеляційний суд не вбачає обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення. Не обґрунтованими є доводи апеляційної скарги, що освідування ОСОБА_1 було здійснено не уповноваженою особою. Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі за ч. 1 ст. 130 КУпАП, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Таким чином, статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду на стан сп`яніння військовослужбовця-водія, таку процедуру проводить поліція у відповідності до ст. 266 КУпАП. У зв`язку з цим, не заслуговують на увагу покликання сторони захисту на результати медичного огляду ОСОБА_1 , який було проведено за направленням працівника ВСП, оскільки такий огляд було проведено поза межами порядку, який встановлений положеннями ст. 266 КУпАП, а також після спливу відведеного цією статтею часу на освідування водія. Крім того, ОСОБА_1 не інкримінується керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, а ставиться у провину відмова від проходження огляду, що охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою, а тому висновок суду першої інстанції про доведеність його вини є законним та обґрунтованим. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень. Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування відсутні. На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Ляшука Юрія Леонідовича залишити без задоволення, а постанову Млинівського районного суду Рівненської області від 26 січня 2026 року без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду Шимків С.С.