Постанова 4812 № 487/10983/24

09.03.26 22-ц/812/507/26 Провадження № 22-ц/812/507/26 ПОСТАНОВА Іменем України 09 березня 2026 року м. Миколаїв справа № 487/10983/24 Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого Коломієць В.В. суддів Серебрякової Т.В., Тищук Н.О. із секретарем судового засідання Богуславською О.М., переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мрія Миколаїв 3» про стягнення коштів та зустрічним позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мрія Миколаїв 3» до ОСОБА_1 про розірвання договору, за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мрія Миколаїв 3» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, ухвалене 08 грудня 2025 року під головуванням судді Лагоди А.А., повне судове рішення складено цього ж дня, У С Т А Н О В И В: У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мрія Миколаїв 3» (далі ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3») про стягнення коштів. Позивач зазначала, що 13 листопада 2020 року між нею та ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» укладено договір про внесення пайових внесків № 42.04.05.04, на виконання якого нею за період з 18 листопада 2020 року по 16 лютого 2022 року було сплачено 377 885 грн. в рахунок пайових внесків. За умовами договору відповідач мав побудувати гараж площею 25,1 м?, який повинен був бути готовим та зданим в експлуатацію відповідачем в ІV кварталі 2022. Однак, відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав, у встановлені в договору строки гараж не побудував, документи для оформлення права власності не передав. Замість цього, позивач отримала лист від ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв» з проєктом нового договору, де зокрема зазначено про необхідність доплати пайовий внесок через початок війни в Україні та зміною курсу долара. Посилаючись на вказані обставини та неналежне виконання умов договору відповідачем та статтю 625 ЦК України, позивачка просила суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 636 308 грн 00 коп., з яких 377 885 грн 00 коп. сплачені нею відповідачу пайові внески, 214 550 грн 37 коп. - інфляційні втрати, 43 872 грн 63 коп. - 3,0 % річних. Також звернулася з заявою про стягнення 11 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. У відзиві на позовну заяву ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» вказував, що порушення договірних зобов`язань відповідачем пов`язано із тим, що 24 лютого 2022 року в Україні почалась війна з російською федерацією, у зв`язку з чим Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено режим воєнного стану, який пролонговано та який, діє на даний час, з 24 лютого 2022 по 10 листопада 2022 року тривали безпосередні бойові дії на території міста Миколаєва та його передмісті, з лютого 2022 по травень 2024 виріс індекс споживних цін на 32,4 %, відбулась девальвація (знецінення) національної валюти гривні відносно основної резервної валюти долара США на 38% з 29,2549 гривень за 1 долар (курс НБУ станом на 24.02.2022) до 40,4542 гривень за 1 долар (курс НБУ станом на 01.07.2024). Вказані обставини, виникли поза волею сторін, та не могли бути передбаченні сторонами договору на час його укладання, як наслідок відбулось істотне подорожчання будівельних матеріалів, будівельного обладнання, транспортних та енергетичних витрат, а також зменшення можливості залучення працівників в сфері будівництва через мобілізацію, внутрішню та зовнішню міграцію. Враховуючи, що з моменту укладення договору відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, позивачці було запропоновано змінити істотні умови договору, а саме: збільшити розмір грошового пайового внеску, що уможливило б закінчення будівництва об`єкту, та відповідно виконання зобов`язань відповідача перед позивачем. Пропозиція позивачці була надіслана листом вих. № 239 від 08.07.2024 року разом із проєктом додаткового договору № 1 до договору від 08.07.2024. Проте, позивачка не прийняла пропозицію відповідача, а звернувся до суду із вказаним позовом, але без вимоги щодо розірвання договору. За таких обставин відповідач вважає за доцільне розірвати договір в судовому порядку, на підставі ст. 652 ЦК України, оскільки відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Відповідач вказує, що війна між Україною та російською федерацією є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), про що зазначено у листі Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, а відтак ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» не повинен нести відповідальність за невиконання договірних зобов`язань з огляду на війну. Водночас сума пайового внеску - 377 885 грн. - може бути повернута позивачці як виконане однією із сторін у припиненому зобов`язанні (ст. 1212 ЦК України), тому відповідач не заперечує проти стягнення вказаної суми коштів із зазначених підстав. Вимоги про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» вважає безпідставними, оскільки правовою підставою їх пред`явлення є ст. 625 ЦК України, яка стосується виключно грошових зобов`язань, а не майнових зобов`язань у негрошовій формі, яким по суті є зобов`язання відповідача перед позивачем згідно п. 4.2.5. договору, що полягає у своєчасному завершенні будівництва та передачі об`єкту нерухомого майна (гаражу). 16.09.2025 року ОК « ЖБК «Мрія Миколаїв 3» звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання договору. В обґрунтування позову посилався на ті ж обставини, що і у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 . Вважає за доцільне розірвати договір в судовому порядку на підставі ст. 652 ЦК України, оскільки одночасно є наявними такі умови: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, тобто війна з російською федерацією не розпочнеться; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися (забудовник не може припинити війну між Україною та російською федерацією); виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору (індекс споживних цін істотно виріс, попит на житло в місті Миколаїв також знизився, що не дозволяє залучати кошти нових інвесторів для будівництва, відбулась мобілізація будівельників), за таких обставин закінчити будівництво при існуючому рівні залучених коштів неможливо; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона, ризик виконання обов`язку щодо будівництва несе позивач, як забудовник. Посилаючись на викладене позивач просив розірвати договір про внесення пайових внесків № 42.04.05.04 від 13 листопада 2020 року укладений між ОСОБА_1 та ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3». Також позивачем за зустрічним позовом була подана заява про стягнення 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року прийнято зустрічний позов та об`єднано в одне провадження з первісним позовом. У відзиві на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 вказує, що дія непереборної сили звільняє відповідача від відповідальності за прострочення, але не від обов`язку повернути отримані кошти. Вважає, що умови договору було істотно порушено ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3». З огляду на втрату можливості користуватись власними коштами вимога про стягнення 3% річних та інфляції є правомірною. Відповідач не завершив будівництво гаражу, не повернув кошти, що є істотним порушенням договору, що відповідно до ст.651 ЦК України є підставою для його розірвання. З огляду на викладене просить у задоволенні зустрічної заяви відмовити та одночасно просить розірвати договір про внесення пайових внесків № 42.04.05.04 від 13 листопада 2020 року укладений між нею та ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3». Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2025 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про внесення пайових внесків №42.04.05.04 від 13.11.2020 в розмірі 410 074 грн 33 коп. та 10 902 грн 48 коп. судових витрат. В решті позову відмовлено. Зустрічний позов ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв» до ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір про внесення пайових внесків № 42.04.05.04 від 13.11.2020, укладений між ОСОБА_1 та ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв» 9422 грн 40 коп. судових витрат. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного позову суд виходив з того, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим вимоги щодо стягнення 377 885 грн. внесених позивачкою за договором підлягають задоволенню. Також суд вважав, що відповідно до положень п.4.2.5 договору прострочення з боку відповідача виникло з 01.04.2023 року (передбачений умовами договору строк закінчення будівництва гаражу), а тому нарахування на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляції слід проводити з цієї дати. За такого вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 2962 грн 00 коп. та 3% річних в розмірі 19 227 грн 33 коп. З метою дотримання балансу інтересів сторін, суд вважав за необхідне застосувати ст.652 ЦК України, а тому дійшов висновку про задоволення зустрічного позову. Витрати на правничу допомогу з урахуванням співмірності даних витрат, складності справи та обсягом фактично наданих послуг на користь позивача за первісним позовом та на користь позивача за зустрічним позовом було зменшено до 7000 грн. на користь кожної зі сторін. В апеляційній скарзі представник ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» - Романишин М.М., посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення Заводського районного суду м. Миколаєва частково. Ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким стягнути з ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про внесення пайових внесків № 42.04.05.04 від 13 листопада 2020 року в розмірі 377 885 грн. Апелянт посилався на те, що рішення в частині стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних у сумі 32 189 грн 33 коп. є незаконним та необґрунтованим, оскільки зобов`язання відповідача перед позивачем згідно п. 4.2.5. Договору полягає у своєчасному завершенні будівництва та передачі об`єкту нерухомого майна (гаражу), є за своїм змістом майновим зобов`язанням у негрошовій формі, а ст. 625 ЦК України, на підставі якої присуджено з відповідача інфляційні витрати та три проценти річних, стосується виключно невиконання грошових зобов`язань, тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. В поясненнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін. Вказує, що з рішенням суду згодна, вважає його законним і обґрунтованим. Оскільки відповідач не виконав зобов`язання за договором та не повернув сплачені кошти, наслідком є відшкодування збитків відповідно до ст. 611 ЦК України, а також інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України. Вважає, що апеляційна скарга ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» фактично спрямована на затягування виконання рішення суду. В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Ютовець О.О. вважав апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, рішення суду просив залишити без змін. Представник ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідач був належним чином сповіщений. Клопотань про відкладення судового розгляду не надходило. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав. У відповідності до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). У відповідності до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша ст. 638 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Частинами першою, другою статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки. Пайовий фонд - це фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися. Статтею 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про кооперацію» у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю (ч. 2 ст. 14 Закону України «Про кооперацію» ). Згідно з положеннями ст. 12 цього Закону України основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити. Згідно частин першої-третьої статті 21 Закону України «Про кооперацію» в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу. Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 13 листопада 2020 року між ОК ЖБК «Мрія Миколаїв 3» та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення пайових внесків №42.04.05.04. У пункті 1.1 цього договору вказано, що відповідно до письмової заяви про вступ до ОК ЖБК «Мрія Миколаїв 3» від 13.11.2020, статуту до ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» кооператив приймає пайовика в асоційовані члени та до пайової участі у будівництві будинку. Пайовик зобов`язаний взяти участь в реалізації статутних цілей і завдань кооперативу шляхом прийняття на себе частки фактичних витрат по будівництву житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а кооператив зобов`язується здійснити будівництво будинку, та після здачі будинку в експлуатацію, передати пайовику закріплений за ним гараж, за умови виконання пайовиком зобов`язань за даним договором. Розмір паю, вказаний в п.2.1 є остаточним (за винятком зміни розміру паю у відповідності до п. 2.5) і включає витрати кооперативу на будівництво будинку, оплату виконаних робіт і виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва будинку і здачі його в експлуатацію. Згідно з п.1.2 договору пайовик уповноважує кооператив проводити наступні дії: реалізовувати статутні цілі і завдання відповідно до статуту кооперативу, здійснити будівництво будинку, направити пай на фінансування будівництва будинку, оплату виконаних робіт і виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва будинку і здачі його в експлуатацію. Відповідно до п. 2.1. договору пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим договором, вносить пай в розмірі повного розрахунку за проектну площу в сумі 376 500 грн. в т.ч. ПДВ. Відповідно до п.2.2 договору внесення паю здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок кооперативу в порядку, передбаченому календарним графіком внесення пайових внесків (додаток №2). Пунктом 2.4. договору передбачено, що у випадку, коли за цим договором передбачається повернення паю (частини паю) пайовику, розмір паю який повертається, визначається розміром фактично внесеного паю на момент повернення. При цьому, в разі внесення паю в грошовій формі, кооператив повертає пай в грошовій формі, в разі внесення паю в натуральній формі, пай повертається лише в натуральній формі. Відповідно до положень п.2.5 договору у випадку, коли загальна площа реально збудованого об`єкта інвестування менша загальної площі за проєктом, кооператив зобов`язується повернути різницю внесених коштів або за письмовим бажанням пайовика направити дані кошти для задоволення статутних цілей кооперативу. За положеннями пп.3.2.5 п.3.2 договору кооператив має право подовжити термін закінчення будівництва будинку та здачі в експлуатацію, якщо таке подовження викликано обставинами, що не залежать від кооперативу (обставини форс-мажору, відсутність фінансування, несприятливі погодні умови). Кооператив зобов`язаний направити суму паю на фінансування будівництва будинку, оплату виконаних робіт і виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва будинку і здачі його в експлуатацію (пп.4.2.4 п.4.2 договору). Відповідно до пп.4.2.5 п.4.2 договору кооператив зобов`язаний організувати будівництво будинку до кінця четвертого кварталу 2020 і передати гараж пайовику в 30 денний строк з моменту здачі будинку в експлуатацію. Орієнтовний строк закінчення будівництва четвертий квартал 2022. Кооператив має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушення умов договору. Строк закінчення будівництва може бути перенесений забудовником у випадках несприятливих погодних умов, які за будівельними та технологічними нормами перешкоджають здійсненню будівельних робіт, настання форс-мажорних обставин. Розділ 6 договору визначає обставини непереборної сили в т.ч. війну і військові дії та у випадку їх настання термін дії договору і всі його істотні терміни переносяться на термін дії форс-мажорних обставин. Сторона, яка не може виконати умов цього договору, повинна повідомити про це у письмовій формі іншій стороні впродовж 10 календарних днів з моменту виникнення вищезазначених форс-мажорних обставин (п.6.4 договору). Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (п.7.1 договору). Сторони можуть розірвати цей договір достроково на умовах, передбачених цим договором і чинним законодавством України за взаємною згодою сторін (п.7.2 договору). Додаток №2 від 13.11.2020 до договору №42.04.05.04 від 13.11.2020 передбачає календарний графік внесення пайових внесків: 13.11.2020 200000,00грн., 13.12.2020 14708,00грн., 13.01.2021 14708,00грн., 13.02.2021 14708,00грн., 13.03.2021 14708,00грн., 13.04.2021 14708,00грн., 13.05.2021 14708,00грн., 13.06.2021 14708,00грн.. 13.07.2021 14708,00грн., 13.08.2021 14708,00грн., 13.09.2021 14708,00грн., 13.10.2021 14708,00грн., 13.11.2021 14708,00грн. (всього 376496грн.) та перерахування внесків пайовиком в національній валюті України на поточний рахунок кооперативу. З наданих позивачкою квитанцій судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 сплачено обумовлену договором суму паю на рахунок відповідача: 18.11.2020 200000,00грн., 18.11.2020 500,00грн., 14.12.202 20100,00грн., 13.01.2021 15075,00грн., 15.02.2021 20100,00грн., 15.03.2021 20100,00грн., 13.04.2021 20100,00грн., 17.05.2021 20100,00грн., 15.06.2021 20100,00грн., 15.07.2021 20100,00грн., 16.08.2021 20100,00грн., 16.02.2022 1510,00грн., а всього 377 885 грн. Також судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачем у передбачений пунктом 4.2.5 укладеного сторонами договору строк будівництво гаражу не було завершено. 08 липня 2024 року ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» направив позивачу лист разом з проєктом додаткового договору №1 від 08.07.2024 до договору №42.04.05.04 від 13.11.2020 року, в якому запропонував позивачу внести зміни до основного договору з огляду на воєнний стан, знецінення національної валюти і, як наслідок, подорожчання будівельних матеріалів. Запропоновано змінити строк закінчення будівництва, збільшити розмір пайового внеску до 627 500 грн. зі сплатою до 30.08.2024 року, а також замінити ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» на новий кооператив - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Мрія Миколаїв 4». ОСОБА_1 не погодилась на вказану пропозицію і такий додатковий договір не був нею укладений. Задовольняючи зустрічний позов ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» про розірвання укладеного сторонами 13 листопада 2020 року договору про внесення пайових внесків №42.04.05.04, суд першої інстанції керувався статтею 652 ЦК України, встановивши істотну зміну обставин та наявність чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, врахувавши, що повномасштабна агресія, розпочата російською федерацією проти України 24.02.2022 року, безпосередньо вплинула на можливість суб`єктів господарської діяльності здійснювати свою підприємницьку діяльність. З огляду на порушення відповідачем зобов`язань за договором та враховуючи задоволення зустрічного позову про розірвання договору про внесення пайових внесків, суд першої інстанції вважав обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» на її користь 377 885 грн. сплачених пайових внесків. Рішення суду в частині вказаних висновків апелянтом не оскаржується, а тому з огляду на встановлені частиною першою статті 367 ЦПК України межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, його законність і обґрунтованість у зазначеній частині апеляційний суд не перевіряє. Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність рішення в частині стягнення на користь позивачки інфляційних витрат та трьох процентів річних, то слід зазначити наступне. Частково задовольняючи вказані позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що за змістом пункту 4.2.5 договору ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» повинно було закінчити будівництво до 01.04.2023 року, а тому після цієї дати починається прострочення по договору з боку відповідача, у зв`язку із чим на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню інфляційні втрати та 3% річних, розраховані за період з 01.04.2023 року. Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком. Так, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, якою позивачка обґрунтовувала свої вимоги, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже вказаною правовою нормою встановлена особлива міра відповідальності боржника саме за прострочення грошового зобов`язання, тобто, за невиконання боржником зобов`язання сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України у строк, встановлений договором або законом. Між тим зобов`язання відповідача перед позивачем згідно п. 4.2.5. договору про внесення пайових внесків від 13 листопада 2020 року №42.04.05.04 полягає у своєчасному завершенні будівництва та передачі об`єкту нерухомого майна (гаражу) ОСОБА_1 , отже не є грошовим зобов`язанням. За такого судом першої інстанції помилково застосовано до даних правовідносин передбачені статтею 625 ЦК України наслідки порушення грошового зобов`язання. Також колегія суддів враховує, що матеріли справи не містять відомостей про звернення ОСОБА_1 до ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» із заявою про повернення суми сплаченого нею пайового внеску як до заявлення ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» пропозиції про укладання додаткового договору, так і до часу її звернення до суду з даним позовом. За такого відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення нарахованих на підставі статті 625 ЦК України інфляційних втрат и 3 % річних. Вимог про застосування правових наслідків порушення ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» зобов`язання, передбачених статтями 611, 612, 623 ЦК України, зокрема щодо стягнення збитків, ОСОБА_1 не заявляла, а тому з огляду на встановлений у статті 13 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного судочинства, це не було предметом судового розгляду у даній справі. З огляду на викладене відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду в частині розміру стягнутої з відповідача на користь ОСОБА_1 сум підлягає зміні. Відповідно до ч.ч. 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, виходячи із принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог ОСОБА_1 (59,38%) також підлягає зміні судове рішення і в частині розміру стягнутого з відповідача судового збору за позовну заяву: з 6363 грн 08 коп. до 3778 грн 40 коп. Доводів щодо незгоди з висновком суду першої інстанції про стягнення з ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» на користь позивачки 7000 грн. правової допомоги та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» 7000 грн. правової допомоги, апеляційна скарга не містить. Отже всього з ОСОБА_1 на користь ОК «ЖБК «Мрія Миколаїв 3» підлягає стягненню 10 778 грн 40 коп. судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції (3778 грн 40 коп. + 7000 грн.) Також враховуючи задоволення апеляційної скарги з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мрія Миколаїв 3» підлягає стягненню відшкодування судового збору за апеляційну скаргу в розмірі 1453грн 44коп. Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мрія Миколаїв 3» задовольнити. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2025 року в частині розміру стягнутих з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мрія Миколаїв 3» на користь ОСОБА_1 сум пайових внесків та судових витрат - змінити. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мрія Миколаїв 3» на користь ОСОБА_1 сплачені за договором про внесення пайових внесків № 42.04.05.04 від 13 листопада 2020 року 377 885грн 00 коп. (триста сімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят п`ять гривень) та 10 778 грн 40 коп. (десять тисяч сімсот сімдесят вісім гривень сорок копійок) судових витрат. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Мрія Миколаїв 3» судовий збір за апеляційну скаргу в розмірі 1 453 грн 44 коп. (одна тисяча чотириста п`ятдесят три гривні сорок чотири копійки). Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий В.В. Коломієць Судді Т.В. Серебрякова Н.О. Тищук Повне судове рішення складено 16 березня 2026 року