Ухвала КЦС ВС № 394/189/25

У Х В А Л А 17 березня 2026 року м. Київ справа № 394/189/25 провадження № 61-2844ск26 Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури Фальченка Дениса Вікторовича на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2025 року та постанову Кіровоградського апеляційного суду від 29 січня 2026 року у справі за позовом Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсними рішень Новоархангельської селищної ради та витребування земельних ділянок, ВСТАНОВИВ: 03 березня 2026 року заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури Фальченко Д. В. засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2025 року та постанову Кіровоградського апеляційного суду від 29 січня 2026 року, повний текст якої складено 05 лютого 2026 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне. У пункті 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характерустановить1розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги юридичною особою на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Заявник оскаржує судові рішення в частині вирішення судами попередніх інстанцій семи вимог немайнового характеру (визнання недійсними рішень) та семи вимог майнового характеру (витребування земельних ділянок). Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становив 3 028 грн. Відповідно до частини третьоїстатті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Отже, за оскарження в касаційному порядку судових рішень в частині вирішення вимог немайнового характерусудовий збір становить42 392грн (3 028х7 х 200%) Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. У постанові від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися в ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17). Аналіз матеріалів касаційної скарги та судових рішеньне дозволяє встановити ціни позову щодо вимог майнового характеру (вартості спірних земельних ділянок), а тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру. Отже, заявнику необхідно надати докази на підтвердження вартості земельних ділянок і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору за наступною формулою (А ? 1,5 % ? 200%), де А - це вартість спірного майна, сплативши судовий збір з урахуванням вже сплаченої суми судового збору у розмірі 84 786 грн. Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». За частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліку. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури Фальченка Дениса Вікторовича на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2025 року та постанову Кіровоградського апеляційного суду від 29 січня 2026 року залишити без руху, надати для усунення зазначеного вище недоліку строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений судом строк вимоги цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Ігнатенко