LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/15079/25

від 16.03.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 в справі № 520/15079/25 - залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2026 р. Справа № 520/15079/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 (ухвалене суддею Кухар М.Д.) в справі № 520/15079/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не включення ОСОБА_1 до наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн. на місяць за період з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 11.03.2023 по 23.07.2023, з 04.08.2023 по 22.11.2023, з 07.12.2023 по 17.12.2023, з 01.01. 2024 по 03.02.2024, з 06.03.2024 по 12.03.2024, з 18.04.2024 по 26.04.2024, з 12.05.2024 по 13.06.2024, з 22.06.2024 по 21.08.2024, з 23.08.2024 по 31.08.2024, з 02.11.2024 по 10.11.2024, виплата якої передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі як такому, що брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів; зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 включити ОСОБА_1 до наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн. на місяць за період з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 11.03.2023 по 23.07.2023, з 04.08.2023 по 22.11.2023, з 07.12.2023 по 17.12.2023, з 01.01.2024 по 03.02.2024, з 06.03.2024 по 12.03.2024, з 18.04.2024 по 26.04.2024, з 12.05.2024 по 13.06.2024, з 22.06.2024 по 21.08.2024, з 23.08.2024 по 31.08.2024, з 02.11.2024 по 10.11.2024, виплата якої передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі як такому, що брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів та виплати, з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 замінено Військову частину НОМЕР_2 правонаступником - Військовою частиною НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ). Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 позов залишено без задоволення. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, ОСОБА_1 з 06.04.2022 по 26.11.2024 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . Відповідно до довідки про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військової агресією РФ проти України від 29.09.2025 № 1571/13236, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , позивач брав участь у заходах щодо стримування збройної агресії, зокрема, з 01.02.2023 по 28,02.2023, з 11.03.2023 по 23.07.2023, з 04.08.2023 по 22.11.2023, з 07.12.2023 по 17.12.2023, з 01.01. 2024 по 03.02.2024, з 06.03.2024 по 12.03.2024, з 18.04.2024 по 26.04.204, з 12.05.2024 по 13.06.2024, з 22.06.2024 по 21.08.2024, з 23.08.2024 по 31.08.2024, з 02.11.2024 по 10.11.2024. Вище вказана довідка видана на підставі ЖБД в/ч НОМЕР_4 від 18.12.2022 № 31 (том 8), ЖБД в/ч НОМЕР_4 від 18.01.2023 № 8/дск, ЖБД в/ч НОМЕР_2 від 22.07.2023 том № 10 (інв № 7291/КСП/24), ЖБД в/ч НОМЕР_2 від 22.09.2023 том № 11 (інв. № 7291/КСП/24), ЖБД в/ч НОМЕР_2 від 22.09.2023 том № 11 (інв. № 7291/ КСП /24), ЖБД в/ч НОМЕР_2 від 06.01.2024 том 12 (інв. № 7291 /ОКП /24), ЖБД в/ч НОМЕР_2 від 17.06.2024 том № 13 (інв. № 77Т), рапорт вх. Від 02.03.2023 № 1119, рапорт вх. від 03.04.2023 № 1605, рапорт вх. від 04.05.2023 № 2585, рапорт вх. від 01.06.2023 № 2995, рапорт (вх. від 01.07.2023 № 3343), рапорт вх.. від 03.08.2023 № 3858, рапорт (вх. від 01.09.2023 № 4362). Відповідачем надано витяг із наказу від 03.09.2024 № 280, відповідно до якого позивачу виплачувалась додаткова винагорода в розмірі 30000 грн. на місяць пропорційно часу виконання завдань з 01.08.2024 по 16.08.2024, з 17.08.2024 по 21.08.2024, з 23.08.2024 по 24.08.2024. Відповідно до наданої відповіді Військової частини НОМЕР_2 , з 01.02.2023 і до моменту виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу, позивач виконував завдання в районі населеного пункту Козача Лопань Харківської області. Позивач, не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо невиплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн., передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, а також із твердженнями відповідача про те, що у спірний період позивач не перебував у районі ведення активних бойових дій, а фактично виконував обов`язки військової служби на території відповідної територіальної громади Харківської області та, відповідно, не мав права на отримання зазначеної додаткової винагороди, звернувся до суду з цим адміністративним позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії Військової частини НОМЕР_2 (правонаступником якої є військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 здійснені на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, визначеним чинним законодавством України, зокрема наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №

168. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (в подальшому - Закон 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Згідно з ст. 1 Закон № 2011-ХІІ, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Відповідно до ч. 1-4 ст. 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Так, пунктом 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Пунктом 4 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України. Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 Про загальну мобілізацію, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України. Пунктом 6 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (в подальшому - Постанова № 168). Відповідно до п. 1 Постанови № 168 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень. Установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень. З аналізу наведених норм слідує, що військовослужбовці мають право на виплату додаткової винагороди, в тому числі додаткової винагороди у збільшеному розмірі у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн. пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30000 грн. При цьому порядок і умови виплати додаткової винагороди в розмірах, встановлених Постановою № 168, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. З метою врегулювання порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, Міністром оборони України видано Окреме доручення № 912/з/29 від 23.06.2022, пунктом 1 якого установлено, що під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії. Пунктом 2 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах, зокрема: 100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах). Згідно з п. 3 Окремого доручення Міністра № 912/з/29, райони ведення бойових дій слід визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. Пунктом 4 Окремого доручення Міністра № 912/з/29, доручено керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цього доручення. У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною у додатку № 2 до цього доручення. Згідно із пунктами 5 та 6 зазначеного окремого доручення, виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 3 до цього доручення). Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів. Згідно з п. 14 Окремого доручення Міністра № 912/з/29, це доручення застосовувати з 01.06.2022 (крім абзацу третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 7 та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовувати з 24.02.2022). Таким чином, підставами для виплати військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях у певний період, додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн., передбаченої Постановою КМУ № 168, є бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій; журнал ведення оперативної обстановки; бойове донесення або постова відомість; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань та довідка командира військової частини, до якої для виконання завдань відряджений військовослужбовець. Передбачений цим окремим дорученням перелік видів бойових дій і заходів, які вважаються безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, є вичерпним. Відповідно до ст. 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII Про оборону України бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії. Постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 05.06.2024 в справі № 200/660/23, від 27.06.2024 у справі № 200/3996/23, від 07.08.2025 у справі № 420/33902/24. У бойовому наказі вказується: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру. У бойовому розпорядженні зазвичай командир вказує: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій). За необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання військової частини (підрозділу), сусідів та інші дані. Бойові (попередні бойові) розпорядження і вказівки, які віддає командир усно, записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому відображається: дата, час і зміст розпоряджень, спосіб їх передачі або отримання, кому вони передані або повинні бути передані, від кого отримані. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обов`язковою умовою отримання спірної додаткової винагороди є підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення). При цьому, для підтвердження такої участі вимагається сукупність інформації, викладеної у наступних документах: бойові накази (бойового розпорядження); журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості; рапорти (донесення) начальника (командира) відповідного підрозділу. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.01.2023 № 1, відповідно до бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.01.2023 № 1 та бойового наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 01.01.2023 № 1, Військова частина НОМЕР_2 передала район оборони у АДРЕСА_1 та вибула до селища міського типу Козача Лопань, Харківської області. Згідно з актом прийому-передачі особовий склад Військової частини НОМЕР_2 вважається таким, що з 01.01.2023 вибув до селища міського типу Козача Лопань, Харківської області. Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.10.2023 № 3, відповідно до бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.01.2023 № 1 та бойового наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 01.01.2023 № 1, військова частина НОМЕР_2 передала район оборони у АДРЕСА_1 та вибула до селища міського типу Козача Лопань, Харківської області. Згідно з актом прийому-передачі особовий склад Військової частини НОМЕР_2 вважається таким, що з 03.01.2023 прибув до селища міського типу Козача Лопань, Харківської області. Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.03.2023 № 52, від 17.03.2023 № 68, від 01.04.2023 № 89, від 01.05.2023 № 111, від 01.06.2023 № 147, від 01.07.2023 № 183, від 01.08.2023 № 210, від 01.09.2023 № 247, від 01.10.2023 № 273, від 01.11.2023 № 301, від 01.12.2023 № 341, від 01.01.2024 № 2, від 01.02.2024 № 42, від 01.03.2024 № 82, від 01.04.2024 № 121, від 01.05.2024 № 170, від 02.06.2024 № 235, від 03.07.2024 № 293, від 05.08.2024 № 361, від 03.09.2024 № 400 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», Дергачівська територіальна громада Харківської області (с-ще ОСОБА_2 ) не визначена районом ведення воєнних (бойових) дій у період з 01.02.2023 по 31.08.2024. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 09.03.2023 № 60 «Про виплату додаткових винагород за лютий 2023 року» та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.02.2023 по 28.02.2023. Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 04.04.2023 № 90 "Про виплату додаткових винагород за березень 2023 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 11.03.2023 по 31.03.2023. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 04.05.2023 № 130 Про виплату додаткових винагород за квітень 2023 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.04.2023 по 30.04.2023. Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 04.06.2023 № 155 Про виплату додаткових винагород за травень 2023 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.05.2023 по 31.05.2023. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 04.07.2023 № 180 Про виплату додаткових винагород за червень 2023 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.06.2023 по 30.06.2023. Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 04.08.2023 № 198 Про виплату додаткових винагород за липень 2023 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.07.2023 по 23.07.2023. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 04.09.2023 № 212 Про виплату додаткових винагород за серпень 2023 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 04.08.2023 по 31.08.2023. Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 04.10.2023 № 225 Про виплату додаткових винагород за вересень 2023 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.09.2023 по 30.09.2023. Відповідно до наказу Військової частини НОМЕР_2 від 03.11.2023 № 243 Про виплату додаткових винагород за вересень та жовтень 2023 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 29.09.2023 по 31.10.2023. Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 04.12.2023 № 253 Про виплату додаткових винагород за травень 2023 року та Додатку до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.11.2023 по 22.11.2023. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2024 № 1 Про виплату додаткових винагород за грудень 2023 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 07.12.2023 по 17.12.2023. Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 03.02.2024 № 36 Про виплату додаткових винагород за січень 2024 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.01.2024 по 31.01.2024. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 03.03.2024 № 69 Про виплату додаткових винагород за лютий 2024 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.02.2024 по 03.02.2024. Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 03.04.2024 № 105 Про виплату додаткових винагород за березень 2024 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 06.03.2024 по 12.03.2024. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 03.05.2024 № 140 Про виплату додаткових винагород за квітень 2024 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду в розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконанні бойових (спеціальних) завдань) за період з 18.04.2024 по 26.04.2024. Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 03.06.2024 № 175 Про виплату додаткових винагород за травень 2024 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 12.05.2024 по 31.05.2024. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 03.07.2024 № 210 Про виплату додаткових винагород за червень 2024 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.06.2024 по 13.06.2024, з 22.06.2024 по 30.06.2024. Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 03.08.2024 № 24 Про виплату додаткових винагород за липень 2024 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконань бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.07.2024 по 31.07.2024. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 03.09.2024 № 280 Про виплату додаткових винагород за серпень 2024 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.08.2024 по 16.08.2024, з 23.08.2024 по 24.08.2024. Крім того, згідно з довідкою від 29.09.2024 № 1571/13236, ОСОБА_1 в період з 17.08.2024 по 21.08.2024 та з 25.08.2024 по 31.08.2024 виконував бойові завдання на території Бєлгородського р-ну, Бєлгородської обл. російської федерації та набув право на виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Відповідно до Додатку 2 до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 03.09.2024 № 280 Про виплату додаткових винагород за серпень 2024 року, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. (пропорційно за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів) за період з 17.08.2024 по 21.08.2024. Згідно з Додатком 5 до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 03.09.2024 № 280 Про виплату додаткових винагород за серпень 2024 року, визначено кількість днів, за які ОСОБА_1 підлягає виплаті додаткова винагорода в розмірі 70000 грн. за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань за періоди з 17.08.2024 по 21.08.2024, з 25.08.2024 по 31.08.2024. В подальшому, згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 17.10.2024 № 335 Про виплату одноразової винагороди та доплату додаткових