Постанова Львівський апеляційний суд № 441/649/24

Справа № 441/649/24 Головуючий у 1 інстанції: Малахова-Онуфер А.М. Провадження № 33/811/257/26 Доповідач в 2-й інстанції: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Белени А.В. під час розгляду у відкритому судовому засіданні в м. Львові справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника адвоката Мотальової-Кравець В.Ю. на постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 01 квітня 2024 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Городоцького районного суду Львівської області від 01 квітня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в доход держави з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн 60 коп. судового збору. Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 17 лютого 2024 року о 20 год. 30 хв. на 19 км + 50 м автодороги М11 «Львів-Шегині» керував автомобілем «Mazda6», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою судді, захисник адвокат Мотальова-Кравець В.Ю. подала апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді зазначає, що ОСОБА_3 хоч і був присутній під час розгляду справи, проте копії постанови суду за місцем реєстрації не отримував. Лише 12.01.2026 захисником було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 та захисник-адвокат Мотальова-Кравець В.Ю. у судове засідання апеляційного суду не прибули, про поважні причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не скерували. За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності ОСОБА_1 та його захисника. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в частині поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що у поновленні такого слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. За змістом частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, з-поміж інших особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Системний аналіз зазначеної норми КУпАП вказує на те, що до повноважень суду апеляційної інстанції належить вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження в разі надходження такого клопотання. Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції. Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Згідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»). Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності. Також, у справі Каракуця проти України у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи. Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року). Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржена постанова судді Городоцького районного суду Львівської області прийнята у судовому засіданні 01.04.2024 з участю ОСОБА_1 . За наслідками розгляду справи ОСОБА_1 був визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього було накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та постановлено стягнути судовий збір 605 грн. 60 коп. Судовий збір був сплачений ОСОБА_1 01.04.2024, що підтверджується квитанцією за №27 від 01.04.2024. Натомість з апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 - адвокат Мотальова-Кравець В.Ю. звернулася лише 30.01.2026, тобто через рік і вісім місяців після прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та фактичного виконання постанови. Враховуючи наведене, доводи щодо поважності причин пропуску строку на оскарження викладені у клопотанні є необгрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Будь-яких інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду захисник не надає і не посилається на інші обставини, що перешкоджали йому реалізувати своєчасно своє право на оскарження постанови суду. Водночас апеляційний суд зауважує, що вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що звертаючись з апеляційною скаргою поза процесуальними строками, встановленими законом, захисник Мотальова-Кравець В.Ю. не навела поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не надала доказів про наявність перешкод у реалізації права на оскарження постанови судді у встановлений КУпАП десятиденний строк, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження належить відмовити та повернути апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами заявнику. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: відмовити захиснику - адвокату Мотальовій-Кравець В.Ю. у поновлені строку на апеляційне оскарження постанови судді Городоцького районного суду Львівської області від 01 квітня 2024 року якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу повернути захиснику адвокату Мотальовій-Кравець В.Ю. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА