Постанова 4857 № 140/7495/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ головуючий суддя у першій інстанції: Плахтій Н.Б. 03 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/7495/25 пров. № А/857/49468/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. за участю секретаря судового засідання: Пославського Д.Б. представника апелянта 1: Бабенко А.І. представника апелянта 2: Карпюк Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" та Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі № 140/7495/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: 07.07.2025р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області у якому просила суд: -визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.04.2025р. №0134812407, №0134842407 та №0134832407. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.10.2025р. позов задоволено. Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, апелянт Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.10.2025р. скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні позову відмовити. Крім того, не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, апелянт Головне управління ДПС у Волинській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.10.2025р. скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні позову відмовити. Представник апелянта, Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", ОСОБА_2 , в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з підстав у ній зазначених. Представник апелянта, Головного управління ДПС у Волинській області, Карпюк Л.В. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала з підстав у ній зазначених. Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Із змісту податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2023 року АБ «Укргазбанк» видно, шо відображено дохід ОСОБА_1 в сумі 8 972 33,75 грн. з ознакою доходу 126 (т.1, а.с.104-105). 10.01.2024р. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" скерував ОСОБА_1 лист-повідомлення №132/692/2024 про прийняття рішення про прощення основного боргу, який виник за кредитним договором від 02.07.2008р. №99/08-І/02, в сумі 246 660,74 дол.США. У даному листі банк вказав про включення суми прощеного боргу до податкової звітності за 4 квартал 2023 року та на необхідність подання ОСОБА_1 податкової декларації і сплати податків (т.1, а.с.106). Головне управління ДПС у Волинській області надіслав ОСОБА_1 лист за №14479/6/03-20-24-06-06 від 19.09.2024р., у якому вказав про відображення в базі даних Державного реєстру фізичних осіб відомостей про отримання останньою доходів у 2023 році та необхідність подання декларації про майновий стан і доходи, в разі відсутності такої необхідності подання відповідних підтверджуючих документів. (т.1, а.с.87) 12.02.2025р. Головне управління ДПС у Волинській області на підставі наказу №509-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 та повідомлення від 12.02.2025р. №166 (т.1, а.с.90-91) в період з 17.03.2025р. - 19.03.2025р. провів документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог податкового законодавства за період: 01.01.2023р. - 31.12.2023р., із врахуванням вимог ст.102 ПК України, за наслідками якої складено акт від 24.03.2025р. №8066/03-20-24-07/ НОМЕР_1 (т.1, а.с.14-17). Актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено такі порушення: - пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.17«д» п.164.2 ст.164 ПК України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2023 рік в сумі 1 615 020,08 грн; - пп.1.1 (1), пп.1.2 (1) п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, внаслідок чого занижено суму військового збору за 2023 рік в розмірі 134 585,01 грн; -пп.49.18.4. п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 ПК України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2023 рік. Головне управління ДПС у Волинській області 29.04.2025р. прийняв відносно ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення від 29.04.2025р. (т.1, а.с.52-57): -№0134812407 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачено фізичними особами за результатами річного декларування, на суму в розмірі - 1 776 522,09 грн. (податкове зобов`язання у розмірі 1 615 020,08 грн. та штрафні санкції у розмірі 161 502,01 грн); -№0134832407, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн; -№0134842407 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору, що сплач. фізична особа за результатами річного декларування, у розмірі 148 043,51 грн. (податкове зобов`язання у розмірі 134 585,01 грн. та штрафні санкції у розмірі 13 458,50 грн). ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно п.162.1 ст.162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент. В п.163.1 ст.163 ПК України видно, що об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Відповідно до п.179.1 ст.179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов`язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом (п.179.7 ст.179 ПК України). В абз.2 п.164.1 ст.164 ПК України видно, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. За правилами п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу). Відповідно до п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України. Так, відповідно до п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України додатковим благом є основна сума боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Отже, у разі отримання платником податків додаткового блага у вигляді прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту) за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, такий платник податків зобов`язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплатити суму податкового зобов`язання, визначеного у ній. 02.07.2008р. АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №99/08-І/02, за умовами якого банк надав останній кредит в сумі 189500,00 доларів США (т.1, а.с.174-176). Постановою Господарського суду Волинської області від 09.08.2022р. у справі №903/506/21 визнано фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом та введено процедуру погашення боргів, а ухвалою суду від 24.01.2023р. у даній справі затверджено підсумковий звіт керуючого реалізацією майна боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за наслідками проведення процедури погашення боргів (т.1, а.с.58-68). Крім того, Ухвалою Господарського суду Волинської області від 24.01.2023р. у справі №903/506/21 вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника ОСОБА_1 , вважати погашеними перед АБ «Укргазбанк» та AT КБ «Приватбанк»; звільнено боржника ОСОБА_1 від боргів перед АБ «Укргазбанк» та AT КБ «Приватбанк», крім боргів за вимогами, передбаченими ч.2 ст.134 Кодексу України з процедур банкрутства; Встановлено, що вимоги перед АБ «Укргазбанк» та AT КБ «Приватбанк» до боржника, а також грошові вимоги кредиторів (їх правонаступників), які виникли до відкриття пpoвадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, не були заявлені кредиторами протягом провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (зокрема, але не виключно ВАТ КБ «Надра», ЗАТ «ОТП Банк, ВАТ «Кредобанк», ФОП ОСОБА_1 ), - визнати погашеними, а виконавчі документи за такими вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню. При цьому, в межах справи №903/506/21 Господарським судом Волинської області винесено ухвалу від 14.09.2021р., за якою суд визнав вимоги АБ «Укргазбанк» до фізичної особи ОСОБА_1 на загальну суму 15317550,88 грн., з яких, зокрема, 13952883,16 грн. заборгованість за основним боргом, що включає кредит та проценти, 956430,41 грн. три проценти річних за порушення грошового зобов`язання за кредитним договором №99/08-І/02 від 02.07.2008р. (т.1, а.с.233-235). Отже, встановлені судом обставини у справі свідчать про те, що основний борг (кредит) ОСОБА_1 за кредитним договором №99/08-І/02 від 02.07.2008р. є погашений за рішенням суду від 24.01.2023р. у справі №903/506/21 про банкрутство останньої, а тому такий борг після його погашення не міг бути додатково прощений банком. Як видно з акту перевірки та матеріалів справи, вирішуючи питання щодо обов`язку сплатити податок на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання (прощення) боргу кредитором, податковий орган виходив з податкової інформації ( відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України) згідно якої ПАТ «Укргазбанк» протягом 2023 року нараховано дохід в сумі 8972333,75 грн. за ознакою «126» додаткове благо. Проте, податковий орган не прийняв до уваги рішення суду у справі 903/506/21 п № 99/08-1/02 про банкрутство ОСОБА_1 яка є основним джерелом відображених банком сум. Колегія суддів звертає увагу, що лист-повідомлення ПАТ АБ «Укргазбанк», який надісланий ОСОБА_1 про списання за кредитним договором датований саме 08.01.2024р. В даному листі зазначено, що банк прийняв рішення про списання, однак дати та номер самого рішення не додано. Не зазначено також, структура та строки нарахування та виникнення боргу ( пеня, відсотки тощо). Зокрема, станом на 08.01.2024р. вже була завершена процедура банкрутства ОСОБА_1 (24.01.2023р.) Предметом в справі про банкрутство був той самий списаний судом борг, що за договором №99/08-1/02 від 02.07.2008р., який був підставою для нарахування додаткового блага. Тобто, борг погашений за рішенням господарського суду у справі про банкрутство, а не за добровільною згодою банку. Це примусове припинення зобов`язання державою. Крім того, при розгляді справи апелянт не надав відповідного рішення АБ «Укргазбанк» про прощення (анулювання) основного боргу (кредиту) ОСОБА_1 . При цьому, доводи апелянта ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» про те, рішення кредитної ради АБ «Укргазбанк» (протокол № 107/18 від 23.04.2020р.) яке затверджене рішенням правління АБ «Укргазбанк» № 30 від 30.04.2020р., яким визнано проблемну кредитну заборгованість за кредитним договором № 99/08-1/02 від 02.07.2008р. який укладений з ОСОБА_1 безнадійною та списання безнадійної заборгованості за рахунок сформованого резерву з проведенням подальших дій банку по врегулюванню заборгованості є фактично рішення кредитора про прощення (анулювання) боргу колегія суддів до уваги не приймає виходячи з наступного. (т.1 а.с. 218). В даному випадку, апеляційний суд звертає увагу, що слід розмежовувати внутрішні банківські процедури та реальне прощення боргу. Банк намагається видати свою внутрішню бухгалтерську операцію за «додаткове благо» для клієнта. Проте, технічне списання: коли банк визнає заборгованість безнадійною і списує її за рахунок сформованого резерву, це робиться для «очищення» балансу банку. Таке списання не припиняє зобов`язання позичальника. Банк переносить борг на позабалансові рахунки й продовжує (або має право продовжувати) роботу з його стягнення. Для того, щоб борг вважався «додатковим благом», банк мав би надіслати позивачу повідомлення саме в 2020році, а не в 2024р. про анулювання боргу та звільнення від обов`язку його повертати. Оскільки банк вказав, що після списання він планував «подальші дії по врегулюванню заборгованості», що прямо доводить, що банк в період з 30.04.2020р. до 09.01.2024 р. не мав наміру прощати ОСОБА_1 борг, яку вважав боржником, а тому жодного «блага» (доходу) у позивача не виникло. Борг припинився не через рішення банку, а через рішення Господарського суду у справі №903/506/21. Не можна називати додатковим благом те, що було списано державою в особі суду через неплатоспроможність ОСОБА_1 . Дохід виникає лише у разі анулювання боргу за самостійним рішенням кредитора, не пов`язаним з процедурою банкрутства. (пп. «д» пп. 164.2.17 ПК України),. Колегія суддів звертає увагу, що борг був остаточно погашений саме ухвалою господарського суду від 24.01.2023р. у справі про банкрутство. При цьому, формулювання «списання безнадійної заборгованості за рахунок сформованого резерву з проведенням подальших дій» в самому рішенні банку (протокол № 107/18 від 23.04.2020р.) прямо доводить, що банк не вважав борг позивача анульованим у 2020 році. Разом з тим, розділом IV Положення про порядок списання безнадійної заборгованості в АБ «Укргазбанк» (т.1, а.с.190-214) врегульовано порядок прийняття рішення про списання безнадійної заборгованості та його реалізація. В п. 4.1.11 розділу IV Положення визначені підстави списання заборгованості, а пунктом 4.1.14 передбачено, що рішення про визнання заборгованості безнадійною та її списання за рахунок сформованого резерву в бухгалтерському обліку та в податковому обліку у разі відповідності заборгованості одній з ознак безнадійної відповідно до норм ПК України, приймається уповноваженим колегіальним органом банку. Відповідно до 4.2.9 розділу IV цього Положення списання безнадійної заборгованості за кредитними зобов`язаннями боржників-фізичних осіб, прощеної банком, здійснюється на підставі рішення УКО (уповноважений колегіальний орган) в бухгалтерському обліку за рахунок резерву. Подальший облік прощеної заборгованості на позабалансових рахунках/в позасистемному обліку не здійснюється. п.4.2.10 розділу IV Положення визначає дії банку після прийняття рішення щодо списання безнадійної кредитної заборгованості боржників-фізичних осіб, зокрема щодо направлення платнику податку боржнику рекомендованого листа про прощення боргу та включення суми прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку сум доходу. Таким чином, Положення про порядок списання безнадійної заборгованості в АБ «Укргазбанк» передбачає, що списання (прощення) боргу фізичної особи-боржника здійснюється за відповідним рішенням уповноваженого колегіального органу банку. Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що долучена до пояснень третьої особи службова записка департаменту по роботі з проблемними активами АБ «Укргазбанк» від 15.12.2023р. №132/116229/2023 (т.1, а.с.221-223), адресована директору операційного департаменту з проханням списати з позабалансового обліку (рахунок 9611), без подовження роботи безнадійну заборгованість за кредитним договором №99/08-І/02 від 02.07.2008р. по боржнику ОСОБА_1 в сумі 246660,74 доларів США, в еквіваленті на дату списання, не є рішенням про прощення боргу в розумінні ПК України та Положення. Зокрема, за вказаною службовою запискою здійснювалось списання безнадійної заборгованості з позабалансового рахунку відповідно до вимог п.5.5 розділу V Положення, яким врегульовано списання безнадійної заборгованості з позабалансових рахунків/ позасистемного обліку, на яких в силу вимог п.4.2.9 розділу IV Положення облік прощеної заборгованості банком не ведеться. Отже, АБ «Укргазбанк» не довів належними та допустимими доказами прийняття рішення про прощення ОСОБА_1 суми основного боргу та правомірність відображення такої суми в податковій звітності банку у вигляді додаткового блага. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не отримувала в 2023 році дохід як додаткове благо у вигляді прощеної АБ «Укргазбанк» суми основного боргу, оскільки усі борги позивача, в тому числі перед АБ «Укргазбанк», за рішенням суду у справі про банкрутство останньої визнані погашеними. Тому, позивач не мала обов`язку подавати декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати визначені у ній податкові зобов`язання. Списана господарським судом сума не може бути базою та об`єктом оподаткування як додаткове благо відповідно до п.п.»д» пп.164.217 п.164.2 ст.164 ПК України у зв`язку з банкрутством. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС у Волинській області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України. В ході перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними та які слід скасувати. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" та Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі № 140/7495/25- без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель У зв`язку із перебуванням члена колегії судді Хобор Р.Б. в період з 09.03.2026р. по 13.03.2026р. включно у відрядженні в м.Києві, повний текст постанови складено у строк встановлений ч. 3 ст. 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 16.03.2026р.