винагород за серпень та вересень 2024 року та Додатку 3 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. (пропорційно за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів) за період з 25.08.2024 по 31.08.2024. Щодо періоду з 02.11.2024 по 10.11.2024 під час перебування особового складу Військової частини НОМЕР_2 в районі Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донецької області, який в зазначені періоди відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України визначений районом ведення воєнних (бойових) дій суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 05.12.2024 № 390 Про виплату додаткових винагород за листопад 2024 року та Додатку 1 до цього наказу, ОСОБА_1 нараховано за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, та виконання бойових (спеціальних) завдань додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 02.11.2024 по 10.11.2024. Відповідно до довідки про нарахування додаткової винагороди від 30.09.2025 № 1186/16, ОСОБА_1 нараховано додаткову грошову винагороду: у лютому 2023 року - 86451,61 грн., з яких 56451,61 грн. становила помилково нарахована сума, що в подальшому була утримана; у березні 2023 року - 20322,58 грн., з яких 20017,74 грн. перераховано на картковий рахунок; у квітні 2023 року - 30000 грн., з яких 29550 грн. перераховано на картковий рахунок; у травні 2023 року - 30000 грн., з яких 29550 грн. перераховано на картковий рахунок; у червні 2023 року - 0,00 грн., оскільки нарахована сума 30000 грн., відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 04.07.2023 № 180, повністю утримана для часткового погашення переплати додаткової винагороди за лютий 2023 року; у липні 2023 року - 2258,06 грн., що становить залишок після утримання 20000 грн. для часткового погашення зазначеної переплати, з яких 2224,19 грн. перераховано на картковий рахунок; у серпні 2023 року - 20645,16 грн., що становить залишок після утримання 6451,61 грн. для повного погашення переплати, з яких 20335,48 грн. перераховано на картковий рахунок; у вересні 2023 року - 28000 грн., з яких 27580 грн. перераховано на картковий рахунок, а 2000 грн. донараховано у жовтні 2023 року, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 03.11.2023 № 243; у жовтні 2023 року - 32000 грн., включно з донарахуванням за вересень 2023 року, з яких 31520 грн. перераховано на картковий рахунок; у листопаді 2023 року - 22000 грн., з яких 21670 грн. перераховано на картковий рахунок; у грудні 2023 року - 10645,16 грн., з яких 10485,48 грн. перераховано на картковий рахунок; у січні 2024 року - 30000 грн., з яких 29550 грн. перераховано на картковий рахунок; у лютому 2024 року - 13448,28 грн., з яких 3103,45 грн. за виконання бойових (спеціальних) завдань та 10344,83 грн. за час перебування на лікуванні у зв`язку з пораненням, при цьому 13246,56 грн. перераховано на картковий рахунок; у березні 2024 року - 6774,19 грн., з яких 6672,58 грн. перераховано на картковий рахунок; у квітні 2024 року - 9000 грн., з яких 8865 грн. перераховано на картковий рахунок; у травні 2024 року - 16000,25 грн., з яких 15760,25 грн. перераховано на картковий рахунок; у червні 2024 року - 20322,71 грн., з яких 20017,87 грн. перераховано на картковий рахунок; у липні 2024 року - 30000 грн., з яких 29550 грн. перераховано на картковий рахунок; у серпні 2024 року - 33548,38 грн., з яких 33287,09 грн. перераховано на картковий рахунок; у вересні 2024 року - 22580,65 грн., з яких 22580,65 грн. перераховано на картковий рахунок; у жовтні 2024 року - 0,00 грн.; у листопаді 2024 року - 30000 грн., з яких 30000 грн. перераховано на картковий рахунок, відповідно до встановленого порядку виплат після утримання обов`язкових податків і зборів. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що за періоди з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 11.03.2023 по 23.07.2023, з 04.08.2023 по 22.11.2023, з 07.12.2023 по 17.12.2023, з 01.01.2024 по 03.02.2024, з 06.03.2024 по 12.03.2024, з 18.04.2024 по 26.04.2024, з 12.05.2024 по 13.06.2024, з 22.06.2024 по 16.08.2024 та з 23.08.2024 по 24.08.2024 додаткова грошова винагорода в розмірі 100000 грн. не підлягає виплаті ОСОБА_1 , оскільки селище Козача Лопань Харківської області та Дергачівська територіальна громада не визначені районами ведення бойових дій, а позивач не виконував бойових завдань, що відповідають критеріям Постанови Кабінету Міністрів України № 168 та директиви Міністерства оборони України від 25.03.2022 № 248/1298. Водночас, позивач отримав додаткову грошову винагороду в розмірі 100000 грн. пропорційно за періоди з 17.08.2024 по 21.08.2024, з 25.08.2024 по 31.08.2024 та з 02.11.2024 по 10.11.2024, у зв`язку з безпосередньою участю в бойових діях та виконанням спеціальних завдань у районах ведення бойових дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, відповідно до наказів командира Військової частини НОМЕР_2 № 280 від 03.09.2024 та № 390 від 05.12.2024. Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування та виплата додаткової винагороди ОСОБА_1 здійснені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством України, зокрема наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №

168. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 не обґрунтовані, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 в справі № 520/15079/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»