Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/28696/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28696/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року (суддя Турлакова Н.В.) у справі №160/28696/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- встановиВ: Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.05.2016 року по 28.02.2018 року включно; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.05.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 71 866 гривень 42 копійки із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 Грошове забезпечення військовослужбовців. - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року включно. - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4087 гривень 11 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року включно у загальній сумі 50 891 гривня 11 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 Грошове забезпечення військовослужбовців. - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.03.2020 року по 11.08.2025 року включно. - зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4087 гривень 11 копійок в місяць за період з 14.03.2020 року по 11.08.2025 року включно у загальній сумі 265 398 гривень 46 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 Грошове забезпечення військовослужбовців. В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в питанні нарахування індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.05.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 30.05.2016 року по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.03.2019 включно із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.03.2019 включно із застосуванням індексації - різниці (щомісячної фіксованої індексації), відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.03.2020 по 31.12.2022 включно із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 14.03.2020 по 31.12.2022 включно із застосуванням індексації - різниці (щомісячної фіксованої індексації), відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення суду мотивовано тим, що індексація грошового забезпечення позивача передбачена нормами діючого законодавства, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача в питанні нарахування та виплати її позивачеві в період проходження військової служби. При цьому, суд першої інстанції, визначивши право позивача на індексацію за спірний період, в якому індексацію не було нараховано та виплачено відповідачем, вказав на те, що «базовим місяцем» є січень 2008 року. Також суд дійшов висновку про безпідставне не нарахування і не виплату позивачу індексацію різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, оскільки грошовий дохід позивача, внаслідок збільшення посадових окладів, не перевищив суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. В той же час, суд першої інстанції, дійшовши висновків про право позивача на індексацію грошового забезпечення, виплату індексації-різниці, зазначив те, що повноваженнями щодо розрахунку індексації грошового забезпечення та нарахування сум індексації-різниці наділені відповідачі, у зв`язку з чим відмовив позивачу у визначені конкретних сум індексації грошового забезпечення та індексації-різниці право на які має позивач. Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування індексації-різниці починаючи з 01.01.2023, оскільки це не було передбачено чинним законодавством. Крім цього, суд вказав на передчасність заявлених вимог щодо виплати індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції, виклавши резолютивну частину рішення в новій редакції. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач висловлює свою незгоду з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визначення судом ум індексації та індексації-різниці, які повинні бути виплачені відповідачами на користь позивача. Не погоджується позивач і з рішенням суду, в частині відмови в задоволенні позову щодо виплати індексації-різниці за період починаючи з 01.01.2023, а також застосування положень пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. Перевіривши, в межах доводів апеляційних скарг, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Встановлені обставини справи свідчать про те, що згідно військового квитка серії НОМЕР_3 від 30.03.2016р., ОСОБА_2 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та ВЧ НОМЕР_2 . Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_4 від 19.11.2020р. ОСОБА_3 здійснив державну реєстрацію зміни імені: ОСОБА_1 . Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_5 від 18.10.2021р., ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій. Згідно копії наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_6 (по стройовій частині) від 30.05.2016 №165, солдата ОСОБА_3 ... зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення з 30.05.2016 року. Згідно копії Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 14.03.2019 №80, молодшого сержанта ОСОБА_3 . ... вважати таким, що справи та посаду здав 14.03.2019 року. Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 від 30.03.2016р., зараховано до списків ВЧ НОМЕР_2 14.03.2020 згідно наказу №52. Згідно Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 11.08.2025 №82, старшого солдата ОСОБА_1 . ... вважати таким, що з 11.08.2025 року справи та посаду здав і вибув до нового місця служби в м.Київ, з 11.08.2025 року виключено зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення. 03.09.2025р. позивач звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 із заявою з питання нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 30.05.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 14.03.2019. 03.09.2025р. позивач звернувся до командира ВЧ НОМЕР_2 із заявою з питання нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 14.03.2020 по 11.08.2025. Листом від 16.10.2025 №931 ВЧ НОМЕР_1 розглянуто заяву позивача та зокрема повідомлено, що виплата індексації грошового забезпечення за період з 30.05.2016 по 28.02.2018 не проводилась, а індексація грошового забезпечення починаючи з 01.03.2018 по 14.03.2019 виплачена своєчасно та в повному обсязі, заборгованість відсутня. Вважаючи, що відповідача допущено протиправну бездіяльність в питанні здійснення індексації грошового забезпечення, позивач звернувся з позовом до суду. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до статті 1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення в розумінні цього закону це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення (абзац 2). Положеннями статті 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Статтею 9 Закону № 2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Пунктом 2 Порядку № 1078 до об`єктів індексації віднесено грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців. Отже, індексація грошового забезпечення, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, є однією з державних гарантій, спрямованою на забезпечення достатнього життєвого рівня населення, яка дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 1282-ХІІ). За такого правового врегулювання суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. З 01 грудня 2015 року положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі Постанова № 1013). За змістом пояснюючої записки до проекту Постанови № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників. У зв`язку із цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції). Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення. На відміну від правил визначення «базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації. Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально. Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник. Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник). Так, якщо на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013). Із обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що станом на 2016 рік розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01 січня 2008 року та діяла до 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Відтак, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013) є січень 2008 року. Отже, як правильно зазначив суд першої інстацнії, для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 30.05.2016 по 28.02.2018, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078, є січень 2008 року. В той же час, суд першої інстанції, встановивши право позивача на індексацію за період з 30.05.2016 по 28.02.2018 та правильно визначивши «базовий місяць» для нарахування індексації за вказаний період, не визначив конкретної суми індексації грошового забезпечення, яка повинна бути виплачена позивачу за вказаний період. Вказане свідчить про те, що спір між сторонами, в цій частині, не був остаточно вирішений судом. Відповідно до п.1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотки. До 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою КМУ від 11.02.2016 №77). Судом апеляційної інстанції досліджено розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 30.05.2016 по 28.02.2018, який долучений до позову. Дослідженням цього розрахунку встановлено, що він відповідає вимогам законодавства в частині індексації грошових доходів населення та узгоджується з показниками величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації, інформацію про які надано Міністерством соціальної політики України. За результатами дослідження розрахунку суд апеляційної інстанції погоджується з позицією позивача про те, загальна сума індексації грошового забезпечення за період з 30.05.2016 по 28.02.2018 становить 71 866,42грн. Щодо заявлених вимог про стягнення індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 14.07.2021. Так, «Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття як «фіксована» сума індексації не містять. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2021 №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте постановою Уряду №1013 від 09.12.2015 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується. З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачають обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: - сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); - якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац 4). Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи, що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду; суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду (березень 2018 року); і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів. Звідси випливає висновок про те, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078 (103 відсотка). Як правильно встановлено судом першої інстанції місяцем підвищення доходів для військовослужбовців є березень 2018 року, оскільки з вказаного періоду було підвищено грошове забезпечення на підставі положень постанови КМУ №704. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078). У березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30 %. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року, враховуючи положення абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078, становила 4463,15 грн (1 762,00 грн х 253,30 % / 100 = 4 463,15 грн). Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. В той же час, суд першої інстанції і в цьому випадку не визначив конкретної суми індексації-різниці, яка щомісячно підлягала виплаті на користь позивача. Визначаючи розмір підвищення доходу в березні 2018 року, суд апеляційної інстанції враховує положення абз.5 пункту 5 Порядку №1078 та при визначенні розміру грошового забезпечення позивача за лютий та березень 2018 року приймає до уваги виключно ті складові грошового забезпечення, які не мали разового характеру (іншого відповідачем не доведено). Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, із зазначенням відповідних складових, грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило 7568,80грн. (а.с.73), у березні 2018 року 7944,84грн. (а.с.74). Отже, грошовий дохід позивача березні 2018 року збільшився на суму 376,04 грн. (7 944,84-7568,80) в порівнянні з лютим 2018 року, що не перевищило суму можливої індексації (4463,15 грн.). Таким чином, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн 376,04 грн = 4 087,11 грн. З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що починаючи з березня 2018 року сума індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078, має виплачуватися у розмірі 4087,11грн. Щодо періоду з 01.01.2023 по 11.08.2025 за який судом першої інстанції не встановлена право позивача на виплату індексації-різниці. Так, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, оскільки нарахування та виплату індексації грошового забезпечення призупинено у зв`язку із зупиненням на 2023 рік дії Закону №1282-XII відповідно до пункту 3 розділу Прикінцеві положення Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX Про Державний бюджет України на 2023 рік. В той же час, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу індексації-різниці у 2024 та 2025 роках. Так, суд першої інстанції фактично виходив з того, що у 2024 та 2025 році визначено спеціальний порядок для нарахування індексації виходячи з того, що у 2024 році сума індексації визначається з урахуванням визначення споживчих цін починаючи з лютого 2024 року, а у 2025 році починаючи з січня 2025 роки. Тобто, за висновками суду першої інстанції, Законами про Державний бюджет на 2024 та 2025 роки визначено «базові місяці» для нарахування індексації, якими і слід керуватися при встановлені індексу споживчих цін. Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується. Отже, положення вказаних норм права не стосуються нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Положення вказаних норм стосуються поточної індексації, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність у позивача права на виплату індексації-різниці у період з 01.01.2024 по 11.08.2025 (день звільнення з військової служби). Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб Відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 № 44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 січня 2005 р. № 17), цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби. За правилами пунктів 2, 3 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб. Пунктами 4, 5 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Отже, з аналізу наведених норм Порядку № 44 суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Таким чином, з урахуванням наведеного правового регулювання та фактичних обставин справи, які свідчать про те, що оскільки позивач набув право на індексацію грошового забезпечення під час проходження служби, то виплата індексації грошового забезпечення має відбутися із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позову. На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,- У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі №160/28696/25 скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позову. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.05.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 30.05.2016 року по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 71 866 гривень 42 копійки із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.03.2019 включно із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4087 гривень 11 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 14.03.2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 Грошове забезпечення військовослужбовців. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.03.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 11.08.2025 включно із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з14.03.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 11.08.2025 включно індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4087 гривень 11 копійок в місяць відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. В іншій частині позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.328. 329 КАС України. Повне судове рішення складено 13.03.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров