Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/7115/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2026 року справа №200/7115/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 200/7115/25 (головуючий суддя у І інстанції Галатіна О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 56650011374 від 09.09.2025; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу роботи період трудової діяльності з 05.08.1988 до 31.12.1997, з 01.01.1999 до 09.11.1999, та повторно розглянути заяву від 01.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та повторно розглянути заяву на призначення пенсії датою її подання 01.09.2025 з урахуванням висновків суду. В обґрунтування позову зазначила, що 01.09.2025 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» з доданими документами. Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області № 56650011374 від 09.09.2025 відмовлено позивачу в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу - 10 років. Крім того, за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до пільгового стажу позивача не зараховано спірні періоди роботи через певні недоліки трудової книжки. Таке рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує право позивача на належний соціальний захист. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 56650011374 від 09.09.2025 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 05.08.1988 до 31.12.1997, з 01.01.1999 до 09.11.1999 та з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 968 грн 96 коп. Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Аналіз наданих позивачем до заяви документів показав, що страховий стаж позивача на дату звернення становить 38 років 08 місяців 05 днів, пільговий стаж за Списком № 2 згідно даних реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування становить 01 рік. До пільгового стажу не були враховано періоди з 05.08.1988 по 31.12.1997 та з 01.01.1999 по 09.11.1999 згідно записів трудової книжки від 05.08.1988 № 8479569, оскільки позивачем в порушення п. 20 Порядку № 637 не були надані довідки на підтвердження вказаних періодів роботи на посадах, що дають право на пенсію на пільгових умовах. Трудова книжка позивача не містить відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: періодів роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається ці періоди роботи. Головним управлінням ПФУ в Полтавській області було прийнято рішення від 09.09.2025 № 056650011374 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу роботи. Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду. Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи. Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Встановлені обставини справи. ОСОБА_1 , РНОПП НОМЕР_1 , 01.09.2025 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

2. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ для розгляду заяви позивача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 056650011374 від 09 вересня 2025 року відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Згідно вищевказаного рішення вбачається: Пільговий стаж згідно даних реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період роботи з 01.01.1998 по 31.12.1998 становить 01 років. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 05.08.1988 по 31.12.1997 та з 01.01.1999 по 09.11.1999 згідно записів трудової книжки від 05.08.1988 № НОМЕР_2 , оскільки пільговий стаж не підтверджено довідками про пільговий стаж роботи, також відсутня інформація в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Аналіз наданих документів показує, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 38 років 08 місяців 05 днів. Управлінням прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 (в частині спірних періодів) позивач працювала: - з 05.08.1988 до 09.11.1999 на посаді палатної медичної сестри інфекційного відділення Міської лікарні № 6, з якої була переведена до Міської лікарні № 10, та яка згодом, у зв`язку з ліквідацією була переведена до Міської лікарні № 3 м. Горлівки Донецької області (записи 1-6). Згідно відомостей розрахунку стажу ОСОБА_1 , спірні періоди з 05.08.1988 до 31.12.1997 та з 01.01.1999 до 09.11.1999 зараховано до страхового стажу. Період з 01.01.1998 по 31.12.1998 зараховано до пільгового стажу за Списком №

2. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що записами трудової книжки позивача та доданими до заяви про призначення пенсії документами підтверджується, що позивач у спірні періоди виконувала обслуговування хворих на інфекційні захворювання у інфекційному відділенні на посаді палатної медичної сестри інфекційного відділу, що передбачена Списком № 2 розділу XXIV Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016. Отже, спірні періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_2 за Списком №

2. Оцінка суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом. Згідно з ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_3 (в частині спірних періодів) ОСОБА_1 працювала: - з 05.08.1988 до 09.11.1999 на посаді палатної медичної сестри інфекційного відділення Міської лікарні № 6, з якої була переведена до Міської лікарні № 10, та яка згодом, у зв`язку з ліквідацією була переведена до Міської лікарні № 3 м. Горлівки Донецької області (записи 1-6). Отже, в трудових книжках позивача належно відображені спірні періоди пільгової роботи. Відповідно до Постанови КМУ № 461 від 24.06.2016, розділу XXIV. ОХОРОНА ЗДОРОВ`Я ТА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА, до Списку № 2 відносяться працівники, які безпосередньо обслуговують хворих, зокрема, у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри/молодші медичні брати, молодші медичні сестри/молодші медичні брати з догляду за хворими, сестри-господині/працівники з господарської діяльності закладу охорони здоров`я. Відтак, позивач виконувала обслуговування хворих на інфекційні захворювання у інфекційному відділенні на посаді палатної медичної сестри інфекційного відділу, що передбачена Списком № 2 розділу XXIV Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірні періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №

2. За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Як визначено пунктами 3 та 8 частини шостої статі 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, а також типові справи. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 200/7115/25 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 200/7115/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 16 березня 2026 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 16 березня 2026 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв