Постанова Запорізький апеляційний суд № 332/3803/25

запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/368/26Головуючий у 1-й інстанції Завіновська А.П. Єдиний унікальний №332/3803/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2026 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Скоробогатька В.Ю. (в режимі відеоконференції), діючого в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Скоробогатька Володимира Юрійовича на постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 02 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду, 13.07.2025 року о 12 год. 26 хв. в м.Запоріжжі, поблизу буд.1 по вул.Скворцова водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Koleos» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір. В апеляційній скарзі захисник Скоробогатько В.Ю. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відсутні ознаки наркотичного сп`яніння та факту відмови останнього від огляду. Поліцейський не забезпечив доставку ОСОБА_1 до лікарні, були відсутні свідки, зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, в ньому відсутнє посилання на відеозапис, та відсутній сам відеозапис події правопорушення. Заслухавши захисника Скоробогатька В.Ю., який підтримав апеляційну скаргу та не заперечував проти її розгляду без участі ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю доказів, зокрема - відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №390291 від 13.07.2025 року, підписаному особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, від керування транспортним засобом ОСОБА_1 був відсторонений; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 13.07.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, огляд не проводився у зв`язку із відмовою водія; - долученим до матеріалів справи відеозаписом. Не заслуговують на увагу доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Зі змісту долученого до матеріалів справи відеозапису об`єктивно вбачається рух автомобіля «Renault Koleos» д.н.з. НОМЕР_1 та його зупинка на блокпосту. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 . В ході спілкування та встановлення особи ОСОБА_1 у останнього були виявлені та названі ознаки наркотичного сп`яніння, а саме, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. На підставі встановлених ознак уповноваженими особами патрульної поліції було запропоновано водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, проте ОСОБА_1 на таку пропозицію не відреагував, прямої відповіді не надав (запис: 13:12). Далі ОСОБА_1 було роз`яснено про можливі наслідки, які настають у випадку відмови від проходження огляду на стан сп`яніння із посиланням на п.2.5 ПДР України. В подальшому, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі (запис: 13:14). Однак, згодом водій ОСОБА_1 змінює свою позицію та зазначає, що відмовляється пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння (запис: 13:20:35). Вказаним відеозаписом також зафіксовано процес складання протоколу про адміністративне правопорушення та ознайомлення з його змістом ОСОБА_1 (часовий інтервал 13:36 - 13:41). При цьому ОСОБА_1 жодним чином не заперечував факт керування ним транспортним засобом. Вимога уповноваженої особи про необхідність проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння була чітка і зрозуміла для сприйняття, а відмова водія була такою, що не ставила під сумнів факт відмови. Відеозапис події містить достовірні дані про вчинення водієм ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення та має істотне значення для правильного вирішення даної справи. На зазначеному відеозаписові об`єктивно за допомогою технічного засобу відеозапису зафіксовано обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність складу і події передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення та винності ОСОБА_1 у його вчиненні. Разом із тим, зафіксовані на відеозаписові події ніким у встановленому законом порядку не спростовано. Зміст самого правопорушення не вимагає встановлення з наданого відеозапису технічних даних, на які впливав би факт сертифікації відеокамери та її специфічні характеристики. Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась з недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону в матеріалах справи немає. Те, що в протоколі не зазначено технічний засіб, за допомогою якого здійснювався відеозапис, час та дата, серія та номер приладу, само по собі не тягне за собою визнання цього запису недопустимим доказом, з огляду і на те, що ніким не заперечується того факту, що обставини, які зафіксовані цим записом, мали місце. Той зміст, який міститься на диску з відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В матеріалах даної справи міститься відеозапис з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, а тому в даному випадку присутність двох свідків не є обов`язковою. Апеляційні доводи захисника Скоробогатька В.Ю. про те, що у водія ОСОБА_1 не було ознак наркотичного сп`яніння зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому у патрульних поліцейських не було жодних підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки пунктом 2 Розділу І Інструкції встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Тобто за змістом цієї норми поліцейський, як посадова особа на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І Інструкції. Об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння регламентовано ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). Відповідно до п.2 Розділу I Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаки наркотичного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, викладено уповноваженою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та у направленні на огляд з метою виявлення стану сп`яніння. Виявлення поліцейським у водія наведених ознак вбачається на дослідженому відеозаписові, про що слушно зазначено у оскаржуваній постанові судді. Із чим погоджується й суд апеляційної інстанції. Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.4 розділу І Інструкції ознак наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського. Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, судом не встановлено. Відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 тим самим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення. Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою районним судом постановою, проте висновків суду не спростовують. Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу захисника Скоробогатька Володимира Юрійовича залишити без задоволення. Постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 02 грудня 2025 року в цій справі відносно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар Дата документу Справа № 332/3803/25