Постанова Миколаївський апеляційний суд № 472/664/25

16.03.26 22-ц/812/642/26 Провадження № 22-ц/812/642/26 Головуючий суду першої інстанції Кокорєв В.В. Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 березня 2026 року м. Миколаїв Справа № 472/664/25 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Царюк Л.М., суддів Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М., при секретарі судового засідання Коростієнко Н.С., без участі учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Інгульського районного суду м. Миколаєва від 13 січня 2026 року, повне судове рішення складено 13 січня 2026 року, постановлену під головуванням судді Кокорєва В.В., в залі судового засідання в м. Миколаїв, за клопотанням ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв її представник ОСОБА_3 , про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерства Оборони України, Корабельного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (натепер - Корабельного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження, В С Т А Н О В И В: 09 червня 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв її представник ОСОБА_3 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерства Оборони України, Корабельного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (натепер - Корабельного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження. Вимоги позову обґрунтовувала тим, що з 10 жовтня 2009 року ОСОБА_2 почала зустрічатись з ОСОБА_5 , а з 20 серпня 2010 року по 04 лютого 2019 року вони стали проживати разом. В період спільного проживання у позивачки та ОСОБА_5 народилась спільна дока ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої було записано ОСОБА_7 відповідно до частини 1 статті 135 СК України. ОСОБА_5 займався вихованням та утриманням своєї доньки ОСОБА_6 .. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 загинув під час виконання службових обов`язків перебуваючи у складі ЗСУ. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої увійшли всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, а також право ОСОБА_6 , як дитини померлого, на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю батька. Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просила суд встановити факт батьківства ОСОБА_5 відносно дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язати Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (натепер - Корабельного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) внести зміни до актового запису № 4 про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 15 січня 2014 року, а саме змінити відомості про батька з ОСОБА_7 на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прізвище дитини залишити без змін. 25 листопада 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв її представник ОСОБА_3 , звернулась до суду з клопотанням про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи. Клопотання обґрунтовувала тим, що для встановлення кровного споріднення між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є необхідність у встановленні біологічної спорідненості бабусі та онуки, а саме між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .. Посилаючись на викладене, позивачка просила суд призначити по справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити Миколаївському НДЕКЦ МВС України. На вирішення експерта поставити такі питання: чи перебуває ОСОБА_4 в прямій біологічній спорідненості з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?; чи може за таких обставин син ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , бути біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 13 січня 2026 року вищезазначене клопотання задоволено. Призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити Миколаївському НДЕКЦ МВС України. На вирішення експерта поставити такі питання: - Чи перебуває ОСОБА_4 в прямій біологічній спорідненості з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? - Чи може за таких обставин син ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , бути біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Ухвала суду мотивована тим, що в справі слід призначити судову молекулярно-генетичну експертизу, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, зокрема - спеціальні знання у сфері генетики, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Зокрема, наявність чи відсутність кровного споріднення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , може бути підтверджено чи спростовано висновком молекулярно-генетичної експертизи, про проведення якої і прохає представник позивача. Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не отримувала ані ухвалу Інгульського районного суду м. Миколаєва від 24 листопада 2025 року про поновлення провадження у справі, ані повістку на судове засідання, яке призначене на 13 січня 2026 року. Тобто, відповідачка не була належним чином повідомлена про винесення ухвали про поновлення провадження у справі та призначення судового засідання на 13 січня 2026 року. Також ОСОБА_1 не отримувала нове клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, отже і не була ознайомлена зі змістом клопотання. При цьому суд першої інстанції в своїй ухвалі зазначав, що представник відповідача просив суд розглянути клопотання без їх участі та відмовити у задоволенні такого клопотання. Проте ОСОБА_1 не має представника по цій справі та ніяких заяв стосовно призначеного на 13 січня 2026 року судового засідання до суду не подавала. Судом першої інстанції не наведено в оскаржуваній ухвалі належних та достатніх підстав для призначення нової судової молекулярно-генетичної експертизи. Така експертиза судом першої інстанції вже призначалась, але не була проведена експертною установою через те, що ця установа такі експертизи взагалі не проводить. Суд не перевірив можливість нової експертної установи проводити такий вид експертизи. ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв її представник ОСОБА_3 , надала відзив на апеляційну скаргу. В своєму відзиві позивачка зазначала, що ОСОБА_1 знала про наявність даної справи, так як направляла до суду свої заяви і заперечення, а отже, повинна була цікавитися станом даної справи. ОСОБА_1 не бажала отримувати копію клопотання про призначення експертизи від 25 листопада 2025 року, її було спрямовано на адресу відповідачки, але вона не отримувала поштове відправлення, що підтверджується Фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 25 листопада, Поштовим конвертом 5700118389760 та довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення поштового відправлення. Позивачка просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. На день розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходило. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві у день розгляду справи надіслав заяву про розгляд справи за відсутності представника відділу. З огляду на зазначене та на приписи частини 2 статті 372 ЦПК України, апеляційний суд розгляду справу без участі учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Оскаржуване судове рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає. Частиною 1 статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Відповідно до статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими. Відповідно до частини1 статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи якщо експертиза проводиться за його замовленням (статті 106 ЦПК України). При призначення справи суд з урахуванням думки учасників справи визначає які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів ( частина 3 статті 107 ЦПК України). В ухвалі про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (частина 1 статті 104 ЦПК України). У розділі ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень визначені питання щодо оформлення матеріалів для проведення експертиз (досліджень), зокрема: 3.1. Експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції, а у випадку проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) для державної реєстрації геномної інформації людини - після подання документів та біологічного матеріалу людини, оформлених відповідно до законодавства у цій сфері. 3.2. До експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта) або інші документи, які відповідно до законодавства є підставою для проведення експертизи (дослідження), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та за клопотанням експерта - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо). 3.3. У документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи. У документі про призначення експертизи (залучення експерта) перераховуються всі об`єкти, які направляються на експертне дослідження, із зазначенням точного найменування, кількості, міри ваги, серії та номера (для грошей НБУ та іноземної валюти), інші відмінні індивідуальні ознаки. 3.4. Вилучення об`єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол підписується всіма особами, які брали участь у вилученні об`єктів, відібранні зразків. Як встановлено, ОСОБА_2 просила суд встановити факт батьківства ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання службових обов`язків перебуваючи у складі ЗСУ, відносно дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, предметом доказування у цій справі є встановлення батьківства померлого ОСОБА_5 щодо малолітньої дочки. Правильне вирішення цивільної справи залежить від правильного визначення судом кола фактів, які повинні бути доказані у процесі судового розгляду. Ці факти утворюють предмет доказування. Відповідно до частини 1 статті 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги та заперечення, на підтвердження яких сторони у справі подають докази або факти, які мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення. Згідно з частиною 2 цієї ж норми права для встановлення в судовому засіданні фактів, зазначених у частині 1 цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів. Обсяг юридичних фактів, що входять до предмета доказування, для кожної цивільної справи різний. Суд визначає його, керуючись змістом заявлених вимог і заперечень сторін, враховуючи при цьому норми матеріального права, що регулюють відповідні правовідносини. Оцінка судом доказів здійснюється згідно з положеннями частин 1-4 статті 212 ЦПК. Таким чином у справі, що розглядається, доказуванню підлягають обставини, що підтверджують підстави, на які посилається позивачка, для встановлення факту батьківства. Верховний Суд у постановах від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22, від 13 вересня 2023 року у справі № 552/4291/22 виснував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання або оспорення батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства. При цьому об`єктом дослідження у даному випадку є наявність біологічних зразків потенційного батька. Між тим, суд першої інстанції, призначаючи у справі судову молекулярно-генетичну експертизу,та ставлячи питання чи може син ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , бути біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`ясував та не вжив заходів щодо перевірки наявності біологічних зразків померлого ОСОБА_5 та не зазначив в оскаржуваній ухвалі, де зберігається такі зразки при їх наявності. Щодо іншого питання, зазначеного і ухвалі, а саме, чи перебуває ОСОБА_4 в прямій біологічній спорідненості з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Дійсно, у випадку смерті чоловіка існує процесуальна можливість проведення ДНК-дослідження на спорідненість між дитиною (тобто онукою) та його батьками (тобто дідом чи бабою дитини). Це дозволяє визначити наявність чи відсутність біологічного споріднення з високим рівнем вірогідності. Проте, ставлячи на вирішення експертів Миколаївському НДЕКЦ МВС України таке питання, суд першої інстанції не з`ясував чи проводить ця експертна установа такі дослідження. Між тим, державні експертні установи не здійснюють подібні дослідження, оскільки відповідно до Методики проведення молекулярно-генетичних досліджень (реєстраційний код згідно Реєстру методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України 9.5.01), якою керуються судові експерти Експертної служби МВС України при проведенні судових експертиз за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» можливим є проведення аналізу лише у форматі «матидитина» чи «батькодитина». Тобто, державні експертні установи можуть зробити тест лише у форматі «матидитина» або «батькодитина». А ось «онука бабуся/дідусь» поза їхньою компетенцією, що підтверджено й у клопотанні експерта у справі, що переглядається. Між тим, такі експертизи проводяться у приватних генетичних лабораторіях, які можуть провести дослідження спорідненості між дитиною (онукою) та бабусею/дідусем. Проте, такі висновки не є «судовою експертизою» у розумінні Закону України «Про судову експертизу». Однак, відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює всі подані докази за внутрішнім переконанням, у сукупності з іншими обставинами справи. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2025 року у справі № 127/13328/22, у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22 та постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 552/4291/22 зазначив, що висновок молекулярно-генетичної експертизи, зроблений Медико-генетичним центром «Мама Папа», є належним та допустимим доказом у справі. Суд першої інстанції при призначенні зазначеної експертизи наведених вимог процесуального закону, приписів Інструкції та Рекомендацій не дотримався. Таким чином на переконання колегії суддів апеляційного суду, суд першої інстанції без достатніх правових підстав призначив судову молекулярно-генетичну експертизу. Передчасність призначення зазначеної експертизи свідчить й про відсутність правових підстав для зупинення провадження у цій справі на час проведення експертизи. За таких обставин, ухвала Інгульського районного суду м. Миколаєва від 13 січня 2026 року на підставі пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заявленого клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи. Питання розподілу судових витрат при оскаржувані ухвали про призначення експертизи мають бути вирішені судом першої інстанції при вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. Керуючись статтями 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Інгульського районного суду м. Миколаєва від 13 січня 2026 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення. В задоволенні клопотання ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв її представник ОСОБА_3 , про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерства Оборони України, Корабельного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (натепер - Корабельного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження, відмовити Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Л.М. Царюк Судді: Т.М. Базовкіна Ж.М. Яворська Повне судове рішення складено 16 березня 2026 року.