Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/2720/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 березня 2026 року м. Дніпросправа № 340/2720/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Професійно-технічного училища №32 м.Бобринець Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року в адміністративній справі №340/2720/24 (головуючий суддя першої інстанції - Брегей Р.І.) за позовом Професійно-технічного училища №32 м.Бобринець Кіровоградської області до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітел-Трейд») про визнання протиправним і скасування моніторингового висновку,- В С Т А Н О В И В : Позивач 25.04.2024 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (третя особа: ТОВ «Вітел-Трейд»), в якому просив визнати протиправним і скасувати моніторингового висновку від 08.04.2024 року, яким встановлено порушення законодавства у сфері публічної закупівлі й зобов`язано здійснити заходи з їх недопущення в майбутньому. В обгрунтування позову зазначено, що Училище провело процедуру закупівлі з дотриманням законодавства, не порушивши права учасників закупівлі, тендерні пропозиції двох учасників відхилені, так як не відповідали вимогам тендерної документації і порушення неможливо було усунути. Також зазначено, що моніторинг розпочався, коли договір закупівлі вже виконали. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник зазначає, що спірний висновок відповідача затверджений та підписаний 11.04.2024 року, тобто на 18 робочий день, а не як визначено судом в рішенні 08.04.20204 року. Вважає, що учасником ТОВ «ВІТЕЛ-ТРЕЙД» надано всі документи, що відповідали умовам тендерної документації, таким чином договір з ТОВ «ВІТЕЛ-ТРЕЙД» укладений у повній відповідності з пунктом 18 Особливостей та не є нікчемним, як вказав суд у своєму рішенні. Відповідач подав відзив на скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У період з 24.07.2025 року по 29.07.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. І.В. перебувала на лікарняному. У період з 29.12.2025 року по 11.01.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період 20.01.2026 року по 12.02.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала у відпустці. Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Позивач - Професійно-технічне училище №32 м.Бобринець Кіровоградської області (ЄДРПОУ 02544804). 23 лютого 2024 року між ПТУ №32 м.Бобринець Кіровоградської області (замовник) та ТОВ «Вітел-Трейд» (постачальник) укладено договір у сфері публічної закупівлі №1 (а.с.30-35 т.1). Згідно договору предметом закупівлі є вугілля кам`яне марки «Г 13-100**» та брикети наливні з соломи. Вугілля за якісними, технологічними, фізико-механічними показниками і показниками, що характеризують його безпечність, має відповідати вимогам, зазначеним у ДСТУ 7146:2010 «Вугілля кам`яне та антрацит побутових потреб. Технічні умови». Строк поставки до 31 березня 2024 року. Строк дії договору до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому разі до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим договором. Згідно наказу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області №21-з від 18.03.2024 року розпочато моніторінг закупівлі (а.с.211-212 т.1). 08 квітня 2024 року Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області складено висновок про результати моніторингу закупівлі (а.с.213-219 т.1). Вказаним висновком встановлено порушення позивачем приписів частини 1 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі»; пунктів 18, 21, 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі по тексту - Особливості ), які затверджені постановою Уряду України від 12 жовтня 2022 року №1178; пункту 4-1 постанови Уряду України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року №710 (далі по тексту - Постанова №710). Відповідачем зроблено висновок, що ПТУ №32 м.Бобринець Кіровоградської області безпідставно відхилило тендерні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша паливно-енергетична корпорація» і Приватного підприємства «Вуглетрейдинг». За змістом тендерної документації придбавали вугілля кам`яне марки «Г 13-100**» або «Г 13-100» (а.с.166-182 т.1). У Додатку №2 до тендерної документації зазначено, що маркування «Г 13-100**» вказує, що вугілля походить з Львівсько-Волинського басейну (а.с.181зворот -182 т.1). 07 лютого 2024 року позивач відхилив тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша паливно-енергетична корпорація» на підставі пункту 44 Особливостей з тієї підстави, що у тендерній пропозиції зазначено про постачання вугілля кам`яного марки «Г (Г2) 13-100» (тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації і іншим вимогам предмету закупівлі) ( а.с.37-38 т.1). 13 лютого 2024 року позивачем відхилено тендерну пропозицію Приватного підприємства «Вуглетрейдинг» на підставі пункту 44 Особливостей, з тих підстав, що у тендерній пропозиції зазначено про постачання вугілля кам`яного марки «Г (Г1) 13-100» та «Г (Г2) 13-100» (тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації і іншим вимогам предмету закупівлі) (а.с.92-93 т1). ТОВ «Вітел-Трейд» у тендерній пропозиції зазначило про поставку вугілля кам`яного марки «Г 13-100» (а.с.137 т.1). ТОВ «Вітел-Трейд» повідомило, що походження вугілля - Донецький басейн (а.с.142 т.1). Згідно тексту позову позивач повідомив, що договір виконано 26 лютого 2024 року, а звіт про виконання оприлюднено 19 березня 2024 року. Непогодившись із висновком відповідача про результати моніторингу закупівлі, позивач оскаржив такий висновок до суду. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі по тексту - Закон №2939). Згідно із статтею 1 Закону №2939 здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Відповідно до частини 2 статті 2 Закону №2939 державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Статтею 5 Закону №2939 визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю. Згідно із пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 року №43 (далі по тексту- Положення), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення). Пунктом 6 Положення передбачено, що Держаудитслужба має право в установленому порядку, зокрема: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (п.п.16); порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (п.п.20); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (п.п.23). Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь. Вищезазначене узгоджується з положеннями статті 10 Закону №2939, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, у пунктах 7, 8 цієї статті передбачено право цього органу пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства. Згідно із частиною 2 статті 15 Закону №2939 законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлюються Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі по тексту - Закон №922), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Частинами 1-6 статті 8 Закону №922 визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно достатті 7цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Як зазначалось вище, приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. За умовами договору строк поставки до 31 березня 2024 року, а строк дії до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому разі до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим договором (а.с.30-35 т.1). Моніторинг розпочато 18 березня 2024 року. На той час звіту про виконання договору позивачем не оприлюднено. Звіт про виконання договору оприлюднили 19 березня 2024 року. Отже, моніторинг розпочато у строк, який встановлено Законом, як вірно зазначив суд першої інстанції. Приписами частини 4 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Тому строк моніторингу процедури закупівлі з 19 березня по 08 квітня 2024 року (а.с.65-67 т.2). Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області склало моніторинговий висновок 08 квітня 2024 року (а.с.213-219 т.1, а.с.72-73 т.2). Приписами частини 6 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Моніторинговий висновок оприлюднено 11 квітня 2024 року (а.с.24-29 т.1). Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про законність проведення моніторингу закупівлі і складання висновку у визначений законом строк. Стосовно аналізу порушень апеляційний суд зазначає наступне. Згідно Додатку №2 до тендерної документації предмет закупівлі - вугілля кам`яне марки «Г 13-100**» або «Г 13-100» (а.с.181 зворот -182 т.1). Відповідно до ДСТУ 7146:2010 значення « 13-100» це розмір кусків вугілля в міліметрах, «Г» - марка вугілля, а «**» - походження з Львівсько-Волинського вугільного басейну (а.с.128-135 т.1). ДСТУ 3472:2015 «Вугілля буре, кам`яне та антрацит» вугілля марки «Г» класифіковано за двома групами «Г1» і «Г2» (а.с.74-76 т.2). У тендерній документації не зазначено групи вугілля марки «Г». Отже, предмет закупівлі-вугілля марки «Г 13-100» (групи «Г1» і «Г2») або «Г 13-100**». Тому, вказавши додатково у тендерній пропозиції групу вугілля марки «Г» («Г1» і «Г2»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша паливно-енергетична корпорація» та Приватне підприємство «Вуглетрейдинг» дотримались технічної специфікації тендерної документації. Подання додаткової інформації стосовно предмету закупівлі жодним чином не порушує законодавства про закупівлю. Таким чином ПТУ №32 м.Бобринець Кіровоградської області безпідставно відхилило тендерні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша паливно-енергетична корпорація» та Приватного підприємства «Вуглетрейдинг». Такі дії порушили приписи підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Цією нормою права встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей. Безпідставне відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша паливно-енергетична корпорація» призвело до надмірної витрати коштів у сумі 248400 грн. (а.с.213-219 т.1). 900000 грн. (пропозиція ТОВ «Вітел-Трейд») - 651600 грн. (пропозиція «Перша паливно-енергетична корпорація») = 248400 грн.. Такі дії порушують і приписи частини 1 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Цією нормою права визначено, що закупівлі здійснюються за таким принципом як максимальна економія. Водночас позивач допустив і інші порушення приписів Особливостей. Так, приписами пункту 18 Особливостей передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Умови договору про закупівлю відрізняються від тендерної пропозиції ТОВ «Вітел-Трейд». У тендерній пропозиції зазначено, що предмет поставки - вугілля кам`яне марки «Г 13-100» з Донецького басейну (а.с.137 т.1). У договорі про закупівлю предмет поставки - вугілля кам`яне марки «Г 13-100**» з Львівсько - Волинського басейну (а.с.30-35 т.1). Згідно ДСТУ 7146:2010 між вугіллям кам`яним марки «Г 13-100» і Г 13-100**» існують відмінності (а.с.78-84 т.2). Так, відмінними є зольність на сухий стан палива, загальна волога на робочий стан, масова частка кусків розміром менше нижчої границі, нижча теплота згорання на робочий стан палива. Така відмінність у поєднанні з умовами видобутку і логістикою доставки впливає на ціноутворення. Отже, позивачем допущено порушення приписів пункту 18 Особливостей. Таке порушення має юридичні наслідки. Приписами підпункту 2 пункту 21 Особливостей встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю з порушенням вимог пункту 18 цих особливостей. Приписами пункту 4-1 Постанови №710 передбачено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Позивачем під час моніторингу не надано доказів виконання цієї норми права (а.с.213-219 т.1). Посилання позивача в апеляційній скарзі на ту обставину, що вказана норма права норма права носить рекомендаційний характер апеляійний суд вважає безпідставним та хибним, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, така норма права носить обов`язковий характер, так як зобов`язує забезпечити оприлюднення інформації. Більше того приписами пункту 5 Постанови №710 встановлено обов`язок державній аудиторській службі забезпечити проведення перевірок дотримання вимог цієї постанови під час здійснення заходів державного фінансового контролю і така перевірка стосується саме виконання обов`язку. Отже, позивач допустив і порушення приписів пункту 4-1 Постанови. Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що учасником ТОВ «ВІТЕЛ-ТРЕЙД» надано всі документи, що відповідали умовам тендерної документації, таким чином договір з ТОВ «ВІТЕЛ-ТРЕЙД» укладений у повній відповідності з пунктом 18 Особливостей та не є нікчемним. Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку висновком Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області встановлено безпідставність відхилення ПТУ №32 м.Бобринець Кіровоградської області тендерних пропозицій Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша паливно-енергетична корпорація» і Приватного підприємства «Вуглетрейдинг», що позбавило вказані підприємства на участь в тендері та зводить на нівець прозорість та доступність публічних закупівель. Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обгрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Професійно-технічного училища №32 м.Бобринець Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року в адміністративній справі №340/2720/24 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року в адміністративній справі №340/2720/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко