Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/8598/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2026 р.Справа № 520/8598/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 р. (постановлену суддею Сагайдаком В.В.) в справі № 520/8598/24 за заявою ОСОБА_1 , поданою в порядку ст. 382 КАС України в справі № 520/8598/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просила: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2022 р. у розмірі 1,14, з 01.03.2023 р. у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 р. у розмірі 1,0796; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2022 р. у розмірі 1,14, з 01.01.2023 р. у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 р. у розмірі 1,0796. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 р., яке набрало законної сили, позов задоволено. Позивачка звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 р. у справі № 520/8598/24 з поданням відповідачем звіту. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 р. задоволено заяву позивачки про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 520/8598/24; встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 р. у справі № 520/8598/24 з поданням відповідачем звіту протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 р. затверджено, поданий відповідачем звіт. Не погодившись із ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 р. позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 р. та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області подати новий звіт щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/8598/24. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, вимог: Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. У судове засідання учасники справи не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, позивачка просила розгляд справи проводити за її відсутністю. Згідно із ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Затверджуючи звіт про виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності у позивачки зауважень щодо вказаного змісту, суд вважає за можливе затвердити вказаний звіт. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Згідно з ч. 1 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду. Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому. До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. У рішенні від 30.06.2009 р. № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини). Також Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12 травня 2011 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року). Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 р. у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду". Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, від 28.05.2024 р. у справі № 520/8598/24, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2022 р. у розмірі 1,14, з 01.03.2023 р. у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 р. у розмірі 1,0796. Як вбачається з вищевказаного рішення, судом першої інстанції, зокрема, зроблено висновок про необхідність застосування у спірних правовідносинах Порядку перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. №

124. Пунктом 5 вищевказаного Порядку встановлено, що кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати, розрахований з метою проведення індексації показника середньої заробітної плати. Відповідачем до Харківського окружного адміністративного суду подано звіт про виконання рішення суду від 16.01.2026 р. вих. № 2000-0905-7/9094 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 р. у справі № 520/8598/24, в якому зазначено, що ОСОБА_1 здійснено індексацію та перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 року, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2022 р. у розмірі 1,14, з 01.03.2023 р. у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 р. у розмірі 1,0796, у зв`язку з чим розмір пенсії склав 5286,03 грн., тому пенсію з 01.03.2024 р. залишено у попередньому розмірі - 5844,50 грн. Тобто, фактично відповідачем не здійснено перерахунок пенсії позивачки на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 р. у справі № 520/8598/24. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права. Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 р. у справі № 520/8598/24, то необхідно апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 р. по справі № 520/8598/24 скасувати; ухвалити постанову, якою відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.01.2026 р. за вих. № 2000-0905-7/9094 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 р. у справі № 520/8598/24 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт до суду першої інстанції про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 р. у справі № 520/8598/24 протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї постанови. Керуючись ст. ст. 242, 243, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, .

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 р. по справі № 520/8598/24 скасувати. Ухвалити постанову, якою відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.01.2026 р. за вих. № 2000-0905-7/9094 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 р. у справі № 520/8598/24. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт до суду першої інстанції про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 р. у справі № 520/8598/24 протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 16.03.2026 року