Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/5479/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ головуючий суддя у першій інстанції: Гаврилко С.Є. 03 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/5479/25 пров. № А/857/136/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. за участю секретаря судового засідання: Пославського Д.Б. представника апелянта: Блага О.П. представника позивача: Суязова Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі № 260/5479/25 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: 02.07.2025р., позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом Головного управління ДПС в Закарпатській області, у якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00021210705 від 14.03.2025р. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.11.2025р. позов задоволено. Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, апелянт Головне управління ДПС у Закарпатській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.11.2025р. скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні позову відмовити. Представник апелянта Блага О.П. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала з підстав у ній зазначених та просила таку задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. Представник позивача, Суязова Г.В. в судовому засіданні просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 17.02.2004р. ОСОБА_1 зареєстрований, як ФОП, з адресою реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с. 8). 23.05.2024р. ФОП Мелеганич Г.М. надіслала у Виноградівську ДПІ ГУ ДПС у Закарпатській області Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Форма 20- ОПП), яким повідомила про закриття об`єкти оподаткування «Земельна ділянка» (ідентифікатор об`єкта оподаткування - 58000002) за адресою АДРЕСА_2 , що стало підставою для скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 3001129516, заводський (серійний) номер РРО MT80406631, модель (модифікація) ІКС-М510.01), який зареєстрований на зазначений об`єкт оподаткування (а.с. 96-101). 19.06.2024р. Рішенням ГУ ДПС у Закарпатській області № 2585 скасовано реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 3001129516, заводський (серійний) номер РРО MT80406631, модель (модифікація) ІКС-М510.01) на об`єкт оподаткування «Земельна ділянка» (ідентифікатор об`єкта оподаткування - 58000002) за адресою АДРЕСА_2 , що належить позивачу, про що відповідачем сформовано довідку від 19 червня 2024 року № 2585 про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій (а.с.115). З акту перевірки № 2183/0716/05/РРО/ НОМЕР_1 від 14 лютого 2025 року видно, що ФОП ОСОБА_1 порушив вимог ст.3 п.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведення розрахункових операцій через зареєстрований РРО на суму 989770 грн., за період з 01 липня 2024 року - 21 серпня 2024 року, фіскальний номер 3001129516, заводський номер МТ80406631, реєстрацію якого скасовано 19 червня 2024 року (а.с.13-15). На підставі цього акту Головне управління ДПС у Закарпатській області прийняв податкове повідомлення-рішення №00021210705 від 14 березня 2025 року, яким за порушення ст.3 п.1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі ст.17 п.1 цього Закону та ст.54 п. 54.3 п.п.54.3.3 ПК України до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 494885 грн. (а.с.16-18). ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В ст.67 Конституції України видно, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема: -проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; -надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); Відповідальність за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначена у розділі V згаданого закону. ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що відповідальність передбачена у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання; при здійсненні розрахункових операцій суб`єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки; у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці; у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості; у разі порушення встановленого пунктом 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті; у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника; у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов`язані із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв`язку в разі обов`язковості її подання. Разом з тим, при застосуванні штрафної санкції податковий орган керувався положеннями ст.54 ПК України, яка передбачає, що розмір штрафної санкції нараховується контролюючим органом, а також положеннями п.15 Прикінцевих положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». В п.15 Прикінцевих положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено наступні види порушень, за які застосовується фінансова відповідальність до фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів або надають послуги: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання. Колегія суддів звертає увагу, що у період з 01 07.2024р. 21.08.2024р. ФОП ОСОБА_1 використовувався РРО, який опломбований у встановленому порядку та перебував у фіскальному режимі і відповідно передавав всі дані до серверу. Позивач подавав відповідні звіти та сплачував необхідні платежі. На підтвердження позивач надав копію звітів (а.с. 9-12). Наказом Міністерства фінансів України 05.08.2020р. №477, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.11.2020р. № 1096/35379, затверджений Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, яким встановлений механізм функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі по тексту СОД РРО) щодо отримання від реєстраторів розрахункових операцій (далі по тексту РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі по тексту ПРРО) визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України. Розділом II «Функціонування СОД РРО» визначено, що СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України. Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012р. № 1057 затверджено Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України (далі по тексту Порядок № 1057), яким встановлено механізм передачі електронних копій розрахункових документів, фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій / програмних реєстраторів розрахункових операцій, фіскальних звітів ПРРО і повідомлень, що передбачені Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016р. № 547, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2016р. № 918/29048, що необхідні для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів ДПС для суб`єктів господарювання, що використовують РРО/ПРРО. В п.1.2 Порядку № 1057 видно, що система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України; система обліку даних РРО (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій і програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. п 2.2 розділу І Порядку № 1057 передбачено, що СЗЗД РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних СОД РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами НСМЕП. Колегія суддів наголошує, що у зв`язку із тим, що РРО ФОП ОСОБА_1 фіскалізовано, контролюючий орган і отримав дані щодо проведення розрахункових операцій на загальну суму 9897700 грн. У випадку не проведення позивачем реєстрацію розрахункових операцій через РРО, у контролюючого органу була б відсутня інформація про суму розрахункових операцій. ст.109 ПК України, передбачено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно ст.112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Із змісту п.112.1., п.112.2, п.112.3., ст.112 ПК України, видно, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним п.58.1 ст.58 цього Кодексу (п.112.5 ст.112 ПК України). В п.112.7. ст.112 ПК України, встановлено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи. Таким чином, умовами, які визначають вину особи у розумінні ст.112 ПК України є: - встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; - доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини. Згідно пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Враховуючи, що штрафні (фінансові) санкцій (штрафи) є різновидом фінансової відповідальності, саме на відповідача покладено обов`язок доведення обставин, що платник податків мав можливість дотримання правил та норм, однак не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання. Обов`язок доведення правомірності рішення покладається на контролюючий орган. ( ч.2 ст. 77 КАС України) Колегія суддів наголошує, що Рішення від 19 червня 2024 року № 2585 ГУ ДПС у Закарпатській області було скасовано реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 3001129516, заводський (серійний) номер РРО MT80406631, модель (модифікація) ІКС-М510.01) на об`єкт оподаткування «Земельна ділянка» (ідентифікатор об`єкта оподаткування - 58000002) за адресою Закарпатська область, Берегівський район, м. Виноградів, вул. Комунальна, 17, що належить позивачу, про що відповідачем сформовано довідку від 19 червня 2024 року № 2585 про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій (а.с. 115). п.1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі - Порядок) реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли: 1) суб`єкт господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО з торгівлі валютними цінностями» за формою № 4-РРОВ; вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до такого реєстру та був зареєстрований у контролюючому органі до створення такого реєстру; закінчились визначені законодавством строки експлуатації РРО; РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО; виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО; установчі документи суб`єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними; наявне судове рішення про ліквідацію суб`єкта господарювання - банкрута; наявне судове рішення щодо припинення суб`єкта господарювання, що не пов`язане з банкрутством; припинено діяльність структурного підрозділу через обставини, визначені законодавством; в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб`єкта господарювання: викрадено РРО; відбулась зміна власника РРО; щодо структурного підрозділу, де використовується РРО, суб`єкт господарювання повідомив про такий обов`язок оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу як про закритий або такий, що не експлуатується суб`єктом господарювання; суб`єкт господарювання у зв`язку із застосовуванням програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився. Позивач вказує, що заяв про скасування реєстрації РРО ОСОБА_1 не подавала і про наявність зазначеного рішення їй відомо не було. При цьому, доказів повідомлення позивача про вказане рішення податковим органом не надано суду. п. 1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» видно, що для наявності порушення обов`язково є сукупність трьох умов, а саме: РРО має бути незареєстроване, неопломбоване (розпломбоване) і не мас бути переведене у фіскальний режим. Колегія суддів повторно звертає увагу, що у період, з 01 липня 2024 року - 21 серпня 2024 року позивачем використовувався РРО, який перебував у фіскальному режимі та відповідно передавав всі дані до серверу, подавались звіти і сплачувались податки. На підтвердження, копію звітів, де вказано, що апарат фіскалізовано (а.с. 9-12). При цьому, як вже позивач при здійсненні господарської діяльності за вказаний період використовувала скасоване РРО, оскільки не була обізнана про скасування реєстрації РРО, у зв`язку із тим, що таке не було розпломбовано і надавав фіскальні чеки, доказів повідомлення позивача про вказане рішення, апелянт не надав. Як наслідок, в даному випадку вірним є висновок суду першої інстанції, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад порушення, за яке позивач притягнута до фінансової відповідальності на підставі оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Таким чином, апелянт не надав належних доказів, які б підтверджували висновки акту перевірки щодо порушення позивачем вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому податкове повідомлення-рішення № 00021210705 від 14 березня 2025 року не відповідає вимогам ст.2 ч.2 КАС України, що є підставою для його скасування. Верховний Суд від 10.01.2024р. у справі № 240/4894/23, дійшов висновків, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи. Цей принцип також часто відомий як «in» або «in», що означає «у вагомих сумнівах - на користь людини». Важливо також відзначити, що принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС у Закарпатській області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі № 260/5479/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель У зв`язку із перебуванням члена колегії судді Хобор Р.Б. в період з 09.03.2026р. по 13.03.2026р. включно у відрядженні в м.Києві, повний текст постанови складено у строк встановлений ч. 3 ст. 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 16.03.2026р.